Українська й російська преса все ще продовжує ”обсмоктувати” деталі демаршу російської делегації під час проведення у Брюсселі 23 березня конференції з модернізації Української Газо-Транспортої Системи (УГТС) . Володимир Путін в Москві заходиться піною і назавиє підписання спільної Декларації ”ЄС-Україна, Міжнародна інвестиційна конфереція щодо модернцізації Української Газо-Транспортної Симстеми” без участі Росії “безглуздим”. Партія Регіонів в особах “великих знавців-експертів” з питань енергетики Ганни Герман та Інни Богословської також декларує своє російске вірнопідданське ставлення до цього факту. Ганна Герман називає підписаний документ “мемуарами”, а Інна Богословська охрестила підписання Декларації ”національною ганьбою” України. Одначе офіційний Брюссель усьому цьому лементу не надає майже ніякого значення. В асоціації виринає ілюстрація про гавкання моськи на слона.
Отже! Що ж врешті-решт трапилось 23 березня в Брюсселі? Спочатку про те як російська делегація надула щоки. Оглядаючи публікації української й російської преси, перше що кидається в очі це те ,що більшість ЗМІ цитують лише одне речення міністра енергетики Росії Сергія Шматко про те, що Росія обурена, бо на останній сторінці Декларації щодо учасників у модернізації Української ГТС для Росії не було відведено міця для підпису. Натомість друге речення Сергія Шматко, чомусь, випустили с поля зору як українські так і російські ЗМІ, а також і українські політики, зокрема горе-експерти в галузі енергетики Ганна Герман та Інна Богословська. А даремно, бо міністр енергетики Росії Сергій Шматко заявив дуже нахабну річ по відношенні до України. А саме (цитуємо) : “Українська Газо-Транспортна Система є невід’ємним елементом газового комплексу Російської Федерації”. Не більше ні менше. Як вам подобається така російська риторика? Тобто саме отой факт , що ЄС і Україна не врахували, що ”ГТС України є невідємною складовою цілого енергетичного комплексу Російської Федерації” змусило, начеб-то, російську делегацію демостративно залишити конференцію. Іншими словами, заявити в такий спосіб свій протест.
Аентство Євро-Атлантичного Співробітництва, вже після того, як усі закордонні гості й учасники конференції порозлітались по своїх країнах, звернулось до комісара Єврокомісії у справах енергетики Андріса Пібалгса з проханням прокоментувати істерику Москви. На що Андріс Пігалс дуже спокійно відповів:
— Ми , тобто Європейська Комісія, вважає, що формат міжнародної конференції був коректним, так само ми вважаємо, що коректним є перелік сторін, які поставили свої підписи під спільною Декларацією “ЄС-Україна, Міжнародна інвестиційна конфереція щодо модернцізації Української Газо-Транспортної Симстеми”. А це — Глава Уряду України Юлія Тмошенко, Єврокомісія — комісари Беніта Ферреро Вальднер та Андріс Пібалгс, перший віце-президент Європейського Банку з Реконструкції і Розвитку Варел Фріман, президент Європейського Інвестиційного Банку Філіп Мейстад і представник Всесвітнього Банку
Мартін Райзер. Усі ці сторони є не лише ініціаторами і керівниками проведеної конференції, вони також є гарантами втілення в життя програми з модернізації ГТС України. До чого тут Росія? Хоче інвестувати в реновацію системи, нехай домовляється з Україною, ЄС не проти цього.
Агентство АЕАС:
— Пане Пібалгс, одначе Росія пояснює своє незадоволення тим, що її начеб-то усунули від цього проекту, не дивлячись на те, що газогонами україни в країни ЄС постачатиметься російський газ, і що ГТС України є інтегральною складовою російського газового комплексу.
Андріс Пігалс:
— По-переше. Я вважаю хибним твердження, яке висловив російський міністр енергетики про те, що ГТС України є складовою газового комплексу Росії. ГТС України — це державна власність і майно України. По-друге, слід відрізняти газ і газотрейдерський елемент від технічної сторонони постачання газу, тобто окремого проекту щодо модернізації Газо-Транспортної Системи України. Для ЄС, як для України важливо, щоб система була модернізована, відповідала критеріям ЄС і могла безпечно перекачувати газ в країни Євросоюзу. А чий це газ буде, чи російський, чи азовський, чи туркменським, це вже питання до газотрейдерів, аби лише вони були надійними. Тут не слід змішувати комерційний бік газапостачанням з технічною безпекою перекачування газу через територію Ураїни в країни ЄС.
На запитання Агентства АЕАС, наскільки реалістично виглядає теза багатьох українських, російських політиків, оглядачів, що після побудови транзитних газових систем “Північного й Південного потоків”, вони витіснять Ураїну з Єропейського ринку газопостачання, Комісар ЄС Андріс Пібалгс відповів, що для ЄС питання альтернативних газотранспортних систем лишається в переліку пріоритетів, але це ще в неблизькій перспективі. “Сьогодні нам важливо зберегти і зміцнити традиційного партнера ЄС в газопостачанні, яким є Україна”,- сказав Комісар ЄС у справах енергетики Андріс Пібалгс.
Ростислав Демчук
Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва ( АЕАС) ,
Брюссель
