Також свідок відтяв у трупа передпліччя з
кистю правої руки, частини тіла відніс в упакованому виді до рентгенкабінету,
де лаборант Гречишкін І.О., з дозволу лікаря рентгенолога Шевченка М.І., зробив
два знімки, один з яких Воротинцев віддав журналістам. На отриманих
рентгенограмах було видно сторонні включення. Після рентгеноскопії відокремлені
частини свідок відніс до моргу та поклав до трупа. Далі журналісти, для
вирішення питання про отримання дозволу забрати з моргу труп, пішли до місцевих
правоохоронних органів, а свідок залишився чекати їх у службовому кабінеті.
Проте, коли вони вернулись, з’ясувалось, що тіло у морзі відсутнє. З
урахуванням наведеного повідомлення Велієва В.В., він, Воротинцев, зрозумів, що
труп з моргу вивезли працівники міліції. За таких обставин свідок 15 листопада
2000 року видав Притулі О.Ю. лікарське свідоцтво № 200 про смерть Гонгадзе
Георгія Руслановича, а також, на прохання Малазонія Л.Т., віддав останньому
наявні у приміщенні моргу залишки людської тканини, походження яких від іншого
трупа, з числа досліджуваних у цей період, не виключав.
Оглянувши в судовому засіданні
представлену у матеріалах справи (т. З а. с. 181-184) фототаблицю до протоколу
огляду місця пригоди від 03.11.2000 року, свідок Воротинцев І.М. підтвердив, що
на цих знімках відображено саме ті місце та труп, які з його участю оглядались
3 листопада 2000 року на території Улашівського лісництва Київської області.
Також згідно показань Воротинцева І.М., саме цей труп він досліджував при
розтині, його ж оглядали 08.11.2000 року з відібранням зразків експерти
Головного бюро судово-медичних експертиз, бачили 15 листопада 2000 року
журналісти та забрали у цей день з моргу працівники міліції.
Крім того свідок при пред’явленні йому в
судовому засіданні речових доказів, зокрема браслета і персня, підтвердив, що
саме ці прикраси були ним виявлені 03.11.2000 року на обезголовленому трупі
чоловіка у приміщенні Таращанського моргу.
При цьому показання Воротинцева І.М. про
видачу ним 15.11.2000 року лікарського свідоцтва про смерть Гонгадзе Г.Р.,
складання акту з відображенням у ньому даних щодо вмісту шлунку трупа,
виявлення на руці браслета і персня з подальшою передачею цих прикрас слідчим
органам, відповідає матеріалам справи, змісту перевіреного в судовому засіданні
акту судово-медичного дослідження трупа № 200 (т. 3 а.с.215, 220; т.5 а. с. 8).
Свідок Чумаченко В.І. показала суду, що
вона, працюючи медичною сестрою Таращанського міжрайонного відділення
судово-медичних експертиз, у п’ятницю 3 листопада 2000 року, знаходилась у
морзі та виконувала свої обов’язки при проведенні експертом Воротинцевим І.М.
розтину трупа чоловіка без голови, міцної статури, який без одягу та обліплений
землею був доставлений у цей день. За твердженням свідка, у процесі
зшкрябування землі Зоротинцев І.М. виявив на руці трупа перстень із проріззю на
поверхні та браслет із специфічним плетінням. Прикраси були сірого кольору, не
золоті. Також при дослідженні шлунку небіжчика, Воротинцев І.М. знайшов насіння
кавуна та залишки капусти. У понеділок, тобто 06.11.2000 року, свідку зі слів
Воротинцева І.М. стало відомо про існування підозр щодо належності
обезголовленого трупа зниклому журналісту Гонгадзе Г.Р. У подальшому до
Воротинцева І.М. у службовий кабінет, що розташований у поліклініці, приходили
журналісти: два чоловіки та дві жінки, які відрекомендувавшись друзями Гонгадзе
Г.Р., у розмові з експертом вирішували питання про надання дозволу оглянути
зазначений труп. Тоді ж Воротинцева І.М. відвідав начальник відділу міліції
Велієв В.В. Крім того, як слідує з показань Чумаченко В.І., у період 03-15
листопада 2000 року у Таращанському морзі проводився розтин не тільки
обезголовленого трупа чоловіка, але й інших доставлених осіб, зразки, тканини
від яких могли знаходитись на секційному столі 15.11.2000 року при відвідуванні
журналістами моргу.
Згідно записів під № 200, дослідженого у
судовому засіданні журналу обліку трупів у Таращанському морзі, до вказаної
установи 03 листопада 2000 току з лісу був доставлений труп невідомого
чоловіка, причина смерті якого не встановлена через гнилісні зміни. При цьому,
як видно з журналу, у період 03-15 листопада 2000 року у морзі, крім
зазначеного трупа, проводився розтин й інших небіжчиків із відібранням зразків
для гістологічного дослідження. Наведені дані підтверджують обґрунтованість
показань свідків Воротинцева І.М., Чумаченко В.І., Притули О.Ю. про можливість
отримання журналістами під час відвідування 15.11.2000 року Таращанського моргу
зразків, шматочків тканин, які фактично не належали Гонгадзе Г.Р.
Свідок Шевченко М.І. показав суду, що у
2000 році він працював лікарем-рентгенологом у Таращанській районній лікарні.
15 листопада 2000 року приблизно о 13-й годині до нього звернувся
судово-медичний експерт Воротинцев І.М. з проханням зробити рентгеноскопію руки
трупа. Погодившись, свідок дав відповідну вказівку рентген-лаборанту Гречишкіну
І.О., який фактично зробив тоді два знімки загорнутої у ганчір’я та поліетилен
відокремленої від трупа кінцівки. На прохання Воротинцева І.М. він, Шевченко,
оглянув один з цих знімків. При цьому побачив, що в області
променево-зап’ясткового суглобу відобразилось біля 10 сторонніх предметів
неправильної форми, поліциклічних, хаотично розташованих, розмірами приблизно
2-3 мм. За твердженням свідка, він неодноразово описував рентгензнімки для
ветеранів війни, а тому визначився, що вказані предмети є осколками. Про свій
висновок він, Шевченко, повідомив Воротинцеву І.М., який забрав знімок.
Крім того Шевченко М.І., оглянувши у
судовому засіданні рентгенівський знімок, долучений до справи в ході судового
слідства за клопотанням представника потерпілої Гонгадзе М.В. — Теличенко В.В.
— показав, що на ньому вчинено запис лаборантом Гречишкіним І.О. та уважав, що
це один з тих знімків, які 15 листопада 2000 року були зроблені з кінцівки
трупа на прохання Воротинцева І.М.
Свідок Гречишкін І.О. показав суду, що у
2000 році він працював рентген-лаборантом у Таращанській районній лікарні. 15
листопада 2000 року, з дозволу лікаря-рентгенолога Шевченка М.І., свідок для
судово-медичного експерта Воротинцева І.М. робив ренгеноскопію кісток верхньої
кінцівки трупу, загорнутої у ганчір’я та поліетилен. За ініціативою Воротинцева
І.М. він зробив два знімки, на яких були відображені кістки кисті з
передпліччям руки та видно присутність сторонніх предметів. За твердженням
Гречишкіна І.М., на знімках він чорними чорнилами вчинив запис, зазначивши
дату. При цьому оглянувши в судовому засіданні долучений до справи в ході
судового слідства рентгенівський знімок, свідок підтвердив, що рукописний запис
на ньому вчинено ним і це є один з тих двох знімків, які він зробив 15
листопада 2000року на замовлення Воротинцева І.М.
Як слідує з показань допитаного в
судовому засіданні свідка Давидчука В.І., у 2000 році він працював начальником
відділу карного розшуку Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області. На
той час начальником відділу міліції був Велієв В.В., посаду прокурора м. Таращі
обіймав Обозовий С.П., слідчого Таращанської прокуратури — Бєлінський С.І..
Тоді ж судово-медичним експертом у Таращанському відділенні СМЕ працював
Воротинцев І.М. 2 листопада 2000 року, приблизно о 17 годині до відділу міліції
на підводі з кіньми прибув мешканець с. Улашівка Шушко В.З., повідомив про
виявлення у лісі трупа людини. Шушко В.З. розповів, що він разом із своїм сином
Шушком С.В., повертаючись з с. Чернин до с. Улашівка, їхали лісовою дорогою.
При цьому син побачив щось схоже на лисячу нору, розгріб трохи землю та виявив
у зазначеному місці кисть руки людини. Про заяву Шушка В.З. та викладені ним
обставини свідок повідомив черговому, а також доповів керівництву відділу.
Заява Шушка В.З. в книзі обліку 02.11.2000 року не реєструвалась. Начальник
відділу Велієв В.В. дав вказівку виїхати на місце події. Далі він, Давидчук,
разом із Велієвим В.В., іншими працівниками міліції та заявником, приблизно о
20-21 годині, прибули на вказане останнім місце у лісі, розташоване неподалік
від м. Тараща, майже на перехресті лісових доріг, та біля дороги, якою люди
їздять навпростець з с. Чернин та с. Улашівка. Оскільки було темно, огляд
перенесли на наступний день із залишенням на місці пригоди для його охорони
працівників міліції Кучера О.М. і Мороза А.П. Огляд місця пригоди відбувся
03.11.2000 року. Він проводився слідчим прокуратури Бєлінським С.І. під
керуванням прокурора Обозового С.П. із залученням судово-медичного експерта
Воротинцева І.М. та експерта-криміналіста Усманова О.Х. При цьому він,
Давидчук, прибувши вранці 03.11.2000 року на місце події у складі
оперативно-слідчої групи, побачив, що із землі біля дерев’яної колоди стирчить
кисть руки людини. У подальшому звідти був викопаний обезголовлений труп
чоловіка, який знаходився у землі неглибоко. Приблизно о 14-й годині вказаний
труп, без одягу та обліплений землею, свідок бачив у приміщенні моргу. У той
самий день, приблизно о 18-й годині, до відділу міліції прийшов Воротинцев
І.М., який віддав свідку у пачці з під цигарок перстень із проріззю та браслет
із специфічним плетінням та нестандартною застібкою. За повідомленням
Воротинцева І.М., він їх знайшов на руці небіжчика при дослідженні трупа.
Вказані прикраси були забруднені, тхнули трупним запахом, а тому їх спочатку
помили та відчистили, а потім сфотографували. 04.11.2000 року, після повернення
з м. Біла Церква, свідок дізнався, що під час додаткового огляду місця пригоди
при просіюванні землі працівники міліції знайшли ланцюжок із кулоном. Вони
також були сфотографовані експертом Усмановим О.Х. Зазначені прикраси певний
час знаходились у Давидчука та приблизно 07.11.2000 року були передані до
Таращанської прокуратури.
Крім того Давидчук В.І. вказував, що у
відділі міліції були відповідні матеріали з приводу зникнення журналіста
Георгія Гонгадзе, в яких містилось і орієнтування. З огляду на представлені у
матеріалах дані, приблизно 06.11.2000 року виникла підозра про можливу
належність виявленого обезголовленого трупа Гонгадзе Г.Р. Тоді ж, у зв’язку з
такою версією, свідок спілкувався із експертом Воротинцевим І.М., який розповів
про виявлення ним у шлунку трупа залишків їжі, у тому числі кісточок кавуна, та
уважав, що смерть особи настала нещодавно, в межах декілька місяців. При цьому
Воротинцев І.М. також висловив думку, що вік особи був до 40 років.
Оглянувши в судовому засіданні речові
докази — прикраси, свідок Давидчук В.І. стверджував, що саме ці перстень і
браслет 03.11.2000 року йому передав Воротинцев, а представлені ланцюжок з
кулоном є тими, що були знайдені 04.11.2000 року при просіюванні землі під час
додаткового огляду місця пригоди.
Свідок Велієв В.В. показав суду, що у
2000 році він працював начальником Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській
області. Як слідує з показань Велієва В.В., увечері 2 листопада 2000 року,
приблизно о 19-й годині, він від свого заступника дізнався про те, що місцевий
мешканець Шушко В.З. звернувся до чергового відділу міліції із заявою про
виявлення ним у лісі руки, що стирчить із землі. За таких обставин, повідомивши
про заяву Шушка В.З. прокурору Обозовому С.П., свідок дав вказівку зібрати
особовий склад і виїхати на місце пригоди. Потім він, Велієв, разом із
прокурором, підлеглими співробітниками міліції з особового складу районного
відділу, залучивши заявника, прибули у ліс, зупинившись на перехресті двох
лісових доріг. На вказаному Шушком В.З. місці із землі поруч із дерев’яною
колодою стирчала рука людини із забрудненими пальцями. З урахуванням
побаченого, вони дійшли до висновку, що у землі може бути труп. Через темний
час доби за рішенням прокурора огляд місця пригоди був перенесений на ранок
наступного дня. При цьому був виставлений пост у складі працівників міліції
Кучера О.М. і Мороза А.П. Вранці 03.11.2000 року разом із слідчо-оперативною
групою, у числі інших осіб, на місце пригоди, розташоване на території
Улашівського лісництва, прибули прокурор Обозовий С.П., слідчий Бєлінський
С.І., він, Велієв, та начальник відділку карного розшуку Давидчук В.І. Крім
того, до участі в огляді були залучені судово-медичний експерт Воротинцев І.М.
та експерт-криміналіст Усманов О.Х., який здійснював фотографування. На місці
подій був викопаний обезголовлений, без одягу, у стані гнилісних змін труп
чоловічої статі, який доставили до Таращанського моргу. Оскільки вказаний труп
знаходився у землі неглибоко, фактично був лише прикопаний у місці, де
перетинаються дві дороги і постійно їздять люди, свідок зробив висновок, що
тіло привезли та перепоховали немісцеві мешканці. Також, згідно показань
Велієва В.В., увечері 03.11.2000 року він, перебуваючи у відділі, бачив у
Давидчука В.І. перстень та срібний браслет у вигляді ланцюжка з перекрученими
пласкими ланками. За повідомленням Давидчука В.І., зазначені прикраси знайшов
на руці трупа та приніс йому Воротинцев І.М. У зв’язку з цим 04.11.2000 року
був проведений додатковий огляд місця пригоди, в ході якого при просіюванні
землі з місця виявлення трупа, працівники міліції, у тому числі Кучер О.М., у
присутності свідка та експерта Усманова О.Х., знайшли ланцюжок із кулоном у
вигляді півмісяця. Вказана слідча дія була розпочата за вказівкою прокурора
Обозового С.П. При цьому відповідний протокол не складався з вини слідчого
Бєлінського С.І., який нетверезим несвоєчасно прибув на місце пригоди. Всі
наведені прикраси знаходились у відділі міліції, фотографувались експертом
Усмановим О.Х. та у подальшому, приблизно 06.11.2000 року були передані за
належністю до Таращанської прокуратури. У цей же період часу, з огляду на дані
наявної у відділі орієнтировки стосовно зниклого Гонгадзе Г.Р., виникла версія
про належність заявленого на території Улашівського лісництва обезголовленого
трупа саме Гонгадзе Г.Р. 15 листопада 2000 року, біля 12-ї години свідку
зателефонував прокурор Обозовий С.П. та дав вказівку терміново доставити
обезголовлений труп з Таращанського моргу до м. Києва на вулицю Оранжерейну.
Про отриману вказівку він, Велієв, поінформував експерта Воротинцева І.М.
відвідавши
останнього за місцем роботи. Тоді ж у службовому кабінеті Воротинцева І.М.
свідок бачив журналістів, яким також казав про отримання ним наказу доставити
зазначений труп у м. Київ. Потім свідок, повернувшись до відділу міліції,
наказав водію Волошину Р.О. та старшині Балясу О.О. забрати обезголовлений труп
з моргу, завантаживши його у службовий автомобіль «Нива». Останні його
розпорядження виконали та привезли труп до відділу. Далі він, Велієв, разом із
Волошиним Р.О., на автомобілі «Нива» доставили вказаний труп на вулицю
Оранжерейну в м. Київ. При цьому по дорозі, біля КПП на в’їзді у м. Київ, їх
зустрів на іншому транспортному засобі прокурор Обозовий С.І., який у подальшому
при передачі трупа в експертну установу написав лист-направлення.
Згідно показань у судовому засіданні
свідка Баляса О.О., у 2000 році він, будучи старшиною міліції, працював у
Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області. У день відвідування у 2000
році журналістами м. Тараща, свідок, виконуючи вказівку начальника відділу
міліції Велієва В.В., разом із працівником міліції — водієм Волошиним Р.О.,
відчинили приміщення моргу та забрали звідти, у відсутність експерта
Воротинцева І.М., труп людини, який раніш був виявлений місцевими мешканцями в
Улашівському лісництві. За твердженням Баляса О.О., вказаний труп він із
Волошиним Р.О. загорнули у поліетиленову плівку, завантажили до службового
автомобіля «Нива» та привезли до відділу міліції, де свідок у подальшому
залишився.
Допитаний в судовому засіданні свідок
Волошин Р.О. показав суду, що у 2000 році він, будучи молодшим сержантом
міліції Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, працював у
підрозділі забезпечення та був водієм начальника відділу міліції Велієва В.В. У
листопаді 2000 року, перебуваючи на службі, свідок разом із старшиною Балясом
О.О., виконуючи вказівку Велієва В,В., у денний час прибули до Таращанського
моргу та забрали звідти, у відсутність експерта Воротинцева І.М., викопаний
раніш у лісі обезголовлений, у стані гнилісних змін, труп. Зазначений труп вони
завантажили до службового автомобілю «Нива» та привезли до відділу міліції. У
подальшому Баляс О.О. залишився у відділу, а він, Волошин, на цьому ж
автомобілі разом із Велієвим В.В. доставили вказаний труп до експертної
установи на вулицю Оранжерейну у м. Київ. При цьому по дорозі на КПП при в’їзді
у місто їх зустрів прокурор Обозовий С.П., який на своєму службовому автомобілі
з участю іншої особи супроводив до місця призначення.
Свідок Квітка С.О. показав суду, що у
2000 році він, працюючи начальником слідчого відділу прокуратури Київської
області, 17.11.2000 року прийняв до свого провадження матеріали кримінальної
справи, порушеної 03.11.2000 року слідчим Таращанської прокуратури Бєлінським
С.І. за фактом виявлення у лісі обезголовленого трупа. Як убачається з показань
свідка, постановою від 06.11.2000 року прокурором відділу криміналістики
прокуратури Київської області була призначена комісійна експертиза, виконання
якої було доручено експертам Головного бюро СМЕ МОЗ України. У зв’язку з цим
15.11.2000 року зазначений труп працівники міліції Таращанського відділу на
автомобілі «Нива» транспортували з Таращанського моргу до відповідного моргу м.
Києва. При цьому він, Квітка, за вказівкою прокурора Київської області Бабенка
В.І. разом із прокурором м. Таращі Обозовим С.П. на службовому автомобілі
останнього виїжджав на КПП зустрічати автомобіль працівників міліції з
транспортованим обезголовленим трупом, який вони потім супроводжували до
моменту поміщення трупа в морг експертної установи, розташованої на вулиці
Оранжерейній у м. Києві. Тоді ж Обозовим С.П. також було виписано
супроводжуючий лист про направлення трупа на судово-медичне дослідження. У
подальшому, в грудні 2000 року, цей самий труп, свідок, будучи у складі
сформованої Генеральною прокуратурою України слідчо-оперативної групи,
пред’являв для впізнання потерпілій Мирославі Гонгадзе.
Допитаний у судовому засіданні свідок
Бабенко В.І. показав, що він будучи у 2000 році прокурором Київської області,
повернувшись на початку листопада 2000 року з відрядження, дізнався про
виявлення у цьому ж місяці у Таращанському районі трупа, який може належати
журналісту Георгію Гонгадзе. З огляду на резонанс порушеної слідчим
Таращанської прокуратури Бєлінським С.І. кримінальної справи, її матеріали
прокурором Таращанського району Обозовим С.П. були привезені до прокуратури
Київської області. У подальшому, 17.11.2000 року, вказану справу прийняв до
свого провадження начальник слідчого відділу прокуратури Київської області
Квітка С.О. 04.12.2000 року кримінальна справа була направлена до Генеральної
прокуратури України. Крім того, згідно показань свідка, по даній справі у листопаді
2000 року прокурором — криміналістом прокуратури Київської області була
призначена комісійна судово-медична експертиза. У зв’язку з цим 08.11.2000 року
він, Бабенко, разом із експертами Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ
України, виїжджав до м. Тараща. Зазначені експерти оглянувши у приміщенні
Таращанського моргу, обезголовлений у стані гнилісних змін труп, відібрали з
нього необхідні їм для проведення досліджень, зразки. Пізніше вказаний труп, із
залученням працівників міліції, був перевезений з моргу м. Таращі до моргу у м.
Києві. При цьому свідок не виключав, що саме він дав вказівку Квітці С.О. та
Обозовому С.П. про транспортування трупа, який останні зустріли на КПП та
супроводили до розташованої у м. Києві по вулиці Оранжерейній експертної
установи. За твердженням Бабенка В.І., також він бачив привезені у листопаді
2000 року до прокуратури Київської області прокурором м. Таращі представлені у
справі речові докази — прикраси, з яких пригадує масивний браслет та ланцюжок
із кулоном у вигляді розрізаної навпіл монети із зубчатим внутрішнім краєм.
Згідно показань допитаного в судовому
засіданні свідка Обозового С.П., він у 2000 році обіймав посаду прокурора
Таращанського району Київської області. 02 листопада 2000 року до прокуратури з
чергової частини відділу міліції надійшло повідомлення про виявлення у
Таращанському лісі трупа людини. У зв’язку з цим він, Обозовий, разом із
працівниками міліції виїхав на місце події, де побачив кисть руки, що виглядала
із землі. Через темний час доби, проведення огляду було перенесено на ранок
наступного дня, із встановленням для охорони вночі поста у складі працівників
міліції. Вранці 03.11.2000 року на місце події прибула слідчо-оперативна група.
Слідчим прокуратури Бєлінським С.І. у присутності свідка з участю
судово-медичного експерта Воротинцева І.М. проведено огляд, в ході якого був
викопаний обліплений ґрунтом, обезголовлений, у стані гнилісних змін та без
одягу, труп чоловіка, який знаходився майже на поверхні землі на перехресті
лісових доріг. У подальшому зазначений труп доставили до моргу м. Таращі. Крім
того, як убачається з показань Обозового С.П., увечері того ж дня він бачив у
відділу міліції виявлені Воротинцевим І.М. при досліджені трупа прикраси,
зокрема срібні перстень і браслет у вигляді ланцюжка. Що стосується решти
прикрас — речових доказів по справі, то вони були знайдені працівниками міліції
04.11.2000 року в результаті просіювання землі при проведенні додаткового
огляду місця виявлення трупа. За твердженням свідка, порушена за фактом
виявлення обезголовленого трупа кримінальна справа декілька днів перебувала у
провадженні слідчого Бєлінського С.І., а потім була передана до прокуратури
Київської області. 15 листопада 2000 року начальник Таращанського відділу
міліції Велієв В.В. на службовому автомобілі «Нива», яким керував працівник
міліції Волошин Р.О., перевезли обезголовлений труп з моргу м. Таращі до моргу
у м. Києві. При цьому він, Обозовий, із працівником прокуратури Київської
області Квіткою С.О. за вказівкою прокурора Київської області зустріли вказаний
автомобіль на КПП та супроводили його на вулицю Оранжерейну м. Києва. Після
написання свідком листа про направлення трупа на судово-медичне дослідження,
копія якого представлена у т. З на а.с. 210, викопаний 03.11.2000 року та
транспортований з м. Тараща обезголовлений труп був поміщений до моргу
експертної установи.
Допитаний в судовому засіданні свідок
Бєлінський СІ. показав, що 2 листопада 2000 року, працюючи слідчим прокуратури
Таращанського району Київської області, він у зв’язку із повідомленням
громадянином про виявлення у лісі, неподалік від дороги в напрямку с. Улашівка,
трупа людини виїжджав із прокурором Таращанського району Обозовим С.П.,
працівниками міліції та заявником на місце пригоди. Прибувши на вказане місце,
розташоване на території Улашівського лісництва, свідок побачив, що на
перехресті лісових доріг лежить корч з деревини та стирчить із землі кисть
руки. Через темний час доби огляд перенесли на наступний день, залишивши на
місці для охорони працівників міліції. Вранці 3 листопада 2000 року, прибувши
на місце пригоди у складі слідчо-оперативної групи, він, Бєлінський, у
присутності прокурора Обозового С.П. провів огляд з участю, у тому числі,
судово-медичного експерта Воротинцева І.М. та експерта-криміналіста Усманова
О.Х. У процесі огляду із землі був викопаний обезголовлений труп чоловіка у
стані гнилісних змін, який відправили до моргу. За твердженням свідка,
03.11.2000 року хід слідчої дії він відобразив у складеному на місці протоколі,
дані якого відповідають дійсності. Пізніше, у цей самий день, від прокурора
Обозового С.П. він дізнався про виявлення Воротинцевим І.М. на трупі персня та
браслета, які увечері свідок бачив у відділі міліції. Крім того, 04.11.2000
року працівниками міліції за відсутності свідка при просіюванні ґрунту в місці
виявлення трупа були знайдені та вилучені ланцюжок із кулоном. Вказані
прикраси, згідно показань свідка, йому продемонстрував експерт-криміналіст
Усманов О.Х. тоді, коли він, Бєлінський, приїхав пізніше на місце події. При
цьому свідок, не заперечуючи, що представлені у справі у т.З а.с. 190-191,
198-199 протоколи були виготовлені ним з порушенням процесуального
законодавства, стверджував про фактичне виявлення та вилучення працівниками
міліції речових доказів — персня, браслета, ланцюжка і кулона за викладених ним
обставин.
Також з показань Бєлінського С.І. в
судовому засіданні убачається, що дана кримінальна справа перебувала в його
провадженні з 03.11.2000 року упродовж декілька днів, а потім прокурором
Обозовим С.П. була передана до прокуратури Київської області. У подальшому за
допущені при розслідуванні справи порушення закону свідка було звільнено з
органів прокуратури та притягнуто до відповідальності.
Свідок Усманов О.Х. показав суду, що у
2000 році він працював експертом-криміналістом у Таращанському відділі міліції.
2 листопада 2000 року черговий відділу йому повідомив про надходження від
місцевого мешканця заяви про виявлення у лісі трупа людини. У зв’язку з цим
свідок у складі оперативної групи виїхав на місце події, розташоване у
лісосмузі неподалік від с. Чернин. Через темний час доби огляд вказаного місця
було перенесено на ранок наступного дня. 3 листопада 2000 року в ході огляду,
проведеного слідчим прокуратури Бєлінським С.І. з участю, у тому числі, свідка
та судово-медичного експерта Воротинцева І.М., на місці подій був викопаний
груп чоловіка без голови, який доставили до моргу. Перебуваючи 3 листопада 2000
року на місці пригоди він, Усманов, здійснював фотографування, використовуючи
чорно-білу фотоплівку. Тоді ж на місці Бєлінським С.І. був складений протокол
огляду, підписаний свідком. Увечері того ж дня начальник відділу карного
розшуку Давидчук В.І. приніс до кабінету Усманова О.Х. перстень і браслет,
розповівши при цьому, що їх виявив Воротинцев С.І. при досліджені трупа.
Вказані прикраси свідок сфотографував. Крім того, згідно показань свідка, 4
листопада 2000 року він разом із іншими працівниками міліції приймав участь у
просіюванні землі з місця виявлення обезголовленого трупа. В процесі цих дій
оперуповноважений Кучер О.М. знайшов ланцюжок і кулон. Потім прибув слідчий
Бєлінський С.І., який теж побачив прикраси. Вилучені 04.11.2000 року
працівниками міліції при додатковому огляді місця подій ланцюжок і кулон він,
Усманов, забрав на зберігання до відділу міліції, де також їх сфотографував. У
подальшому, як убачається з показань свідка, прикраси він передав начальнику
відділу карного розшуку Давидчуку В.І.
Оглянувши в судовому засіданні
представлені в справі чорно-білі фотокартки .(т.З а.с.180-186), Усманов О.Х.
підтвердив, що вони виготовлені ним і відображують результати проведеної
03.11.2000 року на місці подій фотозйомки. Стосовно фотокарток в т.З на а.с.
192,193 свідок показав, що на них відображені саме ті перстень і браслет, які
03.11.2000 року йому приніс Давидчук В.І., та ланцюжок і кулон, які 04.11.2000
року були знайдені працівниками міліції при просіюванні землі з місця виявлення
обезголовленого трупа.
Як слідує з показань у судовому засіданні
свідка Кучера О.М., він, працюючи старшим оперуповноваженим у Таращанському
відділі міліції, увечері 2 листопада 2000 року з метою перевірки заяви Шушка
В.З. про виявлення у лісі руки людини виїжджав у складі оперативної групи до
Улашівського лісництва Таращанського району, розташованого у напрямку с.
Чернин. Огляд місця пригоди у зазначену дату не проводився. Для забезпечення
його охорони в нічний час, за вказівкою начальника відділу Зелієва В.В., свідок
разом із працівником міліції Морозом А.П. залишились у лісі. При цьому він,
Кучер, безпосередньо до місця, де стирчала рука, не підходив. Крім того, свідок
вказував, що 4 листопада 2000 року він разом із іншими працівниками міліції, у
тому числі експертом Усмановим О.Х., приймав участь у додатковому огляді місця
події в Улашівському лісництві. Тоді ж на вказане місце прибули начальник
відділу Велієв В.В. і прокурор Обозовий С.П. Останній дав вказівку починати
просіювання ґрунту з ями, де був викопаний труп, а потім поїхав за слідчим
прокуратури Бєлінським С.І. За твердженням Кучера О.М., в ході витягування
лопатою землі та її просіювання він знайшов ланцюжок із кулоном у вигляді
півмісяця із зазубреним внутрішнім краєм. При цьому не виключав можливості
пошкодження ним цілісності ланцюжка лопатою у процесі витягування ґрунту з ями.
Після виявлення прикрас прибув Бєлінський С.І., який також їх побачив. Наведені
прикраси експерт Усманов О.Х. поклав у пакет та привіз до відділу міліції. Як
убачається з показань Кучера О.М., протокол вилучення прикрас на місці не
складався через те, що слідчий Бєлінський С.І. приїхав нетверезим, несвоєчасно
та з одним понятим — головою сільради Безпалько.
Оглянувши в судовому засіданні речові
докази — ланцюжок і кулон, Кучер О.М. показав, що саме цей кулон він виявив
04.11.2000 року під час просіювання ґрунту, а представлений ланцюжок схожий на
той, на якому знаходився цей кулон.
Виявлення і вилучення зазначених прикрас
при обставинах, вказаних свідками в судовому засіданні, узгоджується також із показаннями
в ході судового слідства свідка Козакевича О.А., який підтвердив суду, що
фактично 04.11.2000 року речові докази-прикраси були виявлені працівниками
міліції за його відсутності. Пізніше він лише підписав, як понятий, на прохання
слідчого Бєлінського С.І. представлені в матеріалах справи у т. З на а. с. 196,
202 протоколи. Інші в цій частині свої показання на досудовому слідстві (т. 5
а. с. 18-19, т.7 а. с. 70-74) свідок визнав неспроможними, вказуючи, що він їх
давав також на прохання Бєлінського С.І., якого у подальшому було звільнено з
органів прокуратури. Крім того, Козакевич О.А. у судовому засіданні зазначив
про виявлення у листопаді 2000 року у Таращанському районі Київської області на
території Улашівського лісництва обезголовленого трупа та перебування порушеної
у зв’язку з цим кримінальної справи у провадженні слідчого прокуратури
Бєлінського С.І.
Свідок Шушко С.В. показав суду, що у 2000
році він проживав у с. Чернин, а його батько Шушко В.З. — у с. Улашівка
Таращанського району Київської області. 2 листопада 2000 року свідок разом із
батьком, рухаючись на підводі з кіньми по лісовій дорозі через Улашівське
лісництво з с. Чернин до с. Улашівка, побачив біля дороги свіжо розриту землю.
Уважаючи, що там може бути нора звіра, вирішив оглянути вказане місце, підійшов
до нього та побачив, що із землі біля дерев’яної колоди стирчить кисть руки.
Тоді він покликав свого батька, з яким переконався, що знайдено труп людини. За
таких обставин, у цей самий день, вони поїхали до м. Тараща, де батько свідка
повідомив до чергової частини Таращанського відділу міліції про виявлення ними
у лісі трупа людини. У подальшому, через короткий проміжок часу, батько Шушка
С.В. також їздив з працівниками міліції до лісу, де показував місце знаходження
вказаного трупа.
Такі ж по суті показання свідок Шушко
В.С. давав і на досудовому слідстві (т. З а.с.194-195, т. 5 а. с. 227).
З досліджених у порядку ст. 306 КПК
України представлених у матеріалах справи протоколів допиту свідка Шушка В.З.
(т.З а.с. 196-197, т.5 а.с. 235) видно, що останній на досудовому слідстві дав
показання про місце та обставини виявлення трупа людини на території
Улашівського лісництва 02.11.2000 року, аналогічні показанням Шушка С.В.
Крім показань допитаних свідків, факт
звернення Шушка В.З. до чергової частини Таращанського райвідділу міліції з
повідомленням про виявлення у лісі Улашівського лісництва трупа людини також
підтверджується зареєстрованим 03.11.2000 року у відповідній книзі обліку
інформації про злочини та пригоди рапортом чергового Чави М.І. (т. З а.с. 177),
дослідженим в ході судового слідства.
Виявлення на території Улашівського
лісництва у Таращанському районі Київської області в зазначеному допитаними по
справі свідками місці та при викладених ними обставинах трупа чоловіка без
голови, у стані гнилісних змін, без одягу і взуття також відображено в
протоколі огляду місця події від 03.11.2000 року та на фототаблиці до нього
(т.З а.с. 178, 180-185).
(продолжение следует)
