Бригада Тамма пов’язана з Андрієм Скочем, 30.1.1966 р. н., Ізраїль. Той в свою чергу є лідером злочинної групи у складі 15 осіб. Він має російський паспорт № 00861595. Був депутатом Думи, де очолював Постійний парламентський комітет стосовно металургії.
Крім того, Тамм контролював ще 8 злочинних груп :
1. Група (10 осіб) на чолі з Ігорем Сорокіним, 16.02.1968 р. н., також відомим як “Сорока”. В 1995 році він брав участь у зустрічі злочинних лідерів у празькому ресторані “U Holubu”. В свою чергу він контролює такі злочинні угруповання :
— “Пацани беляєвські” у складі 25 осіб;
— група (25 осіб) на чолі з Михайлом Пищиком, 1962 р. н., також відомим як “Моня”.
2. Група (10 осіб) на чолі з Олександром Родкіним, 3.07.1963 р. н.
3. Група (15-20 осіб) на чолі з Борисом Баскіним, 13.06.1959 р. н., також відомим як “Боря-майстер”.
4. Група (25 осіб) на чолі з Михайлом Афанас’євим, 1958 р. н., також відомим як “Афоня” та “М’ясник”.
5. Група (5 осіб) на чолі з Дмитром Барановським, 1.10.1969 р. н., також відомим як “Белий”.
6. Група (5 осіб) на чолі з Геннадієм Беланом, 29.01.1961 р. н., також відомим як “Фашист”.
7. Група (10 осіб) на чолі з Василем Ждановим, 8.01.1970 р. н., також відомим як “Ждан”. Має російський паспорт 43 № 06608805. Його приватний клуб та ресторан були базою, якою користувалися члени злочинної організації. В 1995 році він брав участь у зустрічі злочинних лідерів у празькому ресторані “U Holubu”.
8. Група (10 осіб) на чолі з Юрієм Полковниковим, 19.03.1961 р. н., також відомим як “Полковник”. У свою чергу він контролює злочинну організацію (20 осіб) в Латвії. У повідомленні НЦБ Інтерполу в Ризі зазначалося, що він представляв інтереси організованої злочинності Росії на території Латвії. Він був нещодавно заарештований в Москві.
Бригада (25 осіб) Геннадія Шаповалова, 24.01.1963 р. н., також відомого як Шаповал Гена та Олег Папчев, була основною силовою структурою “Солнцевской” в Москві. У 1995 р. він брав участь у зустрічі злочинних лідерів у празькому ресторані “U Holubu”. Він також відповідав за торгівлю людьми (нелегальна міграція), у зв’язку з чим у нього була домовленість з китайським угрупованням “Футзен” (китайські Тріади). Його бригада переховувала нелегалів з інших країн, які прибували до Москви. У нього були зв’язки з московською міліцією та прикордонниками міжнародного аеропорту в Москві. Фальшиві паспорти для китайських іммігрантів виготовлялися членами “Футзен” за сприяння Петра Горбатих на території Чехії. Шаповалов контролює такі злочинні угруповання :
1. Бригада (20 осіб), яку очолює Микола Воронін, 13.05.1960 р. н., також відомий як “Ворона”. Він в свою чергу контролює такі злочинні організації та групи :
— організація “Пошкіно” (20 осіб), яку очолює Сергій Кобзєв, 23.09.1961 р. н., також відомий як “Грач”;
— група (5 осіб), яку очолює Олег Фоменков, 8.09.1969 р. н., також відомий як “Фома”;
— незалежна організація “Наро-Фомінск” (10 осіб);
— незалежна організація “Зеленоград” (25 осіб), яку очолює Віктор Бурлачко, 12.01.1959 р. н., також відомий як “Бурлак”.
2. Бригада (5-7 осіб), яку очолює Сергій Чумаков, 4.11.1960 р. н., також відомий як “Мальвін”.
3. Бригада, яку очолює В’ячеслав Павлючин, 31.03.1963 р. н., також відомий як “Душман”.
4. Бригада (25 осіб), яку очолює Валерій Курдін, також відомий як “Кандидат”.
5. Бригада (5 осіб), яку очолює Чахин Мемедов, 22.08.1967 р. н., також відомий як “Бек”.
6. Бригада (5 осіб), яку очолює Ігор Даждамиров, 21.12.1966 р. н., також відомий як “Даждамир” та “Душман”.
7. Бригада (15 осіб), яку очолює Віктор Денга, 28.02.1961 р. н. Він також контролює такі злочинні організації та групи :
— організація “Одинцовская”;
— група (5-7 осіб), яку очолює В. Кастрикін;
— група (5 осіб), яку очолює Абдул-Рашид Абхайнянов, відомий як “Рашид”;
— група (5 осіб), яку очолює Анатолій Пиреєв, 29.10.1947 р. н., також відомий як “Сєдов”;
— група “Немчиновка” (10 осіб), яку очолює Андрій Авдонін, 30.01.1967 р. н.
8. “Видное” (25 осіб), яку очолюють Віталій Харсунович Ізгулов, 11.10.1959 р. н., також відомий як “Віталік-звір” та “Віталік-Махачкалінський”, і Григорій Кайдін, 1.09.1954 р. н., також відомий як “Циган”, який займається нелегальним обігом опію.
9. “Красногорск” (15-20 осіб), яку очолює Віктор Фонічкін, 29.01.1942 р. н., також відомий як “Зінгер”.
10.”Вьєтнам” (100 осіб) або “Вьєтнамськая”, яка пов’язана з “Солнцевской” через Шаповалова, про що йдеться у повідомленні НЦБ Інтерполу у Києві.
11. “Строгинская” (25 осіб).
12. “Хорошевская” (15 осіб), яку очолює Петро Чувєлєв, 1954 р. н., також відомий як “Петюня”.
13. “Тушинская” (25 осіб).
Бригада Мопса (злочинна організація “Внуковская”, 15 осіб), яку очолює Сергій Русаков, 29.10.1956 р. н., також відомий як “Мопс”, складається з двох груп :
1. 20 осіб на чолі з Олександром Борисовичем Ватченком, 6.12.1963 р. н., також відомим як “Вачта”, який проживає поблизу Парижу (Франція), де придбав будинок за 500000 доларів США, навкруги якого збудував огорожу за 70000 доларів США. В 1995 році він намагався отримати громадянство Ізраїлю, подавши фальшиве свідоцтво про шлюб з громадянкою цієї країни. В 1996 році він повторив таку спробу, але в посольстві Ізраїлю в Україні, де надав фальшивий паспорт громадянина України. У лютому 1996 році він прибув до Ізраїлю. Він має російський паспорт 43 № 06626716. Його грецьке громадянство було анульоване. Він в свою чергу контролює групу (7 осіб) на чолі з Олександроом Бегунковим, 29.09.1960 р. н.
2. Бригада (5 осіб), яку очолює Юрій Єрохін, 1960 р.н., також відомий як “Єроха”.
Бригада Надіра Мязітова, 13.01.1961 р. н., також відомий як “Надір”, “Татар” та “Большой”. Він був заарештований в серпні 1996 року. В 1999 році його було вбито невідомими. Його бригада спеціалізувалася на викраденні автомобілів та підробці документів ДАІ. Вона має зв’язки з італійською мафією у сфері нападів на вантажівки з цінними товарами. У повідомленні НЦБ Інтерполу в Києві зазначається, що через братів Мязітових “Солнцевская” співробітничала зі злочинною організацією “Казанская”.
Надір “Младший” не є ідентифікованим. Відомо тільки, що він очолює свою групу (5 осіб) та контролює такі злочинні організації :
1. “Татарес”, яка в свою чергу контролює такі організації та групи :
— “Казань” (35-50 осіб);
— “Вахитовци” (10 осіб з Нижнєкамська);
— “Башкири” (10 осіб).
2. “Нагатинская” (50 осіб).
3. “Чертановская” (20 осіб).
Сергій Качалов, 20.02.1965 р. н., також відомий як “Антошка”, очолює свою організацію (10 осіб), яка контролює такі групи та організації :
1. Організація “Мурманськ” (10 осіб).
2. Бригада (5 осіб) Армена Щехояна, 2.07.1975 р. н., який в свою чергу контролює такі організації :
— “Донецьк” (5 осіб);
— “Дніпропетровськ” (5 осіб).
3. Бригада (20 осіб) В’ячеслава Усова, 1.03.1966 р. н., також відомого як “Слепой”, який контролював групу “Філевская” (5 осіб) та був вбитий в 1997 році.
Громадянин Ізраїлю з 1991 р. Семен Могилевич, 30.06.1946 р. н., Київ, також відомий як “Сєва”, “Київський Сєва”, “Сєдов”, “Шимон” та “Сєня Київський”, 24.11.1991 отримав паспорт № 4904179, дійсний до 24.11.1992. Згодом він отримав інший паспорт Ізраїлю на ім’я Семена Моглерича (Semen Moglerich). Відомі його ізраїльські паспорти № 4745426 (Тель-Авів) та № 7489398, а також посвідчення особи № 30923674. Також має документи на ім’я Семьона Могларіца (Semion Moglarits), Семена Телеса (Semen Teles) та Семена Телеча (Semen Telech). Має наукову ступінь у сфері економіки. Мав контакти з Аверіним. Контролює декілька злочинних організацій в Україні.
Могилевич має паспорти Хорватії № 06521953 та № 06941355 на ім’я Семьона Ютковича (Semjon Jutkovich), який 7.04.1999 було визнано недійсним МВС Хорватії.
Він також має вид на проживання в Угорщині № 723589.
Адреси :
— Ізраїль, Тель-Авів, вул. Жибатінського, 27.
— з 1990 року – Угорщина, Будапешт, вул. Грарат, 26 (тел. 116-26-09); вул. Фогарасі, 218; вул. Яновіц Маргіт, 18; вул. Керепесіу, 140-142; з червня 1999 року – бул. Ердоаля, 106 (тел. 250-31-37).
— Україна, Київ, вул. Будівельників, 36, кв. 8 (тел. 552-77-49), де проживала його дружина.
Спеціалізується на відмиванні грошей, наркобізнесі, торгівлі людьми та незаконному обігові зброї. Відомо, що він та його група (зараз його злочинна організація налічує 250-300 осіб) починали свою діяльність в 70-х з вимагання, шахрайства тощо. Могилевич виступає у ролі координатора багатьох груп, які діють в різних країнах (Росія, Україна, Ізраїль, Чехія, Угорщина, Австрія та США). Вони зокрема займаються нелегальним обігом нафти та іншої стратегічної сировини.
За повідомленням НЦБ Інтерполу в Києві, його організація не мала конкретної назви, але інколи її називали “Вокзальная”, “Соломенская” та “Соломонський” (“Соломенський” – назва підпорядкованого Могилевичу кооперативу, який діяв на залізничному вокзалі). Відомо, що починав Могилевич зі злочинного контролю за комерційними структурами саме на Київському залізничному вокзалі.
Переїхавши до Москви, він став засновником російсько-британського спільного підприємства “Арбат Інтернешнл”, яке діяло в аеропорту “Внуково”. Саме тому його групу інколи називають “Внуковская” та “Арбатская”.
Він зібрав навколо себе колишніх працівників КДБ та Збройних Сил СРСР, а також відомих спортсменів та ветеранів війни в Афганістані. Ці люди не тільки охороняли його особисто та майно, але й здійснювали вбивства на замовлення, займалися нелегальним вивозом зброї з України і контролювали проституток.
Маючи можливість подорожувати без віз, Могилевич налагоджував контакти між керівниками злочинних угруповань України, Росії та інших країн-членів СНД, а також з представниками бізнесових кіл Західної Європи, США, Ізраїлю та Канади. Це були зокрема Михайлов, Аверін, браття Берковичи, Джамбула Церетелі, Борис Кандов, Алімджан Тохтахунов, Леонід Білунов, Рікардо Фанчіні, Грегорі Лучанські та Іванков (США). Більш детально дивиться в третій частині збірника “Брати Чорні” (проект “Тисячоліття”).
В 70-х Могилевич був лідером єврейського руху в Європі. Саме тоді він налагодив контакти зі злочинним угрупованням “Люберці”. В 1974 році він був ув’язнений в Україні строком на 3 роки за порушення правил про валютні операції та шахрайство. Невдовзі після звільнення він знову був ув’язнений за шахрайство строком на 4 роки. Відбував покарання в Сибіру. Між цими двома ув’язненнями він остаточно переїхав з Києва до Москви, де почав з налагодження злочинного контролю над горілчаним бізнесом певних комерційних структур Києва та Москви завдяки своїм зв’язкам у злочинному світі, зокрема з Аверіним та Михайловим.
За повідомленням НЦБ Інтерполу в Софії Могилевич був також причетний до контрабанди та викрадення людей.
В 1987 році він поїхав до Польщі, де працював як посередник переправлення грошей євреїв, які емігрували з СРСР до Ізраїлю, а також допомагав їм продавати їхнє майно, яка вони залишали в СРСР. Він одружився втретє в 1989 році та в 1990 році переїхав до Будапешту у зв’язку з сімейними обставинами. Там він налагодив контакти з відомим кримінальним угрупованням “Кісс” (“Kiss Family”).
В 1988 – 1989 роках він нелегально набув значні гроші завдяки проведенню об’єднання Німеччини і пов’язаному з ним балансу курсів обміну валют. В 1990 році він оформив фіктивний шлюб з громадянкою Угорщини. В процесі угорської приватизації він придбав заводи по виробництву зброї “Магнекс” (“Magnex”) та “Армі-Куп” (“Army-Coop”). В Угорщині він також займався рекетом, шахрайством, наркобізнесом та обігом зброї. Економічні та законодавчі умови цієї країни сприяли його нелегальній діяльності. Через підставних осіб з країн Європи та Північної Америки він успішно займався відмиванням грошей.
В 1991 році він намагався відкрити завод по виробництву магнітів та інвестиційну компанію в Ізраїлі. Він також намагався бути посередником продажу Ізраїлю 1000 шасі радянських танків Т-54 і Т-55.
В 1994 році він побував в США (м. Лос-Анжелес). Візу строком на 6 місяців йому відкрили в Посольстві США в м. Тель-Авіві.
В Чехії він придбав “U Holubu” (м. Прага).
В 1994 році він зайнявся організацією проституції громадянок України в Угорщині, Австрії та ФРН.
До 1995 року він часто їздив до м. Праги, але з 9.06.1995 йому офіційно заборонили в’їзд до Чехії та Словаччини строком на 10 років.
В травні 1995 року колишня дружина Могилевича Галина Григор’єва була заарештована за відмивання грошей в Англії разом зі своїм новим чоловіком Адріаном Чурчвардом. У зв’язку з цим був виписаний ордер на арешт самого Могилевича, а рахунки компанії “Арігон Лтд.” були заморожені (близько 80 млн. доларів США). В серпні 1995 року йому офіційно заборонили в’їзд до Великої Британії назавжди.
Стосовно Могилевича та його компаній проводилися слідчі дії в Росії, в США (“YBM Magnex”, “SPS Technologies”), на Кіпрі (“ABSI Securities”, “M Finance Company Inc.”), на Кайманових Островах (“United Trade Ltd.”) та в Угорщині (“Magnex RT”, “Scwinncsepel RT”).
Злочинна організація Могилевича займається виробництвом фальшивих цінних паперів і акцій (зокрема російського “Газпрому”). Завдяки цьому злочинці отримують великі кредити від банків, де вони розміщують вищезгадані “цінні папери”, однак поліція Чехії так і не змогла зібрати достатньо доказів, щоб порушити відповідну кримінальну справу.
В 1997 році угорська поліція здійснювала слідчі дії відносно компанії “Magnex RT”, яка діє в Будапешті (дані вважаються конфіденційними). Серед підозрюваних у відмиванні грошей, організації проституції, вбивствах, нелегальному обігові зброї та нафтопродуктів, несплаті податків тощо (всього було виявлено 24 злочинця) був і Могилевич разом з двома членами свої організації: Джозефом Елеком (Jozsef Elek) та Ігорем Королем. За повідомленням НЦБ Інтерполу в Будапешті вони часто відвідували США, де разом з представниками американської організованої злочинності планували та вчиняли різноманітні злочини. Могилевичу належить декілька компаній на території США.
З організацією Могилевича тісно співпрацювала злочинна група Йосипа Кобзона.
В 1999 році Могилевич прибув до Москви. Йому загрожувала екстрадиція Угорщини до США. Він терміново перераховував підконтрольні йому нелегальні кошти в Будапешті на свої особисті рахунки. 13.10.1999. йому офіційно заборонили в’їзд до Угорщини назавжди у зв’язку із загрозою, яку він становив для правопорядку цієї країни.
З ім’ям Могилевича пов’язані зокрема такі вбивства :
— грудень 1993 року – вбивство Миколи Широко, лідера злочинної організації “Екатеринбург”, який в свій час був охоронцем Могилевича;
— серпень 1994 року – вбивство чотирьох українських проституток та двох громадян Угорщини в еротичному клубі;
— жовтень 1994 року – замах на вбивство в Будапешті Сергія Короля, 27.09.1971 р. н., якого було депортовано з Чехії як підозрюваного у скоєнні вбивства в цій країні. Король звичайно виконував “брудну” роботу за наказами Могилевича. Група Короля зокрема спровокувала конфлікт з вищезгаданою злочинною організацією “Екатеринбург”. Білунов виступав у ролі посередника між цими двома угрупованнями.
Могилевич був пов’язаний з “Солнцевской” ще з 80-х років, коли остання була простою вуличною бандою. Їхнє співробітництво продовжувалося довгий час. Організація Могилевича вважається структурним підрозділом “Солнцевской”. Повноваження Могилевича в останній обмежені. Він зокрема не має права розпоряджатися грошима “Солнцевской” без відома Михайлова та давати розпорядження її членам когось вбити. Він є дуже залежним від Арнольда Тамма.
За повідомленням НЦБ Інтерполу в Вашингтоні саме Могилевич розбудував для Михайлова та Аверіна мережу (більше 100 компаній та банківських рахунків) для відмивання грошей. Однак особисті взаємовідносини між ними часто погіршувалися. Таку ж допомогу Могилевич надавав В’ячеславу Іванкову та деяким лідерам злочинного світу України. Могилевич відповідав за зв’язки “Солнцевской” з організованою злочинністю в Україні. Він особисто брав участь в організації нелегального продажу зброї, зокрема тієї, яка була виготовлена його власними заводами в Угорщині, для Іраку, Ірану, Лівану та Чечні. Він займався і поставками вогнепальної зброї для Збройних Сил Росії та поліції Угорщини. Таким чином, він використовував офіційні документи з продажу своєї зброї для нелегального обігу зброї.
Могилевич мав спільні інтереси з Михайловим в компаніях “Арігон Лтд.” та “Арбат Інтернешнл”, через які відмивалися великі кошти. Вони також поділили гроші, отримані шляхом вимагання від Олександра Конаніхіна, Юліуса Мейнла та Андрія Мохіна. Дружина С.Михайлова (Людмила, 15.12.1958 р. н.) та дружина В.Аверіна (Людмила) були держателями акцій компанії “YBM Magnex”, яку контролював Могилевич.
В готелі “Атріум” (м. Будапешт) він неодноразово зустрічався з лідерами злочинного світу, зокрема С.Михайловим, В.Аверіним та Едуардом Іванковим (син В.Іванкова, який представляв інтереси свого батька, а також Цигана).
В грудні 1994 року Могилевич разом з Михайловим побували В США (Маямі). В 1995 році він брав участь в двох зустрічах в Празі (“У Голубу”).
Саме тоді його зобов’язали внести 5 млн. доларів США в спільний фонд “Солнцевской”. Тоді Михайлов планував навіть замовити вбивство Могилевича. Після рейду чеської поліції були затримані та депортовані з країни близькі помічники Могилевича: Олександров, Катрич та Хайс.
Ігор Фішерман, працівник компанії “YBM Magnex” (США), а також дві його помічниці в Будапешті Ірина та Людмила, надавали допомогу Михайлову, який зокрема користувався в Угорщині їхніми засобами зв’язку тощо.
В 1993 році Могилевич брав участь в розкраданні військового майна на суму 18-20 млн. доларів США, яке залишила в ФРН Західна група військ колишнього СРСР. Російський Уряд частково продавав це майно третім країнам за допомогою посередників. Підкупивши високопосадову особу російських Збройних Сил, Борис Кандов фінансовий представник “Солнцевской” та Іванкова, за дешево купував та перепродував військове майно.
Могилевич мав стосунки зокрема з такими лідерами злочинного світу як Рікардо Фанчіні, Алімджаном Тохтахуновим та Монєй Ельсоним.
З Могилевичем співпрацювали такі члени “Солнцевской” :
— Ченгіз Агаєв, 21.05.1957 р. н., проживає в Москві, вул. Бецвара 93, кв. 1. В травні 1995 року він брав участь у зустрічі в “У Голубу”, тому попав у поле зору поліції Чехії. В Німеччині він підозрюється у відмиванні грошей через компанію “Transferon License & Finance SAH”;
— Олексій Вікторович Олександров, 4.12.1959 р. н., директор компанії “Arigon Ltd.”, який також став менеджером “Арбат Інтернешнл”. Він є власником 25% акцій московського банку “Петров-банк”. Йому офіційно заборонено в’їзд до Чехії та Великої Британії;
— Йозеф Елек, 13.03.1966 р. н., громадянин Угорщини та Югославії;
— Олександр Фейгельсон, можливо 26.03.1948 р. н., компаньйон Могилевича в Ізраїлі. В 1993 році він мав свій бізнес також в Литві та був пов’язаний зі злочинним угрупованням “Вільнюська бригада”;
— Ігор Львович Фішерман, 30.06.1952 р. н., громадянин США (паспорт № 093191661). Проживає в Нью-Йорку (48 Summax St. Laurel NY 08054). Також має паспорти Ізраїлю, Росії (№ 500285350) та Хорватії (№ 06833643), яку він відвідував 5 разів у 1997 році. Він зокрема є директором спільного підприємства “А.В.V.” (Київ, вул. Ярославів Вал, 19), яке було створене 26.02.1996. Займається відмиванням грошей, в тому числі і на Кайманових Островах;
— Леонід Хайс, 21.12.1949 р. н., громадянин Ізраїлю (паспорт № 5206495). Він працював на Могилевича в Чехії;
— Сіміон Іфраймов, один з засновників бізнесу Могилевича в аеропорту “Внуково”;
— Костянтин Карат 27.10.1959 р. н., громадянин Ізраїлю (паспорти № 6020826 та № 9008931);
— Рафаель Кодиров, 18.07.1975 р. н., проживає в м. Джума (паспорт № 0665386);
— Ігор Михайлович Король, 28 або 30.08.1971 р. н., м. Київ. Він очолював бойовиків Могилевича;
— Геннадій Кощенко, 14.07.1961. р. н., Росія;
— Анатолій Кулаченко, громадянин Росії. Також має паспорт Греції. Є засновником “Арбат Інтернешнл” (Москва). Також залучений до діяльності “Арігон” (Будапешт);
— Юрій Петрович Марін, 22.04.1953 р. н., проживає в Москві, вул. Спірідоновська, 39, кв.12 (паспорт № 1724668);
— Олександр Орлов, 26.07.1955 р. н., Росія;
— Ботир Рахімов, 30.06.1966 р. н., Ташкент (паспорт № СА0885024);
— Ірина Рибакова, 31.07.1950 р. н., також відома як Сандорне Бодоний. Має паспорт Болгарії;
— Анатолій Шура (Shura), громадянин Ізраїлю. Також має паспорт Росії. Можливо це той А. Цура (Tsura), який був помічником Фішермана у фінансових справах;
— Вадим Сігал, громадянин України. Також має паспорт Росії;
— Галина Телес, 1968 р. н. Має паспорт Ізраїлю № 9761329;
— Галина Телес або Телеш, 31.08.1964 р. н. Дружина Могилевича;
— Олександр Галина Тітюнін або Тітюн, 3.12.1954 р. н. Познайомився з Могилевичем в Росії і співпрацював з ним в Ізраїлі. Був разом з ним в “U Holubu”. Має паспорт Ізраїлю № 4866510;
— Михайло Вессермен, 7.12.1949 р. н. Має паспорт Ізраїлю № 5271388. Працював на Могилевича в Чехії. Був його партнером в компаніях “Arigon”, “Leman” і “Asma-Fia” (м. Прага).
Компанія “Arigon” (Channel Islands) мала свої представництва в Москві, Києві, Тель-Авіві та Лос Анжелесі. Вона була торгівельним агентом “YBM Magnex International” (засновники – Могилевич, Фішерман та її теперішній президент Яков Богатін, 13.08.1947 р. н., колишній громадянин Росії) з продажу магнітів, нафтопродуктів тощо. Вона співробітничала з компанією “MS International”, яка вважається підконтрольною Іванкову. В 1996 році “Arigon” припинила свою діяльність. Її роль торгівельного
