Мироновка и прокурор

Нынешнее время вполне можно назвать «временем оборотней». Или даже «временем торжествующих оборотней». Если еще сравнительно недавно продажный мент, прокурор или судья были исключениями из правил, своего рода выродками, «паршивыми овцами», то сейчас пирамида перевернулась. И сейчас наоборот, честный, не берущий взяток правоохранитель среди своих же коллег считается человеком вредным и опасным. От которого нужно избавляться всеми возможными способами.

Не так давно в городе Мироновке Киевской области появился новый прокурор, Леонид Адамович Ящук. До этого он работал в Богуславе, где прослыл человеком «старой формации», принципиальным и, что самое скандальное – не берущим денег. Рассмотрев ситуацию в городе, Ящук первым делом занялся местным «олигархом» с говорящей фамилией Деньга. Андрей Кондратович Деньга, 1944 года рождения, человек вроде бы тоже «старой формации», но известен в городе как раз не своей честностью, а прямо скажем – наоборот. Знаменит Андрей Кондратович тем, что в рекордно-короткие сроки умудрился начисто развалить и распродать бывший колхоз-миллионер СГ ТОВ им. Бузницкого. Деньга попросту все активы колхоза перевел на новосозданное ТОВ им. О.Г. Бузницкого, учредителем которого является Андрей Кондратович и его сын. Куда делись десятки тысяч свиней и коров колхоза, а также более пяти ферм – неведомо. Но Андрей Кондратович с тех пор стал фактически хозяином города. У него на зарплате состоит не только начальник местной милиции Николай Григорьевич Марченко, известный тем, что жена его Ирина Владимировна владеет сетью аптек «Эдельвейс», торгующих трамадолом, но также и тем, что лично избивает задержанных, но и председатель местного суда Юрий Владмирович Рудык, владеющий автомойкой.
Вникая в ситуацию, прокурор Ящук обнаружил, что Деньга украл не только имущество колхоза, расположенное в самой Мироновке, но и присвоил базу отдыха, которая была у колхоза в Крыму, в поселке Стерегущем, славном своей уникальной косой. Сейчас даже как-то странно представить, что вот была у мироновского колхоза собственная база в Крыму,  куда колхозники ездили отдыхать каждый год. Так вот, Андрей Кондратович умудрился ввести базу отдыха «Радуга» в свое ТОВ им. О.Г. Бузницкого с оценкой в 5 тысяч гривен! А через полгода благополучно базу вывел, забрав вместо 5 тысяч гривен саму базу. Прокурор Ящук возбудил по этому факту уголовное дело. И вот тут Деньга подключил своего «карманного» судью Рудыка. Который по жалобе Деньги отменяет постановление о возбуждении уголовного дела. Впрочем, апелляционный суд вскоре отменяет решение Рудыка и направляет дело на новое рассмотрение. Но Рудык после этого просто не рассматривает это дело в течение двух месяцев. Тем временем Деньга подключает все свои связи, в том числе и бывшего начальника Госкомзема Анатолия Даниленко для того, чтобы снять неугодного прокурора. И на прокуратуру сыпется ряд проверок и целый поток депутатских обращений насчет того, почему прокуратура преследует честного предпринимателя Деньгу. Мало того, Деньга умудряется подключить к травле прокурора сотрудников Главка «К» СБУ. Которые быстренько составляют протокол о коррупции на подчиненную Ящука. А суть «коррупции» заключается в том, что девушка, молодой специалист, приехала из другого города в Мироновку и ей попросту негде было жить. Ее поселяют в колхозной гостинице, где она платит за проживание по 100 гривен в месяц. Бравые эсбэушники шустренько составляют протокол о коррупции, мотивируя это тем, что она должна была бы платить значительно большую сумму. Интересно, откуда? При этом доблестные «кашники» почему-то в упор  не замечают ни трамадольных аптек начальника милиции Марченко, ни автомойки председателя суда Рудыка.
Прокурор тем временем продолжает гнуть свою линию, проверять деятельность Деньги и начальника милиции Марченко. В конце концов Деньга решает, что депутатских запросов видимо будет мало и что при помощи криминальных связей Марченко, наработанных им еще в Смеле (где по Марченко было возбуждено несколько уголовных дел), прокурора нужно «подставить» или даже уничтожить физически. На все это равнодушно взирает находящийся на содержании у Деньги судья Рудык. Чем кончится вся эта история – пока неизвестно. Но для прокуратуры будет позором, если она не сможет защитить своего сотрудника, попавшего в кубло бандитов в милицейских погонах и судейских мантиях.
Сергей Никонов, «ОРД»
Приложение:

Системный номер                           :   110700440
Код ДРФО                                  :   1635602691
Дата отримання коду                       :   19.11.1996
Прізвище                                  :   ДЕНЬГА (ДЕНЬГА)
Ім’я                                      :   АНДРІЙ (АНДРЕЙ)
По батькові                               :   КІНДРАТОВИЧ (КОНДРАТОВИЧ)
Дата народження                           :   12.10.1944
Країна народження                         :   УКРАЇНА
Область народження                        :   КИЇВСЬКА
Район народження                          :   МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження               :   С.ЮХНИ
Дата реєстрації коду за місцем народження :   19.11.1996
Дата отримання коду                       :   12.03.1996
Дата початку користування кодом           :   19.11.1996
Орган ДПІ                                 :   ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання                          :   УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. ЮРІЯ
ГАГАРІНА 45  3

Місце роботи                              :   3755911 — СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ  
; 13729903 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИСТАЛ-М”
; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМ. 02.06.2004  ; 23579267 — МИРОНІВСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ   ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ   ; 447830 — ВІДКРИТЕ
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД
01.11.2004  ; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ.   ; 447830 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ
ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД   ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ   

Системный номер          :   1123071
Код ЄДРПОУ               :   3755911
Засновник                :   1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
КОд Засновника           :   1635602691
Підприємства засновника  :   СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4066768РО 5119314
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО

Скорочена назва                      :   СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО
Код ЄДРПОУ                           :   3755911
Юридична адреса                      :   8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38

Фактична адреса                      :   8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38

Директор                             :    1709204784 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА

Головний бухгалтер                   :    1709204781 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Код директора                        :   1709204784
Код бухгалтера                       :   1709204781
Телефони                             :   Тел.дир.: 515305314 Тел.глб.: 52345
Дата держ. реєстрації                :   Дата: 15.03.2000 Номер: 1 341 120 0000 00020
Орг державної  реєстрації            :   МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Зареєстрований в ДПІ                 :   01.07.1990
ДПІ                                  :   34198428 ДПІ У МИРОНІВСЬКОМУ Р-НІ, 1015
Район                                :   МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н
Область                              :   КИЇВСЬКА
Стан                                 :   ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Причина  зняття  з обліку            :   ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ
Статутний фонд                       :   10000
Індекс платника                      :   14628267
Вид діяльн                           :   за ЗКГНГ: 21110 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР за КВЕД:
01.30.0 Змiшане сiльське господарство

Орган управління                     :   07774 ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ, ЗАСНОВАНІ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Форма власності                      :   10 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
Орг правова  форма                   :   240 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Керівники-Код                        :   73152

Комментарий

Рахунки:

321574 РЕГ.УПОВH.ЛІКВІД.ПО КИЄВУ І ОБЛ. — 25206100434004, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 05.09.1994 —
25208100434002, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.1994 — 25207100434003, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
10.04.1994 — 25209100434001, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.

МФО Банку :   321574

Рахунки:

321983 АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, М.КИЇВ — 2604800200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 —
26046002001079, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 — 26044002001071, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
27.07.2001 — 2600400200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 30.03.2000

МФО Банку :   321983

Засновник підприємства:

1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2

Засновник підприємства:

1709204781, СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА 3

Засновник підприємства:

1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9

Засновник підприємства:

1734904984, БАЗЯК МАРІЯ ІВАНІВНА , т. 32216 4

Засновник підприємства:

1801906223, ПОТАПЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА , т. 34450 5

Засновник підприємства:

1848004816, ШЕВЧЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ 6

Засновник підприємства:

1891411333, КАШІЦИН ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 7

Засновник підприємства:

1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9

Засновник підприємства:

1932304587, РЯБЕЦЬ НІНА ОЛЕКСІЇВНА 8

Засновник в підприємтсві:

ВІДДІЛ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА РАДИ КСП МИРОНІВСЬКОГО РАЙОНУ ВКБ ; РО 4025735РО 5098820

Засновник в підприємтсві:

РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК ; РО 4052976РО 5112609РО 5340893

Засновник в підприємтсві:

МИРОНІВСЬКИЙ МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ; РО 4061603РО 5116423

Засновник в підприємтсві:

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “МИРОНІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО” ВАТ “МИРОНІВСЬКЕ
РТП” ; РО 4066044РО 5118869РО 5344321РО 5428701…

Засновник в підприємтсві:

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “НИВА” МФК “НИВА” ; РО 4224503

Засновник в підприємтсві:

“ІНТЕГРОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕНТР ПОСТАЧАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ” У СМТ МИРОНІВКА
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА…

Засновник в підприємтсві:

ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ “БУЗНИЦЬКОГО” ЗАТ АПО “БУЗНИЦЬКОГО” ; РО
4689513РО 5250666РО 5394259РО 5449905РО 5474423…

Засновник в підприємтсві:

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АГРОКОМ” ВАТ “АГРОКОМ” ; РО 4088428РО 5130534

Засновник в підприємтсві:

ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО ПРОФКОМ СГ ТОВ БУЗНИЦЬКОГО…

Засновник в підприємтсві:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА” АТ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА”
; РО 4353388РО 5182730РО 5369597РО 5439457…

Засновник в підприємтсві:

СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС” ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СП
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС”…

Системный номер          :   1897011
Код ЄДРПОУ               :   32547122
Засновник                :   1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51135 2
КОд Засновника           :   1635602691
Підприємства засновника  :   ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. О.Г.БУЗНИЦЬКОГО ТОВ ІМ.О.Г.
БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4848703РО 5297725

“КРИСТАЛ-М”

Засновник підприємства:

1372002961, БОНДАРЕНКО АНГЕЛІНА ТЕРЕНТІЇВНА 2

Засновник підприємства:

1906705555, СТЕЦЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

ВАТ “КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”

Засновник підприємства:

24956677, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ ЮГТАРА АГРОТОРГОВА ФІРМА 2

Засновник підприємства:

30380358, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕЛІОС — 1

Засновник в підприємтсві:

ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДП “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВАТ”КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”…

Засновник в підприємтсві:

ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…

Засновник в підприємтсві:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ТОВ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ; РО 5041681РО
5329845РО 5421431

Засновник в підприємтсві:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ;
РО 4901396РО 5311684

Засновник в підприємтсві:

ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…

Засновник в підприємтсві:

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРКОМБІНАТ ВАТ “СВІТЛОВОДСЬКИЙ
МАСЛОСИРКОМБІНАТ” ; РО 4024474РО 5098078РО 5333484РО 5423269РО 5461604РО 5479905РО 5489345…

Системный номер                           :   110706681
Код ДРФО                                  :   2492404778
Дата отримання коду                       :   19.11.1996
Прізвище                                  :   МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я                                      :   МИКОЛА (НИКОЛАЙ)
По батькові                               :   ГРИГОРОВИЧ (ГРИГОРЬЕВИЧ)
Дата народження                           :   28.03.1968
Країна народження                         :   УКРАЇНА
Область народження                        :   КИЇВСЬКА
Район народження                          :   МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження               :   М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження :   19.11.1996
Дата отримання коду                       :   08.02.1996
Дата початку користування кодом           :   19.11.1996
Орган ДПІ                                 :   ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання                          :   УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. СТРІЛЬЦЯ 7 9

Місце роботи                              :   8676464 — СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС
УКРАЇНИ В   

Електорат-2006

===========================================================
Iz-Номер         :   464894
Прізвище         :   МАРЧЕНКО
Імья             :   ІРИНА
По Батькові      :   ВОЛОДИМИРІВНА
Дата народження  :   02.10.1968
Місце народження :   УКРАЇНА, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА
Місце проживання :   08800,  КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА, ВУЛ.БУЗНИЦЬКОГО 79

––––––––––––––––––––––––––-

Системный номер                           :   7997672
Код ДРФО                                  :   2511204923
Дата отримання коду                       :   19.11.1996
Прізвище                                  :   МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я                                      :   ІРИНА (ИРИНА)
По батькові                               :   ВОЛОДИМИРІВНА (ВЛАДИМИРОВНА)
Дата народження                           :   02.10.1968
Країна народження                         :   УКРАЇНА
Область народження                        :   КИЇВСЬКА
Район народження                          :   МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження               :   М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження :   19.11.1996
Дата отримання коду                       :   06.03.1996
Дата початку користування кодом           :   19.11.1996
Орган ДПІ                                 :   ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання                          :   УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ.
БУЗНИЦЬКОГО 79   

Місце роботи                              :   23238336 — ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО “Аптека Едельвейс”

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

9 030 ответов

  1. Цей Кривов”яз, на відміну від Сокирка,Черногода,Жданова не вкрав ні копійки бюджетних грошей,ні тепломережі,ні типографії,ні заводів,ні базару,ні колгоспів…Єдина його вина що виступив на стороні людей у с.Маслівка,Шандра проти Сокирка та його банди,які методично та професійно на протязі багатьох років розкрадали наш рідний район.В ручному режимі контролювали заробітні плати,безпідставно звільняли з роботи неугодних,як скот людей заганяли в вигідні для них політичні партії.Сьогодні всі керівні посади в районі очолюють опричники Петра Олександровича…а Кривов”яз наївний романтик,який повірив в ідеали революції Гідності ,по простоті душевній перейшов дорогу властьімущим в “закручуванні гайок”,в дерибані державного,комунального та людського майна…
    Р.S.Не здивуюсь,якщо приміщення райдержадміністрації буде приватизовано по сценарію типографії…

  2. Любий друже — Політичний експерт, витрахай себе сам у сраку, поку тобі в дупу не залили кипячої смоли, бо у тебе не хвата можливості брать участь у політиці. То сиди і дрочи

  3. Для сокирку.
    Коли у людини не вистачає аргументів у спорі та особистої культури,вона скочується до образ…а коли ще приплітається сексуальний контекст-то це ознака імпотента…або навіть збоченця на фоні імпотенції…

  4. Хуев ты эксперт.Образили.Ти що баба ?Е реальне життя а не гра як пацанва.Реально Пашко не дотягуе до тогож Жданова не говорячи про Голову Черногода.Понасирав та образив людей по району .А ти докажи що Сокирко та Жданов вкрали?Наклеп???в зону АТО забрать щоб дурь вийшла як розуму не мае.Думаю за цим не убуде найблищим часом.Я б його за концерти що мочить притягнув до суду давно.

  5. Всім привіт, а для кого Ви пані і панове пишите? Для того щоб мене просили це все почитать? 🙂 І так попорядку:
    1) Якщо є питання то пишіть у фейсбук.
    2) Не будьте шавками безіменними.
    3) Час все розставить на місця.
    4) До чого тут пан Жданов чи пан Мигидко? Якщо вверху туплять, то це не наша вина…
    5) Хто знає де знаходиться ТОВ “СКІФ”, завжди може це перевірити. Доречі не давно був в гостях в колишніх спіробітників все гуд))).
    6) Так, я також допускаю помилки, як і всі інші.
    P.S.: це пустословство, якщо пишеш аби щось написать, не ховайтесь за паранжою цієї сторінки. (IР завжди можна вичислити)

  6. витя мигитко нормальный человек.как друг как приятель всегда поможет отзывчив приятен в общении. труженик не бедный все что достиг в жизни достиг сам. но бес попутал затянуло его в политику. а в политике все продажно. витя никогда никого люстрировать не будет.в отличии от паши. витя знаком да и дружит со многими известными людьми в мироновке а портить с ними отношения рвать дружбу он ниииикоооогдаааа нее буууудеееттт. он не тот человек. так что от вити изменений в политике не ждите. после майдана начались перебежки из одних партий в другие. одни бегали и бегают чтоб спасти себя свой бизнес. другие бегают чтоб внедрить своих в чужие партии и делать свои дела. к примеру на президентских выборах в районе в мироновке люди которые всю жизнь были за партию регионов поддерживали пердонов вдруг резко очутились в партии порошенка в комисиях были от порошенка наблюдателями были от порошенка. как так получается не знаю. да так и витя мигитко он был от удара все свое депутатское время. витя мигитко ето костя жданов наш нынешний мер ето все одно целое.как он очутился у ляшка тоже не понимаю. наверное внедрили агента. тем более что витя человек спокойный не радикальных взглядов. так что народ думайте кого выбирать за сколько кому продаваться. и особенно обращаюсь к будущим головам членам избирательных комисий которые будут мутить. неужели вам ето все не надоело.вас покупают как праституток за копейки а сами они добравшись до корыт милионы ложат в карман деребанив нашу с вами украиноньку. какой жданов да даже только после того как он раздеребанил типографию только после етого его уже нельзя было допускать даже до самого мелкого корыта. если так будет и дальше мы с вами и останемся гнить.а нашим с вами детям внукам ничего от украины не останется. к примеру чтоб понятней жирный кириченко с кумом черносротом допродали екзотические места на букрынщине и типерь даже коренные жители не могут в днепре искупаться. частная собственность. думайте думайте думайте.

  7. Паша, самодур, іменем Радикальної Партії ОЛЕГА ЛЯШКА взяв до своїх лав рига Ігнатенка і прикриваючись майданівськими і урапатріотичними гаслами, взяв прапор в одну руку, а вила в іншу пішов люструвать … Пінчука!!! Йому тоді говорили, Паша вибори пройдуть, а тобі тут жити. Як виявилось Пінчук на місці, а Паша в жопі. Але заряжений Павло і далі продовжував з кимось “боротись”, і не з корупцією або бідністю, а з конкретними персонами забуваючи про “свого Толіка”. Тоді, йому показали ВРУ і після Маслівки вирішили, що він настільки активний, що може і Самого Олега подвинуть)) Ось так РПЛ вирішила перегорнути сторінку історії з Пашою і почати нову з Вітькой. Але, ну як з Вітькою, він же ж не один балотувався від Удару, мабуть, існує ще вусатіша риба в міській раді, а ця риба любить Карапишівські ковбаси … Невідомо одне тільки, Толік (перший) і Толік (академік) викинули свої попередні партквитки чи може ще їм пригодяться?

  8. Илларионов: Путин и Обама заключили сделку, суть которой в обмене Украины на Иран и Сирию
    По мнению российского экономиста, экс-советника президента России Андрея Илларионова, президент США Барак Обама и президент России Владимир Путин договорились, что Россия теперь будет поддерживать Америку в переговорах с Ираном и Сирией, а взамен США будут на стороне России в украинском вопросе. Об этом Илларионов написал в своем блоге.

    Андрей Илларионов: Порошенко выполнил первый пункт требований Путина к Украине: внесены изменения в Конституцию с предоставлением автономных прав оккупированным территориям

    Суть сделки заключается в обмене Украины на Иран и Сирию, то есть в размене путинской поддержки Обамы в переговорах с Ираном и Сирией на обамовскую поддержку Путина в Украине. Сделка заключена без участия Украины и за счет Украины.
    Итак, Порошенко выполнил первый пункт требований Путина к Украине:
    Первое – изменения в Конституции Украины с предоставлением автономных прав этим территориям.

    Теперь дело за выполнением четырех оставшихся требований:
    Второй вопрос – это принятие закона Украины об амнистии в отношении ряда лиц из “Донецкой и Луганской республик”.
    Третий вопрос – это имплементация закона об особом статусе Донбасса – Луганска и Донецка.
    Четвёртый вопрос – это принятие закона Украины о местном самоуправлении и проведении этих выборов.
    Пятое – это снятие экономической блокады с этих территорий.

    Никаких сомнений в том, что требования Путина будут выполнены, нет.
    Да, и тот, кто думает, что на этом дорога бесчестья и позора закончится, глубоко ошибается.
    В Минске-2 есть еще кое-что, о чем Путин в свое время еще напомнит Порошенко.
    В том числе и через Обаму, Керри, Нуланд.

  9. На этой неделе политические события развиваются с бешеной скоростью. То, что тянулось годами и держало в напряжении весь мир, неожиданно разрешилось за несколько дней.

    Итак, достигнута “историческая” договоренность с Ираном. Президент Обама неожиданно раскланивается перед Путиным и заявляет прессе, что он, дескать, крайне удивлен такой конструктивной позицией России, без чего сделка с Ираном была бы невозможна. Обама даже признается, что у США с Россией сегодня практически нет никаких серьезных разногласий для сотрудничества.

    Пока Обама публично прасшаркивается перед Путиным, в Киев срочно летит помощница Госсекретаря Керри Виктория Нуланд, и в Верховной Раде под ее присмотром 288 уродов-депутатов голосуют “за” переписанный наскоро ночью проект Конституции, который предусматривает создание в составе Украины бандитского государства “с особым статусом”.

    Не видеть взаимосвязи между этими событиями может только слепой.
    Украине, понятно, будут выламывать руки уже не только Путин, но и его старый-новый друг Обама, чтобы поскорее замять наболевший “украинский вопрос”, снять с России санкции и начать “делать бизнес по-старому”.
    Так, на наших глазах, происходит крупнейший международный договорняк.

  10. Районовські пердуни діток не навчають, а тільки їздять по школах та обдирають вчителів. Долой районовських блядей!!!

  11. Районовські пердуни діток не навчають, а тільки їздять по школах та обдирають вчителів. Долой районовських блядей!!!

  12. Вовочка,ну ти тормоз канкретний,тєма про районо піднімалась на сторінці 264 за 9 липня.Це ж треба було скіко думать шо відповісти,)))))))).Тема училок тут по ходу нікого не Ї-Б-Е 🙂

  13. Тарас Бульба (повість)[ред. • ред. код]
    Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

    Пам’ятник Гоголю в саду вілли Боргезе, Рим.
    Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Тарас Бульба (значення).
    «Тара́с Бу́льба» — повість письменника Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород». Найдовша з повістей письменника. Центральними дійовими особами твору є запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 17 століття. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.

    Перша редакція повісті була опублікована в циклі «Миргород (збірка)» 1835 року. Друга, перероблена редакція, вийшла 1842 року. Саме друга редакція отримала позитивні оцінки російських літераторів. В першій редакції, на відміну від другої редакції твору, немає прославляння російського царя, відсутнє художнє описування запорізьких козаків, як прихильників Росії та російськості, та відсутнє їхнє бажання приєднатися до Росії.[1]

    Зміст [сховати]
    1 Сюжет
    2 Відмінності між першою і другою редакціями
    3 Прототип
    4 Переклади українською
    5 Екранізації
    6 Примітки
    7 Посилання
    8 Джерела
    Сюжет[ред. • ред. код]

    О.Бубнов. Тарас Бульба

    Марко Кропивницький у ролі Тараса Бульби
    До старого козацького полковника Тараса Бульби повертаються після випуску з Київської академії два його сини — Остап і Андрій.

    Тарас Бульба вирішує відправити Остапа і Андрія на Запорозьку Січ, бажаючи навчити їх бойового мистецтва і зробити з них справжніх козаків. Тарас наступного ж дня після приїзду синів хоче їхати. Це викликає жаль у його дружини, яка дуже сумувала за своїми синами і змушена тепер з ними знову розпрощатись.

    Дорогою до Січі Тарас згадує своє життя. Остап, старший син Тараса, має суворий і мужній характер, але не позбавлений природної доброти, а тому також сумує за матір’ю. Андрій, молодший син, також важко переживає прощання з матір’ю, але дорогою він згадує вродливу полячку, яку він зустрів у Києві.

    Січ зустрічає Тараса із синами розгульним життям. Остап і Андрій швидко стають своїми у компанії козаків. Однак Тарасові не подобається спокійне життя — він прагне навчити своїх синів бою, і для цього потрібно піти в похід проти турків або інших одвічних ворогів України. Він вирішує обрати нового кошового для Січі, оскільки попередній живе в мирі з ворогами. До козаків доходять новини, що поляки здійснюють наругу над українським населенням.

    Незабаром козаки йдуть війною на Польщу. Остап і Андрій мужніють у боях, що подобається Тарасові. Козаки хочуть захопити Дубно, місто під владою поляків, однак поляки довго тримають оборону. Козаки беруть місто в облогу і чекають, коли в ньому почнеться голод.

    В одну з темних ночей Андрія знаходить і будить татарка, служниця полячки, в яку закоханий Андрій. Татарка каже, що панночка — в місті, вона побачила Андрія з міського валу і просить його допомогти їй. Андрій бере мішки з хлібом і по підземному ходу татарка веде його в місто. Зустріч з панночкою вирішує долю Андрія — він відрікається від батька, брата, козацтва і вітчизни заради коханої і переходить на сторону поляків.

    Польські війська, прислані на підкріплення, проходять в місто повз п’яних козаків, перебивши багатьох, частину забравши в полон. Це ще більше розлючує козаків — вони продовжують облогу. Тарас дізнається про зраду Андрія від знайомого єврея на ім’я Янкель.

    На додачу з Січі приходить новина, що за час відсутності основної сили татари напали на Січ і полонили козаків і захопили казну. Козацьке військо під Дубном ділиться надвоє — половина іде на допомогу товаришам, половина продовжує облогу.

    Поляки дізнаються про послаблення у козацькому війську і кидають усі свої сили на них. На стороні поляків воює Андрій. Тарас Бульба наказує козакам заманити його до лісу і там, зустрівшись з Андрієм віч-на-віч, вбиває його. Останнє слово Андрія — ім’я прекрасної панночки. Поляки завдяки підкріпленню знищують запорожців. Остап потрапляє в полон, пораненого Тараса вивозять на Січ.

    Видужавши, Тарас переконує єврея Янкеля таємно переправити його у Варшаву, щоб там він спробував викупити Остапа. Однак запізно — Остапа страчують на очах у батька.

    Козаки збирають величезну армію і йдуть війною на Польщу. Найбільшу доблесть у боях проявляє полк Тараса Бульби. Розгромлений польський гетьман Потоцький присягається не нападати більше на козацькі землі. Козаки погоджуються на мир — усі, крім Тараса і його полка. Він каже, що поляки порушать клятву. Так і стається — поляки відновлюють сили і розбивають козаків.

    Тарас продовжує з полком знищувати Польщу. Його оголошують в розшук і відправляють за ним погоню, взявши врешті-решт в облогу. Козаки прориваються через польські лави, але Тарас губить свою люльку і кидається її шукати. Цим користуються поляки — вони хапають Тараса. Бульба кричить своїм козакам тікати. Самого Тараса спалюють на вогні.

    Відмінності між першою і другою редакціями[ред. • ред. код]
    Перша редакція повісті, яка вийшла 1835 році була коротшою за другу. Події відбувались дещо інакше, особливо відрізняється фінал — в першій версії повісті Тараса не спалюють, а лише беруть у полон. У другій версії битви описані більш детально, ніж у першій. Крім того, в оригінальній версії козаки менш заідеологізовані, передсмертні фрази козаків, на зразок «пусть славится во веки векав святая православня русская земля» відсутні.

    Нижче подані порівняння відмінностей обох редакцій.

    Редакція 1835. Частина І

    « Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый XV век, и притом на полукочующем Востоке Европы, во время правого и неправого понятия о землях, сделавшихся каким-то спорным, нерешенным владением, к каким принадлежала тогда Україна… Вообще он был большой охотник до набегов и бунтов; он носом слышал, где и в каком месте вспыхивало возмущение, и уже как снег на голову являлся на коне своем. “Ну, дети! что и как? кого и за что нужно бить?” — обыкновенно говорил он и вмешивался в дело.[2] »
    Редакція 1842. Частина І

    « Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников… Вечно неугомонный, он считал себя законным защитником православия. Самоуправно входил в села, где только жаловались на притеснения арендаторов и на прибавку новых пошлин с дыма.[3] »
    Американський літературознавець Едита Бояновська (Edyta Bojanowska) у своїй книзі «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом» (2007, український переклад — 2013) присвятила окремий розділ двом редакціям повісті. Ранішу та пізнішу версії вона називає проукраїнською та проімперською відповідно.[4]

    Прототип[ред. • ред. код]

    М. М. Филипович[be]. Ілюстрація до «Тараса Бульби»
    Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха[5]:

    Його дядько по батьковій лінії навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Той, у свою чергу, зацікавився родинними переказами Миклух. Виявляється, їхній предок Охрім Макуха був курінним отаманом на Запорожжі. За визволення України з-під польської шляхти воювало троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, перейшов на бік поляків і сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем вдалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня…

    Впізнаєте сюжет? Гоголь поклав його в Основу свого «Тараса Бульби». Отаман Охрім, предок Миклухи-Маклая — прямий прототип головного героя.

    Такою ж непересічною особою був і козак Степан Макуха на прізвисько Махлай, прадід Миколи Миклухи-Маклая. Під час російсько-турецької війни 1788 року під Очаковом він командував кінною сотнею. За військову кмітливість і героїзм йому присвоїли чин хорунжого та жалували дворянство. Козака викликали в Петербург. Сама «гробителька» українського козацтва імператриця Катерина II піднесла йому дворянську грамоту й повісила на шию стрічку з орденом Володимира І ступеня. Та козак лишався козаком. Поруч із прізвищем на казенних паперах за звичаєм запорожців мусив писати прізвисько. Назвати себе «макухою», тобто недотепою і лопухом, новоявленому дворянину не дуже хотілося. І той сфабрикував малозрозуміле прізвище Миклуха, приєднавши до нього прізвисько зі зміненою літерою — МаКлай. Згодом шотландці вважали його нащадка, вченого Миколу Миклуху-Маклая за свого, вимовляючи: «Маклей».

    Запорожець Охрім Макуха і його звитяжний правнук Степан були легендою і гордістю роду. Обох їх для Миклух уособлював гоголівський Бульба. Образ цього майже реального персонажа маленький Миколка Миклуха-Маклай постійно бачив у батька на столі. Сам мандрівник називав себе не інакше, як нащадком Тараса Бульби. У листі до брата Сергія писав, що після смерті батька знайшов документ, який свідчив про їхній дворянський рід із подвійним прізвищем Миклуха-Маклай і фамільним гербом: козак із піднятою шаблею на тлі фортечної брами.

    Переклади українською[ред. • ред. код]
    Існує ряд перекладів повісті українською. Відповідно до покажчика “Микола Гоголь: українська бібліографія” виданому у 2009 році, існує доволі багато перекладів Гоголя з російської на українську мову. Так, у згаданій українській бібліографії Гоголя 2009 року, зазначається що перший український переклад повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (Львів, 1850) здійснено П. Головацьким[6] а найновіші переклади українською вийшли у вже в 2000-их роках.

    Існує також переклад Миколи Садовського (Тобілевича), який при перекладі користувався першим і другим варіантами повісті, залишив внесені Гоголем зміни в сюжет, але усунув пафосні фрази з прославлянням царя внесені в редакцію 1842 р. Був виданий в 1918 році в часи Української Народної Республіки. Цей переклад творчо підредагував через 80 років Іван Малкович і випустив на втіху дітлахам у своїй «А-БА-БА-Га-Ла-МА-зі» у 2005 році. В радянські часи в 1952 році був виданий переклад А. Хуторяна повісті редакції 1842 року з невеликими правками по «партійній лінії». А в 2005 році у видавництві «Кальварія» побачив світ переклад канонічного видання Гоголя 1835 року, який здійснив популярний український письменник Василь Шкляр. Цей переклад був підданий критиці з боку тодішнього посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна, який заявляв, що Гоголь не міг такого написати[7].

    Переклад Миколи Садовського:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську М. Садовського (Тарас Бульба) та Максима Рильського (Ніч проти Різдва, Вій), Ілюстрації: Владислав Єрко). Серія «Книги, які здолали час». — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. — 320 с. — ISBN 966-7047-66-0[8]
    Микола Гоголь. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах. (Тарас Бульба ввійшов у 2-ий том) (переклад М. Садовського та Максима Рильського, Ілюстрації: Кость Лавро, Владислав Єрко). — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. — 304 с. в кожному томі. — ISBN 978-966-7047-95-5, ISBN 978-966-7047-96-2[9]
    2. Переклад Антіна Хуторяна:

    Микола Гоголь. Твори у 3 томах. Том 2:повісті, драматичні твори (переклад з російської на українську А. Хуторяна (Тарас Бульба)). — К.: Видавницво художної літературири, 1952. — 451 с.
    Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську А. Хуторяна, ілюстр. худож.: Є. Кибрика та ін., ред. В. Р. Лихогруд). Серія «Бібліотека художніх творів для підлітків та юнацтва “Джерело”». 50000 прим. — К.: Молодь, 1969. — 126 с.
    Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. Антіна Хуторяна ; іл. Андрія Говди). — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2012. — 120 с. — ISBN 978-966-10-2824-0
    3. Переклад Василя Шкляра:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра). — К.: «Дніпро», 2003. — 164 с. — ISBN 966-578-114-6
    4. Переклад Андрія Ніковського:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба: збірка (пер. з рос. Андрія Ніковського, Лесі Українки, Михайла Обачного та ін.). Серія «Шкільна хрестоматія». — К.: «Школа», 2009. — 384 с. — ISBN 966-661-645-9[10]
    Екранізації[ред. • ред. код]

    Україна (2008): поштові марки (зцепка) та погашення до 200-річчя з дня нарождення М. В. Гоголя . На марці ліворуч — «Тарас Бульба».
    «Тарас Бульба» (1909) — перша кіноекранізація повісті, російський німий фільм Олександра Дранкова.
    «Taras Bulba» (1924) — німецький фільм за повістю, знятий режисером Олексієм Грановським*
    «Tarass Boulba» (1936) — французький фільм за повістю.
    «The Rebel Son» (1938) — англійський фільм за повістю.
    «Taras Bulba» (1962) — найвідоміша іноземна екранізація, американський фільм за повістю. Юл Бріннер — в ролі Тараса Бульби.
    «Taras Bulba, il cosacco» (1963) — італійський фільм за повістю.
    «Taras Bulba» (1987) — чеський телефільм за повістю.
    «Дума про Тараса Бульбу» (2009) — український телевізійний повнометражний художній фільм за повістю; прем’єра 29 березня 2009 року.[11]
    «Тарас Бульба (фільм)» (2009) — російський художній фільм за повістю.
    Примітки[ред. • ред. код]
    Вгору ↑ Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
    Вгору ↑ Тарас Бульба. Редакция “Миргорода” 1835 г.
    Вгору ↑ Николай Гоголь. Тарас Бульба (редакция 1842)
    Вгору ↑ Лесь Белей. Хто пошив гоголівську шинель — портной чи кравець // Тиждень, 01.05.2013.
    Вгору ↑ Козак серед папуасів//АРАТТА
    Вгору ↑ http://www.ndu.edu.ua/index.php/component/k2/item/307-storinky-bibliohrafii-hoho lia Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Сторінки бібліографії Гоголя.
    Вгору ↑ Олена Зварич. В українському перекладі Тарас Бульба не згорів на ляському вогні. Але може підпалитися на російському// Україна молода- № 178 за 27.09.2005
    Вгору ↑ Гоголь М. «Тарас Бульба». — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. — 320 с.
    Вгору ↑ Гоголь М. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах. Т. 2. — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. — 304 с.
    Вгору ↑ Гоголь М. Тарас Бульба: збірка. — К.: «Школа», 2009. — 384 с.
    Вгору ↑ Дума про Тараса Бульбу
    Посилання[ред. • ред. код]
    q: Тарас Бульба у Вікіцитатах?
    Wikisource-logo.svg Тарас Бульба у Вікіджерелах?
    Commons-logo.svg Тарас Бульба у Вікісховищі?
    Видання Миколи Гоголя в Україні (1831-1923 рр). Науково-допоміжний бібліографічний покажчик. Київ 2009 р. (укр.)
    Тарас Бульба. Редакція 1835 року (рос.)
    Тарас Бульба. Редакція 1842 року (рос.)
    О. П. Довженко. Тарас Бульба /літературний сценарій, 1940–1941 р.р./
    О. В. Мухін «Тарас Бульба» — режисерський сценарій, ілюстрації для анімаційного фільму, «Тарас Бульба» Думи-ілюстрації (до 200-річчя М. В. Гоголя)
    Леоша Яначека Тарас Бульба. Симфонічний оркестр Іспанського радіо і телебачення. Андреса Ороско-Естрада, диригент
    Видання Миколи Гоголя в Україні (1831-1923): Науково-допоміжний біблі

  14. Тарас Бульба (повість)[ред. • ред. код]
    Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

    Пам’ятник Гоголю в саду вілли Боргезе, Рим.
    Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Тарас Бульба (значення).
    «Тара́с Бу́льба» — повість письменника Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород». Найдовша з повістей письменника. Центральними дійовими особами твору є запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 17 століття. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.

    Перша редакція повісті була опублікована в циклі «Миргород (збірка)» 1835 року. Друга, перероблена редакція, вийшла 1842 року. Саме друга редакція отримала позитивні оцінки російських літераторів. В першій редакції, на відміну від другої редакції твору, немає прославляння російського царя, відсутнє художнє описування запорізьких козаків, як прихильників Росії та російськості, та відсутнє їхнє бажання приєднатися до Росії.[1]

    Зміст [сховати]
    1 Сюжет
    2 Відмінності між першою і другою редакціями
    3 Прототип
    4 Переклади українською
    5 Екранізації
    6 Примітки
    7 Посилання
    8 Джерела
    Сюжет[ред. • ред. код]

    О.Бубнов. Тарас Бульба

    Марко Кропивницький у ролі Тараса Бульби
    До старого козацького полковника Тараса Бульби повертаються після випуску з Київської академії два його сини — Остап і Андрій.

    Тарас Бульба вирішує відправити Остапа і Андрія на Запорозьку Січ, бажаючи навчити їх бойового мистецтва і зробити з них справжніх козаків. Тарас наступного ж дня після приїзду синів хоче їхати. Це викликає жаль у його дружини, яка дуже сумувала за своїми синами і змушена тепер з ними знову розпрощатись.

    Дорогою до Січі Тарас згадує своє життя. Остап, старший син Тараса, має суворий і мужній характер, але не позбавлений природної доброти, а тому також сумує за матір’ю. Андрій, молодший син, також важко переживає прощання з матір’ю, але дорогою він згадує вродливу полячку, яку він зустрів у Києві.

    Січ зустрічає Тараса із синами розгульним життям. Остап і Андрій швидко стають своїми у компанії козаків. Однак Тарасові не подобається спокійне життя — він прагне навчити своїх синів бою, і для цього потрібно піти в похід проти турків або інших одвічних ворогів України. Він вирішує обрати нового кошового для Січі, оскільки попередній живе в мирі з ворогами. До козаків доходять новини, що поляки здійснюють наругу над українським населенням.

    Незабаром козаки йдуть війною на Польщу. Остап і Андрій мужніють у боях, що подобається Тарасові. Козаки хочуть захопити Дубно, місто під владою поляків, однак поляки довго тримають оборону. Козаки беруть місто в облогу і чекають, коли в ньому почнеться голод.

    В одну з темних ночей Андрія знаходить і будить татарка, служниця полячки, в яку закоханий Андрій. Татарка каже, що панночка — в місті, вона побачила Андрія з міського валу і просить його допомогти їй. Андрій бере мішки з хлібом і по підземному ходу татарка веде його в місто. Зустріч з панночкою вирішує долю Андрія — він відрікається від батька, брата, козацтва і вітчизни заради коханої і переходить на сторону поляків.

    Польські війська, прислані на підкріплення, проходять в місто повз п’яних козаків, перебивши багатьох, частину забравши в полон. Це ще більше розлючує козаків — вони продовжують облогу. Тарас дізнається про зраду Андрія від знайомого єврея на ім’я Янкель.

    На додачу з Січі приходить новина, що за час відсутності основної сили татари напали на Січ і полонили козаків і захопили казну. Козацьке військо під Дубном ділиться надвоє — половина іде на допомогу товаришам, половина продовжує облогу.

    Поляки дізнаються про послаблення у козацькому війську і кидають усі свої сили на них. На стороні поляків воює Андрій. Тарас Бульба наказує козакам заманити його до лісу і там, зустрівшись з Андрієм віч-на-віч, вбиває його. Останнє слово Андрія — ім’я прекрасної панночки. Поляки завдяки підкріпленню знищують запорожців. Остап потрапляє в полон, пораненого Тараса вивозять на Січ.

    Видужавши, Тарас переконує єврея Янкеля таємно переправити його у Варшаву, щоб там він спробував викупити Остапа. Однак запізно — Остапа страчують на очах у батька.

    Козаки збирають величезну армію і йдуть війною на Польщу. Найбільшу доблесть у боях проявляє полк Тараса Бульби. Розгромлений польський гетьман Потоцький присягається не нападати більше на козацькі землі. Козаки погоджуються на мир — усі, крім Тараса і його полка. Він каже, що поляки порушать клятву. Так і стається — поляки відновлюють сили і розбивають козаків.

    Тарас продовжує з полком знищувати Польщу. Його оголошують в розшук і відправляють за ним погоню, взявши врешті-решт в облогу. Козаки прориваються через польські лави, але Тарас губить свою люльку і кидається її шукати. Цим користуються поляки — вони хапають Тараса. Бульба кричить своїм козакам тікати. Самого Тараса спалюють на вогні.

    Відмінності між першою і другою редакціями[ред. • ред. код]
    Перша редакція повісті, яка вийшла 1835 році була коротшою за другу. Події відбувались дещо інакше, особливо відрізняється фінал — в першій версії повісті Тараса не спалюють, а лише беруть у полон. У другій версії битви описані більш детально, ніж у першій. Крім того, в оригінальній версії козаки менш заідеологізовані, передсмертні фрази козаків, на зразок «пусть славится во веки векав святая православня русская земля» відсутні.

    Нижче подані порівняння відмінностей обох редакцій.

    Редакція 1835. Частина І

    « Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый XV век, и притом на полукочующем Востоке Европы, во время правого и неправого понятия о землях, сделавшихся каким-то спорным, нерешенным владением, к каким принадлежала тогда Україна… Вообще он был большой охотник до набегов и бунтов; он носом слышал, где и в каком месте вспыхивало возмущение, и уже как снег на голову являлся на коне своем. “Ну, дети! что и как? кого и за что нужно бить?” — обыкновенно говорил он и вмешивался в дело.[2] »
    Редакція 1842. Частина І

    « Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников… Вечно неугомонный, он считал себя законным защитником православия. Самоуправно входил в села, где только жаловались на притеснения арендаторов и на прибавку новых пошлин с дыма.[3] »
    Американський літературознавець Едита Бояновська (Edyta Bojanowska) у своїй книзі «Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом» (2007, український переклад — 2013) присвятила окремий розділ двом редакціям повісті. Ранішу та пізнішу версії вона називає проукраїнською та проімперською відповідно.[4]

    Прототип[ред. • ред. код]

    М. М. Филипович[be]. Ілюстрація до «Тараса Бульби»
    Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха[5]:

    Його дядько по батьковій лінії навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Той, у свою чергу, зацікавився родинними переказами Миклух. Виявляється, їхній предок Охрім Макуха був курінним отаманом на Запорожжі. За визволення України з-під польської шляхти воювало троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, перейшов на бік поляків і сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем вдалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня…

    Впізнаєте сюжет? Гоголь поклав його в Основу свого «Тараса Бульби». Отаман Охрім, предок Миклухи-Маклая — прямий прототип головного героя.

    Такою ж непересічною особою був і козак Степан Макуха на прізвисько Махлай, прадід Миколи Миклухи-Маклая. Під час російсько-турецької війни 1788 року під Очаковом він командував кінною сотнею. За військову кмітливість і героїзм йому присвоїли чин хорунжого та жалували дворянство. Козака викликали в Петербург. Сама «гробителька» українського козацтва імператриця Катерина II піднесла йому дворянську грамоту й повісила на шию стрічку з орденом Володимира І ступеня. Та козак лишався козаком. Поруч із прізвищем на казенних паперах за звичаєм запорожців мусив писати прізвисько. Назвати себе «макухою», тобто недотепою і лопухом, новоявленому дворянину не дуже хотілося. І той сфабрикував малозрозуміле прізвище Миклуха, приєднавши до нього прізвисько зі зміненою літерою — МаКлай. Згодом шотландці вважали його нащадка, вченого Миколу Миклуху-Маклая за свого, вимовляючи: «Маклей».

    Запорожець Охрім Макуха і його звитяжний правнук Степан були легендою і гордістю роду. Обох їх для Миклух уособлював гоголівський Бульба. Образ цього майже реального персонажа маленький Миколка Миклуха-Маклай постійно бачив у батька на столі. Сам мандрівник називав себе не інакше, як нащадком Тараса Бульби. У листі до брата Сергія писав, що після смерті батька знайшов документ, який свідчив про їхній дворянський рід із подвійним прізвищем Миклуха-Маклай і фамільним гербом: козак із піднятою шаблею на тлі фортечної брами.

    Переклади українською[ред. • ред. код]
    Існує ряд перекладів повісті українською. Відповідно до покажчика “Микола Гоголь: українська бібліографія” виданому у 2009 році, існує доволі багато перекладів Гоголя з російської на українську мову. Так, у згаданій українській бібліографії Гоголя 2009 року, зазначається що перший український переклад повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (Львів, 1850) здійснено П. Головацьким[6] а найновіші переклади українською вийшли у вже в 2000-их роках.

    Існує також переклад Миколи Садовського (Тобілевича), який при перекладі користувався першим і другим варіантами повісті, залишив внесені Гоголем зміни в сюжет, але усунув пафосні фрази з прославлянням царя внесені в редакцію 1842 р. Був виданий в 1918 році в часи Української Народної Республіки. Цей переклад творчо підредагував через 80 років Іван Малкович і випустив на втіху дітлахам у своїй «А-БА-БА-Га-Ла-МА-зі» у 2005 році. В радянські часи в 1952 році був виданий переклад А. Хуторяна повісті редакції 1842 року з невеликими правками по «партійній лінії». А в 2005 році у видавництві «Кальварія» побачив світ переклад канонічного видання Гоголя 1835 року, який здійснив популярний український письменник Василь Шкляр. Цей переклад був підданий критиці з боку тодішнього посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна, який заявляв, що Гоголь не міг такого написати[7].

    Переклад Миколи Садовського:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську М. Садовського (Тарас Бульба) та Максима Рильського (Ніч проти Різдва, Вій), Ілюстрації: Владислав Єрко). Серія «Книги, які здолали час». — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. — 320 с. — ISBN 966-7047-66-0[8]
    Микола Гоголь. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах. (Тарас Бульба ввійшов у 2-ий том) (переклад М. Садовського та Максима Рильського, Ілюстрації: Кость Лавро, Владислав Єрко). — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. — 304 с. в кожному томі. — ISBN 978-966-7047-95-5, ISBN 978-966-7047-96-2[9]
    2. Переклад Антіна Хуторяна:

    Микола Гоголь. Твори у 3 томах. Том 2:повісті, драматичні твори (переклад з російської на українську А. Хуторяна (Тарас Бульба)). — К.: Видавницво художної літературири, 1952. — 451 с.
    Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську А. Хуторяна, ілюстр. худож.: Є. Кибрика та ін., ред. В. Р. Лихогруд). Серія «Бібліотека художніх творів для підлітків та юнацтва “Джерело”». 50000 прим. — К.: Молодь, 1969. — 126 с.
    Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. Антіна Хуторяна ; іл. Андрія Говди). — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2012. — 120 с. — ISBN 978-966-10-2824-0
    3. Переклад Василя Шкляра:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра). — К.: «Дніпро», 2003. — 164 с. — ISBN 966-578-114-6
    4. Переклад Андрія Ніковського:

    Микола Гоголь. Тарас Бульба: збірка (пер. з рос. Андрія Ніковського, Лесі Українки, Михайла Обачного та ін.). Серія «Шкільна хрестоматія». — К.: «Школа», 2009. — 384 с. — ISBN 966-661-645-9[10]
    Екранізації[ред. • ред. код]

    Україна (2008): поштові марки (зцепка) та погашення до 200-річчя з дня нарождення М. В. Гоголя . На марці ліворуч — «Тарас Бульба».
    «Тарас Бульба» (1909) — перша кіноекранізація повісті, російський німий фільм Олександра Дранкова.
    «Taras Bulba» (1924) — німецький фільм за повістю, знятий режисером Олексієм Грановським*
    «Tarass Boulba» (1936) — французький фільм за повістю.
    «The Rebel Son» (1938) — англійський фільм за повістю.
    «Taras Bulba» (1962) — найвідоміша іноземна екранізація, американський фільм за повістю. Юл Бріннер — в ролі Тараса Бульби.
    «Taras Bulba, il cosacco» (1963) — італійський фільм за повістю.
    «Taras Bulba» (1987) — чеський телефільм за повістю.
    «Дума про Тараса Бульбу» (2009) — український телевізійний повнометражний художній фільм за повістю; прем’єра 29 березня 2009 року.[11]
    «Тарас Бульба (фільм)» (2009) — російський художній фільм за повістю.
    Примітки[ред. • ред. код]
    Вгору ↑ Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
    Вгору ↑ Тарас Бульба. Редакция “Миргорода” 1835 г.
    Вгору ↑ Николай Гоголь. Тарас Бульба (редакция 1842)
    Вгору ↑ Лесь Белей. Хто пошив гоголівську шинель — портной чи кравець // Тиждень, 01.05.2013.
    Вгору ↑ Козак серед папуасів//АРАТТА
    Вгору ↑ http://www.ndu.edu.ua/index.php/component/k2/item/307-storinky-bibliohrafii-hoho lia Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Сторінки бібліографії Гоголя.
    Вгору ↑ Олена Зварич. В українському перекладі Тарас Бульба не згорів на ляському вогні. Але може підпалитися на російському// Україна молода- № 178 за 27.09.2005
    Вгору ↑ Гоголь М. «Тарас Бульба». — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. — 320 с.
    Вгору ↑ Гоголь М. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах. Т. 2. — К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. — 304 с.
    Вгору ↑ Гоголь М. Тарас Бульба: збірка. — К.: «Школа», 2009. — 384 с.
    Вгору ↑ Дума про Тараса Бульбу

  15. “Нігояну”
    Всі дії завжди погоджуються з областю.
    Щодо Маслівки і Шандри, то це була вказівка з областного штабу РПЛ.
    Проте я згоден, що помилок багато…
    Пс: зі мною можна зв’язатись через фейсбук і по тел., якщо є конкретні запитання.

  16. Можно ли покупать мясо на рынке? Безопасно ли оно для моего здоровья??? А то говоря что лучше покупать в ЭКО-МАРКЕТЕ

  17. На базарі мабуть не завжди безопасно купувати м’ясо. Хто його знає, яка була тварина. Адже нашим на базарі, що торговцям( кстаті подивіться на тих вічно п’яних лахудр, що там торгують вони ж там вже всі поспивалися до зелених чортиків),що самому Миронівському базаркому (старий хабарник, подивіться як він живе, на яких машинах їздить він і його сімейка) їм же всім закон не писаний!!! Даєш взятку, а далі тобі все зроблять у лутшому виді( і попичатають, і довідочку дадуть, що все вуаля). Ось так, а далі лишилося тільки продати! Ну, а про ціни в нашому Миронівському м’ясному павільйоні це окрема розмова, ну, а ще обважування, всучування кісток, щоб на більше заважило, а ще замочування у воді і т.д і т.п.

  18. Що до базаркома я згоден хабарник ще той, своїм Миронівським людям перебиває торговлю через те що дає добро на торговлю в Миронівці Богуславським.,Корсунським які йому башляють ! А , що до мяса то нахера такий бред говорить,що в еко маркеті воно краще? на базарі у вечері свиня ріжиться а в ранці продаеться а в еко маркеті томі мясу сто лет в обед. аж гидко купувати!!

  19. люди ви що! схаменіться! якщо такі люди як мигидко вітя будуть при владі то крах нам 100відсотковий! він дуже не порядна людина, батько в нього страшенно не приємна людина то і син такий не путьовий. таке шалтай — болтай. на язик тіки може, а на ділі то пустишка

  20. мигидко вітя це упирь ще той!! всю жизнь лиже жопи якимсь додікам. чмошник конкретний, вобще кончена людина, ===ун такий що ну його на +++

  21. тю, то а хто ж не знає мигидка лошара. ноль без палочки можить тіки на===іть. так що рекомендую серйозні справи з таким +++ом не мать!!

  22. Чим менше скажеш,тим легше виправити…Читайте про Тараса Бульбу,і зрозумієте що діток навчати не так просто…Базарком, за якість м”яса не несе відповідальності,на ринку є лабораторія,мабуть вже приватна,належить головному ветеринару району Підопригорі(теж з богуславських,права чи ліва рука голови адміністрації),бо там працює вся його сім”я.П”яних продавців у мясному павільйоні зроду не було,правда злі трохи,але то від запаху крові.Радикальна партія Ляшка в нашому районі, скоріше всього непрохідна,то абсолютно рівно хто там буде Паша чи Вітя…А щодо м”яса,то купуйте в “Карапишівських ковбасах”,або переходьте на вегетаріанство,здоровіші будете…Проте за карапишівські вибачаюсь-бо сам Степанович минулої неділі на ринку скуплявся..

  23. Головний ветеринарний лікар Листуха нормальный такой мужик а Підопригора це хто??? щей з богуславських вони там все кончиные шо мент горовенко шо прокурор адамович шо налоговая старенька шо антибиотик только знают как воровать деньги у обижать Мироновчан пошли на+++ с района ***асы йобаные

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

В земельном департаменте КГГА прошли обыски. У Кличко всё отрицают

В помещениях аппарата Киевсовета и Департаменте земельных ресурсов прокуратура и Нацполиция провели обыски. Как сообщили в городской прокуратуре, следственные действия…

Харьковский облпрокурор записал имущество на родственников

Глава Харьковской областной прокуратуры Александр Фильчаков почти всю недвижимость записал на родственников. Об этом стало известно из его декларации. Согласно…

Прокуратура и полиция расследуют воровство в "Киевводоканале"

Прокуратура совместно с Национальной полицией Украины в понедельник, 7 февраля, проводят следственные действия в ЧАО «Киевводоканал» в рамках уголовного производства…
НОВОСТИ