Юрія Луценка Генпрокуратура вирішила призначити найбільшим в Україні злодієм-корупціонером, обмежила його пересування, регулярно тягає на допити, навіть на День народження екс-міністра.
Юлію Тимошенко Генпрокуратура викликає з реанімаційної палати, де лікарі борються за життя її тяжко хворого чоловіка, щоб невідкладно оголосити про порушення проти неї карної справи і про заборону виїзду екс-прем’єра за межі Києва.
В обох випадках Генпрокуратура явно поспішає, не звертаючи уваги на конституційні права громадян, на відповідні норми законів і кодексів, на рішення і роз’яснення Конституційного Суду з цих питань.
Юрія Луценка позбавляють його законного права оскаржити в суді обґрунтованість рішень прокуратури про порушення проти нього карної справи.
Юлію Тимошенко позбавляють її законного права запросити адвоката, щоб той був присутнім при оголошенні постанов слідчим ГПУ – про суть і факти висунутих звинувачень, про порушення проти неї карної справи, про обрання запобіжних заходів…
Можна очікувати, що суд так само буде швидким. І так само показово «справедливим». Без шансів на оскарження проштампованого вироку.
Нічого не нагадує?
Як у 30-ті роки, з особливим цинізмом, діяли прислужливі сталінські «правоохоронці» – вривалися у домівки партійних і радянських керівників навмисно пізно вночі, витягали сонних людей із теплих ліжок і запихали їх у чорні «воронки». І був слухняний суд, який штампував зарані визначені рішення, без шансів на оскарження.
Сьогодні в Україні ще немає судових «трійок» і немає розстрілів. Але вже є і не дуже приховується явно вибіркове застосування Закону: за порушення і зловживання притягують до кримінальної відповідальності прем’єра і членів попереднього Уряду (нинішньої опозиції), дозволяючи безкарно порушувати Закон і зловживати з бюджетом прем’єру і членам нинішнього Уряду.
Коли Янукович діє таким чином, ніхто не повірить, що він наводить порядок і дбає про Закон. Всім зрозуміло – Янукович зводить рахунки з опозицією і захищає «своїх» від відповідальності перед тим же Законом.
Щоб діяти таким чином, Януковичу знадобилося лише три кроки.
Нагадаю, найпершою реформою, яку влітку провів Янукович-Президент, стала його «судова реформа». З того моменту всі суди стали його і виключно його судами. Покірними, слухняними, глибоко вдячними і готовими до багаторазового застосування.
Другим кроком Янукович змінив Конституцію і поставив Генпрокурора, а разом з ним – і всю прокурорську вертикаль, у пряму залежність від побажань Президента (для звільнення Генпрокурора згода Ради вже не потрібна, достатньо указу Януковича). Ще жорсткіші кадрові повноваження Президента щодо СБУ, МВС, Податкової міліції, інших репресивних органів.
Третім кроком Янукович збільшив бюджетне фінансування Генпрокуратури майже на мільярд гривень. Щоб уся прокурорська вертикаль була вдячна такому уважному і турботливому Президентові, щоб твердо знала, чиї руки має цілувати, і недовго розмірковувала, в чию сторону повертати дишло Закону, а кого оминати, заплющивши очі.
Переконаний, ситуація заходить надто далеко, щоб політики і суспільство мовчали. У 30-ті роки промовчали, дозволили ґвалтувати Закон, і ми знаємо, чим те мовчання завершилося.
Усі мають поважати Закон. Президент, правоохоронці і судді насамперед.
Усі мають відповідати за порушення і зловживання. Коли Закон порушує високий чиновник, то відповідати він має негайно, а не тоді, коли втратить крісло і перейде в опозицію.
А от вибіркове застосування Закону – це несправедливо і вкрай небезпечно.
Порушення законних прав громадян, позбавлення їх визначених Законом можливостей захищати свою правоту, навіть якщо слідство вважає, що вони порушили Закон – неприпустиме.
Наведені аргументи є вкрай важливими для 45 мільйонів громадян, для їхнього добробуту, безпеки і відчуття справедливості всього українського суспільства.
Якщо Янукович цього не розуміє, то для нього наведу ще один, вже останній аргумент.
Владне крісло, навіть найвище, має обмежений термін використання: сьогоднішня влада завтра стане опозицією.
Радив би Януковичу схаменутися, припинити вибіркове застосування Закону, доки ще не пізно, і подбати про майбутнє – своє власне і своєї команди…
Анатолій Гриценко.
http://grytsenko.com.ua/blog/view-janukovych-zapustyv-bumeranh.html
31 ответ
Я проработал свыше 20 лет в органах более чмошного, жадного, и коррупционного министра я не видел.Исходя из его политической деятельности большего жополиза чем луценко и неблагодарного урода не встречал в природе.Это чмо уже давно не министр, а с 4мя охранниками ходит сцыт гадила. Мало его Шуфрич и Стогний клипали. А я хожу по улице и не от кого не прячусь,потому что не крал ни у кого ничего, а если людей и наказывал то по справедливости.С ДНЕМ УКРАИНСКОЙ МИЛИЦИИ.