Конференція відбулась за два дні до так-званого «міжнародного дня жінок».
Це свято немає нічого спільного із святом Мами , вшанування жінки-Матері. Тут трохи інша історія. 8-ме березня має інше значення. День жіночої солідарності. Тому ім’я Комісара Єврокомісії у закордонних справах пані Беніто Ферреро Вальднер напевне стане поряд із іменами червоних комісарш Рози Люксембург і Клари Цеткін. Безумовно активність Беніти Ферреро Вальднер вражає. 6 — го березня під дахом будинку Єврокомісії «Берлямонт» вона зібрала сильних, найсильніших жінок цього світу. Майже сто. Це президент Фінляндії Тар’я Халонен, друга в списку – прем’єр міністр України Юлія Тимошенко, Чандріка Бандаранайке Кумаратунге – президент Шрі Ланки,
Віке-Фрейберге – екс-президент Латвії ( пригадуєте, кілька років тому ця смілива жінка під час відвідин концтабору в Аушвіці президентами багатьох країн привселюдно сказала в очі Володимиру Путіну, що це не всі концтабори Другої світової, які було б варто включити в підручники історії). Вона потім пояснила, що мала на увазі ГУЛАГ і В. Путін зрозумів її репліку.
В конференції взяли участь тринадцять жінок, які обіймають посади міністрів закордонних справ, жінки які обіймають інші міністерські посади, представниці при ООН, керівники інших міжнародних організацій.
Мужчинам була відведена роль сек’юріті цього жіночого форуму.
Почалась конференція з «фамільного (сімейного) фото», взявшись за долоні: по центру вся в червоному, як завжди Беніта. Справа від неї Президент Фінляндії Тар’я Халонен. Зліва Беніта тримає за руку Юлію Тимошенко, Юлія тримає долоню спікера парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе…
На перший погляд – звичайна протокольна фотка. Ні. Придивіться. Відразу в пам’яті відгукнеться Булат Окуджава: « Возьмитесь заруки друзья…».
Беніта Ферреро Вальднер: « Жінки найчастіше страждають першими, коли людьска біда. Чи то війна, чи бідняцтво, чи стихійне лихо… Але мета конференції полягає не в тому, щоб сказати, що жінки у бідах першими стають їхніми жертвами, а те що жіноча сила спроможна відвернути труднощі і лихо у цілому світі.»
Далі жінки перейшли на канцелярну мову, на кшталт: спроможні стабілізувати суспільство, забезпечити глобальну безпеку, побороти фундаменталізм, тероризм, і зміну клімату.
Ось така, не на жарт височенька планка.
Юлія Тимошенко: “Жінки почали йти у політику через невиконання владою свого обов’язку — оберігати народ від небезпек і несправедливості.
Перший обов’язок влади — оберігати свій народ від всіх небезпек та несправедливості. Саме тому, що ми так часто ставали свідками невиконання владою цієї головної заповіді, ми, жінки, пішли у владу. Часто кажуть, що жінки при владі планують забагато та спрямовують свої погляди занадто високо, майже ідеалістично і не реалістично.
Таке враження, що ухвалення аморальних і нечесних рішень влади проти своїх народів стає цинічною нормою сьогодення і на цьому фоні будь-яка чесна мета виглядає ідеалістично і майже наївною”.
А завершила свій виступ Юлія Володимирівна досить патетично:”коли жінки покликані очолити нації, вони, як правило, бачать серця та розум людей, та здатні відкрити власне серце (доречі «серце» -симвлоіка БЮТ-рем.АЕАС) та помисли своєму народові. Це і є той найвищий рівень довіри і єднання, що відкриває шлях до великих звершень”.
Виступи жінок , які пішли не в політику, а в бізнес були більш прагматичними. Приміром жінки з країн колишнього СРСР розповіли під час дебатів, як вони після розвалу СРСР опинились на вулиці без роботи, а що таке ринкова економіка не знали. Почали створювати малі підприємства, а згодорм і середні, організували спілку жінок підприємниць і тепер використовуючи нагоду, закликали присутніх жінок які займабться ділом, а не політикою до створення міжнародного союзу жінок підприємниць. Одним із останніх виступів був виступ Держсекретаря США Кондолізи Райс. Протягом дня на жіночій конференції вона була відсутня, бо брала участь у іншому форумі і перебувала в чоловічому товаристві — міністрів закордонних справ НАТО, які того ж дня зібрались у Брюсселі, аби обговорити підготовку до Бухарестського саміту. Там також йшлось про Україну і Грузію. Міністри країн НАТО привітали стремління Грузії і України до членства в Альянсі проте вони ще обговорюватимуть питання в якому статусі лідерів цих країн буде запрошено в Бухарест. Таке буксування в НАТО пояснюється вибриками Віктора Януковича і його Партії Регіонів.
Але повернімось до наших… жінок. Отже Кондоліза Райс, як завжди по-американськи спізнилась на 30 хвилин який їй було того часу який їй було виділен за графіком для промови. Тому вона була змушена ту свою промову звести до семи хвилин. У ній вона наголосила на необхідності дати відсіч нелегального трафіку жінок і бій проституції. Жінки мають народжувати дітей і бути для ни хорошими матерями, — сказала вона.
А що було за кадром? За кадром під час кофі – брейк відбулись двосторонні зустрічі. Юлія Тимошенко зустрілась зі спікером грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе. Про що розмовляли дві приятельки АЕАС довідалось в ексклюзивному інтерв’ю від самої пані Бурджанадзе.
АЕАС: Пані Бурджанадзе, розмовляючи з Юлією Тимошенко Ви не розглядали можливості розробити спільну стратегію протидії тиску збоку Москви на Грузію і Україну, використовуючи газовий елемент?
Ніно Бурджанадзе: Ні. Газову тему ми не заторкували. Ми говорили про двостороні взаємини між Грузією і Україною, говорили про ті проблеми, які турбують наші країни в двосторонніх відносинах, про перспективи вступу наших країн в НАТО і Євросоюз, та чимало інших питань, які важливі для нас.
АЕАС: Стосовно НАТО, в багатьох російських та й українських ЗМІ вчора стверджувалось, що НАТО не буде виносити питання долучення України і Грузії до ПДЧ під час Бухарестського саміту.
Н.Буджанадзе: Я вчора зустрічалась із Генеральним Секретарем НАТО і нічого подібного з його вуст не чула. А чула, що внас є серйозні можливості розвивати й поглиблювати співрацю з НАТО і я налаштована досить оптимістично й хочу дуже чітко заявити, що Грузія здійснила всі реформи, виконала всі умови, для того щоб приєднатись до ПДЧ. І якщо НАТО цього не зробить, то я особисто як політик і як громадянин своєї держави буду розцінювати це як несправедливе і політично коньюктурне рішення. Погляньте на Македонію, Албанію. Вони вже долучились до ПДЧ, хоча їх рівень економіки і правова база бажає бути кращою.
АЕАС: Як ви оцінюєте нинішній стан взаємин Грузії з Україною.
Н.Бурджанадзе: У нас дуже дружні і теплі відносини з Україною і я переконана що вони в такому руслі будуть розвиватись надалі.
Пізніше відбулась зустрічі Юлії Тимошенко з президентом Фінляндії Тарйею Халонен. Від пані Халонен Юлія Тимошенко довідалась, що в Фінляндії найнижчий рівень корупції у світі. Пізніше, під час прес-брифінгу Юлія Тимошенко заявила, що найближчим часом уряд України спрямує у Фінляндію делегацію для вивчення фінського досвіду боротьби з корупцією , як на рівні влади, так і на рівні регіональному. Для України це буде дуже важливий досвід,- вважає Юлія Тимошенко. Іще важлива деталь цієї двосторонки: Тар’я Халенон запевнила українського прем’єра, що Фінляндія сприятиме і допомагатиме вступу України до ЄС.
Наступна двосторонка відбулась з Віце-канцлером Німеччини. Під час цієї зустрічі Юлія Володимирівна звернулась з проханням, аби Німеччина підтримала Україну у приєднанні до ПДЧ. Сторони також обговорили питання економічного співробітництва, а зокрема про долучення німецького бізнесу у підготовці Євро 2012.
Під самий занавіс жіночого форуму в Брюсселі відбулась двостороння зустріч Юлії Тимошенко з держсекретарем США Кондолізою Райс. Тривала вона приблизно хвилин тридцять. Про що співрозмовниці вели бесіду вже сама Юлія Тимошенко пізніше розповіла журналістам. Основна тема, яку обговорили український Прем’єр і американський Держсекретар – це економічна незалежність України. Сьогодні Україна шукає в світі підтримку для того, по-перше, щоб втілювати в життя проекти по диверсифікації енергопотоків, а по-друге бути захищеними в світі експертними колами, політичними колами від будь-яких проявів, що породжує енергетичну залежність для України. Мова йшла також про останні події. А саме скорочення поставок російським Газпромом газу в Україну. Сполучені Штати засуджують такі дії російської сторони.
Поставити запитання, чи запросила Юлія Тимошенко свою американську подругу відвідати Україну не вдалось. Оскільки з Юлею Володимирівною прилетіла група журналістів, то там вже було чітко розфасовано, хто і які питання має ставити. І якщо питання виникають спонтанно в ході брифінгу, то з ним непросто пробитись. Довелось вичекати момент і запитати у Кондолізи Райс, чи планує вона запросити Юлію Тимошенко до Вашингтону для більш ширшої дискусії на цю важливу тему? Держсекретар США Відповіла: «абсолютлі» і в найближчий час. Я мушу лише переглянути свій графік роботи і узгодити дату приїзду Юлії Тимошенко в США з графіком її роботи, щоб це нам обом було зручно».
Ростислав ДЕМЧУК, Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва(АЕАС),Брюссель
