О том, что Украина стоит на пороге серьезных земельных войн догадываются уже не только правоохранители, но и «гражданское население». В среднем раз в две недели из-за земельнх вопросов кого-то убивают, калечат или просто избивают. И занимаются этими «силовыми акциями» уже сформировавшиеся или формирующиеся «боевые подразделения» новых украинских земельных баронов. Можно называть их просто бандами, можно – модным в банковской сфере словом «коллекторы». Суть от этого не меняется. Это структуры, предназначенные для решения несудебным порядком конфликтных ситуаций между фирмами или частными собственниками. Как правило, несудебный порядок подразумевает применение силовых и незаконных методов.
Возможно, в преддверии земельных войн стоит вспомнить весьма нашумевшую в свое время, но от этого не менее мутную историю «Топ-сервиса». «Топ-сервис» представлял собой конгломерат фирм, специализировавшихся на незаконном возврате НДС. А также имел «силовое звено», состоявшее из судимых и несудимых ранее лиц, а также как минимум одного отставного сотрудника СБУ. «Звено» обеспечивало решение практически любых конфликтных вопросов. Способов решения было немного – или убийство или нанесение увечий.
Беспредельность «топов» была удивительной даже для 90-х годов. Еще более удивительным был контраст между лицом фирмы – депутатом Фиалковским, сочинявшем на досуге сказки, его молодыми и интеллигентными сотрудниками и кучей трупов, которые остались за «топами». Удивительно, но Фиалковский прошел по этому делу как свидетель, в то время, как почти все члены банды были осуждены к пожизненному заключению. Хотя, весьма сложно предположить, что Фиалковский не знал, чем занимается банда, находящаяся в составе его фирмы. Хотя, подчеркнем, вся эта история чрезвычайно мутная и вешать ярлыки не хочется даже после приговора суда.
Удивительной была и есть последсудебная жизнь некоторых членов банды. Например, ее руководителя – Дмитрия Шагина. Гражданин России, зять известного композитора Злотника, сын депутата Санкт-Петербургской думы. Когда Шагину дали пожизненное заключение, то, как шутят в Департаменте по исполнению наказаний, «тендер» на его содержание выиграла одна из колоний Днепропетровской области. И осталась весьма довольной. Шагин за свои деньги построил практически новую тюрьму и живет в ней весьма неплохо. Говорят, что во время следствия, суда и даже сейчас ему приходили настойчивые предложения от двух известных украинских политиков – Евгения Марчука и Николая Катеринчука. Предложение было простым – верни нам наши деньги и ты не будешь сидеть. Дело в том, что «Топ-сервис» манипулировал не только своими средствами, но и средствами некоторых небедных лиц. Марчуку и Катеринчуку не повезло – их деньги не дали ожидаемой прибыли потому что Шагин их просто-напросто присвоил. Однако, неужели Шагину не хочется на свободу, пусть даже ценой своих денег. Видимо, не хочется. Потому что есть у Дмитрия Шагина по кличке «Толстый» некая уверенность в том, что как только он отдаст деньги – то его сразу же и «замочат». И не из чувства мести, а на всякий случай – чтобы не болтал лишнего.
Однако, начнем с начала. С приговора суда.
15 марта 2004 года коллегия судей палаты по криминальным делам Апелляционного суда города Киева рассмотрела в закрытом судебном заседании в городе Киеве уголовное дело «№1-2/2004 года». Почему в закрытом судебном заседании? Ведь ни половых преступлений, ни малолетних участников процесса, ни гостайны в этом деле не было. Тем не менее, кто-то был очень заинтересован в том, чтобы это дело слушалось в закрытом режиме.
На скамье подсудимых в клетке сидели Шагин Игорь Игоревич, 1970 года рождения, Стариков Константин Викторович, 1971 года рождения, Маркун Алексей Юрьевич, 1973 года рождения, Гандрабура Вячеслав Викторович, 1971 года рождения, Вишневский Вячеслав Викторович, 1971 года рождения, Середенко Юрий Иванович, 1958 года рождения, Моисеенко Андрей Александрович, 1978 года рождения, Геринков Анатолий Эдуардович, 1975 года рождения, Ляшенко Юрий Валерьевич, 1971 года рождения, Ружин Роберт Анатольевич, 1976 года рождения, Рудько Сергей Николаевич, 1971 года рождения, Трофимов Леонид Владимирович, 1972 года рождения, Новиков Жан Владимирович, 1970 года рождения, Котенко Сергей Григорьевич, 1966 года рождения. Удивительно «молодая» банда. На момент совршения преступлений участникам группировки было по 20-30 лет.
Итак, приговор. Коллегия судей
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «Топ-Сервіс» зареєстровано 15.09.1993 року Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва за юридичною адресою проспект Перемоги, 37/10.
В подальшому юридична адреса неодноразово змінювалася, однак фактична адреса була по вул. Гайдара, 6 в Залізничному районі м. Києва.
В 1993-1994 роках з цим підприємством почали співробітничати житель Санкт-Петербурга Шагін І.І., а пізніше Фіалковський В.О.
26.03.1996 року склад засновників ТОВ “Топ-Сервіс” змінився. Ними стали Шагін І.І., Фіалковський В.О., Дем’яненко А.О., Долинний А.Ф., Фролов І.О. та Янковський І.М. Президентом ТОВ “Топ-Сервіс” обрано Шагіна, а директором — Фіалковського.
З метою зайняття незаконною діяльністю і одержання ПДВ з бюджету, в вересні 1996 року було створене і 04.09.1996 року зареєстроване Ленінградською райдержадміністрацією м. Києва ТОВ “МВ-Топ”, яке 22.10.1996 року змінило назву на ТОВ “МВ-Трумал”. Це товариство зареєстроване на померлого в Ленінградській області в 1995 році Трунєва П.В. та на загублений паспорт жительки Санкт-Петербурга Малахової А.О. Директором цього товариства з грудня 1997 року був підсудний Шагін І.І.
ТОВ “МВ “Трумал” було постачальником продуктів харчування для ТОВ “Топ-Сервіс”. В подальшому ця продукція відправлялася на експорт на підставі угод ТОВ “Топ-Сервіс” з іноземними підприємствами.
Відповідно до ч. 1 п. “а” ст. 5, ч. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на добавлену вартість” від 26.12.1992 року, який втратив чинність з 01.10.1997 року та п.п. 6.2.1, 7.7.1, 7.7.3, 8.1 Закону України “Про податок на додану вартість” (ПДВ) від 03.04.1997 року і наказу №44 Міністерства фінансів та головної державної податкової інспекції України від 31.05.1994 року, операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, обчислюються за нульовою ставкою, а підприємство — експортер має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Після надходження валютної виручки за товар, який згідно документів експортований, ТОВ “Топ-Сервіс” отримувало з державного бюджету відшкодування ПДВ шляхом звернення до податкової інспекції у Жовтневому районі м. Києва за місцем реєстрації товариства.
ПДВ відшкодовувалося в стислі терміни, встановлені п. 8.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року та наказу ДПА України від 18.07.1997 року “Про затвердження порядку відшкодування податку на додану вартість”, без перевірки всього ланцюжка постачальників та сплати ними ПДВ до бюджету.
Проте, як дані створеного ТОВ “МВ-Трумал”, так і дані про іноземні підприємства не відповідали дійсності. Та це залишалося поза увагою правоохоронних органів і не було перешкодою для одержання відшкодування ПДВ з бюджету.
Але суми безпідставного відшкодування були значними, тому державне казначейство Жовтневого району не мало реальної можливості своєчасно відшкодовувати ПДВ, розмір якого постійно збільшувався.
Виявивши прогалини в законодавстві, згідно з яким на той час були заборони на перевірку всього ланцюжка постачальників продукції, яка експортувалася, і впевнившись в можливості безперешкодного одержання ПДВ з бюджету, з метою створення умов для його регулярного одержання, починаючи з кінця 1996 року стали утворюватися товариства, в назві яких було словосполучення «Топ-Сервіс» а саме — “Топ-Сервіс-Продукт”, “Топ-Сервіс-Трейдінг”, “Топ-Сервіс-Схід”.
Крім того, засновниками ТОВ “Топ-Сервіс” було прийнято рішення про створення мережі аналогічних підприємств-постачальників для зайняття незаконною підприємницькою діяльністю за впровадженою ними схемою.
Для цього в 1997-1998 роках було створено ряд господарських товариств, від яких, згідно бухгалтерських документів, закуповувалася
продукція товариствами, в назві яких є словосполучення “Топ-Сервіс”, а саме: “Лінда”, “Оптконтракт”, “Продекс-Опт”, “Світязь-плюс”, “Київпродторг”, “Схід-2000”.
Засновниками цих товариств, директорами, бухгалтерами,
уповноваженими особами по роботі з митницею одночасно були ті самі особи — Шагін І.І., Фіалковський В.О., Дем’яненко А.О., Долинний А.Ф., Фролов І.О., Янковський І.М., Драгунов В.В., Арабаджи І.І., Кондратович С.В. та ін., їхні родичі, знайомі.
Вказані суб’єкти господарської діяльності, згідно документів, в свою чергу також виступали як посередники між товариствами, а назві яких є словосполучення “Топ-Сервіс” (покупцями) та підприємствами-постачальниками, дані про яких також не відповідали статутним, або зареєстрованими на померлих осіб, загублені паспорти, або таких, що взагалі не зареєстровані (ТОВ “Трейдинг Пассат”, ТОВ “Ірбі”, ТОВ “Рієка”, ДП “Коал лімітед”, АТ “Срібний лис”, ПП “Дав”, МКП “Стиль”, ПП “Юнісон”).
Для надання послуг товариствам “Топ-Сервіс”, “Топ-Сервіс-Схід”, “Топ-Сервіс-Трейдінг”, “Топ-Сервіс-Продукт” по отриманню від залізниці товарно-транспортних документів, їх оформленню та виконання інших робіт, було створено ТОВ “Петровський термінал”, засновниками якого також були пов’язані особи.
Переслідуючи мету — незаконну підприємницьку діяльність, товариства “МВ-Трумал”, “Лінда”, “Оптконтракт”, ПРОДЕКС-ОПТ”, “Світязь пюс”, “Петровський термінал”, “Київпродторг”, “Схід-2000” разом з товариствами, в назві яких є словосполучення “Топ-Сервіс”, являлися пов’язаними особами і складали єдину мережу. Їх засновники та працівники, вибуваючи з одного, вступали до іншого товариства цієї мережі, мали спільний фінансовий інтерес, надавали одне-одному фінансову допомогу.
Крім того, в період з 1997 по 1999 роки було створено ще декілька
господарських товариств, в назві яких було словосполучення “Топ-Сервіс”
— АТЗТ “Топ-Сервіс”, “Топ-Сервіс-Експорт”, “Топ-Сервіс-Системс”, “Топ-
Сервіс-Більшовик-Пак”, “Топ-Сервіс-Молоко”, “Топ-Сервіс-
консервмолоко”, “Топ-Сервіс-Захід”, засновниками яких були ті самі особи.
Фактичним керівником цієї мережі був підсудний Шагін І.І.
Після укладання ланцюжка угод на поставку продуктів харчування з створеними для цього підприємствами-посередниками, товариства “Топ-
Сервіс”, “Топ-Сервіс-Продукт”, “Топ-Сервіс-Трейдінг”, “Топ-Сервіс-Схід” в 1997-1999 роках укладали угоди на експорт цих товарів в Росію, Білорусь, Латвію, Естонію з товариствами “»Капітал Т»”, “Катунь”, “Флінк +”, “Менандр”, “Аметист”, “Новий амбар”, “Пристань” “Сєвєрторг”, “Нєвский вєтєр”, “Антуріум”, “Медіант”, “Торговий дім”, “Корпорація РОСТ”, “Балтік-плюс”, “Барка”, “Ера-В”, “Сєвєрний Торговий Дом”, “Гедеоніс”, “МТА”, “РВА”, “Daugava”, “Kinghtsford corporation ltd”, “Mauris ltd”.
Однак, дані про жодне з цих підприємств-одержувачів продуктів харчування не відповідали тим, які зазначені в угодах. Ці угоди укладені з вигаданими підприємствами, або підприємствами, зареєстрованими на підставних осіб та загублені паспорти, або з такими, що не мали договірних відносин з товариствами, в назві яких є словосполучення «Топ-Сервіс».
Жодне з вказаних в угодах товариств продуктів харчування від товариств “Топ-Сервіс”, “Топ-Сервіс-Продукт”, “Топ-Сервіс-Трейдінг”, “Топ-Сервіс-Схід” не отримувало, грошові кошти експортерам не переказувало.
Автомобілями, вказаними в уніфікованих адміністративних документах, товарно-транспортних накладних митний кордон України та країн, куди направлялася продукція, не перетинався, реєстраційні дані цих автомобілів вигадані.
В деяких ветеринарних сертифікатах, які є додатками до вантажно-митної декларації, містяться відомості, що не відповідають дійсності. В цих документах шляхом монтажу змінені цифри серійних номерів та початковий зміст в деяких графах.
Гроші за товар, що згідно документів експортований, надходили не від підприємств-імпортерів і не з-за кордону, а з кореспондентських рахунків іноземних банків, відкритих в банках України, зокрема “РАКЕХ ВАКК”, “Московський діловий світ”, “Федеральний промисловий банк”, АКБ “Електроніка”, які відкриті в банках АБ “Сінтез”, АППБ “Аваль”.
Для отримання права на відшкодування ПДВ, в платіжних документах про надходження коштів на рахунки цих товариств зазначалося, що підставами платежу є розрахунок за продукти харчування.
Після цього зазначені товариства зверталися до податкових інспекцій за місцем реєстрації і одержували відшкодування ПДВ з бюджету.
Лише ТОВ “Топ-Сервіс” одержало в 1997 році 15 778 757 грн., в 1998 році 21 337 010 грн., в 1999 році — 9 697 098 грн., в 2000 році — 1 298 018 грн., з яких 224 021 грн. повернуто як зайво сплачену суму.
В процесі такої діяльності виникали перепони по безперешкодному одержанню ПДВ з бюджету та по інших питаннях господарської діяльності.
Для подолання перешкод, що виникали при здійсненні фінансово-господарських операцій мережею підприємств, в назві яких є словосполучення “Топ-Сервіс” і пов’язаних з ними комерційних структур з боку будь-кого, як з причин незаконного одержання ПДВ, так і з інших підстав, що виникали на грунті господарської діяльності, з метою нападу на посадових осіб та окремих громадян, Шагіним в 1997 році була створена організована злочинна група, яка з часом переросла в озброєну банду, фінансування якої здійснював він.
За ієрархією, до неї увійшли встановлена слідством особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв’язку з розшуком, та особа, відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю. Ці особи почали формувати організовану групу.
Влітку 1997 року, знаючи про цілі і наміри угрупування, до нього вступили Стариков К.В., Маркун О.Ю., Гандрабура В.В. та Герінков А.Е.
Згідно з розробленим планом, одержавши замовлення від Шагіна на вчинення злочину, направленого проти життя і здоров’я жертви, особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв’язку з розшуком, та особа, відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю, повинні були розробити в загальних рисах злочинний план, спосіб його вчинення і довести це Старикову, Маркуну і Гандрабурі.
Стариков, Маркун і Гандрабура розробляли детальний план, Маркун і Гандрабура встановлювали особу жертви, відслідковували її, підшуковували виконавців, забезпечували їх знаряддям злочину — спочатку ножами, а в подальшому — вогнепальною зброєю. А для зменшення сили звуку під час стрільби, використовували глушники. Всі члени банди вербували нових учасників.
Після скоєння злочину вони розподіляли між собою та іншими членами банди винагороду, одержану від Шагіна, а також майно, здобуте злочинним шляхом.
Організована Шагіним банда для виконання його замовлення на вчинення злочинів використовувала автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, засоби зв’язку — пейджери, мобільні телефони, рації.
Сформувавши таким чином організовану групу, Шагін в 1997 році почав давати замовлення на злочини.
В липні 1997 року заступник голови начальник управління документальних перевірок юридичних осіб ДПА у Жовтневому районі м. Києва, працівник правоохоронного органу Коліушко Т.В. перед тим, як прийняти рішення про відшкодування ТОВ “Топ-Сервіс” ПДВ з бюджету, вирішила перевірити правильність сплати ПДВ постачальниками товару для ТОВ “Топ-Сервіс”. Однак в ланцюжку постачальників було ТОВ “Стар-Блюз”, зареєстроване у м. Чернівці яке, згідно даних на той час, не займалося господарською діяльністю, а його установчі документи були загублені. З метою припинення дій Коліушко і залякування її, Шагін замовив особі, відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю, завдати їй тілесні ушкодження. За виконання замовлення Шагін пообіцяв виплатити 10 000 доларів США (в подальшому доларів).
Виконуючи замовлення, ця особа, згідно заздалегідь розробленого плану, звернулася до Старикова, Маркуна, Гандрабури, які виконали свою частину злочинного замовлення встановили потерпілу, місце її проживання, розпорядок дня. Маркун з Гандрабурою знайшли виконавця -Герінкова. При цьому Герінкову було достовірно відомо, що вчинення злочину пов’язано з професійною діяльністю потерпілої, однак він не знав її службового становища.
11.08.1997 року після виконання кожним з учасників своєї ролі, Герінков приблизно в 8 годин ранку, коли Коліушко йшла на роботу, в будинку №23-а по проспекту Оболонському в м. Києві біля її квартири №6 з застосуванням ножа спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона на місці померла.
За вчинення цього злочину Шагіним виплачена обумовлена сума -10 000 доларів.
Після цього до злочинного угрупування приєдналися раніше судимі Вишневський В.В., який відбував покарання разом з особою, відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю, Лазаренко Ю.В., який прийшов через своїх знайомих — особи, яка знаходиться в розшуку та Маркуна. До участі у злочинах, вчинюваних бандою, через Лазаренка залучалися Ружин Р.А. і Рудько С.М., які разом відбували покарання в місцях позбавлення волі. Середенко Ю.І. і його друг
Моісєєнко А.О. приєдналися через племінника Середенка — Стеценка О.П., котрий до своєї смерті, що настала 16.11.1999 року, був в дружніх стосунках з встановленою слідством особою, яка знаходиться в розшуку.
Спільною метою для них було — одержання грошей від Шагіна, як члена банди, за виконання його злочинних замовлень.
Виконавши замовлення Шагіна щодо Коліушко, злочинне угрупування при наступних замовленнях почало застосовувати зброю і таким чином перетворилося в озброєну банду. Достовірно знаючи, що замовлення поступають від Шагіна і ним фінансуються, кожен з учасників виконував лише ту роль, яка була відведена організаторами злочинів.
Організувавши й очоливши банду, на замовлення Шагіна особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, особа, відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю, спільно розробляли плани нападів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, підприємців і реалізовували ці плани разом із членами банди при чіткому розподілі ролей і обов’язків між її учасниками. З серпня 1998 року після смерті особи, в порушенні кримінальної справи відносно якої відмовлено, його функції став виконувати Стариков.
Місцем дислокації банди з квітня 1998 року стало приміщення станції
технічного обслуговування (далі по тексту СТО) ТОВ “Юнайтед Моторс”,
розташоване в м. Київі, вул. Оранжерейна, 3, яке було створене 12.07.1994
року. До складу засновників цього товариства увійшло АТЗТ “Топ-
Сервіс”, тому воно 05.09.1998 року було перереєстроване Шевченківською
райдержадміністрацією. Засновниками АТЗТ “Топ-Сервіс” були Шагін,
Фіалковський, Долинний, Дем’яненко, Фролов, Янковський, Драгунов,
Арабаджи І.І., а головою правління — Шагін І.І. Директором ТОВ “Юнайтед Моторс” призначено Старикова.
Наявність місця дислокації банди давало можливість її членам часто зустрічатися, планувати й обговорювати свої злочинні дії, що сприяло існуванню між ними стійких тісних зв’язків.
З метою вчинення злочинів членами банди використовувалися
автомобілі: особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження,
придбаний для неї Шагіним “Мерседес-500”, державний номер 765-97 КЕ;
Стариковим — “Фольксваген-3”, державний номер 731-15 КВ; Гандрабурою і Маркуном — “ВАЗ-2108”, державний номер 765-33 КВ, “ВАЗ-21099” державний номер 365-32 КВ і “БМВ-520”, державний номер 873-87 ОА, невстановлений слідством автомобіль “БМВ-735”; Лазаренком і Ружиним “ВАЗ-2109”, державний номер 209-15 КЕ і “ВАЗ-2108”,
державний номер 765-33 КВ; Середенком — “БМВ-535”, державний номер 976-23 ОА.
Створена банда відрізнялася стійкістю, що проявилася в її організованості, технічній оснащеності, тісному зв’язку між організатором Шагіним, керівниками банди і її членами, беззаперечним виконанням злочинних замовлень, наявністю вогнепальної зброї, про яку Шагіну було достовірно відомо.
У 1997-1999 роках зазначена банда, використовуючи вогнепальну зброю — пістолети “ПМ”, “ТТ”, “Вальтер”, газовий пістолет “ІЖ-78”, пристосований для стрільби бойовими патронами, а також ножі, вчинила в Києві, Хмельницькому, Херсоні ряд тяжких злочинів. З них на замовлення організатора та члена банди Шагіна:
1) 09.12.1997 року приблизно о 8 годині 50 хвилин бандою було вчинено
напад на Доскача С.Я. біля його квартири в будинку №31 по вул. Волгоградській в м. Києві за те, що при посередництві Доскача
несвоєчасно надійшла валюта для одного з підприємств створеної
мережі, до якої входили господарські товариства із словосполученням
“Топ-Сервіс”. В підготовці злочину брали участь її члени — особа,
відносно якої в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі
смертю, Стариков і Гандрабура, котрі разом відстежили Доскача С.Я.
Гандрабура взяв також участь у злочині, вчиненого бандою — напав на
потерпілого і з невстановленої слідством вогнепальної зброї заподіяв
йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. За виконане замовлення
Гандрабура одержав 1 000 доларів;
2) 09.01.1998 року приблизно о 18 годині 45 хвилин у дворі будинку №
9/13 по Чоколовському бульвару в м. Києві, де жив Тютюн А.Є. бандою
було вчинено розбійний напад на Тютюна А.Є. за вчинення ним таких
самих дій як і Доскачем. В підготовці злочину брали участь члени
банди — особа, відносно якої в порушенні кримінальної- справи
відмовлено у зв’язку зі смертю, Стариков і Гандрабура, котрі разом
відстежили Тютюна, забезпечили виконавця злочину, Герінкова,
транспортом. Герінков, котрому не було відомо про наявність зброї в
злочинному угрупуванні, при пособництві невстановленої слідством
особи на ім’я “Андрій” з застосуванням ножа напав на потерпілого і
заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний
розлад здоров’я та викрав його особисте майно на 37 тис. 742 грн. 10
коп.;
3) 09.06.1998 року близько 22 год. бандою в Хмельницькому в під’їзді
будинку №26 по вул. Тернопільській вчинено напад на Рибака В.В.,
якого помилково сприйняли за підприємця Рошку, котрий перешкоджав
реорганізації ВАТ “Городоцький молочноконсервний комбінат” і
1)
створенню ТОВ “Топ-Сервіс-Молоко”. В підготовці злочину брали участь члени банди Стариков, Маркун, Гандрабура та необізнаний на той час про наявність зброї в угрупуванні, Вишневський, які відстежили потерпілого на автомобілі Вишневського та автомобілі, який знаходився в загальному користуванні банди. Гандрабура взявши участь у злочині, вчиненого бандою, з застосуванням невстановленого слідством пістолета “Вальтер” напав на Рибака В.В., коли той повертався додому, і заподіяв йому тілесні ушкодження середньої тяжкості;
4) 18.01.1999 року приблизно о 18 годин 50 хвилин в Хмельницькому по
вул. Проскурівській, 19, з пістолету “ТТ” бандою було вчинено напад
на підприємця Кучерова А.П. з метою його вбивства за те, що той
чинив дії, аналогічні діям Рошки. В підготовці злочину брали участь
Стариков, Маркун, Гандрабура, Середенко. Вони відстежили
потерпілого в Хмельницькому, забезпечили безпосереднього виконавця
злочину зброєю, Середенко на своєму автомобілі підвіз Моісєєнка до
місця злочину і чекав доведення його до кінця, щоб втекти. Моісєєнко,
взявши участь у злочині, вчинюваного бандою, в той час коли Кучеров
сідав у свій автомобіль з метою вбивства, вистрелив в нього. Однак
злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі його
учасників, оскільки потерпілий ухилився від пострілу. Скалками
розбитого скла автомобіля пошкоджено його обличчя і завдано легкі
тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я. За
виконання цього злочину Шагіним виплачено членам банди 10 000
доларів;
5) 09.02.1999 року приблизно о 19 годині 20 хвилин в під’їзді будинку №
2/27 по бульвару Праці в м. Києві бандою вчинено напад на працівника
<P clas
