Є
така хвороба — Кабмінофобія. Вона, виявляється, заразлива. І хоча в
народі говорять, що зараза до зарази не пристане, проте, ця хвороба
уразила президентський Секретаріат. Не знаю, яким там шляхом це
захворювання передають секретаріатські чиновники, але в тому, що кожен
з них передасть — ніхто не сумнівається.
Марення, як основа державної політики?
Мабуть,
ще одна народна мудрість вельми точно характеризує ситуацію, що
склалася, — “риба гниє з голови”. Глава Секретаріату Президента —
Віктор Балога. Саме він, наскільки мені відомо, ініціював всю ту
істерію, яка і стала початком прогресуючої недуги, яка вселилася у всіх
чиновників СП. Ця недуга — симбіоз манії переслідування, манії величі і
клептоманії. Плюс окремі сплески шизофренії на тлі пригнобленого стану.
Спочатку окремі заяви Віктора Балоги, який систематично з приводу і без
дозволяв собі критикувати дії Юлії Тимошенко в цілому і всього Кабінету
Міністрів зокрема. Правда, мав місце деякий виняток — міністрів,
близьких до Банкової, а точніше — ставлеників Віктора Ющенка і самого
Балоги секретарський гнів минув. І навіть після недавніх вибухів в
Лозовій міністр оборони України Юрій Єхануров, якого змінила на посту
прем’єр-міністра Юлія Тимошенко, і хто персонально повинен був
відповідати за пожежу на складах боєприпасів, чомусь не отримав навіть
стягнення. Зате вже Тимошенко дісталося за повною програмою, немов це
вона під покривом ночі з гранатою в руці і засвіченою запальничкою в
роті повзла до тих самих складів, щоб підірвати їх, а заразом і безпеку
України.
Скажете, марення? А ви почитайте заяви Віктора Балоги?
Якщо прибрати спічрайтерські навороти і редактуру, то саме так і
виходить. А раніше — такі ж ідіотські звинувачення в тому, що повені —
теж справа рук прем’єра. Мовляв, не проводила заходів протипаводкових,
і напевно — навмисно. Згадувати про те, що саме за перебування самого
Балоги на посаді губернатора Закарпаття там стали прискореними темпами
вирубувати ліси, а гроші, які були направлені на ліквідацію наслідків
повеней, саме він активно розкрадав — вже навіть нецікаво.
Цікаво
інше — у Віктора Івановича почалися перші симптоми саме психічного
захворювання, коли він свої вчинки почав приписувати іншим людям, а
бажане — видавати за дійсність.
На це ніхто не звернув уваги… тоді.
Як виявилось, дарма.
Тому що сьогодні маревні ідеї стали основою державної політики.
Маленький — але Наполеон!
Мабуть,
до якогось часу Віктор Іванович Балога, як і його патрон, Віктор
Андрійович Ющенко, жив у ілюзорному світі казок і легенд, міфів і
билин. Як передавали люди, що святкували з ним на закритих вечірках,
Балога хвалився своїм необмеженим впливом на Президента України,
чванився своєю могутністю і всесиллям, тобто — психосоматичні процеси
прогресували. І якби психіатри змогли вчасно оглянути державного
службовця високого рангу, то ми б дізналися, що його “психічний розлад
характеризується тривалими періодами необгрунтованої недовіри до
навколишніх, а також підвищеною сприйнятливістю. Хоча даний розлад не
зараховують до психозів, люди, схильні до нього, часто мають великі
труднощі у взаєминах. Вони, як правило, вельми критично ставляться до
інших, не приймаючи, проте, критики в свою адресу”.
Довідка INTV
Психічне
порушення, що характеризується підозрілістю і добре обґрунтованою
системою надцінних ідей, що набувають при надмірній вираженості
характеру марення, називається параноєю.
Ще одна цитата:
“У хворих параноєю немає химерної поведінки, емоційної нестабільності,
гротескових галюцинацій і незвичайних ідей, що відзначаються при інших
психопатологічних станах. Багато хто з них здатний підтримувати, хоч би
поверхово, економічну і соціальну адаптацію. Тільки коли їх спонуки
приходять в конфлікт із суспільним благополуччям, стає очевидно, що
необхідна госпіталізація”.
Здається, вельми красномовні свідчення, чи не так?
Але
це був тільки початок. Тому що з кожного параноїдального марення
обов’язково вилізе щось таке, чому втручання медицини вже не допоможе.
Довідка INTV
Манія
величі — різновид параної, при якому хворий уявляє себе великою,
значною фігурою, іноді навіть конкретною історичною особою.
Якою
там історичною особою уявляє себе Балога — невідомо, але значною
фігурою він себе давно відчуває. Хоча посада його значуща тільки в
поєднанні з посадою Президента України. А без Президента Балога ніхто.
Точніше, без Ющенка.
Адже манія величі — це такий стан, коли очікуване не відповідає дійсному. А Балога поки що не доріс до президентського крісла.
Хоча дуже хоче.
І
тут балогинська манія величі отримала перший удар — випірнувши на
деякий час з ілюзорного світу марень в реальне життя Віктор Іванович
ознайомився з результатами соцдосліджень і зрозумів: дні
президентського правління Віктора Андрійовича добігають кінця. І щось
треба робити. Тому що, як вже я писав, без Ющенка Балога — дрібний
авантюрист, що сунеться в серйозну гру.
Де ставки вельми високі.
І з’явилися перші проблиски манії переслідування.
Довідка INTV
Форма
психічного розладу, що виражається в переконанні, нібито якась особа
або група осіб переслідує хворого з якоюсь метою (зазвичай, щоб убити)
у психіатрії називається манією переслідування. Як правило, ця манія не
існує сама по собі і є симптомом інших захворювань психіки. Зокрема,
манія переслідування може бути елементом шизофренії або ж параної.
Отже,
оскільки реальність Віктора Балогу приголомшила — адже він спочатку
орієнтувався лише на думку “вірнопідданих”, які відмінно навчилися
доносити лише те, що хоче почути “господар”. Але, побачивши справжній
“розклад”, Балога, як людина недурна, на деякий час відійшов в тінь,
надавши всю брудну роботу “хлопчикам” зі свого Секретаріату. Точніше,
президентського.
Невеликий комбінатор…
Заяви
чиновників із Секретаріату Президента були настільки ідіотськими, що їх
дуже швидко перестали обговорювати українські ЗМІ. Правда, зарубіжні
парламентарі, не розуміючи, що в українських державних структурах люди
не проходять обов’язковий огляд у психіатра, тому можуть говорити все,
що завгодно, серйозно занепокоїлися нагнітанням антиурядової істерії.
Проте
це вже була не істерія — це була та сама страшна хвороба Віктора
Балоги, яка називається кабмінофобією або тимошенкопобоюванням, а в
медицині, як я вже відмітив, має чітку симптоматику.
Мабуть, глава Секретаріату добре нагнув своїх заступників і вклав їм у рот свій посил. Після чого послав. Конкретно.
І
всі ці молодші заступники старшого секретаря, опинившись у цікавому
положенні, пішли відпрацьовувати свої трудодні й трудоночі.
А ми
почули тремтячий голосок нікому раніше не відомого Андрія Кислинського,
а так само чергові дурощі Олександра Шлапака, Ігоря Кріля, а заразом і
самого Віктора Андрійовича Ющенка, Президента України.
Який, як і всі українські політики, теж не проходив психіатра.
Але,
мабуть, поки “хлопчики” “працювали” кордебалет, соліст довго перебувати
за кулісами не міг. Ми з нетерпінням чекали його коронний номер —
Балога попереду, на баскому коні, з шашкою в руці. Але, мабуть, знайшла
шашка на косу — Віктор Іванович хотів у дамки, а грати у нього виходило
тільки в “чапаєва”. Я вже навіть не кажу про шахи, де цей нащадок
Великого Комбінатора і “син лейтенанта Шмідта” не знав навіть хід е-2-
е-4. Загалом, в дамки пролізти не виходило, а хлопчики не допомагали.
І Віктор Балога вирішив діяти, діяти, діяти.
Тому створив “союз м’яча і орала”.
Тобто — відфутболив проблему під назвою “тимошенкопобоювання”… у СБУ.
Тут доречно пригадати стиль Ільфа і Петрова.
“24
червня ц.р. глава Секретаріату Президента Віктор Балога (по дорозі в
село Чмаровка — авт.) звернувся до Служби безпеки України з інформацією
про надходження від керівництва Кабміну на його адресу погроз фізичної
розправи (тут він звіриним чуттям зрозумів, що зараз його битимуть,
можливо навіть ногами — авт.). Про це 27 червня повідомила на брифінгу
керівник прес-служби СБУ Марина Остапенко (жах! — авт.). За її
словами, Балога написав заяву (контора пише — авт.) і передав наявні
матеріали в СБУ. Відповідними підрозділами СБУ, за її словами, ця
інформація відразу ж була узята до ретельної перевірки.
Загалом, “хто з м’ячем до нас прийде — той по оралу і отримає!”.
Але
поки чиновники СП розкривали орало, поки СБУ відфутболювало донесення —
а інакше це марення назвати важко — в Генпрокуратуру, ніхто до ладу не
знав, що там Віктор Балога понаписував. Але коли ГПУ відфутболила м’яч
назад, Валентин Наливайченко, якого Віктор Ющенко з упертістю віслючка
Іа продовжує, порушуючи українські закони, вважати за в.о. шефа служби
держбезпеки країни, не вигадав нічого кращого, ніж запитати саму Юлію
Тимошенко про те — чи не хотіла вона убити Балогу, чи не зраджувала
вона коли-небудь Україні і з ким саме?
Ви скажете, марення?
То шеф СБУ теж не проходив огляд у психіатра.
Але
тепер мої підозри виправдалися — у мене нарешті опинився той самий
документ, оригінал тієї самої заяви Віктора Балоги, яку він 24 червня
ц.р. написав у СБУ.
І тут справді коментувати повинен психіатр.
Дивіться самі.
Отже,
версія перша — Тимошенко хоче отруїти президентського шута…тобто,
секретаря. Як? Та все просто: підсипати в їжу отруту. Дивна версія,
адже прем’єр, хоч і вважається головним чоловіком в українській
політиці, навіть якщо на одному полі з Балогою стане чимось займатися,
то вже точно на різних грядках. Втім, і поле електоральне у них різне.
Не кажучи вже про стіл. Віктор Іванович харчується в президентському
будинку, і уявити собі Тимошенко, яка під покривом ночі, немов “нінзя”,
спускається на мотузці в президентську кухню, щоб всипати у каструлю з
борщем діоксин, особисто я не можу. І навмисно загострюю це марення до
повної антиутопії.
Версія друга — Тимошенко ініціює ДТП. Ну, це
марення ми вже не раз чули, коли наші народні депутати на своїх
шикарних “короллах” і “крузерах” заявляли, що їх таранив якийсь там
“жигуль” або “ланос”. Пам’ятається, за перебування спікером про таке
заявляв Володимир Литвин. Тоді від зіткнення з його авто загинула
людина, а Литвин навіть не допоміг сім’ї убитого ним водія. І знову
антиутопія — броньований “мерс” Балоги таранить “запорожець”.
Класика!
А
снайперський постріл або вибух — це все вже було. Версію з вибухом
можна було би посилити, додавши в своєму недавньому висловлюванні, що
Тимошенко захотіла заманити Балогу на склад з боєприпасами в Лозову,
щоб там його — Балогу тобто — підірвати. А заразом, як це водиться, і
обороноздатність країни. Але навіть довіру Президента до свого
секретаря підірвати не вдалося.
Але найголовніше — як тепер
поведеться пан Наливайченко? Адже тепер саме його виставили блазнем
гороховим, тому що прийняти таку заяву — остаточно дискредитувати не
тільки себе, але і всю службу державної безпеки.
У фіналі знову
хочеться пригадати класичний твір Ільфа і Петрова “12 стільців”.
Пам’ятаєте, як закінчив свої дні один з головних героїв романа Іполіт
Вороб’янинов? Той, що отець російської демократії?
Отож-бо!
У нашому випадку, схоже, отець української демократії теж кінчить погано.
А його невеликий комбінатор, здається, вже.
Чи він, як у “Золотому теляті”, спеціально в дурдом проситься?
Ой!.. адже тільки зараз пригадав, як Віктор Ющенко говорив про Віктора Балогу, що Балога — це він, Ющенко…
То що ж виходить?..
Олександр Воронцов. INTV
