Чи загрожує людям київський апокаліпсис ?

Пригадується, як у січні 1998 року жертви Чорнобильскої катастрофи звернулися із закликом не тільки до керівників держави, а й кожної людини планети, щоб вони через засоби масової інформації і громадсько-політичні організації почули голоси постраждалих громадян із древнього Києва, з епіцентру Чорнобильскої трагедії — останнього попередження людству.

Зворушливі слова висловлювалися у тому зверненні: «Ви можете не бачити, не відчувати, що всі ми люди Землі, хибними вчинками, порочними ідеями, злими думками та нелюдськими діями привели планету до останньої межі. І ніхто не порятує нас від неминучої загибелі, якщо самі не захочемо допомогти собі та всьому живому на Землі».

На жаль, з часів чорнобильского лиха поняття «Україна» і «погана екологія», «вимираюча нація» стали практично синонімами. Але зона відчуження та радіація — далеко не єдина сьогодні проблема. Щодня, мільйони українців ризикують зіткнутися з іншими екологічними негараздами. Чимало фахівців стверджують, що Україна — одна з найбрудніших країн Європи. « У ній на одного жителя приходиться близько 500 тонн накопичених твердих побутових відходів, 75% українців п’ють забруднену воду, дихають забрудненим повітрям , на кожного приходиться 85 кілограмів шкідливих чи отруйних викидів на рік (джерело:bos.dn.ua)

Наслідки Чорнобильской катастрофи, забруднене атмосферне повітря і довкілля, погане харчування, слабкий імунітет, різні інфекційні захворювання та неефективна робота медичної галузі даються взнаки. Усе більше наших земляків вмирають, хворіють на рак, туберкульоз, СНІД, гостро-респираторні захворювання з ураженням легенів, гіпертонію, тощо. Та хіба тільки це непокоїть громадськість ?

Найбільшу стурбованість викликає занепад медичної галузі в столиці України, а також те,що кияни стали фактичними заручниками ряду хімічних підприємств. У публікації газети «Кияни передусім»(березень 2010р) надруковано таку жахливу інформацію : «Три підприємства на території столиці можуть отруїти усіх киян»

Підприємство «Захід» у Святошинському районі приховує в собі 111 контейнерів з берилієм. Випари цієї речовини провокують страшну хворобу відмирання легенів. Щоб утилізувати небезпечні хімікати потрібно 16 млн.гривень Ні місто, ні держава не спромоглися виділити ці кошти. Натомість берилію на «Заході» достатньо, щоб отруїти усіх киян.

Завод «Радикал»(Деснянський район) був найбільшим підприємством по виробництву хімікатів у колишньому СРСР. У 1996р він припинив роботу. Дах упав на електролізери зі ртуттю, і остання розлилася по території заводу. Санацію території так до кінця і не провели. Тут й досі знаходиться до 200 тонн ртуті. Ртуть передусім вражає нирки, нервову систему, сприяє гормональним змінам в організмі. Щорічно «Радикал» викидає в повітря до 2 тонн цієї речовини у вигляді парів у радіусі кілометра. Ртуть просочилася у грунт. Для очищення території потрібно 50 млн.гривень. Але це не завадило 26 лютого Київраді передати землі, що належали «Радикалу»(1,45 га) під житлову забудову.

Спецкомбінат «Радон»(біля селища Пирогово) небезпечний радіоактивним тритієм та іншими хімічними відходами, які свого часу звозили туди із сусідніх областей. Вони вражають нервову систему, підвищують ризик онкологічних захворювань та генних мутацій. На перепоховання відходів потрібно 90 млн.грн.

Інші «гарячі» хімічні точки на карті Києва: це інститут ядерних досліджень НАН України, Інститут фізичної хімії ім..Писаржевського, хладокомбінати №2 і № 4, Дніпровська та Деснянська водопровідні станції, ТЕЦ-6.»

Також у березні ц.р. вкрай тривожну інформацію можна було прочитати у газеті блоку Віталія Кличка «Час»: «Нечистоти попливуть вулицями Києва ?»

«На Київ чекає масштабна екологічна катастрофа. Причина — аварійний стан Бортницької станції аерації, що вже давно відпрацювала свій ресурс, і перетворилася на міну уповільненої дії. Її «вибух» відчує на собі не тільки Київ, а й уся Україна. Захисні споруди станції не витримають весняного паводку. А він, за словами екологів, буде одним із найбільших за десятки років. Вірогідність прориву дамби мулових полів величезна — на цьому сходяться всі експерти. У разі аварії нас чекає забруднення грунтових вод і нечистоти потраплять до Дніпра. Це буде проблема для всієї України — 25 мільйонів людей, які живуть нижче по руслу річки, опиняться в зона екологічної катастрофи. Міська влада не хоче вирішувати проблему — для неї краще тишком роздавати землю та майно, аніж вирішувати проблеми. Говорить -немає коштів. Між тим насосна станція, від якої залежить транспортування усіх стічних вод Києва, коштує стільки ж, скільки вкрали за інформацією ЗМІ, у Франції в дочки столичного мера. З огляду на це стає зрозуміло, куди йдуть гроші киян».

Здається було б правильним суворо спитати з мера Києва Л.Черновецького, з начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій В.Пшеничного і головного державного санітарного лікаря столиці А.Пономаренка чому вони не вживають термінових заходів для ліквідації вищезгаданих проблем ? Чи досі немає кому з них спитати ( а краще притягнути до суворої відповідальності) за надзвичайну ситуацію, яка склалася в столиці ?

Варто задуматися і над іншим. Тривалий час йде боротьба киян, громадських і політичних організацій, народних депутатів України проти міського голови Л.Черновецького і його оточення. Адже ними доведена до краху житлово-комунальна і транспортна галузь Києва, розвалена медицина, а зараз городяни з тривогою очікують можливих протистоянь з природними катаклізмами, й гадають: чи вживатимуть вони кілограмами, тоннами лікарські засоби, щоб відвернути від себе, своїх дітей наслідки хімічних атак ? Поки, на жаль, перемоги над Злом не досягнуто. Закон і справедливість не домінують на стародавній київській землі. І це попри критичні виступи преси, громадськості і звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу . Після висновків народних депутатів можна було б не тільки усувати Черновецького та його команду від влади, а й відкривати карні справи. Проте, ми не є свідками сьогодні цього справедливого процесу. Якщо у Києві, де знаходяться потужні засоби масової інформації, впливові громадсько-політичні об’єднання й навіть чимало депутатів парламенту з чесною і активною життєвою позицією, які попри відчайдушну боротьбу з Черновецьким не можуть досягти успіху, що можна зробити тоді у регіонах країни, де люди у боротьбі за свої конституційні права порушують аналогічні питання ? Не важко здогадатися…

Прикро і боляче читати великий лист від Ради київської міської профспілки працівників охорони здоров’я , який нещодавно був направлений до Президента України В.Януковича. До керівника держави від імені 400 організацій галузі звернулася, голова Ради Л.Канаровська. Це звернення — наче вирок громадськості і осуд ганебної діяльності мера Л.Черновецького, його колишньої заступниці І.Кильчицької і начальника головного управління охорони здоров’я Л.Качурової. В ньому йдеться про те, що Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я понад…три роки веде боротьбу з міською владою стосовно виконання важливих законодавчих актів: Національної програми розвитку охорони здоров’я України до 2010 року, ст.. 19 і 49 Конституції України, ряду Указів Президента України, тощо. Профспілкові лідери звертають також увага Президента України на великі проблеми фінансування медичної галузі. Видатки на неї у порівнянні з 2008 роком зменшилися. Так, наприклад, у 2008 році в міському бюджеті на столичну медицину передбачалися кошти у сумі 2 млрд.80 млн.грн( з них на заробітну плату — 1 млрд.300 млн.грн.), то у 2009 році ця сума зменшилася до 1 млрд.980 млн.грн ( з них на заробітну плату — 900 млн.грн.) Влітку 2008р — 62 установи були відключені від водопостачання , майже всім медичним закладам були надіслані приписи АК «Київенерго» з погрозами відключення енергопостачання через заборгованість. На жаль, у 2009 році ситуація стала критичною. Борги установ тільки зростають і становлять понад 300 млн.грн. 22 медичні заклади були відключені від енергопостачання, майже скрізь відімкнули і телефони.

У зверненні йдеться також про те, що в лікарнях практично повністю відсутні медикаменти та немає чим годувати хворих в стаціонарах…

Хіба ж це не злочин проти киян, українського народу ? Будемо надалі мовчати й з терпінням ставитися до таких знущань ? Чи забули про свою честь і гідність, шановні співвітчизники ? Задумаємося над цим…

-У Києві не вистачає 3600 лікарів та 4800 середнього і молодшого персоналу,- йдеться далі у листі профспілкового лідера медичної галузі столиці. За результатами аналізу оплати праці, зайнятих у галузі народного господарства, найгірша ситуація з медичними працівниками. За рівнем середньої заробітної плати медицина знаходиться на останньому місці…

Готуючи цей огляд, не можна обійти стороною кілька публікацій, які значною мірою доповнюють картину безмежності і хаосу, що тривалий час панує у системі київської влади та охороні здоров’я . 20.09.2009р на сайті( ORD-ua.com) була розміщена стаття: «Дойные коровы Ирэны Кильчицкой». Ось лише окремі цитати з цієї великої публікації: «Медицина Киева дышит на ладан: не то, что рядовые налогоплательщики, но и «любимые» бабушки мэра настолько уравнялись в правах с бомжами, что могут с инфарктами лежать в коридорах и молить, дабы врач прошел мимо. Хотя бы на перекур. А чего ему за 1440 грн (со всеми надбавками) напрягаться за себя и «того парня»- ведь городу не хватает 4 тыс.врачей и 6 тыс.медсестер. К тому же обещанные КГГА надбавки не платят: с «легкой» руки Ирэны Кильчицкой расходы на медицинскую отрасль сократились донельзя, поэтому пациентам ПРИХОДИТСЯ ПЛАТИТЬ ЗА ВСЕ. Впрочем, зная деловую хватку госпожи Кильчицкой, трудно поверить, что письмо Генсеку европейского профсоюза медиков Яну Гоудрианну, где Ирэна Реонольдовна признает, что «медичні заклади змушені справляти з пацієнтів плату, яка юридично оформлюється, як «добровільні пожертви»,- глас отчаяния. Хотя по тону похож — особенно щемит серце строчка: « якщо цих добровільних пожертв» не буде, лікування у багатьох випадках буде неможливим, у зв’язку із відсутністю медичного обладнання, медикаментів та матеріалів». Так и хочется воскликнуть: «Заботливая вы наша — о народе печетесь!», да только появился этот документ акурат после того, как окончательно были определены 14 заведений здравоохранения, которые будут обеспечивать медицинской помощью гостей и участников чемпионата ЕВРО-2012 в г.Киеве, с учетом требований УЕФА. Иными словами, упустить возможность намекнуть Европе, что мол, ниществуем, своих лечить нечем, а скоро ваши нагрянут, потому «позолотите ручку» — практичная Ирэна Реонольдовна не могла. Тем болеее, что в это же время выяснилось: медоборудование на 235 миллионов долларов для столичного Центра раннего выявления онкологических заболеваний , не успев даже обслужить первых пациентов, превратилось в металлолом — гарантийный термин его хранения закончился ! Впрочем, чем не прекрасная возможность списать четверть миллиарда «зеленых» для чиновницы, которая за три года свого правления полностью развалила медицинскую отрасль в Киеве»

Суспільним і журналістським вироком для Кільчицької та її прибічників можна назвати велику статтю у всеукраїнській газеті «Вечерние вести» 31 березня 2010р під назвою «Медицина под наркозом». В ній йдеться про численні порушення і зловживання, відмивання коштів через тендери, про комбінації із зарплатами медиків. Але найбільше вражає розділ матеріалу «Куда девался миллиард?». Гадаю, що цікаво це буде не тільки читачам, а й слідчим органам, які намітили вже широкомасштабну перевірку всіх оборудок чиновників київської мерії. Ось про що йдеться у цьому розділі статті: « По информации оппозиционных сил в Киевраде, в том числе и БЮТ, а также из отчета Временной следственной комиссии Верховной Рады, за время своего «правления» Мрэна Кильчицкая ни разу так и не предоставила общественности полного финансового отчета. А это, говорят депутаты, дает повод подозревать ее в служебном подлоге и махинациях. В 2009 году из городской казны на медицину было выделено более 2 миллиардов грн, однако реально было профинсировано немногим более половины. Куда же девался один млрд.гривен ?

С недавним уходом И.Кильчицкой с должности первого зампреда главы КГГА многие столичные медики могли бы вздохнуть с облегчением. Однако пришедшая ей на смену Алла Шлапак не только не сможет, но и вряд ли станет разгребать все авгиевы конюшни муниципальной медицины. Во-первых, она почти два года возглавляет комиссию Киеврады по здравоохранению, которая плечо в плечо работала с И.Кильчицкой и не обращала внимания на развал столичной медицины. Во-вторых, Алла Васильевна не имеет медицинского образования и не является специалистом отрасли, а потому не сможет ее возродить».

Додамо, що за дивним збігом обставин І.Кільчицька та Л.Качурова і досі не притягнуті до кримінальної відповідальності. Проте, громадськість, працівники медичної галузі сподіваються, що рано чи пізно — це має статися. Головне, на мій погляд, не можна ігнорувати можливості їх втечі за кордон. Галузі потрібні термінові реформи.

Повинна змінитися вся влада у київській держадміністрації, куди (хочеться у це вірити) прийдуть чесні, компетентні, справедливі політики і сучасні менеджери, а не кон’юктурники, казнокради і кар’єристи …

Олександр Борщевський — головний редактор журналу «Світ єдиноборств», член Національної спілки журналістів України