Справа № 1-1 цт/2008 р
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Григор’євої І.В.,
судді Єленіної Ж.М.,
народних засідателів Свердлова В.А., Чепелєвої В.П., Іванової Н.Д.,
при секретарях Грищук Л.О., Коваленко І.В.,
з участю прокурорів Шилова В.Д., Волошина Р.Ф., Марущенка Є.Г.,
захисників Лаптієва М.Г., Чевгуза В.С., Григоренка Ю.В.,
потерпілих Гонгадзе М.В., Гонгадзе О.Т.,
представника потерпілої Теличенко В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
Протасова Миколи Кириловича, 16.05.1953 року народження, уродженця м.Барвінкове Харківської області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, наказом МВС України від 12.12.2003 року звільненого у званні полковника міліції із служби в органах внутрішніх справ у відставку з 16.12.2003 року за п. 65 “б” (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, пенсіонера МВС України, непрацюючого, одруженого, несудимого, який зареєстрований та проживає у м. Києві, по проспекту Оболонський, 22-а, кв. 106;
Костенка Валерія Миколайовича, 24.08.1974 року народження, уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною вищою освітою, на момент затримання слухача 5-го курсу Національної академії внутрішніх справ України, полковника міліції, на виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України від 05.03.2005 року, відстороненого наказом МВС України від 31.03.2005 року від посади начальника відділу ДРПД при МВС України, несудимого, який зареєстрований та проживає у м. Києві, по вулиці Лятошинського, 22, кв. 108;
Поповича Олександра Віталійовича, 07.08.1973 року народження, уродженця с. Криштопівка Драбівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, майора міліції, на виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України від 17.03.2005 року наказом МВС України від 31.03.2005 року відстороненого від посади старшого оперуповноваженого з особливих доручень ДРПД при МВС України, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, несудимого, зареєстрований та проживає у м. Києві, по вулиці Закревського, 89, кв. 93;
у вчиненні злочинів, передбачених п. «і» ст. 93; ч. 3 ст. 166 КК України 1960 року,
ВСТАНОВИЛА:
Протасов М.К., Костенко В.М. та Попович О.В., будучи працівниками міліції та відповідно посадовими (службовими) особами, які здійснюють функції представників влади, 15-17 вересня 2000 року вчинили умисні дії, що явно виходять за межі наданих їм законом прав і повноважень, завдавши при цьому істотну шкоду державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам Гонгадзе Г.Р., що супроводжувалось насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність Гонгадзе Г.Р, діями та спричинило тяжкі наслідки, а також скоїли за попереднім зговором групою осіб умисне вбивство Гонгадзе Г.Р.
Зазначені злочини підсудні вчинили за таких обставин.
Протасов М.К. згідно наказу МВС України № 0024 о/с від 03.08.2000 року з 03.08.2000 року працював на посаді помічника начальника чергової частини в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку Міністерства внутрішніх справ України (далі — ГУКП МВС України); Костенко В.М., згідно наказу МВС України № 0021 о/с від 15.07.2000 року з 15.07.2000 року працював на посаді начальника відділення в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку Міністерства внутрішніх справ України (далі — ГУКП МВС України); Попович О.В., згідно наказу МВС України № 0013 о/с від 11.05.2000 року, з 11.05.2000 року — працював на посаді оперативного уповноваженого в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку Міністерства внутрішніх справ України (далі — ГУКП МВС України). Станом на 15-17 вересня 2000 року підсудні, обіймаючи вказані посади, мали спеціальне звання: Протасов М.К.- підполковник міліції, Костенко В.М. і Попович О.В.- старший лейтенант міліції.
Протасов М.К., Костенко В.М. і Попович О.В., як працівники органу виконавчої влади-міліції в Україні, були наділені відповідними повноваженнями, визначеними Законом України “Про міліцію” від 20.12.1990 року (із змінами від 07.02.2007 року), Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 року (із змінами від 15.12.2005 року), відомчим наказом МВС України № 005 від 04.06.1992 року, що регламентує діяльність підрозділів кримінального пошуку органів внутрішніх справ України.
Перебуваючи на службі в ГУКП МВС України — працівники міліції Протасов М.К., Костенко В.М. і Попович О.В. давали присягу бути завжди відданими народові України, зобов’язані були, не шкодуючи своїх сил і власного життя, захищати життя, здоров’я, права і свободи громадян, виконувати свої завдання в точній відповідності із Конституцією України, зазначеними законами та відомчим наказом. При цьому, в силу ст. 5 Закону України «Про міліцію», ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не могли бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності підсудних. У зв’язку із виконанням своїх службових обов’язків вони, як працівники органу виконавчої влади, також мали право на тимчасове обмеження прав і свобод громадян та їх затримання виключно при наявності передбачених чинним законодавством підстав і в межах своєї компетенції, визначеної у тому числі діючим станом на 2000 рік наказом МВС України №005 від 04.06.1992 року.
15 вересня 2000 року Протасов М.К., Костенко В.М. і Попович О.В. прибули на службу для виконання покладених на них законом обов’язків та, як працівники спеціального підрозділу МВС України, за вказівкою особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв’язку з її розшуком (т. 1 а.с.212-291), в числі інших співробітників ГУКП МВС України були залучені до проведення на території м. Києва негласних оперативних заходів. Вказані заходи здійснювались відносно журналіста та керівника проекту Інтернет видання газети «Українська правда» Гонгадзе Г.Р., який у 1999 — 2000 роках опублікував у засобах масової інформації та Інтернет виданні низку критичних за змістом статей щодо влади в Україні, діючого на той час Президента України, посадових осіб МВС України, стверджував про корупцію у вищих ешелонах влади, а також з цих питань провів ряд аналітичних програм на радіо та телебаченні.
Проведення щодо Гонгадзе Г.Р. оперативних заходів, спрямованих на встановлення всіх даних про його особу, зв’язки, розпорядок дня, за вказівкою невстановлених досудовим слідством осіб було розпочато у червні 2000 року, здійснювалось у період червень-липень 2000 року з використанням спецтехніки та службових транспортних засобів, при відсутності приводів і підстав, передбачених законом. При цьому залучені у зазначений період до проведення оперативних заходів працівники підрозділу, виконуючи поставлене перед ними завдання, не усвідомлювали його незаконний характер.
Гонгадзе Г.Р., виявивши здійснення відносно нього працівниками міліції спостереження, уважаючи їх дії незаконними, 14 липня 2000 року звернувся з відкритим листом до Генерального прокурора України, в якому, зазначивши обставини подій, номерний знак, встановлений на автомобілі, що був задіяний в ході проведення заходів, обґрунтовано висловив вимоги про свій захист, поновлення порушених прав та притягнення винних у цьому осіб до відповідальності. Факт проведення оперативних заходів щодо Гонгадзе Г.Р. набув розголосу. За таких обставин, за вказівкою невстановленої слідством особи, здійснення оперативних заходів відносно журналіста Гонгадзе Г.Р. влітку 2000 року було призупинено. У подальшому, у вересні 2000 року, вказані заходи, із залученням співробітників ГУКП МВС України, використанням спецтехніки та службових автомобілів, були відновлені.
15 вересня 2000 року, у другій половині дня, підполковник міліції Протасов М.К., відкликаний з відпустки на службу особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження (т. 1 а. с. 212-291), разом із останньою, на службовому автомобілі ГУКП МВС України «Хюндай-Соната», під керуванням виконуючого свої посадові обов’язки оперуповноваженого старшого лейтенанта міліції Поповича О.В., прибули на вулицю Мельникова в м. Києві, де, за вказівкою зазначеної особи, до них приєднався начальник відділення старший лейтенант міліції Костенко В.М., який знаходився на службі. В подальшому вони, приймаючи участь у заходах щодо Гонгадзе Г.Р., отримували від інших, залучених до проведення оперативних заходів співробітників ГУКП МВС України, інформацію про пересування та місце знаходження Гонгадзе Г.Р. У відповідності з цим маршрутом також рухався під керуванням Поповича О.В. автомобіль «Хюндай-Соната», в салоні якого перебували Протасов М.К., Костенко В.М. та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Під час їх перебування в автомобілі вказана особа запропонувала підсудним вчинити протиправні дії, що явно виходять за межі наданих їм законом прав та службових повноважень, зокрема в ході проведення 15.09.2000 року оперативних заходів безпідставно затримати фігуранта спостереження, тобто Гонгадзе Г.Р., завдавши таким чином істотну шкоду державним інтересам та охоронюваним законом правам громадянина на свободу та особисту недоторканість.
Незважаючи на те, що в ході проведення заходів об’єктивних даних, які б свідчили про скоєння Гонгадзе Г.Р. правопорушення, злочину чи його причетність до злочину отримано не було, працівники міліції Протасов М.К., Попович О.В., Костенко В.М., діючи з особистої зацікавленості та кар’єрних спонукань, не бажаючи ускладнювати стосунки з керівництвом, розраховуючи здобути прихильність особи, справа відносно якої виділена з окреме провадження, та отримати підвищення по службі, в порушення Конституції України, вимог ст. ст. 10-13 Закону України “Про міліцію”, ст. ст. 6-10 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, наказу МВС України № 005 від 4 червня 1992 року, які відповідно регламентують права та обов’язки працівників міліції, підстави застосування заходів фізичного впливу, підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, а також права та обов’язки підрозділів кримінального пошуку органів внутрішніх справ України, що проводять таку діяльність, погодились спільно вчинити запропоновані протиправні дії. При цьому Протасов М.К., Попович О.В. і Костенко В.М. усвідомлювали відсутність у них права на проведення затримання, а також те, що вчинення таких умисних дій явно виходить за межі наданих їм прав та повноважень, суперечить обов’язку працівників міліції захищати життя, здоров’я, права і свободи громадян.
У подальшому підсудні продовжували приймати участь в оперативних заходах з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне затримання Гонгадзе Г.Р. як особи, відносно якої здійснювалось спостереження.
Близько 22 години 15.09.2000 року, отримавши оперативну інформацію про те, що Гонгадзе Г.Р. зайшов у будинок № 7 по бульвару Л. Українки в м. Києві, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, дала вказівку Поповичу О.В. зупинити службовий автомобіль «Хюндай Соната» на проїжджій частині бульвару Л.Українки на відстані близько ста метрів від вказаного будинку. Знаходячись у зазначеному місці в службовому автомобілі, Протасов М.К. Попович О.В., Костенко В.М. та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, узгодили між собою план незаконного затримання Гонгадзе Г.Р., розподіливши ролі кожного з учасників злочину. Діючи, відповідно до розробленого плану, Протасов М.К. і Костенко В.М. з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, перебували поруч з будинком № 7 по бульвару Л. Українки та очікували виходу Гонгадзе Г.Р. на проїжджу частину дороги, де останній, як було встановлено в ході раніш проведених заходів, мав звичку зупиняти таксі. При цьому Попович О.В. перебував за кермом закріпленого за ним автомобіля «Хюндай-Соната». Оскільки на той час Попович О.В. не знав Гонгадзе Г.Р. в обличчя, він, згідно попередньої домовленості, за умовним сигналом повинен був під’їхати автомобілем та, під виглядом надання послуг по перевезенню, запропонувати сісти в автомобіль на заднє пасажирське сидіння чоловікові, на якого вкаже рукою особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Для запобігання посадці Гонгадзе Г.Р. на переднє пасажирське сидіння Попович О.В. повинен був сказати, що воно зламане, а для унеможливлення вільного виходу Гонгадзе Г.Р. з транспортного засобу, завчасно поставити у режим блокування задні дверцята. У такий спосіб підсудні, використовуючи у злочинних намірах оперативну інформацію про звички Гонгадзе Г.Р., планували помістити його в службовий автомобіль та незаконно затримати.
Приблизно о 23 годині Гонгадзе Г.Р. вийшов із зазначеного будинку. Проте, підсудні з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, помітили його несвоєчасно. Це дало можливість Гонгадзе Г.Р. на проїжджій частині бульвару Л.Українки зупинити інший автомобіль, на якому прибути до місця свого проживання на вулицю В.Васильківську, 67 (Червоноармійську) в м. Києві.
У зв’язку з тим, що 15 вересня 2000 року підсудним не вдалось затримати Гонгадзе Г.В., здійснення щодо останнього оперативних заходів було продовжено 16 вересня 2000 року з посиленим особовим складом співробітників ГУКП МВС України, з використанням спецтехніки і транспортних засобів. При цьому Протасов М.К., Попович О.В. і Костенко В.М. за вказівкою особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження (т.1 а.с. 212-291), в числі інших, необізнаних про їх злочинні наміри працівників ГУКП МВС України, також були залучені до цих заходів і прийняли в них участь з метою реалізації спланованого щодо Гонгадзе Г.Р. злочину.
16 вересня 2000 року, близько 11 години, старший лейтенант міліції Костенко В.М. прибув до будинку №7 на бульварі Л.Українки, де став очікувати на появу Гонгадзе Г.Р.
В цей же день, близько 12 години, біля станції метро «Республіканський стадіон» в м. Києві, підполковник міліції Протасов М.К. за домовленістю з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, приєднався до останньої, сівши в службовий автомобіль ГУКП МВС України «Хюндай-Соната», за кермом якого знаходився оперуповноважений старший лейтенант
міліції Попович О.В. На зазначеному автомобілі упродовж дня і вони переміщувались по м. Києву відповідно до ходу оперативних заходів.
Приблизно о 21 годині, 16 вересня 2000 року, отримавши інформацію про те, що Гонгадзе Г.Р. зайшов до будинку № 7 на бульварі Л.Українки, де мешкала Притула О.Ю., Протасов М.К. з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, на службовому автомобілі «Хюндай-Соната», під керуванням Поповича О.В., прибули на бульвар Л. Українки для незаконного, з участю Костенка В.М., затримання Гонгадзе Г.Р.
Близько 22 години, перебуваючи в службовому автомобілі «Хюндай-Соната» неподалік від будинку № 7 по бульвару Л.Українки у м. Києві, Протасов М.К., Костенко В.М., Попович О.В. разом із особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, додатково узгодили план незаконного затримання Гонгадзе Г.Р. та ролі кожного з учасників злочину. Діючи відповідно до розробленого плану, Протасов М.К. і Костенко В.М. з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, вийшли з автомобіля та, очікуючи на появу Гонгадзе Г.Р., знаходились на вулиці неподалік від будинку № 7 по бульвару Л. Українки. У цей проміжок часу Попович О.В., згідно попередньої домовленості, розташував закріплений за ним службовий автомобіль «Хюндай-Соната» на проїжджій частині бульвару Л.Українки, в полі зору особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження. При цьому Попович О.В., з метою приховати належність транспортного засобу органам внутрішніх справ, замінив встановлені на автомобілі номерні знаки на іноземні транзитні та, з метою унеможливити вільний вихід Гонгадзе Г.Р. з салону, поставив у режим блокування задні дверцята.
Отримавши оперативну інформацію про вихід Гонгадзе Г.Р. з будинку № 7 по бульвару Л. Українки, Попович О.В., за вказівкою особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, керуючи службовим автомобілем «Хюндай-Соната», почав рухатись по проїжджій частині дороги до вказаного будинку.
Приблизно о 22 годині 30 хвилин Гонгадзе Г.Р. вийшов на проїжджу частину бульвару Л.Українки та, з метою прибути до місця свого проживання — на вулицю В.Васильківську (Червоноармійську) в м. Києві — став зупиняти автомобіль. У цей момент Попович О.В., за обумовленим сигналом, діючи узгоджено з Протасовим М.К., Костенком В.М. та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, під’їхав на службовому автомобілі «Хюндай-Соната» до Гонгадзе Г.Р. і запропонував останньому свої послуги по перевезенню. Гонгадзе Г.Р., будучи не обізнаним про злочинні наміри підсудних, погодився, забажавши при цьому сісти на переднє сидіння автомобілю. Проте Попович О.В., діючи відповідно до злочинного плану, з метою забезпечити незаконне затримання Гонгадзе Г.Р., під приводом того, що посунуте уперед переднє сидіння начебто зламане, запропонував йому розміститись на задньому сидінні. За таких обставин введений в оману Гонгадзе Г.Р. вимушений був сісти на запропоноване йому Поповичем О.В. місце в салоні. Одночасно з цим, діючи узгоджено з Поповичем О.В., підбігши до автомобіля, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження,
сіла на переднє пасажирське сидіння, посунувши його назад, а Протасов М.К. з Костенком В.М. — на заднє, по обидва боки Гонгадзе Г.Р., закривши при цьому заздалегідь поставлені Поповичем О.В. у режим блокування задні дверцята та унеможлививши таким чином вихід Гонгадзе Г.Р. з автомобіля «Хюндай-Соната». Після проведення незаконного затримання Гонгадзе Г.Р., Попович О.В. зрушив автомобіль з місця та в подальшому за вказівкою особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, скерував його у напрямку виїзду за межі м. Києва.
Продовжуючи перевищувати владу і свої посадові повноваження, дискредитуючи органи внутрішніх справ України, підсудні застосували до Гонгадзе Г.Р. насильство, а також вчинили болісні і такі, що ображають його особисту гідність дії. Утримуючи Гонгадзе Г.Р. з двох боків на задньому сидінні автомобіля, Протасов М.К. і Костенко В.М., застосувавши фізичну силу, завели його руки за спину. При цьому упродовж руху транспортного засобу та перебування Гонгадзе Г.Р. у такому положенні, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, розвернувшись до Гонгадзе Г.Р., нанесла йому гумовим кийком декілька ударів по тулубу, спричинивши фізичний біль. Гонгадзе Г.Р., заперечуючи обґрунтованість свого затримання, неодноразово вказував підсудним своє ім’я та прізвище, що він журналіст і злочинів не вчиняв, просив його відпустити або ж надати можливість передати ключі від квартири дружині, яка його очікувала. Наведені звернення Гонгадзе Г.Р. працівники міліції Протасов М.К., Попович О.В., Костенко В.М. залишили поза увагою. Діючи узгоджено між собою та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, підсудні замість того, щоб захистити життя, здоров’я, права і свободи Гонгадзе Г.Р., навпаки продовжили вчинення протиправних дій, які супроводжувались насильством, завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Гонгадзе Г.Р., підривали авторитет і престиж органів державної влади, а також спричинили тяжкі наслідки.
На виїзді з міста на трасу «Київ-Одеса», неподалік від посту ДАІ, Попович О.В., за вказівкою особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, зупинив службовий автомобіль «Хюндай-Соната». Після цього вказана особа вийшла з нього та дала вказівку іншим, необізнаним про злочинні наміри підсудних, співробітникам ГУКП МВС України, які знаходились у транспортному засобі позаду на певній відстані, припинити заходи та повернутись за місцем розташування підрозділу. Далі підсудні з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно утримуючи Гонгадзе Г.Р. в автомобілі «Хюндай-Соната», продовжили на ньому рухатись по трасі «Київ-Одеса» у напрямку м. Біла Церква. При цьому Попович О.В. з метою приховати протиправну діяльність та запобігти можливості ідентифікувати службовий автомобіль, декілька разів змінював на ньому номерні знаки. Упродовж руху Гонгадзе Г.Р. звертався до Протасова М.К., Костенка В.М., Поповича В.О. та особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, з проханням відпустити його, повідомляв, що він журналіст і непричетний до вчинення будь-яких злочинів. Проте підсудні, перевищуючи свої посадові та владні повноваження, діючи узгоджено між собою та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, продовжували незаконно, із застосуванням фізичної сили, утримувати Гонгадзе Г.Р., подавляючи його волю до опору.
Приблизно о 23 годині 45 хвилин 16.09.2000 року вони прибули в с. Сухоліси Білоцерківського району Київської області, де з подвір’я будинку № 32 по вулиці 30-річчя Перемоги, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, взяла мотузку і лопату, які були покладені до багажного відділення автомобілю.
Далі Попович О.В., керуючи автомобілем «Хюндай-Соната», діючи узгоджено з Протасовим М.К., Костенком В.М. та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, за вказівкою останньої доставив підсудних, вказану особу та захопленого ними Гонгадзе Г.Р. у безлюдне місце — ліс, що знаходиться поблизу с. Сухоліси Білоцерківського району Київської області. При цьому по дорозі Попович О.В. з метою приховати злочинну діяльність зупиняв автомобіль та змінював на ньому номерні знаки.
Біля 0 годин 10 хвилин 17.09.2000 року, перебуваючи на галявині лісу, працівники міліції Протасов М.К., Попович О.В., Костенко В.М., діючи з особистої зацікавленості та кар’єрних спонукань, не бажаючи ускладнювати стосунки з керівництвом, і зокрема з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв’язку з її розшуком, розраховуючи здобути прихильність останньої та отримати підвищення по службі, вступили між собою та вказаною особою в злочину змову для скоєння, з розподілом ролей, умисного вбивства Гонгадзе Г.Р.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне, за попереднім зговором групою осіб, позбавлення життя Гонгадзе Г.Р., Попович О.В. неподалік від місця зупинки автомобіля викопав лопатою прямокутну яму, приблизно шириною 70 см та глибиною 1 м. У цей час Протасов М.К. і Костенко В.М., залишаючись в автомобілі «Хюндай-Соната», продовжували незаконно утримувати в ньому Гонгадзе Г.Р. Далі Протасов М.К. і Костенко В.М., діючи узгоджено між собою, Поповичем О.В. та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, вивели Гонгадзе Г.Р. із службового транспортного засобу, стягнули з нього куртку, повалили на землю та зняли черевики. Потім Костенко В.М. зв’язав мотузкою руки і ноги Гонгадзе Г.Р., якого при цьому утримували із застосуванням фізичної сили Протасов М.К. з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Зв’язаного Гонгадзе Г.Р. Протасов М.К. разом із Костенком В.М. та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, віднесли до викопаної Поповичем О.В, ями та поклали на землю обличчям униз. Костенко В.М., виконуючи вказівку особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, обшукав Гонгадзе Г.Р., вилучив у нього з кишені штанів ключі та носову хусточку, передавши її зазначеній особі. Потім Костенко В.М. разом із Протасовим М.К. та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, перевернули Гонгадзе Г.Р., поклавши його обличчям уверх. Гонгадзе Г.Р., усвідомлюючи злочинні наміри підсудних, став просити не вбивати його. Незважаючи на це, підсудні, діючи узгоджено між собою та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, продовжили зчиняти умисні дії, спрямованні на протиправне позбавлення Гонгадзе Г.Р. життя. Реалізуючи спільний з підсудними умисел на вбивство, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, запхавши Гонгадзе Г.Р. до рота носову хусточку, почала руками здавлювати його шию. При цьому Протасов М.К. для подолання опору та з метою вчинення вбивства Гонгадзе Г.Р. утримував його за плечі. Оскільки у такий спосіб задушити Гонгадзе Г.Р. не вдалось, Попович О.В., виконуючи відведену йому роль, діючи узгоджено з іншими співучасниками злочину, витягнув із штанів Гонгадзе Г.Р. ремінь та передав його в якості знаряддя вбивства, особі, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Вказана особа, зробивши з ременя петлю, накинула її на шию Гонгадзе Г.Р. ззаду із зашморгуванням вільного кінця та, впершись коліном у ділянку грудей і плеча Гонгадзе Г.Р., почала із силою затягувати петлю на шиї Гонгадзе Г.Р., якого в цей час утримував за плече Протасов М.К. Гонгадзе Г.Р., намагаючись уникнути смерті, набрав у легені повітря. У зв’язку з цим Попович О.В., реалізуючи спільний злочинний умисел на вбивство, за вказівкою особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, для того щоб змусити Гонгадзе Г.Р. видохнути повітря, наніс останньому п’ятою декілька ударів у живіт в процесі удавлення. За таких обставин та продовження здавлювання ременем шиї у Гонгадзе Г.Р почались конвульсії, упродовж яких його, крім Протасова М.К., до настання смерті, також утримував за ноги Костенко В.М. Приблизно о першій годині ночі 7.09.2000 року в результаті наведених спільних, узгоджених, умисних дій підсудних та особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, Гонгадзе Г.Р. помер. Згідно з висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 275-а від 21.07.2005 року смерть Гонгадзе Г.Р. могла настати від механічної странгуляційної асфіксії.
(далі буде)
“ОРД”
