Митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел просить Президента України Віктора Януковича вирішити питання про повернення інституту Сухопутних військ зі Львова до Одеси. Про це йдеться у відкритому листі Митрополита Президенту, розміщеному на сайті Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату.
Агафангел у листі підкреслює, що Одеський інститут Сухопутних військ веде свою історію від часів заснування Одеського кадетського корпусу в 1899, і в цьому навчальному закладі впродовж 110 років формувалася школа військової освіти. У той же час, пише Митрополит, у Львові була відкрита австрійська школа кадетів піхоти, а згодом був розташований польський кадетський корпус, випускники якого «здійснювали експансію проти православного населення Західної України».
Мотивуючи необхідність повернення учбового закладу до Одеси, Агафангел пише: «Західний регіон України є осередком греко-католицької церкви, яка перебуває під впливом Папи Римського. Католицька церква впродовж століть бажала і робила все можливе для захоплення земель, які населяють православні християни, силою зброї і насильницького нав’язування католицької віри. На території Академії сухопутних військ (м. Львів) існує греко-католицька церква, яка здійснює вплив на світогляд, моральні і духовні цінності майбутніх офіцерів Української армії. В Одеському військовому інституті функціонує православний храм».
«Ви – єдиний сьогодні, як дбайливий господар країни, маєте можливість зберегти історичне надбання українського народу й укріпити обороноздатність нашої держави, ухваливши рішення про повернення підготовки курсантів командного профілю – майбутніх військових начальників, які стоятимуть на захисті незалежності України і православної віри», – йдеться у листі.
Агафангел просить В. Януковича відвідати Одесу і «на власні очі переконатися, яка сила закладена ще православним Царем у сторічний фундамент підготовки патріотів і захисників держави».
Довідка.
У 2005 році Міноборони вирішило закрити Одеський інститут Сухопутних військ до 2007 року, і перевести його на базу Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка».
30 серпня 2006 року Кабмін реорганізував Одеський інститут Сухопутних військ, створивши військовий інститут на базі Одеського національного політехнічного університету. Майно і земельні ділянки Інституту були залишені в управлінні Міністерства оборони без права відчуження.
565 ответов
А когда узкоглазые собираются посетить Академию в Одессе? И почему до сих пор нет начальника Академии — только ТВО?
Візит офіційної делегації Китайської Народної Республіки до Львова відбувся цими вихідними – 7-8 квітня – у відповідь на запрошення прем’єр-міністра України, голови Партії регіонів Миколи Азарова.
Офіційна делегація Китаю на чолі із заступником завідувача Відділом Міжнародних зв’язків центрального комітету правлячої Комуністичної Партії Китаю паном Чєнь Фєнсяном (ChenFengxiang) прибула до Львова, аби вивчити інвестиційну привабливість регіону та налагодити зв’язки з представниками місцевого бізнес-середовища.
Приймав делегацію народний депутат України, голова Львівської обласної організації Партії регіонів Петро Писарчук. За словами нардепа, сьогодні для області налагодження безпосередніх зв’язків з представниками найрозвинутішої економіки світу є як ніколи актуальною. Адже від такої співпраці можна очікувати суттєвих інвестицій та фінансових вливань в економіку регіону, і як наслідок – покращення не лише економіки Львівщини, але й соціального становища усіх її жителів. Позаяк інвестиції Китаю у Львівщину означатимуть створення нових робочих місць та суттєве збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Під час дводенного візиту на Львівщину китайська делегація відвідала Перемишлянський район, Золочівський та Олеський замки, Палац Потоцьких, Львівський національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, музеї Львова, а також Академію сухопутних військ України ім. Гетьмана П. Сагайдачного та Торгово-виробничий комплекс «Південний».
«Львів вразив мене у трьох планах: перше – тут дуже красивий пейзаж, тут краса включає у себе як природну так і гуманітарну красу, друге – Львів має дуже глибокі культурні та історичні традиції, третє – я відчув, що львів’яни мають дуже глибокі почуття до китайського народу. У Львові дві людини дуже сильно нас вразили – це директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, який працює над збереженням культурної спадщини понад 50 років. Він вклав все своє життя в охорону всієї людської цивілізації. Тому він дійсно заслуговує звання Героя України. Друга людина – це Петро Писарчук. Він є старим другом китайського народу. Нам було відомо, що він є відомим підприємцем Львівської області. Після цієї поїздки ми побачили той внесок, який він зробив в соціально-економічний розвиток як Львівської області, так і України загалом. Зараз по всьому світу бракує робочих місць. А тільки торговий комплекс «Південний» (засновником якого є Петро Писарчук – ред.) надав робочі місця близько 17 тисячам людей. З цієї точки зору, його важливість відразу підвищується, бо він може надати робочі місця для такої кількості місцевого населення. Тут крім торгових інфраструктур є також культурна інфраструктура, особливо тут проявляється турбота про наступні покоління. В панові Писарчуку я побачив не тільки матеріальні сили, але й духовні сили. Він нам розповів історію створення комплексу, як все починалося. Я думаю, що у нього є такий дух, якому нам треба вчитися у нього», — наголосив голова делегації Китаю пан Чєнь Фєнсян (ChenFengxiang), коментуючи відвідини Львова.
Водночас Петро Писарчук наголосив, що дуже важливим є те, що після світової кризи Україна почала налагоджувати зв’язки з економічно розвинутими країнами завдяки керівництву України – Президентові Віктору Януковичу та прем’єр-міністрові Миколі Азарову.
10 апреля 2012 года в 10.00 на территории Военной академии г. Одесса состоится торжественное открытие памятного знака «Сквер курсантской доблести и памяти».
10 апреля, в славный день освобождения Одессы, откроется еще один памятный знак, отмечающий заслуги «людей в погонах», тех, кто всегда стоит на страже мирной жизни.
Памятный знак «Сквер курсантской доблести и памяти» будет открыт на территории Военной академии. Торжественный чин освещения и молебна произведёт протоиерей отец Сергий, — (С.В.Дмитриев) — в прошлом офицер-интернационалист.
Гранитный камень «габбро» высотой 1.200-мм и шириной 600-мм займёт центральное место в одном из зелёных уголков Военной академии. Лицевая сторона знака выполнена в форме курсантского погона. Все расходы по изготовлению и установке взял на себя член Благотворительного фонда им.А.С.Стурдзы, частный предприниматель Владимир Федорович Новиков, отмечается в сообщении пресс-службы.
Мемориальный комплекс, сооруженный ранее погибшим курсантам, дополнит этот знак, который станет связующим звеном между курсантскими поколениями, которые обучались в этих стенах.
Владимир Федорович Новиков, известный в Одессе человек. На протяжении многих лет он активно занимается благотворительной деятельностью. За помощью к этому доброму человеку обращаются ветераны Великой Отечественной войны, малоимущие и обездоленные. Он с пониманием относится к каждому. Люди благодарны ему за это.
Предложение установить на территории Военной академии памятный знак «Сквер курсантской памяти и доблести» он принял сразу, так как в юношеские годы как сотни других мальчишек мечтал стать офицером. Его жизнь сложилась по-другому. Но успешный бизнесмен по-прежнему с уважением относится к военным. Он уверен, что его скромный подарок понравится курсантам, а это святое место всегда будет использоваться в воспитательных целях.
Историческая справка.
Здание, в котором сейчас располагается Военная академия, было построено в 1899 году, там находился кадетский корпус имени Константина Константиновича Романова. В cоветское время — военные училища, которые подготовили одного маршала и более 500 генералов, воспитали 98 Героев Советского Союза. Дважды удостоены это звания: маршал Советского Союза К. Москаленко, генерал армии И.Черняховский, генерал-полковник В.Архипов, генерал-полковник И. Людников.
В сердце исторического здания находится Храм святых равноапостольных Кирилла и Мефодия. Благодаря усилиям прихожан и отцу Сергию он восстановлен.
В большом белом бальном зале Одесской военной академии в субботу 31-го марта состоялось открытие турнира по спортивным бальным танцам «Южная Пальмира 2012».
Спортивные соревнования проходят при поддержке благотворительного фонда губернатора Одесской области Эдуарда Матвийчука «За одещину».
В спортивных соревнованиях примут участие более 400 танцоров со всех уголков Украины. Десятки танцевальных коллективов представили свои пары для выступления на знаменитом паркете бального зала Военной академии.
Как рассказал нам заместитель начальника Военной академии по воспитательной работе полковник Сергей Пальчик, Белый и Георгиевский залы в этом военном вузе были построены еще в 1899 году именно для обучения курсантов бальным танцам. По его мнению, символично, что традиция, заложенная еще во времена основания этого учебного заведения, прошла через столетие и сохранена и по сей день.
В рамках конкурсной программы на паркет выйдут спортсмены в возрасте от 4 лет. Самые старшие участники турнира – возрастная категория «Сеньоры», в которой соревнуются танцоры старше 35 лет.
Для порівняння — новина з сайту АСВ:
З 24 по 31 березня на Міжнародному центрі миротворчості та безпеки відбувався польовий вихід курсантів факультету підготовки спеціалістів із забезпечення військ Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Впродовж тижня з майбутніми офіцерами, які отримують фах автомобіліста, культуролога та військового диригента, було проведено практичні заняття із тактики та топографії, організації зв’язку, захисту від зброї масового ураження тощо. Окрім цього, під час занять курсанти відпрацьовували практичні навички із спеціальних дисциплін.
Добрі результати майбутні офіцери показали під час виконання вправ із пістолета Макарова та автомата Калашнікова на вогневому містечку. З ними також було організовано заняття з метання гранат РГД-5 та стрільби із гранатомета РПГ-7.
Особливу зацікавленість курсантів викликали заняття на смузі перешкод навчально-тренувального комплексу психологічної підготовки особового складу, яка складається з багатьох ділянок: надовбів, завалу з дерев, руїн будівель, протитанкового рову, мінного поля, тощо.
Тепер можна зробити висновок, хто чим займається, і де готуються офіцерські кадри, а де робиться вигляд роботи (памятники, танці тощо).
На все 100% согласен!!!
А ось ще: 31 березня в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбулася VIII звітно-виборна конференція Львівської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), в якій взяли участь заступник голови Львівської облдержадміністрації Михайло Янковський, голова Української спілки ветеранів Афганістану генерал-майор у відставці Сергій Червонописький, командувач військами Західного ОК генерал-лейтенант Юрій Думанський, начальник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук, гості з ряду областей України та делегацій.
Перебуваючи в навчальному закладі Сергій Червонописький ознайомився із навчально-матеріальною базою вишу та специфікою підготовки сучасних військових фахівців різних спеціальностей. Найбільшу зацікавленість як колишнього десантника, у Сергія Васильовича викликали заняття курсантів факультету аеромобільних військ та розвідки на повітряно-десантному комплексі. А у стрілецькому навчально-тренувальному комплексі поважний гість виконав вправи стрільб із пістолета Макарова, показавши неабиякий результат.
Під час перебування в Академії генерал-майор у відставці Сергій Червонописький також посадив дерево на Алеї почесних гостей та випускників. Він також висловив переконання, що у стінах вузу готують по справжньому висококвалфіковані офіцерські кадри для вітчизняного війська.
На звітно-виборній конференції було підкреслено, що вона відбувається у стінах славетного навчального закладу не випадково: учасники бойових дій часто відвідують Академію та підтримують з її керівництвом вже давні дружні стосунки, крім цього, їм є що передати курсантам, які навчаються у видовому військовому виші.
Начальник Академії сухопутних військ генерал-лейтенант Павло Ткачук тепло привітав учасників конференції та вручив гостям — голові Української спілки ветеранів Афганістану генерал-майору у відставці Сергію Червонопиському, його заступнику Олександру Литвинову, головам обласних організацій УСАВ (воїнів-інтернаціоналістів) Юрію Купчію, Сергію Лісовому, Артуру Шейдіку, Миколі Рожику, Станіславу Козаку, Григорію Павловичу та Миколі Приступі презентаційні книги про життєдіяльність вузу та сувеніри. Під час зустрічі він підкреслив, що ветерани Афганської війни й сьогодні слугують прикладом мужності для покоління, що зростає, і, безумовно, для майбутніх офіцерів.
За результатом роботи VIII конференції головою ЛОО УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) вдруге поспіль обрано Михайла Магеровського.
Наприкінці заходів для учасників було проведено урочистий концерт, а Сергію Червонопиському на згадку про перебування у вузі, де готують майбутніх офіцерів-аеромобілістів було подаровано смугастий тільник та блакитний берет.
Червнонопиский — настоящий мужчина, Офицер с большой буквы. На таких надо ровняться!
Ткачук ворюга!!!
Любители и профессионалы танцуют на соревнованиях «Южная Пальмира–2012»
Танцам всем возрасты покорны, уверены организаторы всеукраинских соревнований по спортивным бальным танцам «Южная Пальмира–2012». В конкурсе примут участие 300 спортсменов из Киева, Запорожья, Харькова, Одессы и других городов Украины.
Юрий Каплинский, организатор Всеукраинских соревнований по спортивным бальным танцам «Южная Пальмира–2012»: впервые в соревнования такого уровня включены совсем маленькие дети 3–4-х лет, бэйбики так называемые. Представляете, ему три-четыре года, а он уже спортсмен, он уже занят делом.
Спортсмены будут бороться за звание лучших в европейской программе — это вальс, танго и фокстрот. Закроют соревнования любители, для которых танец стал смыслом жизни.
Виктор Каплинский, директор Всеукраинских соревнований по спортивным бальным танцам «Южная Пальмира–2012»: эта категория спортсменов, людей, которые занимаются спортивными бальными танцами, которые начали делать свои первые шаги в мире танца уже в достаточно позднем возрасте. Начиная с 25—30 лет.
Соревнования пройдут 31 марта в Георгиевском зале Одесской военной академии.
Вчера Агафангел в Одессе опозорился по полной. Мало того, что на возложение цветов пришел без онных, так еще заставил всех ждать себя, а потом у всех на виду тяпнул стакашку водки. Хорош батюшка в страстную-то неделю!
У Військовій академії в Одесі урочисто відкрито пам’ятник курсантам колишнього Одеського інституту Сухопутних військ. Споруджений у вигляді гранітної стели, він символізує курсантську доблесть та увічнює пам’ять про сімох третьокурсників загальновійськового факультету ОІСВ, які загинули внаслідок жахливої автомобільної аварії, що трапилася на 82-му кілометрі траси Одеса-Миколаїв у вересні 2002 року.
Як наголосив тимчасово виконуючий обов’язки начальника академії генерал-майор Анатолій Сиротенко, ця подія є дуже важливою для тих, хто сьогодні навчається та проходить службу у лавах цього військового вишу.
– Цим вчинком ми виконуємо наш громадянський та духовний обов’язок. І перед пам’яттю тих, хто залишив нас молодими, і перед їхніми батьками, рідними й близькими. За понад вікову історію існування одеської “кузні” офіцерських кадрів її вихованцям завжди були притаманні доблесть, честь і відвага. Багато хто з них гідно виконав свій військовий обов’язок перед Батьківщиною на полях різноманітних війн та збройних конфліктів. Але, на превеликий жаль, траплялося і таке, коли проводжати в останню путь своїх товаришів ми були вимушені у мирний час, – звернувся до особового складу генерал-майор Анатолій Сиротенко.
Він зазначив, що побудована стела має бути своєрідним символом єднання різних поколінь захисників Вітчизни – тих, хто колись навчався в цих стінах і тих, хто сьогодні осягає складну “офіцерську науку”.
Своїми думками під час заходу поділилися заступник начальника академії з виховної роботи полковник Сергій Пальчик, випускник цього навчального закладу генерал-майор артилерії у відставці Віктор Затонський, одеський меценат Володимир Новіков та дружина одного із загиблих курсантів Ірина Суська.
Після освячення пам’ятника настоятелем храму Святих Рівноапостольних Кирила й Мефодія отцем Сергієм, салюту та проходження урочистим маршем перед встановленим монументом навчальних підрозділів академії, на цьому ж місці була започаткована традиція заохочення особового складу академії та людей, які своєю благородною працею роблять вагомий внесок у розбудову та становлення одеського навчального закладу. Зокрема, ТВО начальника Військової академії генерал-майор Анатолій Сиротенко оголосив подяку від начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України генерал-лейтенанта Володимира Замани меценату Володимиру Новікову та вручив погони молодшого сержанта групі курсантів.
Варто зазначити, що спорудження на території академії стели в пам’ять про загиблих курсантів було ініційовано генерал-майорами Анатолієм Сиротенком, Павлом Абросимовим, колишнім військовим журналістом Леонідом Єршовим та іншими членами ініціативної групи навчального закладу за сприяння активістів Благодійного фонду Струдзи на чолі із Володимиром Новіковим.
За словами самого мецената, військова тематика, подвиг і життя людей в погонах завжди привертає його увагу.
– Свого часу на Одещині ми спорудили п’ять меморіальних дошок на честь Героїв Радянського Союзу. Я пишаюся, що сьогодні спільними зусиллями нам вдалося віддати шану тим, хто так прагнув стати офіцером, і кому, на жаль, ці мрії реалізувати не судилося, – зазначив Володимир Новіков
Идея хороша, реализация — надо было немного дотянуть
Вообще-то, курсанты погибли из-за разгильдяйства Троца: их, как скот, везли на той же машине, на какой перевозили и чугунные печи…Кто же так людей перевозит? А!?
«Впервые за 10 лет мы получили отказ армии по необоснованным причинам, отказали за 2 часа до начала прошлой реконструкции боев за освобождение Одессы от немецко-фашистских захватчиков. Генштаб Вооруженных сил Украины был уверен, что мы сорвем наше мероприятие, его не интересовали ни ветераны, ни дети. Но, слава Богу, что наши генералы ошиблись, мы провели это мероприятие, было 450 человек, приехало в 2 раза больше участников, чем планировалось, из 9 стран. Присутствовало огромное количество зрителей, резонанс был колоссальным. К сожалению, на этом наши проблемы не закончились, новый начальник Генштаба отказал нам в реконструкции на 9 мая», — заявил председатель общественной организации «Честь и Слава» Сергей Буря.
Организация «Честь и Слава» на протяжении 10 лет проводит исторические реконструкции военных действий Великой Отечественной войны. В 2010 и 2011 гг., реконструкции боев за освобождение Украины получали всестороннюю поддержку со стороны Генерального штаба, а организаторы оплачивали все расходы Вооруженных Сил, связанные с предоставлением такой помощи. Однако в 2012 году руководство украинской армии отказалось поддержать патриотов.
«Цинизм ситуации состоит в том, что историческую реконструкцию сражения под Одессой планировалось провести для ветеранов Великой Отечественной войны и молодежи города в День Победы», — рассказал заместитель председателя Одесской областной государственной администрации Дмитрий Волошенков.
По его словам такого игнорирования просьб за 3 года совместного сотрудничества с украинской армией никогда не было. «Питание мы оплатили за счет благотворительного фонда губернатора. К следующему международному фестивалю мы найдем также средства и силы для его проведения. Пусть 3 года — это небольшой срок, но для Одессы военная реконструкция Великой отечественной войны стала уже традицией, которую мы хотим укрепить», — подчеркнул Дмитрий Волошенков
Військова академія, як частина системи національної військової освіти, веде свою історію від часу заснування Одеського кадетського корпусу, який був створений 16 квітня 1899 року по Височайшому маніфесту імператора Миколи ІІ, оголошеному в наказі по Військовому відомству від №116 за 1899 рік. А сама ідея створення кадетського корпусу належала командувачу військами Одеського округу графу А. Мусіну-Пушкіну, який в середині 90-х років ХІХ століття визнав необхідним заснування в Одесі спеціального військового навчального закладу. Передбачалося, що в корпусі будуть навчатися переважно діти-сіроти, батьки яких були офіцерами російської армії.
Одеса дуже добре поставилася до такої події. Адміністрація міста взяла на себе будівництво брукованої дороги до корпусу та забезпечення його водою. Одночасно, за проектом військового інженера полковника Залеського С.П. почалося будівництво архітектурного комплексу корпусу. 10 травня 1901 року відбулася урочиста закладка нових будівель корпусу на 4-й станції Великого Фонтану, між таборами одеського гарнізону та новим іподромом. Необхідно зазначити, що архітектурний комплекс колишнього кадетського корпусу є пам’яткою архітектурного мистецтва кінця ХІХ-го сторіччя, а побудована в його центрі, на честь святих Кирила і Мефодія, церква — шедевр церковно-архітектурного зодчества.
Будівництво корпусу було повністю завершено до 1 вересня 1902 року.
Першим директором корпусу призначений генерал-лейтенант Михайло Євсейович Дерюгін, який мав великий військово-педагогічний досвід. Наприкінці своєї кар’єри генерал очолив колектив авторів, що видали документальну працю «Одеський кадетський корпус у перші сім років його існування».
За своїм статусом кадетський корпус був військово-навчальним закладом завданням якого була підготовка молоді для подальшого навчання у юнкерських (військових) училищах. В програму навчання входили, як загальноосвітні дисципліни, так і військові. Зокрема кадети вивчали дві іноземних мови, російську мову, риторику, закон Божій, законознавство. Обов’язковими були заняття з танців, співу, гімнастики, фехтування, стройової підготовки.
Останньою ланкою у формуванні одеської військової школи стало створення у 1913 році Сергієвського артилерійського юнкерського училища. Училище мало готувати офіцерів важкої артилерії, необхідність підготовки яких красномовно довела російсько-японська війна 1905 року. Начальником училища був призначений генерал Нілус А.О., в майбутньому — фундатор і перший ректор Одеського політехнічного інституту.
Таким чином, ще у другій половині ХІХ сторіччя на півдні України було сформовано національну військову школу, історія якої нараховує більше 110 років. Її невід’ємною складовою частиною була одеська військова школа, продовжувачем славетних традицій якої є сучасна Військова академія.
З 1919 року на теренах Одеського кадетського корпусу і дислокувалися військові навчальні заклади (курси, школи, училища), які готували кадри піхотних та артилерійських командирів для Червоної Армії.
Присяга 1979 рікОдеський кадетський корпус
1919 р. – Дев’яті піхотні курси
1920 р. – 39 піхотні командні курси
1931 р. – 31 Одеська піхотна командна школа
1937 р. – Одеське піхотне училище
1958 р. – Одеське Червонопрапорне вище загальновійськове командне училище
1965 р. – Одеське вище військове об’єднане Червонопрапорне училище
Сергіївське артилерійське училище
1919 р. – Треті артилерійські командні курси
1922 р.– Друга Одеська школа важкої і берегової артилерії
1924 р. – Одеська артилерійська школа
1937 р. – Одеське артилерійське училище ім. М.В. Фрунзе
1969 р. – Одеське вище артилерійське командне ордена Леніна училище ім. М.В. Фрунзе
Наймолодшим навчальним закладом з числа тих, спадкоємцем яких стала Військова академія, було Горьківське училище зенітної артилерії. Засноване у 1937 році, в липні 1949 року переведене до Одеси і у майбутньому перетворене в Одеське вище військове об’єднане командно-інженерне училище ППО.
В стінах одеських військових училищ підготовлено одного маршала і понад 500 генералів. Це такі славетні воєначальники, як двічі Герої Радянського Союзу Маршал Радянського Союзу К.Москаленко, генерал армії І.Черняховський, генерал-полковник танкових військ В.Архіпов, генерал-полковник І.Людников та інші. В стінах цих училищ було виховано 98 Героїв Радянського Союзу.
Серед вихованців училищ також відомі воєначальники сучасних Збройних Сил України: генерали армії України В.Радецький і В.Шкідченко, генерал-полковники П. Шуляк, О.Затинайко, С.Чернилевський та багато інших.
За геройство і мужність, виявлені випускниками у роки Великої Вітчизняної війни, а також за успішну підготовку офіцерів у повоєнні роки, бойові прапори училищ, на базі яких сформований інститут, а саме Одеського вищого артилерійського командного училища ім. М.В.Фрунзе, Одеського вищого військового об’єднаного командного училища та Одеського вищого військового командно-інженерного училища протиповітряної оборони прикрашають п’ять бойових нагород колишнього Радянського Союзу: орден Леніна, орден Бойового Червоного Прапора, орден Вітчизняної війни, орден Дружби народів, медаль «За оборону Одеси», сім нагород іноземних держав.
З набуттям Україною незалежності розпочинається новітня історія одеської школи військової освіти.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №490 та Наказу Міністра Оборони України від 25 липня 1992 року № 133 на базі трьох одеських військових училищ у 1993 році був створений Одеський інститут Сухопутних військ.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2006 року № 1254 «Про реорганізацію Одеського інституту Сухопутних військ» утворений Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету.
Військова академія (м. Одеса) створена 17 серпня 2011 року на базі Військового інституту Одеського національного політехнічного університету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 286 “Про реорганізацію Військового інституту Одеського національного політехнічного університету у Військову академію (м. Одеса)” та наказу Міністра оборони України та Міністра освіти і науки, молоді та спорту України від 19 квітня 2011 року № 211/353 “Про заходи щодо реорганізації Військового інституту Одеського національного політехнічного університету”
Одразу по завершенні Великодніх свят у курсантів Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, яку очолює генерал-лейтенант Павло Ткачук, розпочалися польові виходи.
Впродовж двох тижнів, проведених на Міжнародному центрі миротворчості та безпеки, що на Львівщині, майбутні офіцери – вихованці факультетів бойового застосування військ, аеромобільних військ та розвідки відпрацьовуватимуть на практиці знання, здобуті у військовому виші.
За цей час з ними будуть проведені денні та нічні навчальні заняття з вогневої підготовки, тактики, топографії, водіння та експлуатації бойових машин, подолання смуги перешкод навчально-тренувального центру морально-психологічного забезпечення тощо.
Люлько! Нащо все це виклав? Так, було, загалом непогана історія у цього вишу. Проте він завжди готував захисників для Росії або СРСР. Українські офіцери мают зростати в українському середовищі, а не серед одеських манкуртів. Бажано щоб і жінки в них були українками (наприклад галичанками). Саме для цьго цей виш і переводили у Львів. Недарма усіляка проросійська гидота підняла такий шалений гвалт. Ім не потрібні офіцери українці, їм кортить зробити з них таких манкуртів, як самі. І церква московська тут як тут. Недарма там керує отець Сергій — товстий чорноокий мудила, такий собі починаючий Агафангел.
Та да, “ахвицеры-украинцы” свое уже отвоевали с женщинами и детьми по карпатским схронам прячась. Самому-то глаза не режет та чушь, что ты пишешь? Такие как ты и есть позор Украины, подстилка Геббельсовская. Впрочем, тебе, думаю, этого не понять, т.к. ты или тролль, или — клинический идиот-“патриот”.
Дивна штука життя. Він навіть не розуміє, що своєю особистою ущербністю, яку важко не помітити, дискредитує близькі йому істінарусскіє ідеї. Шовінізм взагалі непритаманний здоровим людям, як і нездорове бажання звернути на себе увагу. Але тут яскрава патологія. Не зважайте, пане Старий кінь, воно знає, про кого йде мова.
По последней информации,после Светлой седмицы планируется проведение заседания Священного Синода УПЦ на котором главным вопросом станет снятие всех обвинений с Архиепископа Александра Драбынко и отправление на покой по состоянию здоровья митрополита Одесского и Измаильского Агафангела.
Драбинко при поддержке главы администрации Президента Украины,господина Левочкина,который многие годы уже видит в Александре будущие Украинской Православной Церкви и связывает с ним все надежды на объединении и создании единой поместной Церкви,подготовил план по отмене всех решений Синода по нему и отправке владыки Агафангела на покой. Операцию курирует лично глава госкомнацрелигий пан Богуцкий,который известен своей идей, также объединить в Поместную Церковь все православные юрисдикции в Украине и главой поставить Архиепископа Александра Драбинко.
Предполагается часть членов Синода запугать, часть подкупить,для того чтобы принять правильные решения по “злостному” Агафангелу.Уже точно известно,что с митрополитом Онуфрием беседует Дмитрий Фирташ,который всеми способами переубеждает Преосвященного Владыку,поддержать решения Синода о смещении митрополита Агафангела с кафедры и отправке на покой.С митрополитом Иларионом Донецким по личной просьбе президента Януковича работает глава Донецкой обладминистрации Андрей Шишацкий,который также убеждает митрополита Илариона поддержать отставку Агафангела.Весомым аргументом убедителей является запугивание Членов Синода плохим отношением к ним Президента Украины и всей вертикали государственной власти,если они не выполнят указания.
Так к примеру,Левочкин уже лично был у Павла и пригрозил, что если тот продолжит поддержку Агафангела против Драбинки, то им серьезно займется налоговая и он перекроет доступ к президенту.А также будет якобы выдавать компромитирующие данные на него в центральные СМИ.
Достоверно известно,что в скором времени должна состояться встреча главы Государства с митрополитом Агафангелом,где он будет пытаться по хорошему попросить Владыку уйти на покой по собственному желанию,но зная стойкость митрополита Агафангела,это ему не удастся и прийдется применять метод запугивания,шантажа и компромата.
Известно,что при президентстве Виктора Андреевича Ющенко,также были попытки сместить не укратимого Владыку с Одесской кафедры,а когда не получилось этого,лично Ющенко приезжал в Одессу и пытался уговорить митрополита поддержать идею автокефалии,за что обещал ему орден Ярослава Мудрого I степени.Как сказал в то время Ющенко:”владыко , рiшення за Вами,Блаженнийший чекае тiльки Вашоi згоди та пiдтримки”.Митрополит очень категорично воспринял эти слова и отказал Президенту,сказав,что не может идти против своей совести.Увидев такой отказ,в то время почти были приняты кардинальные меры,на ближайшем заседании Синода,планировалось сместить митрополита Агафангела на Черкаскую кафедру,а свежеиспеченного митрополита Софрония переместить в Одессу.Тогда данный план сорвали,только при личном вмешательстве патриарха Алексия и В.В.Путина в данную ситуацию.Но за свое не “корректное” поведение,по отношению к идеии Ющенко,митрополит Агафангел все таки был наказан,его сместили с поста Главы Учебного комитета УПЦ и на 70 -летний юбилей, совсем случайно,забыли поздравить и наградить государственной наградой.
В данный момент мы видим повторение ситуации.Идея все таже,только действующие персонажи поменялись,которые также будут пытаться убрать несломимого Агафангела с ключевых управленческих постов в УПЦ.Но как говорят,Господь не в силе,а в правде и я думаю,правда не на стороне Александра Драбинко и его высоких покровителей.http://pravoslav1.livejournal.com/3684.html
Вестям с полей. А Вы считаете, что Господь на стороне рейдеров, которые отстранили от престола, чего уж у него не отнять, мудрого и взвешенного главу УПЦ КП Владимира?
Вестям с полей. То, что церковь отделена от государства не означает, что она должна ему противостоять. Агафангел, на мой взгяд, перешел уже эту грань.
Привет честной компании! Панэ Кортэс, наармально Вытак подметили. Чувак даже не вкуривает, шо он дискредитирует и всех советцких ваенных. Это же как надо было ленитца, шобы не найти схроны с манияками. Чисто совки спасали от бандэровцев женщин и детей путём вывоза их в Донбасс, Сибирь, на Колыму.
А шо касаетца внутренних дел РПЦ МП, то никак не могу понять почему, господа и дамы, Вы проявляете такой интерес до внутренних дел русских православных внутри конфэссии.
Своєрідним “Днем відкритих дверей” став візит вихованців Сумського державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” імені І.Г. Харитоненка до Військової академії в Одеса.
Гості ознайомилися з історією навчального закладу, організацією навчального процесу, життям курсантів. Програма візиту також передбачала зустрічі з керівництвом академії, професорсько-викладацьким складом профільних кафедр, огляд навчально-матеріальної бази підрозділів, які здійснюють набір абітурієнтів у 2012 році. Офіцери розповіли ліцеїстам про спеціальності, яким навчають сьогодні у академії.
Ліцеїсти з Сумщини мали нагоду ознайомитися з експозицією військово-історичого музею академії, відвідати академічний Храм Святих Рівноапостольних Кирила та Мефодія, а також взяли участь у висадці дерев у “Сквері курсантської пам’яті та звитяги” на території військового вишу.
На завершення зустрічі тимчасово виконуючий обов’язки начальника Військової академії генерал-майор Анатолій Сиротенко побажав ліцеїстам успіхів у навчанні, запросив їх до вступу в академію, а також вручив їм пам’ятні буклети та відеофільми про навчальний заклад.
– Навчання в академії – це шанс отримати якісну вищу освіту в поєднанні з престижною військовою професією, – підкреслив генерал-майор Анатолій Сиротенко.
Совок, сплошной глухой совок. Он еще гордится. Привезли схиднякив агитировать идти у москали. Шо там показывать в той академиии? Отца Сергия? Стыдоба!
21 квітня Україна вже п’ятнадцятий рік поспіль відмічає День довкілля. Військовослужбовці та працівники Військової академії (м. Одеса), яку очолює ТВО начальника академії генерал-майор Анатолій Сиротенко, по-особливому підійшли до цього важливого заходу. В цей день вони внесли свій посильний внесок в охорону навколишнього природнього середовища.
День довкілля у Військовій академіїСтаршим викладачем кафедри тактики – начальником служби радіаційного хімічного біологічного захисту та екологічної безпеки підполковником Василем Ткаченко спільно із заступником начальника академії з тилу підполковником Андрієм Шевченко було складено план комплексних заходів спрямованих на поліпшення стану довкілля на території військового містечка.
В цих заходах прийняли участь 100% особового складу, які займалися:
озелененням території;
висаджуванням дерев, кущів;
встановленням гімнастичних перекладин на спортивному майданчику;
ремонтом тренажерів;
очищенням пунктів миття військової техніки;
здійсненням профілактичних робіт на пункті заправки ПММ, складі ПММ в ПТОРі, навчально-виробничій майстерні, акомуляторній та ін.;
наведенням порядку на сміттєзбірнику, вивезенням твердих побутових відходів.
Всього за цей день виконано:
наведено порядок на території загальною площею – 50,93 га;
вивезено 32 м3 побутових відходів;
прибрано прилеглу територію Військової академії, на якій розташовані «Сквер курсантської звитяги та пам’яті», пам’ятник К.К.Романову, героям-льотчикам, що розташований на 5-ій станції Великого Фонтану.
висаджено 12 дерев та 22 кущів;
впорядковано 0,96 га газонів.
Всього взяли участь у заходах 783 чоловіка, з них військововслужбовців 410, цивільних осіб 373. Приємно зазначити, що в даному заході взяли участь також мешканці гуртожитків, що розташовані на території Військової академії, військово-патріотичний клуб «Чорноморський Вітязь», а також студенти факультету підготовки офіцерів запасу.
Ребята, вы хоть целый день ходите строевым шагом — ситуации это не изменит.
Тому, кто пишет “Старому мерину”
Вы, уважаемый, элементарно не знаете истории. У Вас украинский офицер ассоциируется только с бойцами ОУН-УПА. Вы не знаете, что именно украинские офицеры организовали и провели восстание во Львове 1 ноября 1918 года. Именно боевые украинские офицеры создали боеспособную Украинскую Галицкую Армию, которая в условиях политической изоляции почти год сдерживала натиск превосходящих сил Польской армии, поддерживаемую странами Антанты. Учите историю, уважаемый!