ЛЬВІВ заснований королем Данилом Романовичем Галицьким в середині 13 століття. 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром.
ЛЬВІВ – одне із найпрекрасніших міст Європи, в якому органічно переплелись минуле і сучасне. Львів – це перлина Європи, столиця Галичини, місто, яке зуміло зберегти своє давнє обличчя понад сім століть. Львів – це також місто храмів, пам’яток архітектури. Це немов би музей під відкритим небом. Вузенькі вулички, величні храми створюють відчуття застиглого часу. У 2009 році Львів першим здобув титул Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. Назва ЛЬВІВ дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Назва міста різними мовами звучить так: польською мовою — Lwów (Львув), англійською — Lviv (Львів), російською — Львов (Львов), німецькою — Lemberg (Лемберґ), їдиш — לעמבערג, латинською — Leopolis (Леополіс), вірменською — Լվով (Лвов), кримсько-татарською — İlbav (Ільбав).
Щодо Львова традиційними є багато епітетів. Розповсюдженою є назва «Місто Лева». Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «місто левів», «місто сплячих левів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «український П’ємонт», «Бандерштадт», «культурна столиця України» та інші.
Життя у місті тече неквапливо, з величним спокоєм. Тут немає шумного натовпу, гуркоту автомобілів. Вуличками Львова можна гуляти цілими днями, щоразу відкриваючи для себе щось нове та цікаве. Кожен, хто хоча б раз побував у Львові, спробував львівського пива та львівської кави, повертається сюди знову і знову, тому що це давнє романтичне місто забути неможливо.
ЛЬВІВ – це також місто бурхливого економічного розвитку, із численними офісами фірм і сучасними гіпермаркетами, розгалуженою системою банківських послуг та сферою обслуговування. Перебування у нашому місті стане для ділових людей нагодою розширити свої ділові контакти, провести бізнес-зустрічі, обмінятися досвідом.
Львів’яни завжди дуже раді гостям. А пам’ятки Львова викличуть у Вас бажання приїхати до нас ще не один раз.
272 ответа
Ну теперь хотя бы ясно,кто вы и что вы. Живете,гавкаете на государство,хотите развала.Слушайте сюда господа колесниченки, богословские,табачники и другие.Вы есть действительно враги и враги лютые.Эти питаются прикрыться то языком, то другой ахинеей, а ты хоть правду сказал. Вот и вся ваша хваленая забота о людях и о государстве.А в принципе такие люди без принципов, сегодня Украину,в которой живут ,ненавидят ее, но требуют все больше и больше, а при случае и Россию продадите.Потому что без роду и племени, перекати- поле.
Кабальеро Кортэс, ты ещо мне посочувстуй, мне тоже тяжко жывётца, я тоже 20 лет уже хочу, а оно всё никак. Ваша рекомендацыя “поменять объект желания” совершенно хамская. Ежли Вы в случае болезни Вашей жены желаете поменять её на папуаску или мулатку из Гвинеи-Бисау, то могу порекомендовать Вам , что такие желания не следует шыроко афишыровать.
САЛОЕДЫ, как вы не угомонитесь.
Украина — это субъект Российской Федерации!
И государством, тем более самостоятельным, ни когда не была и не будет. Вы сами ей этого и не дадите.
Пане Работяга, крытика принимаецца, но надо же шо-то делать! Человек жы ж пропадает. Живет, понимаешь с одной. Но ненавидит и лает недоразумением. А хочет другую — но безрезультатно. И стоит в прострацыи с тряпкой, не знает куда себя деть. Тут просто, не побоюсь этого слова, личная драма. Мулатка при таком раскладе должна помочь.
Добрынюшка, шота ты сильно загадочный каммент написал. Во-первЫх, САЛОЕДЫ не могут угомонитца априори. Как писал выдающийся русский поэт и баснописец, автор Кремльовских гимнов, лауреат Ленинской и трёх Сталинских премий, активный участник антисемитской государственной кампании по «борьбе с космополитизмом», Герой Соцыалистического Труда Михалков С.В.,
“Мы знаем, есть еще семейки,
Где наше хают и бранят,
Где с умилением глядят
На заграничные наклейки…
А сало… русское едят!”.
Так шо, Добрынюшка, абсолютно бессмысленнен твой призыв “угомонитесь” до людей, шо кушают русское сало. Однозначно. Добрынюшка, Украина — это субъект Российской Федерации два месяца в 1918 году. Может ещё когда Украина была субьектом РФ, то ты даты укажи, будь так любезен.
Товарищ Кортес, не нада подменять понятия, бо я этого не люблю. Человек и гражданин ИванИваныч поведал, шо желает жить на родной земле без хохляцкой оккупацыйи, а в государстве Россия, это вполне нормальное желание. Шо Вас смешыт? Не, ну может Вам поприколу ежли сёдня ночью территорию Вашего родного города захватят иудейцы, патамушта их предки-хазарейцы туточки зажигали и землю удобряли, а потому вот тибе в качестве государственного древнееврейский язык и жыви щАсливо. Ежли ты настоящий хохол, то имееш право ответить: “А мэнэ зАщо”?
Которому Иван Иванович.Вы или провокатор или.Если вы живете в Харькове, гражданин Украины ,но при этом не любите свою страну а для вас милей всего Россия,то почему вы до сих пор здесь?И что мешает вам перебраться в любимую вами страну?Я лично вас не воспринимаю и не понимаю.Это примерно тоже,что вы живете в семье,но очень хочется поиметь соседку,потому что она ваша любовь,но что-то мешает переехать к ней в квартиру.Знаете как называются такие мужчины?Во-вот,что ни есть проституты.Я думаю,что из вас точно такой же патриот России как и Украины.Вы никто,приспособленец,а родина у вас-то место,где лучше дают.А что касается вашей тезы,что Украина-провинция России,то здесь уж точно пахнет не шовинизмом, а примитивным собачьим идиотизмом.Я писал,что мне отвратительны украинские националисты,но мне еще более омерзительны такие граждане в ковычках как вы.И зарубите себе на носу:настоящие,а не показушные или бумажные граждане Украины,независимо от национальностей своих родителей,являются украинцами и свою страну никогда уже больше и никому не отдадут!А вам перо в зад и в Россию (если она примет таких идиотов).А лучше советовал бы подлечиться.
ВиктОр, а страна тут каким боком? ты не путай страну и государство. Страна — это люди и земля, а государство — это бездушный аппарат насилия. ИванИваныч говорит за аппарат насилия, говорит , что он нынешнего оккупанта не желает, точно так же как предки не желали оккупанта в 1941-43 гг.
Обращаюсь до панив, що палко люблять отэто государство Украйину и призываю до того, шобы трошки думать логическим мышлением, шобы не опускатца до безсмысленных оскорблений, а приводить факты. Скажыте пожалуйста, вы географию понимаете или где? Харьков находится на Среднерусской возвышенности, а не на Среднеукраинской. Дальше. Основан Харьков слободским козацким полком Царства Русского. Затем была Харьковская губерния Российской империи. Потом были “красные”, германцы, “белые”, снова “красные”, потом гитлеровцы, потом коммунисты, потом мафия… Ребяты, может всё-таки Иван Иванович и другие жители Земли имеют право на собственную человеческую позицыю?
Какя-то статья немного провокаторская. Почему Львов ?….Мне, например, больше нравится Винница. А люди есть везде хорошие и плохие. Статья звучит вроде — Я САМЫЙ ЛУЧШИЙ, КАК Я САМ О СЕБЕ ДУМАЮ. Не нужно опускаться до такого уровня и хвалить самого себя.
ГУБОЗ: У Львові 11 грудня 2012 року убозівці не стріляли у кілерів.
Бандити самі перестрілялися.
добринюшка, чмокчи москальську піпіську!!!
Два роки тому я приїжджав до Львова у складі делегації донецьких журналістів. Програма поїздки передбачала зустріч із мером міста Андрієм Садовим, яка відбулася у Львівській ратуші. Уже на вході подиву донецької делегації не було меж – у будівлі не було турнікетів та воєнізованої охорони, а пройти туди міг кожен охочий просто з вулиці. Для великого міста на Сході України це небачена ситуація.
На Донбасі до представника влади необхідно прориватися. А коли прорвешся, то говорити ввічливо та запобігливо, каючись за те, що відволікаєш чиновника від важливих державних справ. Влада священна й неприступна. Вона ніколи не має часу, завжди тяжко працює і не може відволікатися на ходоків із їхніми дрібницями. У людей, які працюють у владних кабінетах, неймовірно сильне відчуття власної важливості, що вони не втомлюються демонструвати громадянам. Загалом же чиновники українського Сходу – класичні бюрократи часів російського самодержавства з усіма властивими цьому контингенту рисами та звичками.
Народ, на щастя бюрократів, відповідає їм традиційними покорою і смиренням. Й ані кривава революційна каша початку минулого століття, ані два десятиліття сучасної демократії не вплинули на цей патріархальний уклад. Змінюються конституції і закони, змінюються держави та документи, змінюються політичні партії, не змінюються тільки люди, які звикли сприймати представників влади не як найману робочу силу, а як небесних намісників, що мають над ними абсолютне панування.
Типовий сюжет про взаємини влади і громадян на місцевому телебаченні – розповідь про те, як боярин несе світло нерозумним холопам, а ті кланяються йому в пояс. Кілька масивних людей у костюмах в оточенні натовпу бідно вдягнених пенсіонерів поважно й поблажливо кивають головами у відповідь на потік істеричних скарг, а потім на камери обіцяють «закрити питання». Вислуховують слова подяки і йдуть геть. Цього цілком вистачає для збереження чинного укладу. Побудовані дитячі майданчики й пофарбовані лавочки, масово встановлені до чергових виборів, народ приймає як Божий дар і поводиться так, ніби все це подаровано благодійниками, а не куплено за народні ж, тобто бюджетні, гроші. Кожна влада може тільки мріяти про таку «стабільність».
Часом і в цьому океані патріархального спокою трапляються невеликі бурі. Але масового характеру вони набувають украй рідко. Невдоволення відважується висловити жменька людей, яких навіть прості співгромадяни найчастіше сприймають як божевільних. «Бач які, їм більше за всіх треба», «Горлопани», «Йшли б працювати краще, ніж протестувати», – чути вслід протестувальникам невдоволені репліки. Будь-яка громадянська активність сприймається як шахрайство або юродство:
– Ти чув, у сусідньому дворі підписи збирають проти заводу?
– А скільки платять?
– Так ніскільки, самі вони там щось мутять.
– А, дурна голова ногам спокою не дає, все зрозуміло…
Яскравий приклад відносин влади з населенням на Донбасі – нещодавній випадок у Макіївці, де триває конфлікт навколо нового металургійного виробництва. Великий бізнесмен та екс-нардеп Андрій Орлов звів невеликий металургійний завод лише за 700 м від житлових будинків, посеред селища, як наслідок – життя мешканців перетворилося на справжнє пекло. А коли жителі стабільної та благополучної Макіївки спробували поскаржитися на завод місцевій владі, то наразилися зовсім не на те ставлення, яке зазвичай показують місцеві телеканали.
На сесії міської ради, куди прийшли люди, їх спочатку взагалі відмовилися пропустити до сесійної зали. При цьому один із депутатів прямо заявив, що протестувальники – нероби і шахраї. Потім усе ж погодилися пропустити п’ятьох представників, але коли ті стали піднімати руки, щоб поставити запитання, міський голова Олександр Мальцев із явною неприязню наказав виборцям іти до суду й піднімати руки там. Після чого просто вийшов із зали, ігноруючи всі запитання та звернення. Ніхто так і не вислухав людей, які прийшли до обранців зі своєю проблемою.
«Аби нас не чіпали, а ми вже якось самі протримаємося», – найчастіше кажуть мешканці Донбасу у відповідь на запитання, чи влаштовує їх місцева влада. Але на практиці нерідко виявляється, що, навіть коли просто не чіпають, не завжди комфортно. А вже якщо починають чіпати, то взагалі хоч тікай. Щоправда, шукати підтримки у співгромадян точно не варто. Бо обізвуть хуліганами чи божевільними. Тому, найімовірніше, доведеться самим пробиватися через пости охоронців та турнікети, принизливо випрошуючи аудієнції.
Іноді здається, що така патріархальність триватиме століття…
Хотелось бы более подробно узнать как обстоят дела в лучшем городе с промышленностью, какие фабрики и заводы работают, есть ли хоть одно производство, которое работает в три смены?!
А на Южном берегу как дела с промышленностью? Или Вы из процветающей Горловки строчите?
“Южный берег”, ты лучше поинтересуйся, какая политсила дерибанит Львовское производство!
Кто уничтожает (уничтожил) одни из лучших, в советское время, предприятия: “Львовский Автобусный завод”, “Сельмаш”, “Автопогрузчик”, “Электрон” и много других… Кто? Местные жители, что ли? Известно чей сынуля прибирает к рукам прибыльные “объекты” Львова и области! Скажи что это не правда.
Но главное богатство Львова — Львовяне! У них точно ни когда не отнять чувство собственного достоинства и самоуважения. Львовяне правду в глаза говорят не за 200 грн., как некоторые, а честно и в глаза! Если молодежь Львова сказала: “ГЕТЬ ЗЛОДІЙСЬКУ ВЛАДУ З УКРАЇНИ!!!”, то эту молодёжь поддержал ВЕСЬ ГОРОД! И даже местная власть! А представители ПР во Львовской власти сами вышли из рядов ПР!!!
Это о чём то тебе, “Южный берег”, говорит??? Приезжай во Львов, сам всё услышишь и увидишь… и поймешь: “В чем сила, брат?”.
Львов, И. Франковск, Тернополь — это города фашистов. Нужно провести референдум, и уж тогда будьте уверены, вас отделят от Украины, валите в Польшу, как вы и мечтаете. Там ЕС, педопарады, вперёд, вас там ждут. Вы уже ненависть своим майданом у 80 а то и 90% населения страны вызвали. Многие ненавидят Януковича, но теперь однозначно он наберёт свои голоса за президентство, так как все будут голосовать против вас. Из двух зол пусть будет лучше урка, чем фашисты недоразвитые.
Спасибо жителям КАРПАТ что обо&&&рали КИЕВ-ГРАД.
Боря! Ты что-ли?
Кто же тебя так обидел? Обиженный ты наш…
Много ребят с Днепра, с Донбасса были во Львове в прошлом году. Отдохнули по полной! Довольные как слоны! Приезжай во Львов! Фашистов там нет!
Просто когда “кому то” нужно, то их — “фашистов” привозят во Львов за деньги, выделенные ФСБ РФ на “спецоперации”… Ты про это у кума В.В.П. — Серёжи Медведчука спроси…
А в 2012 году, на “Евро-2012” во Львове россиян было больше чем жителей города! И тоже все довольны остались и друзей новых приобрели.
Так что лучше не лги, да еще и за грязные деньги…
“фашистов” привозят во Львов за деньги, выделенные ФСБ РФ на “спецоперации”, а шо других денег Львовяне не берут? Сейчас очень приличный курс Шекеля. Зря.
Львов город очень красивый. Европейская архитектура и все такое. Жалко что все засрано, в разрухе. А вот живут там упыри: негостеприимные, неприветливые, недоброжелательные. Это факт. Это не мое частное мнение. Так считают все кого я знаю, которые были во Львове и на Западной Украине вообще. Все эти Франковски, Тернополи, Ровно. Там живут другие люди. Ну и пусть себе живут, я их поучать не собираюсь, как говорится чужой монастырь, но мне они не нравятся. Но и меня учить жить не надо. Я к ним не еду и не хочу чтобы они ко мне ехали. Пусть продолжают в Италиях, Испаниях параши мыть и думать шо они гидни эуропэйци.
Вот от этих слов больше фашизмом и ненавистью попахивает, гражданин ОлегУ…
Шановні! Чого ви підписуєтесь Одесою? Славним й красивим українським містом!
Ви думаєте посварити, таким чином, Одеситів з Львів’янами? Не вийде! Бо Львів’яни поважають Одеситів, мають в Одесі багато друзів та родичів і багато спілкуються.
А той, хто тут приховується під іменами “Одесса-мама”, “ОДЕССА”, “Житель Одессы”, навіть на карті не покаже де Одеса знаходиться! Тому що далі ніж за МКАД і не заїзжав ніколи…
Кста, я не против интеграции, но с мозгами, а не только руками и ногами. А поддерживать идиота, который ни в чем кроме бокса не разбирается с заторможенностью от пропущенных свингов, психопата тягнибыка на поминающего мне мини-Геббельса и еврейского мальчика, предки которого устраивали моему народу кровавые бани последние 100 лет я тоже не собираюсь. А кого поддержать, а ? Некого! В том и проблема.
А ви, шановний, подивіться телевізор. У Львові, на відміну від Київа, не політичний майдан а СТУДЕНТСЬКИЙ!
Представники ВО “Свобода” вже спробували вийти на Львівський майдан, але швидко втікли з нього під дружній галас: “Геть політиків!”
Так що ту трійцю в Києві підтримують зі слинею на роті, але не у Львові…
Андрюшка, дорогой ты мой человек! Акстись! Я не знаю хто такая эти Одессы и прочие. Зато я одессит в 4 поколении по матери и в 3 по отцу. Так вот, слухай сюды: Мама никогда украинским городом не была. Так же как и Николаев, Херсон, Крым и другие города историю которых признаться я достаточно хорошо не знаю, а потому за них и не пишу.
Убедится в этом можно двумя способами: 1. Ознакомиться с исторической справочной литературой. 2. Приехать в Одессу.
Хотя лучше для тебя способ 1, потому как раньше писал что не нравитесь вы мне, ваше хамство, быковатость, завистливость и множество других замечательных черт, сформированных вам отнюдь не украинской ментальностью. Это поляки да венгры постарались.
І я цілковито погоджуюсь з Вами, шановний, що підтримувати не має кого…
Це дуже сумно, але в Україні ще не народився СПРАВЖНІЙ ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!
Тільки одні злодії, ласі до державного корита…
Шановний Одесит у 4 поколінні!
Доповідаю Вам в голос: “хамовитість та биковатість” у Львів, який у всі часи був культурним та освітченим центром, прийшла на стволах гвинтівок російських “визволителів”. Почитайте історію. Скільки інтелігенціі було знищено рядянською армією…
Последняя ремарка: в Одессе в 95 % сел не говорят на украинском, бо не знают его и не знали. И это факт. Знакомился с материалами репрессированых в 30-х в Одесской губернии- практически все допросы крестьян, интеллигенции на русском языке. Не вижу в этом ничего ни плохого ни хорошего. Просто факт. Проживая в Одессе, так уж вышло выучил помимо рус.укр. еще 2 языка. На последних 2-х общаюсь чаще чем на укр. Тоже, просто факт.
В любом случае все мира и бобра в семьях! С Наступающим!!!
Дякую! Взаємно!
Але сам знаю декількох Українців, яки розмовляють російською, але вони справжні українці і в серці і в душі.
Тобто мова не є головним чинником. Головне що в голові та в серці!
Мне, не известно, что конкретно Вы посчитали фашизмом, но это цитата из Вашего поста -“фашистов” привозят во Львов за деньги, выделенные ФСБ РФ на “спецоперации”. Вот, отсюда, я позволил себе задать вопрос. Почему ФСБ? Есть масса иных валют, курс которых посолиднее. Я. ничего не имею против Львовян, Одесситов, равно как и Москвичей и Иерусалимцев. Единственно, кто мне не импонирует это Берлинцы во время ИХ парада. Но, я и не собираюсь в Берлин, Брезгую!
Уважаемый Андрей! Я. не согласен с Вами, что ” “хамовитість та биковатість” у Львів, який у всі часи був культурним та освітченим центром, прийшла на стволах гвинтівок російських “визволителів”.” Так, вот если последовать Вашему совету и почитать историю, то станет ясно, что “хамовитість та биковатість” пришла в Нашу страну на штыках интернацистов — большевиков. Вам нужно четко отделять мух от котлет и не путать великий Русский народ с финансируемыми из Америки интернацистами — большевиками. Кстати, последователи большевиков — коммунисты не были лучше. Хотя, о коммунистах и их людоедской теории Вам больше расскажет госпожа Фарион. Ей коммунистическое движение ранее было очень близко. И, не позорьтесь, Не путайте большевиков, коммунистов как силу взрощенную на деньги Шифа, Моргана, Ротшильда, Рокфеллера и являющуюся, фактически слепым орудием в руках указанных интернацистов с Великим Русским народом. Также, нужно вылазить из коротких штанишек антисемитизма. Удачи Вам. Дай, Вам Бог, Здоровья!