Чем больше наблюдаешь Януковича, тем сильнее ощущение, что это тот же Ющенко, только морда больше. Такой же бардак в кадровых назначениях, как и при Ющенко. На свет, как и при Ющенко, выползает старый хлам вроде Семиноженко или Ежеля, из более-менее нормальных кандидатов на пост министра внутренних дел выбирается самый тупой. Корниенко, Джига, Бевз по сравнению с Могилевым просто титаны мысли образцы морали. Такое впечатление, что кадровые вопросы решались в последний момент и с очень сильного бодуна. Многие ожидали от «донецких» порядка — дождались. Указы по высшему руководству СБУ то появляются на президентском сайте, то исчезают, то появляются опять. Некоторые президентские указы, о которых известно только то, что у них есть номер — не появляются вообще. И вряд ли по соображениям секретности. Итак, указы по СБУ. Они, в принципе те же, только прибавились к ним указы о назначении на департамент «Т» некоего Л. Пьяты, на контрразведку Седельникова, на департамент архивного обеспечения С. Кокина. Ну и, свежие указы о снятии Грицака с должности и назначении на его место Рокитского. Спрашивается, а почему эти указы снимались и целые сутки не вывешивались? Сдается, что просто потому что бардак. Кстати, как мы и предполагали, с сайта СБУ вслед за президентским сайтом исчезла всякая информация о Голодоморе и рассекречивании архивов. Самое смешное и гнусное, что на Голодоморе уже активно пытается сделать карьеру тот же Наливайченко. По слухам, он создает некий политический проект, в котором объединятся «молодые национальные кадры». Даже уже статья подготовительная и вылизывательная вышла, которую мы и приводим.

Новий патріотичний фронт об’єднається навколо молодих державників

flag351602 = 0; checkRating(351602);
Спостерігаючи за перипетіями формування нової вертикалі влади, вкотре спостерігаємо щось на кшталт кінних перегонів, де у минулому заїжджені і списані на смітник історії скакуни, дещо відчищені від бруду і підліковані в елітних конюшнях, знову вийшли на доріжки іподрому, усім своїм виглядом вказуючи на свою перспективність і працеспроможність.

Однак, історія – штука невдячна і минулих помилок не вибачає. Неодноразово переконуючись у безперспективності такої собі політичної реінкарнації, пригадуються слова В.Висоцього про те, що якщо був хтось баобабом, то й баобабом і помре навіть через тисячу років.

З усього пережитого і відчутого на власній шкірі, український народ потребує повного перезавантаження вітчизняного політичного бомонду. Перефарбовані в інші кольори і об’єднані під новими політичними гаслами, головні дійові особи української політики залишаються незмінними. Щоразу, рвучись до влади, вони, забувши про власні прорахунки і владну неспроможність, вигадують нові проблеми, які беруться самі успішно вирішувати. При цьому пріоритетні і актуальні завдання, які стоять перед державою, відходять на другорядні місця.

Безперспективність і однобокість сучасної політичної еліти в Україні диктує вимоги щодо формування нового громадського чи то політичного утворення, якому в перспективі український народ може делегувати свої повноваження і яке гідно виконуватиме покладені на нього завдання по розбудові держави, а не власних маєтків. На перший погляд, в таке важко повірити, враховуючи фактичну узурпацію влади в державі великими політичними силами, які задового до виборів будь якого ґатунку диктують свої умови, абсолютно виключаючи прихід до влади нових політсил. Однак попри навіювані нам стереотипи, термінова необхідність становлення нового політичного ядра майбутньої дійсно української влади, яка б не завдячувала своєму розвитку ні зовнішнім сусідам, ні внутрішнім спонсорам-олігархам, є найбільш актуальною вимогою суспільства.

Саме в об’єднанні справжніх патріотів країни, що діють за покликом серця, а не йдучи на дзвін срібняків, вбачається єдино можливий вихід із стану колапсу в українській політиці. Постатей, які можуть об’єднати навколо себе новітню політичну еліту та сформувати дійсно новий патріотичний фронт, чимало – про це свідчать останні експертні дослідження, проведені провідними соціологічними центрами.

Українська влада потребує докорінних змін, не заново перемальованої, але добре відомої своєю бездарністю великопартійної кліки, а дійсно новосформованого об’єднання патріотів, таких як М.Катеринчук, В.Наливайченко, О.Горобець, Ю.Павленко та інші великі українці, які щоденною кропіткою працею довели свою потрібність державі, однак в силу сучасної монополізації влади були штучно позбавлені будь-яким чином впливати на сучасну ситуацію.

Саме становлення нового патріотичного фронту, який зможе зламати вкорінене у свідомості українців переконання у безперспективності будь-яких змін, є запорукою подальшого європейського розвитку України і збереження її незалежності та соборності. Остаточний вибір будемо робити ми з вами. Усе починається з малого, варто тільки вірити у незламність українського духу та щасливе майбутнє нашої країни під проводом нового покоління дійсно українських політиків.

Блять, если ворюга Павленко — великий украинец, то мы — несчастная нация. Горобец, Катеринчук — тоже, конечно, великие. А особенно велик Наливайченко. Почему? Потому что архивы рассекретил, подготовил суд над виновниками Голодомора и «декагебизацию» СБУ провел, то есть полностью ее уничтожил. И никому не приходит в голову, что если бы Наливайченко не получал от гаранта команды «работать» по голодомору, то и не работал бы, и архивы бы не рассекречивал, а возможно и вообще действовал в совершенно противоположном направлении. Если Наливайченко — герой, то Ющенко — еще больший герой. Ведь это по его команде была начата работа по Голодомору. Вот только есть один вопрос, а Ющенко, помогая Януковичу стать президентом, не знал, что «проффессор» в угоду своему электорату и России первым делом замнет любые воспоминания о Голодоморе? И нет ли ощущения, что нас в очередной раз тупо «разводят»? Ющенко сейчас такой борец с Януковичем, что просто страшно становится. Даже угрожает акциями гражданского неповиновения. Вот только почему он помогал стать ему президентом? Наливайченко — «патриот» и тоже борец с Януковичем. Вот только почему «контора» под его руководством «пририсовала» к результатам Януковича на выборах как минимум 1 миллион голосов? Как то очень фальшиво выглядят сейчас эти «борцы за Украину» месяц назад так бодренько сдававшие ее «Хаму».

Станислав Речинский, «ОРД»