Попри всі ті єхидства, що регулярно виплескується на адресу недовідставленого спікера українського парламенту, не можемо не відзначити й безсумнівні заслуги Арсенія Яценюка перед свободою слова. Навіть більш того – сказати про нього пару теплих слів. Бо, врешті-решт, саме цей символ українського парламентаризму підкинув тему для розлогого журналістського розслідування, що вилилося в серію публікацій на «ОРД». І саме завдяки йому читацька громадськість дізналася, що вищі українські посадовці роз’їжджають на автомобілях з фальшивими номерами. А не тільки брешуть, крадуть і не сплачують податки.
Скандал, який Арсеній Петрович у лютому 2008 року необережно роздмухав навколо середнього пальця, продемонстрованого йому на проїжджій частині іншим учасником дорожнього руху, мав зовсім несподівані наслідки. Наглузувавшись зі спікерської дурості, преса взялася з’ясовувати, яким робом на «Лендкрузері» Голови Верховної Ради опинився номер державної реєстрації АІ 20 25 АС, виданий зовсім іншому громадянину для зовсім іншого автомобіля. Висновок був невтішний – спікер роз’їжджав на автомобілі-«двійнику», який не пройшов належної реєстрації в органах ДАІ. Позаяк був або вкраденим, або потрапив до Верховної Ради, минаючи процедуру розмитнення.
Подякувавши пану Яценюку за продемонстровану ним безодню інтелекту, ми скористались інформаційним приводом і опублікували фотографії ще кількох фальшивих номерних знаків (/categ_1/article_52793.html), якими прикрашені автомобілі працівників прокуратури Донецької області. А народний депутат України Олесь Доній навіть звернувся до Генеральної прокуратури й Служби безпеки України з проханням перевірити викладені нами факти. Факти перевірили, фотографії виявилися справжніми, у зв’язку з чим в прокуратурі Донецької області була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи … за відсутністю події злочину.
Прокурорська халепа
Не станемо закидати винятковий цинізм і насміхання над законами Генеральному прокуророві України Медведьку та виконуючому обов’язки Голови СБУ Наливайченку. Бо хоча завдяки цим двом високим достойникам автодороги України й забиті автомобілями з фальшивими номерами держреєстрації, слід, по-перше, зазначити, що така епідемія «двійників» була б неможливою без сприяння міністра внутрішніх справ України Луценка. І, по-друге, Медведько та Наливайченко є лише гвинтиками (хоч і позолоченими) в системі масового завезення в України контрабандних і крадених автомобілів.
На сьогодні контроль за ринком автомобілів-«двійників» чітко розподілений між двома, там би мовити, «правоохоронними» структурами. Служба безпеки України опікується контрабандними машинами, а продаж угнаних авто приносить копійку органам прокуратури. При цьому чи не головним споживачем «палених» автівок, що розшукуються Інтерполом, є самі ж прокурори. І то вірно: навіщо платити більше, якщо можна за півціни придбати крадений автомобіль й безкарно їздити на ньому без жодного ризику бути перевіреним працівником ДАІ?
Втім, інколи трапляються й казуси. Ось, наприклад, у яку халепу недавно потрапив заступник прокурора Печерського району Києва, юрист 1-го класу Дмитро Юрійович Махортов. Цитуємо повідомлення УНІАН (http://www.unian.net/ukr/news/news-273437.html):
«Заступника прокурора одного з районів Києва затримано за кермом викраденого автомобіля.
Як повідомили УНІАН у Департаменті зв`язків з громадськістю та міжнародної діяльності МВС України, до Міністерства внутрішніх справ надійшла заява від уповноваженого в справах німецької фірми “Europcar Gmbh Germany” щодо вжиття термінових заходів, спрямованих на затримання автомобіля “Mersedes Benz”, яким незаконно заволоділи на території Німеччини та який, згідно з повідомленням Інтерполу, знаходиться у міжнародному розшуку.
У результаті вжитих правоохоронцями заходів, за допомогою системи супутникового спостереження установлено, що викрадений автомобіль знаходиться на території Луганської області, де згодом його було затримано працівниками міліції.
Виявилось, що викраденим автомобілем керував заступник прокурора одного з районів Києва. На цей автомобіль він закріпив номерні знаки з іншого легковика, що належить жительці Донецької області.
У багажнику викраденого автомобіля працівники міліції знайшли й реєстраційні номерні знаки Німеччини, а також оригінал свідоцтва про реєстрацію автомобіля “Роrсне Саyеnnе”, власником якого є житель Дніпропетровська. У водія викраденого автомобіля вилучили пістолет “Вій”, призначений для стрільби гумовими кулями.
Під час проведення необхідних слідчих дій затриманий поводився зухвало, погрожував працівникам міліції звільненням і перешкоджав проведенню огляду місця події, йдеться у повідомленні. Зокрема, щодо наявності у нього зброї правоохоронцям відповідав, що дозвіл на її зберігання йому не потрібен, оскільки він є заступником прокурора одного з районів столиці.
У ході подальшої перевірки працівники міліції з’ясували, що ця особа також може бути причетна до організації виготовлення підроблених документів на так звані «автомобілі-двійники». Крім того, на одній зі стоянок столиці було виявлено автомобіль «Порш-Кайєн», яким користувався прокурорський працівник. Є підстави стверджувати, що й цей легковик є «двійником», зазначають правоохоронці».
А попався Дмитро Юрійович виключно через службову недбалість луганських міліціонерів, які відмовилися виконувати наказ свого міністра. Ми вже друкували витяги з вікопомної інструкції міністра Луценка для ДАІ-шників, що передбачає «особливості взаємовідносин з народними депутатами України, суддями, працівниками органів прокуратури, які є учасниками дорожнього руху». Тож не буде гріхом процитувати ще раз пункт 22.11.3 з цього луценківського шедевру: «відносно працівника прокуратури не допускаються примусове доставляння до ОВС, особистий огляд, огляд речей і транспортного засобу, що ним використовується». Саме ця інструкція є гарантією успішної діяльності працівників органів прокуратури по організації крадіжок автотранспорту – як для продажу, та і для особистих потреб. Причому, в останньому випадку прокуророві навіть не треба морочитися з виготовленням фальшивого реєстраційного посвідчення на авто – відповідно до наказу Луценка його цілком заміняє службове посвідчення працівника прокуратури.
Але в Луганську, куди Дмитро Юрійович Махортов приїхав провідати Юрія Олексійовича Махортова (з біографією останнього читач може ознайомитися, наприклад, за цим посиланням: http://www.citynews.net.ua/13/5959_1.html), стався кричущий випадок. Наплювавши на наказ Луценка, міліціонери, які відслідковували пересування Україною краденого «Мерса», зупинили Махортова й повелися з ним у відповідності до закону. Тепер тих міліціонерів якщо не посадять, то з міліції, напевно, звільнять. Бо накази міністра треба виконувати.
Втім, якщо Дмитро Юрійович має якусь іншу версію пригоди, що відбулася з ним у Луганську, ми залюбки надамо йому можливість висловитися.
«Шоби всяка срань…»
Але, у будь якому випадку, Дмитро Юрійович за свою свободу може не хвилюватися: ця історія в найгіршому випадку закінчиться для нього хіба що звільненням «за власним бажанням». По інакшому й бути не може, доки Генеральну прокуратуру очолюватиме Медведько, а СБУ – закарпатська «цимбора» вкупі з «тишайшим» Наливайченком. На доказ чого подаємо ще одне депутатське звернення
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 5, тел. 255 31 65
Генеральному прокуророві України
МЕДВЕДЬКУ О.І. ______________________________
вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11
«15» серпня 2008р. № 368/50
10 червня 2008 року на ім’я Генерального прокурора України мною було спрямовано депутатське звернення № 368/41 в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», в якому я попрохав перевірити інформацію, викладену в статті Володимира Бойка «Яценюки» в прокурорських погонах», розміщену Інтернет-ресурсом «ОРД». У статті наводилися фотографії автомобілів, зроблені біля приміщення прокуратури Донецької області, які, за твердженням автора публікації, мали фальшиві номерні знаки державної реєстрації або перебували в розшуку по заявці Інтерполу. У статті також стверджувалося, що ці автомобілі ввезені на територію України контрабандою, а користуються ними працівники прокуратури Донецької області.
Заступником Генерального прокурора України В.В.Кудрявцевим моє звернення було направлено для розгляду «героям» публікації – у прокуратуру Донецької області. Листом від 09.07.2008 №11/618 в.о. прокурора Донецької області Н.Марчук повідомила мені, що факти, викладені в публікації В.Бойка дійсності не відповідають, у зв’язку з чим прокуратурою Донецької області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину.
Одночасно мною було направлено звернення аналогічного змісту на ім’я в.о. Служби безпеки України. З наданої відповіді від 17.07.2008 №56/3/1/Д-493д/15, підписаної начальником Управління СБУ в Донецькій області О.Івановим, витікає, що інформація відносно автомобілів, фотографії яких наведено в статті В.Бойка «Яценюки» в прокурорських погонах», повністю відповідає дійсності. Ці автомобілі в органах ДАІ або взагалі не реєструвалися, або автомобілі, попри наявність державної реєстрації, перебувають у розшуку за заявкою Інтерполу. У той же час порушити кримінальну справу за вказаними фактами неможливо, оскільки вже існує не скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, винесена прокуратурою Донецької області.
Таким чином, розглядаючи депутатське звернення щодо фактів, які явно містять ознаки низки злочинів (незаконна реєстрація автомобілів в органах ДАІ, використання фальшивих номерних знаків державної реєстрації для автомобілів, які не були зареєстровані в установленому законом порядку тощо), прокуратура Донецької області дійшла висновку про відсутність самої події злочину.
Відповідно до ч.ч.5,9 ст.17 Закону України «Про статус народного депутата України» та з метою вжиття подальших заходів депутатського реагування прошу надіслати мені в копіях всі матеріали перевірки мого депутатського звернення від 10.06.2008 № 368/41
Додатки (у світлокопіях):
1. Роздруківка статті В.Бойка «Яценюки» в прокурорських погонах»
2. Лист в.о. прокурора Донецької області від 09.07.2008 №11/618
3. Лист начальника Управління СБУ в Донецькій області від 17.07.2008 №56/3/1/Д-493д/15
народний депутат України О.С.ДОНІЙ
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», О.Доній мав отримати відповідь у 10-ти денний термін. Але, як повідомив депутат, лист з ГПУ йому надійшов лише 25 вересня (вихідна дата 18.09.2008). Заступник Генерального прокурора М.Голомша люб’язно проінформував парламентаря, що матеріали перевірки депутатського звернення Генеральна прокуратура О.Донію надавати не збирається, оскільки це, мовляв, не передбачено кримінально-процесуальним законодавством. Щоправда, пан Голомша не пояснив у своєму листі, яке відношення Кримінально-процесуальний кодекс України має до перевірки депутатських звернень. Можливо, пану Голомші також було б цікаво довідатися, що відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» на бажання народного депутата перевірка депутатського звернення взагалі має проводитися в його присутності. А для осіб типу Голомші, які не надають народним депутатам матеріали перевірок депутатських звернень, навіть передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ст. 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення…
Але то за законом. А на практиці Медведько й Ко сповідують принцип, сформульований незабутнім Кучмою в славетних записах з фонотеки майора Мельниченка: «Оце, шоби всяка срань писала на генерального прокурора…»…
Одна радість – як сказано в листі М.Голомші, Генеральною прокуратурою скасовано одіозну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за нашою публікацією, а «прокурора Донецької області зобов’язано вжити заходів реагування до прокурорсько-слідчих працівників, які неякісно провели зазначену перевірку». Правильно, Миколо Ярославовичу, бо ми брехні не пишемо. І навіть більше того – стверджуємо, що службову стоянку працівників прокуратури Донецької області можна сміливо оголошувати штраф-майданчиком. Позаяк вона забита краденими або не розмитненими автомобілями.
Знайдіть десять відмінностей
Ми вже подавали фотографію автомобіля «Фольксваген-Пассат», за кермом якого з фальшивим номером держреєстрації АН 5920 АА катався прокурор відділу прокуратури Донецької області Володимир Васильович Дзундза.
Як ми й стверджували в попередніх публікаціях, насправді цей номер був виданий для мотоцикла «ДНЕПР», що належить громадянинові Редьку Василю Яковичу, та автомобіля ГАЗ 3302, що належить донецькому ТОВ «Віком». Мотоцикл, сказати направду, нам розшукати не вдалося. А «Газель», номер якої поцупив прокурор Дзундза – перед вами. Спробуйте порівняти ці дві фотографії та знайти десять відмінностей. Принаймні, в прокуратурі Донецької області та обласному управлінні СБУ таких відмінностей не побачили.
До речі, про СБУ-шників. Недавно в Управління Службу безпеки України в Донецькій області надійшла інформація, що заступник прокурора Ворошиловського району м.Донецька Ігор Миколайович Вербицький «рисачить» на краденому автомобілі. Перевірили. З’ясувалося, що, дійсно, «рисачить». На «Шкода-октавія» А5 2005 року випуску синього кольору, номер державної реєстрації 606 90 ЕН, кузов TMBDC 21 Z 258018946. Автомобіль угнаний в Запоріжжі 24 січня 2006 року і нині розшукується «Інтерполом». На відміну від наївних луганських ДАІ-шників, правнуки Дзержинського не стали влаштовувати засідку біля прокуратури, а просто скачали з пана Вербицького кругленьку суму та відпустили з Богом. Але машину порадили, від гріха подалі, поміняти.
Тож якщо законний власник цього авто прочитає наш матеріал, радимо йому не гаяти час і рушити до Донецька, доки Вербицький не змінив «залізного коня». Угнану машину можна вполювати або біля прокуратури Ворошиловського району, або біля прокуратури Донецької області. Щоправда, успіху в поверненні краденої автівки не бажаємо, оскільки самі в нього не віримо.
Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»
В тему:
«Яценюки» в прокурорських погонах — 2 /categ_1/article_53103.html
«Яценюки» в прокурорських погонах – 1 /categ_1/article_52793.html
Синдром Яценюка: ні рожі, ні Кожі (закінчення) /categ_1/article_52506.html
Синдром Яценюка: ні рожі, ні Кожі (продовження) /categ_1/article_52504.html
Синдром Яценюка: ні рожі, ні Кожі /categ_1/article_52496.html
