Нынешнее время вполне можно назвать «временем оборотней». Или даже «временем торжествующих оборотней». Если еще сравнительно недавно продажный мент, прокурор или судья были исключениями из правил, своего рода выродками, «паршивыми овцами», то сейчас пирамида перевернулась. И сейчас наоборот, честный, не берущий взяток правоохранитель среди своих же коллег считается человеком вредным и опасным. От которого нужно избавляться всеми возможными способами.
Не так давно в городе Мироновке Киевской области появился новый прокурор, Леонид Адамович Ящук. До этого он работал в Богуславе, где прослыл человеком «старой формации», принципиальным и, что самое скандальное – не берущим денег. Рассмотрев ситуацию в городе, Ящук первым делом занялся местным «олигархом» с говорящей фамилией Деньга. Андрей Кондратович Деньга, 1944 года рождения, человек вроде бы тоже «старой формации», но известен в городе как раз не своей честностью, а прямо скажем – наоборот. Знаменит Андрей Кондратович тем, что в рекордно-короткие сроки умудрился начисто развалить и распродать бывший колхоз-миллионер СГ ТОВ им. Бузницкого. Деньга попросту все активы колхоза перевел на новосозданное ТОВ им. О.Г. Бузницкого, учредителем которого является Андрей Кондратович и его сын. Куда делись десятки тысяч свиней и коров колхоза, а также более пяти ферм – неведомо. Но Андрей Кондратович с тех пор стал фактически хозяином города. У него на зарплате состоит не только начальник местной милиции Николай Григорьевич Марченко, известный тем, что жена его Ирина Владимировна владеет сетью аптек «Эдельвейс», торгующих трамадолом, но также и тем, что лично избивает задержанных, но и председатель местного суда Юрий Владмирович Рудык, владеющий автомойкой.
Вникая в ситуацию, прокурор Ящук обнаружил, что Деньга украл не только имущество колхоза, расположенное в самой Мироновке, но и присвоил базу отдыха, которая была у колхоза в Крыму, в поселке Стерегущем, славном своей уникальной косой. Сейчас даже как-то странно представить, что вот была у мироновского колхоза собственная база в Крыму, куда колхозники ездили отдыхать каждый год. Так вот, Андрей Кондратович умудрился ввести базу отдыха «Радуга» в свое ТОВ им. О.Г. Бузницкого с оценкой в 5 тысяч гривен! А через полгода благополучно базу вывел, забрав вместо 5 тысяч гривен саму базу. Прокурор Ящук возбудил по этому факту уголовное дело. И вот тут Деньга подключил своего «карманного» судью Рудыка. Который по жалобе Деньги отменяет постановление о возбуждении уголовного дела. Впрочем, апелляционный суд вскоре отменяет решение Рудыка и направляет дело на новое рассмотрение. Но Рудык после этого просто не рассматривает это дело в течение двух месяцев. Тем временем Деньга подключает все свои связи, в том числе и бывшего начальника Госкомзема Анатолия Даниленко для того, чтобы снять неугодного прокурора. И на прокуратуру сыпется ряд проверок и целый поток депутатских обращений насчет того, почему прокуратура преследует честного предпринимателя Деньгу. Мало того, Деньга умудряется подключить к травле прокурора сотрудников Главка «К» СБУ. Которые быстренько составляют протокол о коррупции на подчиненную Ящука. А суть «коррупции» заключается в том, что девушка, молодой специалист, приехала из другого города в Мироновку и ей попросту негде было жить. Ее поселяют в колхозной гостинице, где она платит за проживание по 100 гривен в месяц. Бравые эсбэушники шустренько составляют протокол о коррупции, мотивируя это тем, что она должна была бы платить значительно большую сумму. Интересно, откуда? При этом доблестные «кашники» почему-то в упор не замечают ни трамадольных аптек начальника милиции Марченко, ни автомойки председателя суда Рудыка.
Прокурор тем временем продолжает гнуть свою линию, проверять деятельность Деньги и начальника милиции Марченко. В конце концов Деньга решает, что депутатских запросов видимо будет мало и что при помощи криминальных связей Марченко, наработанных им еще в Смеле (где по Марченко было возбуждено несколько уголовных дел), прокурора нужно «подставить» или даже уничтожить физически. На все это равнодушно взирает находящийся на содержании у Деньги судья Рудык. Чем кончится вся эта история – пока неизвестно. Но для прокуратуры будет позором, если она не сможет защитить своего сотрудника, попавшего в кубло бандитов в милицейских погонах и судейских мантиях.
Сергей Никонов, «ОРД»
Приложение:
Системный номер : 110700440
Код ДРФО : 1635602691
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : ДЕНЬГА (ДЕНЬГА)
Ім’я : АНДРІЙ (АНДРЕЙ)
По батькові : КІНДРАТОВИЧ (КОНДРАТОВИЧ)
Дата народження : 12.10.1944
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : С.ЮХНИ
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 12.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. ЮРІЯ
ГАГАРІНА 45 3
Місце роботи : 3755911 — СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
; 13729903 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИСТАЛ-М”
; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМ. 02.06.2004 ; 23579267 — МИРОНІВСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ; 447830 — ВІДКРИТЕ
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД
01.11.2004 ; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. ; 447830 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ
ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Системный номер : 1123071
Код ЄДРПОУ : 3755911
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4066768РО 5119314
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО
Скорочена назва : СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО
Код ЄДРПОУ : 3755911
Юридична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38
Фактична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38
Директор : 1709204784 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Головний бухгалтер : 1709204781 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Код директора : 1709204784
Код бухгалтера : 1709204781
Телефони : Тел.дир.: 515305314 Тел.глб.: 52345
Дата держ. реєстрації : Дата: 15.03.2000 Номер: 1 341 120 0000 00020
Орг державної реєстрації : МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Зареєстрований в ДПІ : 01.07.1990
ДПІ : 34198428 ДПІ У МИРОНІВСЬКОМУ Р-НІ, 1015
Район : МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н
Область : КИЇВСЬКА
Стан : ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Причина зняття з обліку : ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ
Статутний фонд : 10000
Індекс платника : 14628267
Вид діяльн : за ЗКГНГ: 21110 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР за КВЕД:
01.30.0 Змiшане сiльське господарство
Орган управління : 07774 ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ, ЗАСНОВАНІ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Форма власності : 10 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
Орг правова форма : 240 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Керівники-Код : 73152
Комментарий
Рахунки:
321574 РЕГ.УПОВH.ЛІКВІД.ПО КИЄВУ І ОБЛ. — 25206100434004, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 05.09.1994 —
25208100434002, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.1994 — 25207100434003, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
10.04.1994 — 25209100434001, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.
МФО Банку : 321574
Рахунки:
321983 АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, М.КИЇВ — 2604800200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 —
26046002001079, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 — 26044002001071, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
27.07.2001 — 2600400200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 30.03.2000
МФО Банку : 321983
Засновник підприємства:
1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
Засновник підприємства:
1709204781, СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА 3
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1734904984, БАЗЯК МАРІЯ ІВАНІВНА , т. 32216 4
Засновник підприємства:
1801906223, ПОТАПЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА , т. 34450 5
Засновник підприємства:
1848004816, ШЕВЧЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ 6
Засновник підприємства:
1891411333, КАШІЦИН ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 7
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1932304587, РЯБЕЦЬ НІНА ОЛЕКСІЇВНА 8
Засновник в підприємтсві:
ВІДДІЛ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА РАДИ КСП МИРОНІВСЬКОГО РАЙОНУ ВКБ ; РО 4025735РО 5098820
Засновник в підприємтсві:
РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК ; РО 4052976РО 5112609РО 5340893
Засновник в підприємтсві:
МИРОНІВСЬКИЙ МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ; РО 4061603РО 5116423
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “МИРОНІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО” ВАТ “МИРОНІВСЬКЕ
РТП” ; РО 4066044РО 5118869РО 5344321РО 5428701…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “НИВА” МФК “НИВА” ; РО 4224503
Засновник в підприємтсві:
“ІНТЕГРОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕНТР ПОСТАЧАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ” У СМТ МИРОНІВКА
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА…
Засновник в підприємтсві:
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ “БУЗНИЦЬКОГО” ЗАТ АПО “БУЗНИЦЬКОГО” ; РО
4689513РО 5250666РО 5394259РО 5449905РО 5474423…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АГРОКОМ” ВАТ “АГРОКОМ” ; РО 4088428РО 5130534
Засновник в підприємтсві:
ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО ПРОФКОМ СГ ТОВ БУЗНИЦЬКОГО…
Засновник в підприємтсві:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА” АТ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА”
; РО 4353388РО 5182730РО 5369597РО 5439457…
Засновник в підприємтсві:
СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС” ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СП
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС”…
Системный номер : 1897011
Код ЄДРПОУ : 32547122
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51135 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. О.Г.БУЗНИЦЬКОГО ТОВ ІМ.О.Г.
БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4848703РО 5297725
“КРИСТАЛ-М”
Засновник підприємства:
1372002961, БОНДАРЕНКО АНГЕЛІНА ТЕРЕНТІЇВНА 2
Засновник підприємства:
1906705555, СТЕЦЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
ВАТ “КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”
Засновник підприємства:
24956677, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ ЮГТАРА АГРОТОРГОВА ФІРМА 2
Засновник підприємства:
30380358, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕЛІОС — 1
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДП “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВАТ”КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”…
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ТОВ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ; РО 5041681РО
5329845РО 5421431
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ;
РО 4901396РО 5311684
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРКОМБІНАТ ВАТ “СВІТЛОВОДСЬКИЙ
МАСЛОСИРКОМБІНАТ” ; РО 4024474РО 5098078РО 5333484РО 5423269РО 5461604РО 5479905РО 5489345…
Системный номер : 110706681
Код ДРФО : 2492404778
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : МИКОЛА (НИКОЛАЙ)
По батькові : ГРИГОРОВИЧ (ГРИГОРЬЕВИЧ)
Дата народження : 28.03.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 08.02.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. СТРІЛЬЦЯ 7 9
Місце роботи : 8676464 — СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС
УКРАЇНИ В
Електорат-2006
===========================================================
Iz-Номер : 464894
Прізвище : МАРЧЕНКО
Імья : ІРИНА
По Батькові : ВОЛОДИМИРІВНА
Дата народження : 02.10.1968
Місце народження : УКРАЇНА, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА
Місце проживання : 08800, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА, ВУЛ.БУЗНИЦЬКОГО 79
––––––––––––––––––––––––––-
Системный номер : 7997672
Код ДРФО : 2511204923
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : ІРИНА (ИРИНА)
По батькові : ВОЛОДИМИРІВНА (ВЛАДИМИРОВНА)
Дата народження : 02.10.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 06.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ.
БУЗНИЦЬКОГО 79
Місце роботи : 23238336 — ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО “Аптека Едельвейс”
9 030 ответов
Бля до чого ми дожилися,шо в Київі вже проходять ГЕЙ паради!!!!!!!!!
А в чому проблема з Гейпарадами? Підараси і раніше їздили з Миронівки на мітинги Партії Регіонів в Київ. Тепер тіж підараси нами продовжують правити, все в нормі… А тут обсуждають хто кого трахнув. Дурь. Хай хоч хтось когось трахає. Цим гордитись нада, що народ ще може це робити. а то взимку з цим газом (ціною) на морозі не здорово вийде. то хай літом потішаться. А взагалі суспільство все більше тяжіє до підарасизму (інакше чому терпить підарів у владі?).
Підказали краще , що робити коли жовтіють помідори? А то все сплєтні та дурня.
Почему желтеют листья томата
Если жизнь человека отсчитывается годами, то жизнь томатного листа – днями. Через 70-90 дней наступает старость листа, и он желтеет. Постаревшие листья следует убирать с растения, чтобы воздух свободно проходил между кустами, а также, чтобы не оставить шанса болезни с названием «фитофтороз».
Если желтизна на листе появляется с центральной дольки, значит растению не хватает калия.
При высокой влажности в теплице и температуре воздуха между 22 и 25 градусами создаются условия для заболевания растений бурой пятнистостью. Болезнь начинается появлением светло-жёлтых пятен на нижних листьях, а затем стремительно расползается по всему растению. Светло-жёлтые пятна постепенно превращаются в тёмно-коричневые, покрытые белым налётом.
Чтобы одолеть болезнь, необходимо снизить влажность в теплице и обработать листья 0,1-процентным раствором хлорокиси меди.
Светлые пятна между жилками листа томата
Недостаток магния вызывает посветление между жилками листьев нижней и средней зоны растения. Помочь томату можно, проведя некорневую подкормку английской солью (сульфат магния). Подкормку проводить через 1- 2 недели, добавляя на ведро воды 10 граммов удобрения. Такую подкормку нельзя совмещать с подкормкой кальциевой селитрой и сульфатом калия.
Коричневые пятна на верхушке плода
Коричневые пятна на верхушке плода могут быть следствием недостатка кальция, либо атаками грибков, вызывающих верхушечную гниль.
Почему желтеют листья томата
Если жизнь человека отсчитывается годами, то жизнь томатного листа – днями. Через 70-90 дней наступает старость листа, и он желтеет. Постаревшие листья следует убирать с растения, чтобы воздух свободно проходил между кустами, а также, чтобы не оставить шанса болезни с названием «фитофтороз».
Если желтизна на листе появляется с центральной дольки, значит растению не хватает калия.
При высокой влажности в теплице и температуре воздуха между 22 и 25 градусами создаются условия для заболевания растений бурой пятнистостью. Болезнь начинается появлением светло-жёлтых пятен на нижних листьях, а затем стремительно расползается по всему растению. Светло-жёлтые пятна постепенно превращаются в тёмно-коричневые, покрытые белым налётом.
Чтобы одолеть болезнь, необходимо снизить влажность в теплице и обработать листья 0,1-процентным раствором хлорокиси меди.
Светлые пятна между жилками листа томата
Недостаток магния вызывает посветление между жилками листьев нижней и средней зоны растения. Помочь томату можно, проведя некорневую подкормку английской солью (сульфат магния). Подкормку проводить через 1- 2 недели, добавляя на ведро воды 10 граммов удобрения. Такую подкормку нельзя совмещать с подкормкой кальциевой селитрой и сульфатом калия.
Коричневые пятна на верхушке плода
Коричневые пятна на верхушке плода могут быть следствием недостатка кальция, либо атаками грибков, вызывающих верхушечную гниль.
Почему желтеют листья томата
Если жизнь человека отсчитывается годами, то жизнь томатного листа – днями. Через 70-90 дней наступает старость листа, и он желтеет. Постаревшие листья следует убирать с растения, чтобы воздух свободно проходил между кустами, а также, чтобы не оставить шанса болезни с названием «фитофтороз».
Если желтизна на листе появляется с центральной дольки, значит растению не хватает калия.
При высокой влажности в теплице и температуре воздуха между 22 и 25 градусами создаются условия для заболевания растений бурой пятнистостью. Болезнь начинается появлением светло-жёлтых пятен на нижних листьях, а затем стремительно расползается по всему растению. Светло-жёлтые пятна постепенно превращаются в тёмно-коричневые, покрытые белым налётом.
Чтобы одолеть болезнь, необходимо снизить влажность в теплице и обработать листья 0,1-процентным раствором хлорокиси меди.
Светлые пятна между жилками листа томата
Недостаток магния вызывает посветление между жилками листьев нижней и средней зоны растения. Помочь томату можно, проведя некорневую подкормку английской солью (сульфат магния). Подкормку проводить через 1- 2 недели, добавляя на ведро воды 10 граммов удобрения. Такую подкормку нельзя совмещать с подкормкой кальциевой селитрой и сульфатом калия.
Коричневые пятна на верхушке плода
Коричневые пятна на верхушке плода могут быть следствием недостатка кальция, либо атаками грибков, вызывающих верхушечную гниль.
Жара , спека , хочу на відпочинок? Де зараз можна взяти путівку на відпочинок? Хочеться не дуже дорого. Наші тур агенства щось пропонують гарне? Куди краще звернуться?
Тарас ШЕВЧЕНКО Відьма Поема
Молюся, знову уповаю,
І знову сльози виливаю,
І думу тяжкую мою
Німим стінам передаю.
Озовітеся ж, заплачте,
Німії, зо мною
Над неправдою людською,
Над долею злою.
Озовітесь! А за вами,
Може, озоветься
Безталання невсипуще
І нам усміхнеться.
Поєднає з недолею
І з людьми і скаже
Спасибі нам. Помолиться
Й тихо спати ляже.
І примиренному присняться
І люде добрі, і любов,
І все добро. І встане вранці
Веселий, і забуде знов
Свою недолю. І в неволі
Познає рай, познає волю
І всетворящую любов.
Коло осіннього Миколи,
Обідрані, трохи не голі,
Бендерським шляхом уночі
Ішли цигане. А йдучи —
Звичайне, вольниє — співали.
Ішли, ішли, а потім стали.
Шатро край шляху розп’яли,
Огонь чималий розвели
І кругом його посідали.
Хто з шашликом, а хто і так,
Зате він вольний, як козак
Колись-то був. Сидять, куняють,
А за шатром в степу співає,
Неначе п’яна, з приданок
Додому йдучи, молодиця:
«Ой у новій хаті
Полягали спати,
Молодій приснилось,
Що мати сказилась,
Свекор оженився,
Батько утопився.
І.. гу…»
Цигане слухають, сміються.
«І де ті люде тут возьмуться?
Оце, мабуть, із-за Дністра,
Бо тут все степ… Мара! Мара!» —
Цигане крикнули, схопились.
А перед ними опинилось
Те, що співало. Жаль і страх!
В свитині латаній дрожала
Якась людина. На ногах
І на руках повиступала
Од стужі кров; аж струпом стала.
І довгі коси в реп’яхах
О поли бились в ковтунах.
Постояла, а потім сіла
Коло огню, і руки гріла
На самім полум’ї. «Ну, так!
Оженився неборак!» —
Сама собі вона шептала
І тяжко, страшно усміхалась.
Що ж се таке? Се не мара.
Моя се мати і сестра.
Моя се відьма, щоб ви знали.
Ц и г а н е
А відкіля ти, молодице?
В і д ь м а
Хто, я?
(Співає).
«Як була я молодиця,
Цілували мене в лиця,
А як стала стара баба,
Цілували б, була б рада».
Ц и г а н
Співуча, нічого сказать.
Якби собі таку достать,
Та ще й з медведем…
В і д ь м а
Я співаю.
Чи то сиджу, чи то гуляю,
Все співаю, все співаю,
Уже забула говорить…
А перше добре говорила.
Ц и г а н
Де ж ти була, що заблудила?
В і д ь м а
Хто, я? чи ти?
(Шепче)
Цить лишень, цить.
Он, бач, зо мною пан лежить.
Огонь погас, а місяць сходить,
В яру пасеться вовкулак…
(Усміхнувшись)
Я в приданках була, впилася.
І молода не придалася…
А все то прокляті пани
З дівчатами такеє діють…
Ще треба Другу одружить.
Піду, без мене не зуміють
І в домовину положить…
Ц и г а н е
Не йди, небого, будь ти з нами.
У нас, єй-богу, добре жить.
В і д ь м а
А діти єсть у вас?
Ц и г а н е
Немає.
В і д ь м а
Кого ж годуєте єсте?
Кого ви спати кладете?
Кого колишете вночі?
Лягаючи і встаючи,
За кого молитесь? Ох, діти!
І все діти! і все діти!
Не знаю, де од їх подітись.
Де не піду, й вони за мною,
Вони з’їдять мене колись…
Ц и г а н е
Не плач, небого, не журись.
У нас дітей нема й заводу.
В і д ь м а
Хоч з гори та в воду.
І відьма тяжко заридала.
Цигане мовчки дивувались,
Поки поснули, де хто впав.
Вона ж не спала, не журилась,
Сиділа, ноги устромила
В гарячий попіл. Виступав
Щербатий місяць з-за могили
І на шатро мов позирав,
Аж поки хмари заступили.
Чом не спиться багатому
Сивому, гладкому?
Чом не спиться убогому
Сироті старому?
Один дума, як би його
Достроїть палати.
Другий дума, як би його
На подзвін придбати.
Один старий одпочине
В пишній домовині.
Другий старий і так собі
Де-небудь під тином.
І обидва спочивають
І гадки не мають.
Убогого не згадують,
А того ще й лають.
Коло огню старий циган
З люлькою куняє.
Позирає на приблуду
Й на подзвін не дбає.
Ц и г а н
Чому не ляжеш, не спочинеш?
Зірниця сходить, подивись.
В і д ь м а
Дивилась я, вже ти дивись.
Ц и г а н
Ми рано рушимо, покинем,
Як не проспишся.
В і д ь м а
Не просплюсь,
Я вже ніколи не просплюсь.
Отак де-небудь і загину
У бур’яні…
(Співає тихо).
«Гаю, гаю, темний гаю,
Тихенький Дунаю!
Ой у гаї погуляю,
В Дунаї скупаюсь.
В зеленому баговинні
Трохи одпочину…
Та, може, ще хоч каліку
Приведу дитину…»
Дарма! аби собі ходило
Та вміло матір проклинать.
А он, чи бачиш, на могилі
Очима лупа кошеня?
Іди до мене. Кицю, кицю…
Не йде, прокляте бісеня!
А то дала б тобі напиться
З моєї чистої криниці…
(Приспівує)
«Стоїть кутя на покуті,
А в запічку діти.
Наплодила, наводила,
Та нема де діти:
Чи то потопити?
Чи то подушити?
Чи жидові на кров продать,
А гроші пропити?»
Що, добре наші завдають?
Сідай лиш ближченько, отут.
Ото-то й то! А ти не знаєш…
Що я в Волошині була.
Я розкажу, як нагадаю.
Близнят в Бендерах привела.
У білих Яссах колихала,
У Дунаєві купала,
В Туреччині сповила
Та додому однесла —
Аж у Київ. Та вже дома
Без кадила, без кропила
За три шаги охрестила,
А три шаги пропила.
Упилася, упилась!
І досі п’яна!
І вже ніколи не просплюсь,
Бо я вже й бога не боюсь,
І не соромлюся людей.
Коли б мені отих дітей
Найти де-небудь! Ти не знаєш,
Чи є в Туреччині война?
Ц и г а н
Була колись, тепер нема.
Умер найстарший старшина.
В і д ь м а
А я думала, що й досі…
Аж уже немає.
Слухай лишень, скажу тобі,
Кого я шукаю.
Я шукаю Наталочку
Та сина Івана.
Дочку свою Наталоньку…
Та шукаю пана,
Того ірода, що, знаєш?..
Стривай, нагадала.
Як була я молодою —
І гадки не мала,
По садочку походжала,
Квітчалась, пишалась.
А він мене і набачив,
Ірод!.. І не снилось,
Що я була крепачкою.
А то б утопилась,—
Було б легше. От набачив,
Та й бере в покої,
І стриже, неначе хлопця,
І в поход з собою
Бере мене. У Бендери
Прийшли ми. Стояли
З москалями на кватирях,
А москалі за Дунаєм
Турка воювали.
Тут дав бог мені близнята,
Якраз против спаса.
А він мене і покинув,
Не вступив і в хату,
На дітей своїх не глянув,
Луципер проклятий!
Пішов собі з москалями,
А я з байстрюками
Повертала в Україну
Степами, тернами,
Острижена. Та й байдуже.
У селах питала
Шлях у Київ. І що з мене
Люде насміялись…
Трохи була не втопилась,
Та жаль було кинуть
Близняточок. То сяк, то так
На свою країну
Придибала. Одпочила,
Вечора діждалась,
Та й у село. Хотілось, бач,
Щоб люде не знали.
От я крадусь попідтинню
До своєї хати.
В хаті темно, нема дома
Або вже ліг спати
Мій батечко одинокий.
Я ледве ступаю;
Входжу в хату. Аж щось стогне,
Ніби умирає,—
То мій батько. І нікому
Ні перехрестити,
Ні рук скласти. О прокляті,
Лукавії діти,
Що ви дієте на світі!..
Я перелякалась,—
Хата пусткою смерділа.
От я заховала
Близнят своїх у коморі,
Вбігаю у хату,
А він уже ледве дише.
Я до його: «Тату!
Мій таточку! це я прийшла.—
За руки хватаю.—
Це я»,— кажу. А він мені
Шепче: «Я прощаю.
Я прощаю». Тілько й чула.
Здається, я впала
І заснула. Якби була
Довіку проспала!
Опівночі прокинулась:
Як у ямі, в хаті.
А за руку батько давить.
«Тату! — кричу.— Тату!»
А він уже так як крига…
Насилу я руку
Випручала. Що, цигане,
Якби таку суку
Тобі дочку. Що б ти зробив?
Ц и г а н
Єй-богу, не знаю.
В і д ь м а
Та мовчи вже, бо забуду.
Потім не згадаю.
Дітей, бачся, годувала
Та в засік ховала.
Та очіпок, се вже вранці,
Клоччям вимощала,
Щоб не знать було, що стрига.
Прибралась, ходила,
Поки люде домовину
Надворі робили.
Доробили, положили,
Понесли, сховали…
І одна я, як билина
На полі, осталась
На сім світі… Були діти,
І тих не осталось.
«Через яр ходила
Та воду носила,
Коровай сама бгала.
Дочку оддавала,
Сина оженила…
І… гу…»
Ц и г а н
Не скигли, бо ти всіх побудиш.
В і д ь м а
Хіба я скиглю, навісний?
Ц и г а н
Та добре, добре. Що дальш буде?
Розказуй дальше.
В і д ь м а
Що даси?
Навариш завтра мамалиґи?
Я кукурудзи принесу.
Нагадала! Нагадала!
З дочкою ліг спати…
Завдав сина у лакеї…
Громадою з хати
Виганяли… Нагадала.
Я собак дражнила
Попід вікнами з старцями.
І байстрят носила
За плечима. Щоб привчались…
Аж і сам приїхав.
Я до його кинулася,
Забудучи лихо.
Привітав мене, луципер,
Благословив діток,
Та й забрав їх у покої…
Ростуть мої квіти!
Та й виросли. Сина Йвана
Оддав якійсь пані
У лакеї. А Наталю…
Чи твої цигане
Всі поснули?
Ц и г а н
Всі поснули.
В і д ь м а
Бо щоб не почули
Мого слова. Страшно буде.
І ти, старий друже,
Злякаєшся, як вимовлю…
Чи тобі байдуже?
Наталоньку! Дитя своє!
Ірод нечестивий!..
Занапастив… А до того
Посилає в Київ
Мене, бачиш, молитися.
Я, дурна, й ходила,
І молилась… Ні, цигане,
Я марно молилась.
Чи в вас єсть бог який-небудь?
В нас його немає…
Пани вкрали та в шкатулі
У себе й ховають.
Вертаюся із Києва —
Замкнуті покої.
Він узяв її з собою
Та й поїхав з нею,
З Наталею… Чи чуєш ти?
І остриг, проклятий,
Дитя своє. Полетіла
Я його шукати
В Волощину. Та й шукаю,
Совою літаю
Над байраками. Та діток,
Діточок шукаю, і
Наталоньку!.. Ні, ні, ні, ні!
Я шукаю пана.
Розірву!.. Возьміть до себе
І мене, цигане.
Я медведя водитиму,
А як найду ката,
То й спущу його на його.
Отойді, проклятий!..
Ні, не спущу. Сама його
Загризу… Чи чуєш?
Одружимось, моє серце,
Я й досі дівую.
А сина вже оженила,
А дочка й так буде.
Лазитиме попідтинню,
Поки найдуть люде
Неживою. Чи ти бачив?
Там такий хороший
Мій син Іван… Ух, холодно!
Позич мені грошей:
Намиста доброго куплю
Та й тебе повішу,
А сама піду додому…
Дивись: миша, миша
Несе у Київ мишенят.
Не донесеш, утопиш десь,
Або пан одніме.
Чи я найду моїх діток,
Чи так і загину? —
Та й замовкла, мов заснула.
Цигане вставали,
Розбирали шатро своє,
В дорогу рушали,
Та й рушили. Пішли степом.
І вона, небога
Безталанна, встала мовчки,
І нібито богу
Нишком собі помолилась,
Та й пошкандибала
За циганами. І тихо,
Тихенько співала:
«Кажуть люде, що суд буде,
А суду не буде.
Бо вже мене осудили
На сім світі люде».
Із-за Дністра пішли цигане
І на Волинь, і на Украйну.
За селом село минали,
В городи ходили
І марою за собою
Приблуду водили.
І співала, й танцювала,
Не пила й не їла…
Неначе смерть з циганами
По селах ходила.
Потім разом схаменулась,
Стала їсти, й пити,
І ховатись за шатрами,
І богу молитись.
Щось таке їй поробила
Стара Маріула.
Якимсь зіллям напувала,
То воно й минулось.
Потім її стала вчити
І лікарювати,
Які трави, що од чого,
І де їх шукати.
Як сушити, як варити…
Всьому, всьому вчила
Мар іуда. А та вчилась
Та богу молилась.
Минуло літо, уже й друге,
І трете настало;
Уже прийшли в Україну —
Жаль їй чогось стало?
Поклонилась Маріулі
За науку в ноги,
Попрощалась з циганами,
Помолилась богу;
Та й пішла собі, небога,
На свою країну.
«Вернусь,— каже,— хоч погляну
На дочку, на сина».
Не довелось. Пан вернувся,
Покинув Наталю
В Московщині. А ти її
За Дністром шукала.
Сина Йвана молодого
Оддали в солдати
За те, що ти не навчила
Панів шанувати.
До кого ж ти прихилишся?
Нікого немає!..
До людей хились, небого,
Люде привітають.
Пан, вернувшись, занедужав,
Стогне, пропадає.
А вона набрала зілля
Та пішла в палати
Лічить його, помагати,
А не проклинати.
Не помогла болящому,
Бо не допустили.
А як умер, то за його
Богу помолилась.
І жила собі святою,
Дівчат научала,
Щоб з панами не кохались,
Людей не цурались.
«А то бог вас покарає,
А ще гірше люде;
Люде горді, неправедні,
Своїм судом судять»,—
Отак вона научала,
Болящих лічила,
А з убогим остатньою
Крихтою ділилась.
Люде добрі і розумні
Добре її знали,
А все-таки покриткою
І відьмою звали.
Тарас ШЕВЧЕНКО Во Іудеї во дні они
Во Іудеї во дні они,
Во время Ірода-царя,
Кругом Сіона й на Сіоні
Романські п’яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Ірода таки самого,
І у порогу, й за порогом
Стояли ліктори, а цар…
Самодержавний государ!
Лизав у ліктора халяву,
Щоб той йому на те, на се…
Хоч півдинарія позичив;
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Неначе старцеві дає.
І п’яний Ірод знову п’є!
Як ось, не в самім Назареті,
А у якомусь у вертепі,
Марія сина привела
І в Віфлеєм з малим пішла…
Біжить поштар із Віфлеєма
І каже: «Царю! так і так!
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці! Кляте плем’я
Давидове у нас зійшло!
Зотни, поки не піднялось!»
«Так що ж,— промовив Ірод п’яний,
По всьому царству постинать
Малих дітей; а то, погані,
Нам не дадуть доцарювать».
Поштар, нівроку, був підпилий,
Оддав сенатові приказ,
Щоб тілько в Віфлеємі били
Малих дітей.
Спаси ти нас,
Младенче праведний, великий,
Од п’яного царя-владики!
Од гіршого ж тебе спасла
Твоя преправедная мати.
Та де ж нам тую матір взяти?
Ми серцем голі догола!
Раби з кокардою на лобі!
Лакеї в золотій оздобі…
Онуча, сміття з помела
Єго величества. Та й годі.
Рецепт 1: зола
по влажной почве рассыпать под кусты помидоров сухую золу из расчёта 3-4 столовых ложки на 1 кв. м. Такая подкормка ещё и придаст плодам томатов сладость. Золой можно «потчевать» помидоры вплоть до окончания плодоношения с периодичностью в 2 недели.
Рецепт 2: минеральный коктейль
2 литровые банки золы залить 5 литрами кипятка, после остывания довести объём до 10 литров + 10 г порошка борной кислоты + 10 мл йода (флакончик). Настоять раствор 1 сутки. Получившийся настой разбавить в 10 раз. Норма подкормки — 1 литр под каждый куст.
Рецепт 3: дрожжи
В стеклянную 3-х литровую банку положить 100 г живых дрожжей + 0.5 стакана сахара. Добавить почти доверху отстоянной тёплой водой, поставить в тёплое место для брожения. До окончания брожения изредка взбалтывать. Полученную «бражку» использовать для подкормки из расчёта 1 стакан на 10 литров воды. Подкормить таким удобрением однократно из расчёта 1 литр под куст.
Тарас ШЕВЧЕНКО Во Іудеї во дні они
Во Іудеї во дні они,
Во время Ірода-царя,
Кругом Сіона й на Сіоні
Романські п’яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Ірода таки самого,
І у порогу, й за порогом
Стояли ліктори, а цар…
Самодержавний государ!
Лизав у ліктора халяву,
Щоб той йому на те, на се…
Хоч півдинарія позичив;
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Неначе старцеві дає.
І п’яний Ірод знову п’є!
Як ось, не в самім Назареті,
А у якомусь у вертепі,
Марія сина привела
І в Віфлеєм з малим пішла…
Біжить поштар із Віфлеєма
І каже: «Царю! так і так!
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці! Кляте плем’я
Давидове у нас зійшло!
Зотни, поки не піднялось!»
«Так що ж,— промовив Ірод п’яний,
По всьому царству постинать
Малих дітей; а то, погані,
Нам не дадуть доцарювать».
Поштар, нівроку, був підпилий,
Оддав сенатові приказ,
Щоб тілько в Віфлеємі били
Малих дітей.
Спаси ти нас,
Младенче праведний, великий,
Од п’яного царя-владики!
Од гіршого ж тебе спасла
Твоя преправедная мати.
Та де ж нам тую матір взяти?
Ми серцем голі догола!
Раби з кокардою на лобі!
Лакеї в золотій оздобі…
Онуча, сміття з помела
Єго величества. Та й годі.
ЛЮДИ чим кропите город ? Жуки сидять? Жруть?
Три рази кропили різними ядами, а вони сидять?
Тарас ШЕВЧЕНКО Во Іудеї во дні они
Во Іудеї во дні они,
Во время Ірода-царя,
Кругом Сіона й на Сіоні
Романські п’яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Ірода таки самого,
І у порогу, й за порогом
Стояли ліктори, а цар…
Самодержавний государ!
Лизав у ліктора халяву,
Щоб той йому на те, на се…
Хоч півдинарія позичив;
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Неначе старцеві дає.
І п’яний Ірод знову п’є!
Як ось, не в самім Назареті,
А у якомусь у вертепі,
Марія сина привела
І в Віфлеєм з малим пішла…
Біжить поштар із Віфлеєма
І каже: «Царю! так і так!
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці! Кляте плем’я
Давидове у нас зійшло!
Зотни, поки не піднялось!»
«Так що ж,— промовив Ірод п’яний,
По всьому царству постинать
Малих дітей; а то, погані,
Нам не дадуть доцарювать».
Поштар, нівроку, був підпилий,
Оддав сенатові приказ,
Щоб тілько в Віфлеємі били
Малих дітей.
Спаси ти нас,
Младенче праведний, великий,
Од п’яного царя-владики!
Од гіршого ж тебе спасла
Твоя преправедная мати.
Та де ж нам тую матір взяти?
Ми серцем голі догола!
Раби з кокардою на лобі!
Лакеї в золотій оздобі…
Онуча, сміття з помела
Єго величества. Та й годі.
ТОП-9 СЕКРЕТОВ ХОРОШЕГО УРОЖАЯ ПОМИДОРОВ
Сохраните, чтобы не потерять!
Секрет 1: полезное опрыскивание
Чтобы повысить урожайность помидорных кустов, во время цветения второй и третьей цветочных кистей очень хорошо опрыскать растения слабым раствором борной кислоты. Бор «поможет» прорастанию пыльцы, завязыванию и росту плодов. Наряду с этим, он ещё и простимулирует образование новых точек роста, и поспособствует увеличению сахара в плодах. Только представьте: воспользовавшись этим советом, вы сможете повысить урожайность своих томатов на 20%!
Рецепт
10 граммов порошка борной кислоты развести в 10 л воды. Вполне достаточно опрыскать 1-2 раза.
Секрет 2: небольшая встряска
Помидоры — растения самоопыляющиеся, и в естественных условиях они без особых осложнений опыляются ветром и насекомыми. А вот томатам, которые выращивают в теплицах, повезло меньше: естественные факторы — ветер и летающие помощники — отсутствуют, и помочь опылению кустов, «живущих под крышей», будет не лишним. Тем более, процесс этот совсем несложен. Достаточно раз в несколько дней немного встряхивать цветочные кисти. Опытные дачники советуют сразу после встряхивания всех кустов опрыскать цветы или полить почву, а через 1,5-2 часа проветрить теплицу.
Секрет 3: хитрая география
Если помидоры вы выращиваете в теплице, то идеальным вариантом будет расположить посадки «по широте» — с востока на запад. Такая ориентация обеспечит более равномерное солнечное освещение всех кустов; они будут хорошо прогреваться солнышком по утрам и минимально затеняться соседними рядами в полдень. Как результат — увеличение длины светового дня и повышение урожайности)
Секрет 4: сильные корни
Никто даже спорить не будет: чем крепче и сильнее корень, тем больше плодов он может обеспечить питанием, и тем крупнее эти плоды могут быть. А что мы можем сделать, чтобы «усилить» корневую систему помидорного куста?
Окучивать
У окучивания, оказывается, тоже есть свои секреты. Окучивать надо в момент роста корней… но корни у помидоров растут не беспрерывно, а периодами. Это происходит примерно так: сначала усиленно растут корни, потом они замедляют свой рост, и начинает активно нарастать вегетативная масса. Затем рост корней снова активизируется — до того момента, когда начинается цветение и завязывание плодов. Как только этот процесс пошёл, корни снова замедляют свой рост.
Время, когда пора окучивать, подскажут сами растения. Следите за стеблем: если у самой земли на нём появились небольшие выпуклости, похожие на пупырышки, — значит, можно в первый раз окучить (обязательно влажной землёй, не сухой!). А когда стебель у самой земли поменял цвет с зелёного на синеватый — он вам подсказывает, что пришло время второго окучивания. Если за этим следить, и все сделать своевременно, помидор сможет максимально нарастить корневую систему, обеспечив тем самым больше сил для урожая!
Мульчировать
В пользе мульчирования уже давно никто не сомневается. Под охранным слоем мульчи не образуется почвенная корка, сохраняется влага, не нарушается структура почвы, не прорастают сорняки и не оголяются при поливе корни. Вот и весь секрет: мульча одна — а пользы много! Дачники свидетельствуют: грамотное мульчирование способно повысить урожайность куста… на 25-30%!
Чем можно мульчировать томаты? Сеном, соломой, компостом, опилками, газетной бумагой, опавшими листьями, скошенной травой, древесной корой, хвоей, торфом и даже собственными листьями. Главное — правильно выбрать мульчу для своих условий и правильно применить ее
Секрет 5: «своя земля»
Некоторые опытные дачники заметили, что помидоры очень любят расти… на своей ботве! Если осенью всю здоровую ботву собрать, размельчить и заделать в почву, то следующей весной это будет лучшим местом для молодой помидорной рассады. А если вы ещё под корни рассады по совету наших дачников рискнёте положить по одной маленькой свежей рыбёшке — урожай на 50% уже обеспечен))
Секрет 6: пасынкование
Пасынкование — это удаление лишних побегов. (Всё по сказочному сюжету: падчерицу — в лес, чтобы дочке больше добра досталось). В помидорном деле это как раз и срабатывает: растение перестаёт расходовать силы и питательные вещества на лишнюю зелень и концентрируется только на «полезной деятельности» — выполнении плана по урожаю.
В пасынковании тоже есть свои секреты: не весь пасынок до стебля удаляют, не в любое время это делают и не все кусты одинаково пасынкуют:
чтобы пасынки не отрастали заново, их не удаляют полностью, до стебля, а оставляют «пенёк» величиной 0,5-1 см
пасынкование помидоров в открытом грунте можно провести один раз за весь сезон, а можно делать это регулярно — по мере появления пасынков.
Секрет 7: удаление листьев
Кроме пасынкования, у кустов помидоров в период плодоношения обрывают листья. Это делается для того, чтобы все силы растение отдавало цвету и плодам. Кроме того, нижние листья, соприкасаясь с землёй, могут стать проводником инфекции.
Опытные дачники советуют отрезать с середины (конца) июня по 1-3 нижних листочка каждую неделю вплоть до первого соцветия. Тогда и помидоры будут «проветриваться», и лишняя нагрузка с кустов снимается. Сколько листьев снимать с куста — каждый дачник решает сам. Существует одно правило, которое поможет сориентироваться: пока в кисти не завязались все плоды, сверху (над кистью) все листья должны быть «в наличии». Удалять листья рекомендуется в сухую тёплую погоду, в утренние часы, чтобы ранка успела затянуться и не стала воротами для инфекции.
Секрет 8: внекорневые подкормки
Если вы считаете внекорневые подкормки не особо важной процедурой — зря. Простое опрыскивание зелёной части помидоров растворами микроэлементов поможет вам получить более ранний урожай, а растению — «дополнительный питательный паёк» и защиту от болезней! Лучше всего внекорневые подкормки проводить раз в 7-9 дней в безветренную погоду по вечерам.
Что использовать для внекорневых подкормок
мочевину (на 10 л — 1 ч. ложку)
калиевую селитру или монофосфат калия (на 10 л — 1 ч. ложку)
кальциевую селитру (на 10 л — 1 ч. ложку)
1 л сыворотки + 20 капель йода на 10 л воды
Внекорневая подкормка доставляет питательные вещества в организм растения гораздо быстрее, чем корневая. Чередуя предлагаемые составы, или остановившись на 1-2 по выбору, вы внесёте свою лепту в повышение урожая.
Секрет 9: десерт для плодов
Некоторые неопытные дачники в период плодоношения начинают усиленно подкармливать помидорные кусты органикой и всевозможными удобрениями — «чтобы сил хватило!». Как раз этого делать и не надо. Усиленная подкормка нужна была для активной вегетации, а вот в период, когда растения вступают в пору плодоношения, можно порекомендовать такое питание
ТОП-9 СЕКРЕТОВ ХОРОШЕГО УРОЖАЯ ПОМИДОРОВ
Сохраните, чтобы не потерять!
Секрет 1: полезное опрыскивание
Чтобы повысить урожайность помидорных кустов, во время цветения второй и третьей цветочных кистей очень хорошо опрыскать растения слабым раствором борной кислоты. Бор «поможет» прорастанию пыльцы, завязыванию и росту плодов. Наряду с этим, он ещё и простимулирует образование новых точек роста, и поспособствует увеличению сахара в плодах. Только представьте: воспользовавшись этим советом, вы сможете повысить урожайность своих томатов на 20%!
Рецепт
10 граммов порошка борной кислоты развести в 10 л воды. Вполне достаточно опрыскать 1-2 раза.
Секрет 2: небольшая встряска
Помидоры — растения самоопыляющиеся, и в естественных условиях они без особых осложнений опыляются ветром и насекомыми. А вот томатам, которые выращивают в теплицах, повезло меньше: естественные факторы — ветер и летающие помощники — отсутствуют, и помочь опылению кустов, «живущих под крышей», будет не лишним. Тем более, процесс этот совсем несложен. Достаточно раз в несколько дней немного встряхивать цветочные кисти. Опытные дачники советуют сразу после встряхивания всех кустов опрыскать цветы или полить почву, а через 1,5-2 часа проветрить теплицу.
Секрет 3: хитрая география
Если помидоры вы выращиваете в теплице, то идеальным вариантом будет расположить посадки «по широте» — с востока на запад. Такая ориентация обеспечит более равномерное солнечное освещение всех кустов; они будут хорошо прогреваться солнышком по утрам и минимально затеняться соседними рядами в полдень. Как результат — увеличение длины светового дня и повышение урожайности)
Секрет 4: сильные корни
Никто даже спорить не будет: чем крепче и сильнее корень, тем больше плодов он может обеспечить питанием, и тем крупнее эти плоды могут быть. А что мы можем сделать, чтобы «усилить» корневую систему помидорного куста?
Окучивать
У окучивания, оказывается, тоже есть свои секреты. Окучивать надо в момент роста корней… но корни у помидоров растут не беспрерывно, а периодами. Это происходит примерно так: сначала усиленно растут корни, потом они замедляют свой рост, и начинает активно нарастать вегетативная масса. Затем рост корней снова активизируется — до того момента, когда начинается цветение и завязывание плодов. Как только этот процесс пошёл, корни снова замедляют свой рост.
Время, когда пора окучивать, подскажут сами растения. Следите за стеблем: если у самой земли на нём появились небольшие выпуклости, похожие на пупырышки, — значит, можно в первый раз окучить (обязательно влажной землёй, не сухой!). А когда стебель у самой земли поменял цвет с зелёного на синеватый — он вам подсказывает, что пришло время второго окучивания. Если за этим следить, и все сделать своевременно, помидор сможет максимально нарастить корневую систему, обеспечив тем самым больше сил для урожая!
Мульчировать
В пользе мульчирования уже давно никто не сомневается. Под охранным слоем мульчи не образуется почвенная корка, сохраняется влага, не нарушается структура почвы, не прорастают сорняки и не оголяются при поливе корни. Вот и весь секрет: мульча одна — а пользы много! Дачники свидетельствуют: грамотное мульчирование способно повысить урожайность куста… на 25-30%!
Чем можно мульчировать томаты? Сеном, соломой, компостом, опилками, газетной бумагой, опавшими листьями, скошенной травой, древесной корой, хвоей, торфом и даже собственными листьями. Главное — правильно выбрать мульчу для своих условий и правильно применить ее
Секрет 5: «своя земля»
Некоторые опытные дачники заметили, что помидоры очень любят расти… на своей ботве! Если осенью всю здоровую ботву собрать, размельчить и заделать в почву, то следующей весной это будет лучшим местом для молодой помидорной рассады. А если вы ещё под корни рассады по совету наших дачников рискнёте положить по одной маленькой свежей рыбёшке — урожай на 50% уже обеспечен))
Секрет 6: пасынкование
Пасынкование — это удаление лишних побегов. (Всё по сказочному сюжету: падчерицу — в лес, чтобы дочке больше добра досталось). В помидорном деле это как раз и срабатывает: растение перестаёт расходовать силы и питательные вещества на лишнюю зелень и концентрируется только на «полезной деятельности» — выполнении плана по урожаю.
В пасынковании тоже есть свои секреты: не весь пасынок до стебля удаляют, не в любое время это делают и не все кусты одинаково пасынкуют:
чтобы пасынки не отрастали заново, их не удаляют полностью, до стебля, а оставляют «пенёк» величиной 0,5-1 см
пасынкование помидоров в открытом грунте можно провести один раз за весь сезон, а можно делать это регулярно — по мере появления пасынков.
Секрет 7: удаление листьев
Кроме пасынкования, у кустов помидоров в период плодоношения обрывают листья. Это делается для того, чтобы все силы растение отдавало цвету и плодам. Кроме того, нижние листья, соприкасаясь с землёй, могут стать проводником инфекции.
Опытные дачники советуют отрезать с середины (конца) июня по 1-3 нижних листочка каждую неделю вплоть до первого соцветия. Тогда и помидоры будут «проветриваться», и лишняя нагрузка с кустов снимается. Сколько листьев снимать с куста — каждый дачник решает сам. Существует одно правило, которое поможет сориентироваться: пока в кисти не завязались все плоды, сверху (над кистью) все листья должны быть «в наличии». Удалять листья рекомендуется в сухую тёплую погоду, в утренние часы, чтобы ранка успела затянуться и не стала воротами для инфекции.
Секрет 8: внекорневые подкормки
Если вы считаете внекорневые подкормки не особо важной процедурой — зря. Простое опрыскивание зелёной части помидоров растворами микроэлементов поможет вам получить более ранний урожай, а растению — «дополнительный питательный паёк» и защиту от болезней! Лучше всего внекорневые подкормки проводить раз в 7-9 дней в безветренную погоду по вечерам.
Что использовать для внекорневых подкормок
мочевину (на 10 л — 1 ч. ложку)
калиевую селитру или монофосфат калия (на 10 л — 1 ч. ложку)
кальциевую селитру (на 10 л — 1 ч. ложку)
1 л сыворотки + 20 капель йода на 10 л воды
Внекорневая подкормка доставляет питательные вещества в организм растения гораздо быстрее, чем корневая. Чередуя предлагаемые составы, или остановившись на 1-2 по выбору, вы внесёте свою лепту в повышение урожая.
Секрет 9: десерт для плодов
Некоторые неопытные дачники в период плодоношения начинают усиленно подкармливать помидорные кусты органикой и всевозможными удобрениями — «чтобы сил хватило!». Как раз этого делать и не надо. Усиленная подкормка нужна была для активной вегетации, а вот в период, когда растения вступают в пору плодоношения, можно порекомендовать такое питание
Нарешті керівництво приїхало з бази Нива з відкриття.Таке робиться в країні а вони гульбенять по тижню. І гроші є, може вже досить!!! Людей дратувать. Зарплати малі, ціни ростуть а їм все поколіна у них на все вистачає, і на гульки і на дівчат! Не дратуйте людей! Схаменіться!!!
Великий льох
Тарас ШЕВЧЕНКО Великий льох (Містерія) Положил еси нас [поношение] соседом нашим, подражнение й поругание сущим окрест нас. По- ложил еси нас в притчу во языцех, покиванию главыі в людех. Псалом 43, ст. 14 й 15
Три душі
Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві. «Бог простить:
Ми тепер душі, а не люди.
А відціля видніше буде,
Як той розкопуватимуть льох.
Коли б вже швидше розкопали,
Тойді б у рай нас повпускали.
Бо так сказав Петрові бог:
«Тойді у рай їх повпускаєш,
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох».
I
Як була я людиною,
То Прісею звалась;
Я отутечки родилась,
Тут і виростала.
Отут, було, на цвинтарі
Я з дітьми гуляю,
І з Юрусем гетьманенком !
У піжмурки граєм.
А гетьманша, було, вийде
Та й кликне в будинок,
Он де клуня. А там мені
І фіг, і родзинок —
Всього мені понадає
І на руках носить…
А з гетьманом як приїдуть
Із Чигрина гості,
То це й шлють, було, за мною.
Одягнуть, обують,
І гетьман бере на руки,
Носить і цілує.
Отак-то я в Суботові
Росла, виростала!
Як квіточка; і всі мене
Любили й вітали.
І нікому я нічого,
Ніже злого слова,
Не сказала. Уродлива
Та ще й чорноброва.
Всі на мене залицялись
І сватати стали;
А у мене, як на теє,
Й рушники вже ткались.
От-от була б подавала,
Та лихо зустріло!
Вранці-рано, в пилипівку,
Якраз у неділю,
Побігла я за водою…
Вже й криниця тая
Замуліла і висохла!
А я все літаю!..
Дивлюсь — гетьман з старшиною.
Я води набрала
Та вповні шлях і перейшла;
А того й не знала,
Що він їхав в Переяслав
Москві присягати!..
І вже ледви я, наледви
Донесла до хати —
Оту воду… чом я з нею
Відер не побила!
Батька, матір, себе, брата,
Собак отруїла
Тію клятою водою!
От за що караюсь,
От за що мене, сестрички,
І в рай не пускають.
II
А мене, мої сестрички,
За те не впустили,
Що цареві московському
Коня напоїла
В Батурині; як він їхав
В Москву із Полтави.
Я була ще недолітком,
Як Батурин славний
Москва вночі запалила,
Чечеля убила,
І малого, і старого
В Сейму потопила.
Я меж трупами валялась
У самих палатах
Мазепиних… Коло мене
І сестра, і мати
Зарізані, обнявшися,
Зо мною лежали;
І насилу-то, насилу
Мене одірвали
Од матері неживої.
Що вже я просила
Московського копитана,
Щоб і мене вбили.
Ні, не вбили, а пустили
Москалям на грище!
Насилу я сховалася
На тім пожарищі.
Одна тілько й осталася
В Батурині хата!
І в тій хаті поставили
Царя ночувати,
Як вертавсь із-під Полтави.
А я йшла з водою
До хатини… а він мені
Махає рукою,
Каже коня напоїти,
А я й напоїла!..
Я не знала, що я тяжко,
Тяжко согрішила!
Ледве я дійшла до хати,
На порозі впала.
А назавтра, як цар вийшов,
Мене поховала
Та бабуся, що осталась
На тій пожарині
Та ще й мене привітала
В безверхій хатині.
А назавтра й вона вмерла
Й зотліла у хаті,
Бо нікому в Батурині
Було поховати.
Уже й хату розкидали
І сволок з словами
На угілля попалили!..
А я над ярами
І степами козацькими
І досі літаю!
І за що мене карають,
Я й сама не знаю?
Мабуть, за те, що всякому
Служила, годила…
Що цареві московському
Коня напоїла!..
III
А я в Каневі родилась.
Ще й не говорила,
Мене мати ще сповиту
На руках носила,
Як їхала Катерина
В Канів по Дніпрові.
А ми з матір’ю сиділи
На горі в діброві.
Я плакала; я не знаю,
Чи їсти хотілось?
Чи, може, що в маленької
На той час боліло?
Мене мати забавляла,
На Дніпр поглядала;
І галеру золотую
Мені показала,
Мов будинок. А в галері
Князі, і всі сіли
Воєводи… і меж ними
Цариця сиділа.
Я глянула, усміхнулась…
Та й духу не стало!
Й мати вмерла, в одній ямі
Обох поховали!
От за що, мої сестриці,
Я тепер караюсь,
За що мене на митарство
Й досі не пускають.
Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця —
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Скажіте, сестриці?
«Смеркається. Полетимо
Ночувати в Чуту.
Як що буде робитися,
Відтіль буде чути».
Схопилися, білесенькі,
І в ліс полетіли,
І вкупочці на дубочку
Ночувати сіли.
Три ворони
1
Крав! крав! крав!
Крав Богдан крам,
Та повіз у Київ,
Та продав злодіям
Той крам, що накрав.
2
Я в Парижі була
Та три злота з Радзівіллом
Та Потоцьким пропила.
3
Через мост идет черт,
А коза по воде:
Быть беде. Быть беде.
Отак кричали і летіли
Ворони з трьох сторон і сіли
На маяку, що на горі
Посеред лісу, усі три.
Мов на мороз, понадувались,
Одна на другу позирали;
Неначе три сестри старі,
Що дівували, дівували,
Аж поки мохом поросли.
1
Оце тобі, а це тобі.
Я оце літала
Аж у Сибір: та в одного
Декабриста вкрала
Трохи жовчі. От, бачите,
Й є чим розговіться!
Ну, а в твоїй Московщині
Є чим поживиться?
Чи чортма й тепер нічого?
3
Э… сестрица, много:
Три указа накаркала
На одну дорогу…
1
На яку це? на ковану?
Ну, вже наробила…
3
Да шесть тысяч в одной версте
Душ передушила…
1
Та не бреши, бо тілько п’ять.
Та й то з фоном Корфом
Ще й чваниться, показує
На чужу роботу!
Капусниця! закурена…
А ви, пості-пані?
Бенкетуєте в Парижі,
Поганці погані!
Що розлили з річку крові
Та в Сибір загнали
Свою шляхту, то вже й годі,
Уже й запишались.
Ач, яка вельможна пава…
2 і 3
А ти що зробила??
1
А дзуськи вам питать мене!
Ви ще й не родились,
Як я отут шинкувала
Та кров розливала!
Дивись, які! Карамзіна,
Бачиш, прочитали!
Та й думають, що ось-то ми!
А дзусь, недоріки!
В колодочки ще не вбились,
Безпері каліки!..
2
Ото, яка недотика!
Не та рано встала,
Що до світа упилася…
А та, що й проспалась!
1
Упилася б ти без мене
З своїми ксьондзами? —
Чортма хисту! Я спалила
Польщу з королями;
А про тебе, щебетухо,
І досі б стояла.
А з вольними козаками
Що я виробляла?
Кому я їх не наймала,
Не запродавала?
Та й живущі ж, проклятущі!
Думала, з Богданом
От-от уже поховала.
Ні, встали, погані,
Із шведською приблудою…
Та й тойді ж творилось!
Аж злішаю, як згадаю…
Батурин спалила,
Сулу в Ромні загатила
Тілько старшинами
Козацькими… а такими,
Просто козаками,
Фінляндію засіяла;
Насипала бурта
На Орелі… на Ладогу
Так гурти за гуртом
Виганяла та цареві
Болота гатила.
І славного Полуботка
В тюрмі задушила.
Отойді-то було свято!
Аж пекло злякалось.
Матер божа у Ржавиці
Вночі заридала.
3
Й я таки пожила:
С татарами помутила,
С мучителем покутила,
С Петрухою попила,
Да немцам запродала.
1
Та ти добре натворила:
Так кацапів закрепила
У німецькі кайдани —
Хоч лягай та й засни.
А в мене ще, враг їх знає,
Кого вони виглядають?
Вже ж і в крепость завдала,
І дворянства страшну силу
У мундирах розплодила,
Як тих вошей розвела;
Все вельможнії байстрята!
Вже ж і Січ їх бісновата
Жидовою поросла.
Та й москаль незгірша штука:
Добре вміє гріти руки!
І я люта, а все-таки
Того не зумію,
Що москалі в Україні
З козаками діють.
Ото указ надрукують:
«По милості божій,
І ви наші, і все наше,
І гоже й негоже!»
Тепер уже заходились
Древности шукати
У могилах… бо нічого
Уже в хаті взяти;
Все забрали любісінько.
Та лихий їх знає,
Чого вони з тим поганим
Льохом поспішають?
Трошки, трошки б підождали,
І церква б упала…
Тойді б разом дві руїни
В П ч е л е описали…
2 і З
Чого ж ти нас закликала?
Щоб на льох дивиться?
1
Таки й на льох. Та ще буде
Два дива твориться.
Сю ніч будуть в Україні
Родиться близнята.
Один буде, як той Ґонта,
Катів катувати!
Другий буде… оце вже наш!
Катам помагати —
Наш вже в череві щипає…
А я начитала,
Що, як виросте той Ґонта,
Все наше пропало!
Усе добре поплюндрує
Й брата не покине!
І розпустить правду й волю
По всій Україні!
Так от бачите, сестриці,
Що тут компонують!
На катів та на все добре
Кайдани готують!
2
Я золотом розтопленим
Заллю йому очі!..
1
А він, клятий недолюдок,
Золота не схоче.
3
Я царевыіми чинами
Скручу ему руки!..
2
А я зберу з всього світа
Всі зла і всі муки!..
1
Ні, сестриці. Не так треба.
Поки сліпі люде,
Треба його поховати,
А то лихо буде!
Он бачите, над Києвом
Мітла простяглася,
І над Дніпром і Тясмином
Земля затряслася.
Чи чуєте? Застогнала
Гора над Чигрином.
О!.. Сміється і ридає
Уся Україна!
То близнята народились,
А навісна мати
Регочеться, що Йванами
Обох буде звати! Полетімо!..
Полетіли
Й летячи співали:
1
Попливе наш Іван
По Дніпру у Лиман
З кумою.
2
Побіжить наш ярчук :
В ірій їсти гадюк
Зо мною.
3
Как хвачу да помчу,
В самый ад полечу Стрелою.
Три лірники
Один сліпий, другий кривий,
А третій горбатий
Йшли в Суботов про Богдана
Мирянам співати.
1
Що то, сказано, ворони.
Уже й помостили,
Мов для їх те сідало
Москалі зробили.
2
А для кого ж? Чоловіка,
Певне, не посадять
Лічить зорі…
1
Ти то кажеш.
А може, й посадять
Москалика або німця.
А москаль та німець
І там найдуть хлібець.
3
Що це таке верзете ви?
Які там ворони?
Та москалі, та сідала?
Нехай бог боронить!
Може, ще нестись заставлять,
Москаля плодити.
Бо чутка є, що цар хоче
Весь світ полонити.
2
А може, й так! Так на чорта ж
їх на горах ставить?
Та ще такі височенні,
Що й хмари достанеш,
Як вилізти…
3
Так от же що:
Ото потоп буде,
Пани туда повилазять
Та дивиться будуть,
Як мужики тонутимуть.
1
Розумні ви люди,
А нічого не знаєте!
То понаставляли
Ті фігури он для чого:
Щоб люди не крали
Води з річки — та щоб нишком
Піску не орали,
Що скрізь отам за Тясьмою.
2
Чортзна-що провадить!
Нема хисту, то й не бреши.
А що, як присядем
Отутечки під берестом
Та трохи спочинем! —
Та в мене ще шматків зо два
Є хліба в торбині,
То поснідаєм в пригоді,
Поки сонце встане…
Посідали. «А хто, братця,
Співа про Богдана?»
3
Я співаю. І про Ясси,
І про Жовті Води,
І містечко Берестечко.
2
В великій пригоді
Нам сьогодні вони стануть!
Бо там коло льоху
Базар люду насходилось
Та й панства не трохи.
От де нам пожива буде!
Ану, заспіваєм!
Проби ради…
1
Та цур йому!
Лучче полягаєм
Та виспимось. День великий.
Ще будем співати.
3
І я кажу: помолимось
Та будемо спати.
Старці під берестом заснули;
Ще сонце спить, пташки мовчать,
А коло льоху вже проснулись
І заходилися копать.
Копають день, копають два,
На третій насилу
Докопалися до муру
Та трохи спочили.
Поставили караули.
Ісправник аж просить,
Щоб нікого не пускали,
І в Чигрин доносить
По начальству. Приїхало
Начальство мордате,
Подивилось. «Треба,— каже,—
Своди розламати,
Вєрнєй дєло…» Розламали
Та й перелякались!
Костяки в льоху лежали
І мов усміхались,
Що сонечко побачили.
От добро Богдана!
Черепок, гниле корито
Й костяки в кайданах!
Якби в ф о р м е н и х, то добре:
Вони б ще здалися…
Засміялись… а ісправник
Трохи не сказився!
Що нічого, бачиш, взяти,
А він же трудився!
І день і ніч побивався,
Та в дурні й убрався.
Якби йому Богдан оце
У руки попався,
У москалі заголив би,
Щоб знав, як дурити
Правительство!! Кричить, біга,
Мов несамовитий.
Яременка* в пику пише,
По-московській лає
Увесь народ. І на старців
Моїх налітає.
«Вы што делаете, плуты!!»
«Та ми, бачте, пане,
Співаємо про Богдана…»
«Я вам дам Богдана,
Мошенники, дармоеды!
Й песню сложили
Про такого ж мошенпика…»
«Нас, пане, навчили…»
«Я вас навчу! Завалить им!»
Взяли й завалили —
Випарили у московській
Бані-прохолоді.
Отак пісні Богданові
Стали їм в пригоді!!..
Так малий льох в Суботові
Москва розкопала!
Великого ж того льоху
Ще й не дошукалась.
Варнак
Тарас ШЕВЧЕНКО Варнак
Тиняючи на чужині
Понад Елеком, стрів я діда
Вельми старого. Наш земляк
І недомучений варнак
Старий той був. Та у неділю
Якось у полі ми зострілись
Та й забалакались. Старий
Згадав свою Волинь святую
І волю-долю молодую,
Свою бувальщину. І ми
В траві за валом посідали,
І розмовляли, сповідались
Один другому. «Довгий вік! –
Старий промовив. – Все од бога!
Од бога все! А сам нічого
Дурний не вдіє чоловік!
Я сам, як бачиш, марне, всує,
Я сам занівечив свій вік.
І ні на кого не жалкую,
І ні у кого не прошу я,
Нічого не прошу. Отак,
Мій сину, друже мій єдиний,
Так і загину на чужині
В неволі.» І старий варнак
Заплакав нишком. Сивий брате!
Поки живе надія в хаті,
Нехай живе, не виганяй,
Нехай пустку нетоплену
Іноді нагріє.
І потечуть з очей старих
Сльози молодії,
І умитеє сльозами
Серце одпочине
І полине із чужини
На свою країну.
«Багато дечого не стало,
Сказав старий. – Води чимало.
Із Ікви в [море] утекло…
Над Іквою було село,
У тім селі на безталання
Та на погибель виріс я, –
Лихая доленька моя!..
У нашої старої пані
Малії паничі були;
Таки однолітки зо мною.
Вона й бере мене в покої
Синкам на виграшку. Росли,
Росли панята, виростали,
Як ті щенята. Покусали
Не одного мене малі.
Отож і вчити почали
Письму панят. На безголов’я
І я учуся. Слізьми! Кров’ю!
Письмо те полилося… Нас!
Дешевших панської собаки,
Письму учить?!
Молитись богу
Та за ралом спотикатись,
А більш нічого
Не повинен знать невольник.
Така його доля.
Отож і вивчився я, виріс,
Прошу собі волі –
Не дає. І в москалі,
Проклята, не голить.
Що тут на світі робити?
Пішов я до рала…
А паничів у гвардію Поопреліляла…
Година тяжкая настала!
Настали тяжкії літа!
Отож працюю я за ралом.
Я був убогий сирота,
А у сусіда виростала
У наймах дівчина. І я…
О доле! Доленько моя!
О боже мій! О мій єдиний!
Воно тойді було дитина,
Воно… Не нам твої діла
Судить, о боже наш великий!
Отож вона мені на лихо
Та на погибель підросла.
Не довелось і надивитись,
А я вже думав одружитись,
І веселитися, і жить,
Людей і господа хвалить…
А довелося…
Накупили
І краму, й пива наварили,
Не довелося тілько пить.
Старої пані бахур сивий
Окрав той крам. Розлив те пиво,
Пустив покриткою… Дарма,
Минуло, годі… Недоладу
Тепер і згадувать. Нема,
Нема, минулося, пропало…
Покинув ниву я і рало,
Покинув хату і город,
Усе покинув. Чорт нарадив.
Пішов я в писарі в громаду.
То сяк, то так минає год.
Пишу собі, з людьми братаюсь
Та добрих хлопців добираю.
Минув і другий. Паничі
На третє літо поз’їзжались,
Уже засватані. Жили
В дворі, гуляли, в карти грали,
Свого весілля дожидали
Та молодих дівчат в селі,
Мов бугаї, перебирали.
Звичайне, паничі. Ждемо,
І ми ждемо того весілля.
Отож у клечальну неділю
Їх і повінчано обох,
Таки в домашньому костьолі.
Вони ляхи були. Ніколи
Нічого кращого сам бог
На бачив на землі великій,
Як молодії ті були…
Заграла весело музика…
Їх із костьола повели
В возобновленії покої.
А ми й зостріли їх і всіх –
Княжат, панят і молодих –
Всіх перерізали. Рудою
Весілля вмилося. Не втік
Ніже єдиний католик,
Всі полягли, мов поросята
В багні смердючому. А ми,
Упоравшись, пішли шукати
Нової хати, і найшли
Зелену хату і кімнату
У гаї темному. В лугах,
В степах широких, в байраках
Крутих, глибоких. Всюди хата,
Було де в хаті погуляти
І одпочити де було.
Мене господарем обрали.
Сем’я моя щодень росла
І вже до сотні доростала.
Мов поросяча, кров лилась.
Я різав все, що паном звалось,
Без милосердія і зла,
А різав так. І сам не знаю,
Чого хотілося мені?
Ходив три года я з ножами,
Неначе п’яний той різник.
До сльоз, до крові, до пожару
До всього, всього я привик.
Було, мов жабу ту, на списі
Спряжеш дитину на огні
Або панянку білолицю
Розіпнеш голу на коні
Та й пустиш в степ.
Всього, всього тойді бувало,
І все докучило мені…
Одурів я, тяжко стало
У вертепах жити.
Думав сам себе зарізать,
Щоб не нудить світом.
І зарізав би, та диво,
Диво дивне сталось
Надо мною недолюдом…
Вже на світ займалось,
Вийшов я з ножем в халяві
З Броварського лісу,
Щоб зарізаться. Дивлюся,
Мов на небі висить
Святий Київ наш великий.
Святим дивом сяють
Храми божі, ніби з самим
Богом розмовляють,
Дивлюся я, а сам млію.
Тихо задзвонили
У Києві, мов на небі…
О боже мій милий!
Який дивний ти. Я плакав,
До полудня плакав.
Та так мені любо стало:
І малого знаку
Нудьги тії не осталось,
Мов переродився…
Подивився кругом себе
І, перехрестившись,
Пішов собі тихо в Київ
Святим помолитись,
Та суда, суда людського
У людей просити».
Це правда. Ви тільки подивіться як керівники району гуляють свої день народження. Вони шикують у Маслівці, а потім доганяються у Авто-Грилі. А ви тільки уявіть які це гроші!Нам смертним цього і не бачить.
Капшук ти що йобнувся? Яка ще міліція з тобою на чолі? Ти що дурік чи що? Наведи лад зі своїми висуванцями ліпше! В я в шоці до чого ці довбойоби з люстрації доходять!
Активист самообороны Крыма рассказал, как байкер Хирург ездил с портретом Гитлера
Один из самых известных боевиков так называемой “самообороны Крыма” и помощник депутата законодательного собрания Севастополя “Единой России” Ольги Хомяковой Александр Франчетти рассказал о возросших аппетитах байкеров “Ночные волки” в Крыму и о том, как лидер байкеров Хирург в 90-е годы ездил на мотоцикле с портретом Гитлера.
Об этом сообщает издание “Новости Севастополя”.
“Сейчас действительно много разговоров о патриотизме, но все они ведутся исключительно с целью получения материальной выгоды. Дошло до того, что за свое участие в Русской весне «Ночные волки» уже требуют себе земельный участок площадью 270 га”, — говорит Франчетти.
франчетти
Он добавил, что вход на байк-шоу в 2014 году для всех был платным и для участников ”самообороны”.
“Двое из моих знакомых, кто там был, говорили, что купить травку на байк-шоу можно было без проблем. Не факт, что этим занимаются сами «волки», но если они являются организаторами, то, наверное, должны отвечать за происходящее. На следующее утро, когда мы приехали забирать знакомых, которых, кстати, еще и обворовали, это надо было видеть, толпа была повально обкуренная и с перепоя”, — рассказывает Франчетти.
Помощник российского депутата уточняет, что он за подготовку своего отряда «Северный ветер», который месяц провел в окрестных лесах, “отдал все, что у меня было на тот момент, и при этом ничего не требую взамен. И так поступали многие, я думаю, что это и есть настоящий патриотизм”.
“И напоследок хотел бы всем напомнить, что еще в 90-е «патриот» Хирург-Залдастанов не брезговал ездить во главе колонны с портретами Адольфа Гитлера. В этом может убедиться каждый, кто посмотрит видео того периода. И после этого кто-то думает, что он настоящий патриот?”, — говорит Франчетти.
Александр Франчетти хорошо известен в Крыму. Весной 2014 г. приехал в г. Севастополь, после чего вошёл в состав формирования «Оборона Севастополя». Вскоре организовал «разведгруппу «Северный ветер»», занимавшуюся террором проукраинского населения города и сотрудничавшую с российскими войсками. Награждён медалью «За возвращение Крыма».
Ми з Чупискою звільнимо місто від клятих загарбників!
Найшлися люстратори теж мені, Чуписка все життя крала все, що бачила — в Києві в магазинах по троє штанів під свої одягала і виносила, а тоді хвасталася — ото вже “порядна” людина, ще й наркотою торгувала.Підгірська на копійки всіх дурила, коли працювала. А тепер у нас хто чорноротіший, то й люстратор. Із заздрості та безділля покричати виходять.
Капшук жениться на Шурке.Пара таки буде гарна.На зло тим хто завидуэ.Вася один давнл живе тягався з Валькою що бухаэ тепер жениться.
В люстрационный комитет входят Подгорська и Капшук. Не приеднуйте партии вони сами по соби.Содель Правий Сектор.Жданов Батькивщина.Зарицький теж.Кривов”яз Пашка голова Ляшка.Чуписка в Ляшка.Подокопна була Удар зараз не знаю.Евтихий Свобода та Саня Даниленко теж.Самопомич Бондаренко.Корочки люстрацийного комитету е у Васьки та Шурки не пишить те чого не знаете.Кожний примостився де було.
В люстрационный комитет входят Подгорська и Капшук. Не приеднуйте партии вони сами по соби.Содель Правий Сектор.Жданов Батькивщина.Зарицький теж.Кривов”яз Пашка голова Ляшка.Чуписка в Ляшка.Подокопна була Удар зараз не знаю.Евтихий Свобода та Саня Даниленко теж.Самопомич Бондаренко.Корочки люстрацийного комитету е у Васьки та Шурки не пишить те чого не знаете.Кожний примостився де було.
Хто балотуеться на мера?Можна наташку яхутько видвинуть з палацу ===ить гарно на свальбах.
Так болить голова з будуна але Свобода збираеться 9.06 в будинку адм.о 18.00 .Запрошуемо.
Е питанна цикаво чи подер п”яти шкреблом куме?
З Фронту вигнали Сашка Лагоду казали що вкрав багато грошей.Чого було не заплатить людям.Надурив як Капшук Васька вкрав скотина.