Коррупция в судах Харькова 3

После выступления Народного депутата Кармазина и первой публикации в сети «Интернет» на «ОРД», некоторые Интернет издания опубликовали на своих страницах первую статью (открытое письмо Харьковских судей). Во многих форумах обсуждался и до сих пор обсуждается ситуация, сложившаяся в судейском корпусе Харькова и области.

Нет необходимости цитировать все сообщения и высказывания в адрес Бородина М,М,

Достаточно сесть за компьютер и грамотно воспользоваться поисковой системой. Результат будет вполне внушительным. В некоторых форумах проскакивает и частная информация о причастности Бородина к оказанию давления на судей, лоббировании коммерческих вопросов за деньги и т.д.

Постоянные адреса статьи в Интернете:

/categ_1/article_53019.html

/categ_1/article_53138.html

http://www.antiraider.org/ucp_mod_news_list_show_3203.html

http://www.noviystil.com.ua/statya114.html

Глава апелляционного суда Харьковской области Михаил Бородин подал в суд на народного депутата Украины, первого заместителя главы Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правосудия Юрия Кармазина относительно защиты чести, достоинства, деловой репутации и компенсации морального ущерба.

Так, 25 июля 2008 года на телеканале АТ Телерадиокомпания «Фора» в пресс-центре «Площадь свободы» транслировалась пресс-конференция Юрия Кармазина, в ходе которой он озвучил информацию относительно главы апелляционного суда Харьковской области Михаила Бородина, которая, по словам последнего, не соответствует действительности и наносит вред его репутации.

Данная пресс-конференция прошла в прямом эфире, а также транслировалась в записи еще 4 раза – 26, 27, 28 и 29 июля 2008 года.

Исковым заявлением М.Бородина предусматривается предоставление ему ответа на АТ Телерадиокомпания «Фора» для опровержения распространенной Ю.Кармазиным информации в течение 10 мин., а также возмещение морального ущерба в размере 100 тыс. грн., солидарно выплаченного телерадиокомпанией и народным депутатом.

Но так ли непорочен Бородин М.М., ? Ведь как известно — дыма без огня не бывает !

Обратимся к истории:

ПОСТАНОВА

11 березня 2003 року м. Полтава

Октябрський райсуд м. Полтава в складі:

головуючого — судді — Струкова О.М.

при секретарі — ШаригіноїЯ.В.

з участю прокурора — Коваленко В.В., Ткаченко М.С.

адвокат — Оніпко Т.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрсько-го райсуду м. Полтава справу за скаргою Бородіна Михайла Михайловича про визнання дій прокуратури незаконними, —

встановив:

В січні 2003 року Бородін М.М. звернувся до суду зі скаргою на дії про¬куратури м. Харкова, в якій зазначив, що постановою прокурора міста Харкова Коваленка В.В. від 13 січня 2003 року відносно нього, судді Апеляційного суду Харківської області Бородіна М.М., порушена кримінальна справа за ознаками ч. З ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.

Підставою для порушення кримінальної справи, на думку прокуратури, стали порушення матеріального і процесуального закону при розгляді судовою колегією у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області цивільної справи за заявою Давтяна К.Г., посилаючись на те, що ухвала судової колегії від 25 квітня 2002 року набрала чинності, а також на те, що прокуратура не має права нагляду за розглянутими судами справами, заявник просив скасувати по¬станову про порушення відносно нього кримінальної справи.

6 березня 2003 року Бородін М.М. в судовому засіданні звернувся до суду з додатковою скаргою, про визнання незаконним постанов від 3 березня 2003 року про порушення відносно нього кримінальних справ за ст. ст. 375 ч. 2 КК України та ст. 364 ч. 2 КК України.

Підставою для порушення кримінальних справ відносно Бородіна М.М. за ст. 364 ч. 2 КК України, явилися з точки зору прокуратури умисне порушен¬ня Бородіним М.М. вимог ст. 299 ЦПК України, поскільки він усвідомлював спірний характер правовідносин, порушив норми матеріального та процесуаль¬ного права, тим самим вчинив зловживання владою, а за ст. 375 ч. 2 КК Украї¬ни, явилися з точки зору прокуратури, що він як доповідач судової колегії апе¬ляційного суду, усвідомлював, що своїми діями обумовлює постановлення за-відомо неправосудної ухвали по цивільній справі № 1374/2002 року і бажав цього.

Бородін М.М. вважає, що вказані постанови про порушення відносно ньо¬го кримінальних справ винесені незаконно, поскільки ухвала Харківського апеляційного суду, постановлена 25 квітня 2002 року, в колегіальному складі всту¬пила в законну силу. Вона не була оскаржена прокуратурою м. Харкова у Вер¬ховний Суд України і набрала чинності 25 травня 2002 року, тому просить суд задовольнити його скарги, визнавши незаконними постанови про порушення відносно нього кримінальних справ і скасувати їх.

Прокурор Коваленко В.В. та прокурор Ткаченко М.С. просять суд відмо¬вити Бородіну М.М в задоволенні його скарг, посилаючись на те, що прокура¬турою на законних підставах були порушені кримінальні справи відносно Бо¬родіна М.М., а також в даний час суд, згідно рішення Конституційного суду України від ЗО січня 2003 року не має права розглядати скарги поскільки відно¬сно Бородіна М.М. винесена постанова про притягнення його в якості обвину¬ваченого.

Суд, заслухавши доводи Бородіна М.М., його представника Стовба В.Г., доводи прокуратури, думку адвоката, а також давши оцінку зібраним по даній справі і по кримінальних справах порушених відносно Бородіна М.М. прихо¬дить до слідуючого.

Відповідно до положень статей 55, 64, 124 Конституції України громадя¬нин може звернутися безпосередньо до суду зі скаргою на дії або бездіяльність посадових осіб, органів досудового слідства і прокуратури, а його вимоги мо¬жуть бути розглянутими в порядку встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

Судом встановлено, що 25 квітня 2002 року судовою колегією судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області постановлена ухвала, якою задоволена апеляційна скарга Давтяна О.С. на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2002 року про відмову йому в задо¬воленні заяви про перегляд рішення цього ж суду від 12 березня 2002 року, за нововиявленими обставинами, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала судової колегії набрала чинності. Судами вищої інстанції не ска¬сована і не змінена.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЩІК України, рішення су¬ду, що набрали чинності, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до глав 40, 41 ЦПК України судові рішення можуть бути оскаржені в діючому на даний час апеляційному і касаційному порядку.

Правом давати правову оцінку судовому рішенню та правом скасування судових рішень в Україні наділені лише судові органи вищої інстанції.

Ніякі інші державні органи і посадові особи таким правом не наділені.

Спроби дати оцінку судовому рішенню, що набрало чинності, іншими державними органами і посадовими особами, є не що інше, як втручання в пра¬восуддя.

Підставою для порушення кримінальної справи відносно судді Бородіна М.М. стали, на думку прокуратури, порушення матеріального і процесуального

права при постановлені судовою колегією ухвали від 25 квітня 2002 року. При цьому в постанові про порушення кримінальної справи заступник прокурора м. Харкова дав правову оцінку зазначеній ухвалі та піддав її сумніву щодо закон¬ності і обгрунтованості.

Ухвала набрала чинності і судами вищої інстанції не скасована. Тому суд вважає, що оскаржені постанови про порушення відносно Бородіна М.М. кри¬мінальних справ не можуть бути визнаними законними і підлягають скасуван¬ню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 236 КПК України, ст. ст. 55, 124 ч. 5, 64, 121, 124 Конституції України, —

постановив:

Скаргу Бородіна Михайла Михайловича — задовольнити.

Постанову заступника прокурора м. Харкова Коваленка В.В. від 13 січня 2003 року про порушення відносно Бородіна Михайла Михайловича криміна¬льної справи за ознаками ст.ст. 365 ч.З, 366 ч.2 КК України, та постанови від З березня 2003 р. про порушення відносно Бородіна Михайла Михайловича кри¬мінальних справ за ознаками ст.ст. 375 ч.2, 364 ч.2 КК України — скасувати, за¬кривши провадження по кримінальних справах порушених відносно Бородіна Михайла Михайловича Із-за відсутності в його діях подій злочину на підставі ст. 6 п.1 КПК України.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський райсуд м. Полтава на потязі семи діб.

Суддя: Струков О.М.

Комментировать КУПЛЕННОЕ Бородиным М,М, «ПОСТАНОВЛЕНИЕ» нет смысла. Достаточно его внимательно прочитать. В «Постановлении» слишком много эмоций и ссылок на неправильные или неверные мысли прокурора. Хотя, как известно прокурор принимает решения на основании ФАКТОВ, а не эмоций.

Портрет судьи, вынесшего такое «Постановление», также описывать не нужно. Достаточно посмотреть в библиотеках подшивки прессы и все становится ясно.

Ссылка на пример действия судьи Струкова

http://www.liga.net/news/show/?id=131238

Комментарии излишни.

Михаил Бородин, согласно указу президента Украины, стал председателем Апелляционного суда Харьковской области.

В 2003 году Леонид Кучма лишил Бородина должности заместителя председателя Апелляционного суда. Но в 2005 году столичный суд — впервые за годы независимости Украины — отменил президентское решение.

Карьерные неурядицы начались у Бородина в то время, когда он рассматривал дела, связанные с выборами в горсовет в первом избирательном округе Харькова. Прокуратура обвиняла Бородина сразу по пяти статьям Уголовного кодекса, в том числе ему вменялось превышение служебных полномочий и подлог документов.

Сам Бородин называл тогда действия прокуратуры «беспределом», а обвинения в свой адрес объяснял политикой.

Михаил Добкин, Дмитрий Святаш и Олег Каратуманов — на тот момент народные депутаты — обращались в Высший совет юстиции с просьбой освободить от должности судьи Михаила Бородина: за нарушения присяги, которые, по их мнению, допустил М. Бородин при рассмотрении дела о выборах с участием кандидатов в депутаты горсовета по первому округу Александра Давтяна и Андрея Гунченко.

Это далеко не полный перечень конфликтных и криминальных ситуаций связанных с нынешним главой апелляционного суда в Харьковской области.

В следующей статье будут приведены документы, прямо подтверждающие коррупционные действия Бородина М.М,