У своєї кар’єрі Валерій Хорошковський обіймав різні важливі посади як у політиці, так і в економічних структурах. Після помаранчевої революції, з листопада 2004 р. по грудень 2006 р., він був виконавчим директором потужного російського “Євразхолдингу”. У грудні 2006 р. – несподіване призначення в РНБО на посаду першого заступника секретаря (тоді президентська сторона намагалася посилити свої ряди проти Януковича). Призначення бізнесмена головним митником у грудні 2007 р. теж викликало неоднозначну реакцію, але то все-таки митниця, де треба і схеми розкривати (а для цього треба їх знати:), і гроші в казну здобувати. Але сьогодні Президент призначив його в керівництво СБУ. Перший заступник служби безпеки, пов’язаний бізнес-інтересами і різноманітними зв’язками з Росією? А як же державні секрети? І хоча подібне можна закинути багатьом українським службовцям і політикам, але це кадрове призначення Президента дійсно викликає питання. Отак треба було насолити Тимошенко? Тим більше дивно, що після заяв самого Хорошковського вже незрозуміло, де в “Інтері” його частка, а де – Фірташа (від якого, до речі, за опублікованими в УП схемами, таки тягнуться ниточки до ув’язненого російського авторитета Могилевича).
Колись українські політики все-таки мають перестати діяти за принципом “ворог мого ворога…”, особливо, коли йдеться про захист національних інтересів, чим, схоже й має в першу чергу займатися СБУ, а не втягуванням у внутрішньополітичну боротьбу.
Колись українські політики все-таки мають перестати діяти за принципом “ворог мого ворога…”, особливо, коли йдеться про захист національних інтересів, чим, схоже й має в першу чергу займатися СБУ, а не втягуванням у внутрішньополітичну боротьбу.
