Оперши руки в боку й трохи відкинувши назад голову, скажемо словами незабутнього Станіславського: „Не вірю!”. Не вірю, що в систему електронного підрахунку голосів Верховної Ради могли проникнути вороги помаранчевої коаліції, зірвавши недавнє голосування по кандидатурі прем’єр-міністра. Бо каже ж Народний Президент, що ознак втручання в парламентські комп’ютери не виявлено – як тут засумніватися? І призначений Народним Президентом заступник голови СБУ Микола Герасименко також каже, що нічого підозрілого досі не виявлено. І навіть депутат Юрій Кармазин. Бо інакше, якби пан Юрій мав щонайменші сумніви в захищеності системи „Рада”, він, напевно, вже здійняв би страшенний галас, як це було раніше за менш значущих приводів.
Але ж з іншого боку є факт: як запевняють народні обранці, за призначення Юлії Тимошенко проголосувало 227 народних депутатів. А табло висвітлило цифру 225. Це, мабуть, барабашка попрацював. Бо кажуть усі – і Гарант Конституції, і розробники системи „Рада”, що проникнути ніяким хакерам у ту систему неможливо. Що дає нам привід знову ж таки пригадати Станіславського і вдруге проголосити: „Не вірю!”
Ось і депутат Кармазин щось підозрює. Ні, сумнівів у захищеності системи „Рада” він не має, бо тоді галас би вчинив неймовірний – ми ж Кармазина всі знаємо. Але підозрює. Пан Юрій 13 грудня навіть невеличке інтерв’ю з цього приводу дав „Українській правді”, де розповів, що: „Під час останнього голосування від нашої фракції п’ять чоловік натискали (кнопки) Катеричнук, Гриценко, Герасим’юк, Карпук, Довгий, вони не змогли проголосувати. Написано, що вони голосували”. А потім зніяковіло додав: „І раніше траплялися такі речі”.
Святі слова. Дійсно, раніше такі речі траплялися неодноразово. Принаймні автор цих рядків нарахував щонайменше з півсотні випадків, коли система „Рада” взламувалася лише для того, щоби записати на виступ народного депутата Кармазина, позаяк Юрій Анатолійович не любив гаяти час у черзі перед мікрофоном. Навіть більш того, тривалий час у Кармазина був помічник на прізвисько „Босий”, за паспортом – Євген Костенко, з якого сміялися депутати попередніх скликань. Пан Костенко, дійсно давав підстави для глузливих зауважень, бо постійно занурений у якісь підрахунки, не мав бажання слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. Та й допомоги своєму шефу не надавав ніякої, хоч і отримував зарплатню помічника народного депутата. За єдиним винятком – Євген Костенко є видатним хакером, яким міг безперешкодно ламати захист системи „Рада” і з віддаленого терміналу керувати хоча табло, хоч кнопками для голосування, хоч протоколами, що зберігалися на сервері.
Втім, як стверджували в приватних розмовах інші помічники Кармазина, своїми можливостями Костенко ніколи не зловживав і обмежувався лише записуванням шефа на виступи. Одначе й з цього приводу за лаштунками Верховної Ради траплялися численні скандали, а народний депутат пан Соломатін, пам’ятається, неодноразово погрожував Кармазину вивести його на чисту воду разом з талановитим помічником. Одначе, Костенко лише посміювався й публічно знущався з тодішнього голови ВР Литвина, який не міг второпати, звідкіля беруться незрозумілі записи.
Невдалі для Кармазина парламентські вибори 2006 року позбавили Костенка можливості ходити до Верховної Ради. Але комп’ютерний геній не залишився без роботи – доля звела його з тодішнім міністром з надзвичайних ситуацій Віктором Івановичем Балогою. Для демонстрації своїх здібностей Костенко миттєво взломав систему реагування МНС, повергнувши в шок всіх Балогиних заступників.
Нині Євген Костенко працює в Секретаріаті Президента й виконує специфічні завдання Віктора Івановича. Про деякі з них ми розповімо іншого разу, а зараз, оперши руки в боки й трохи відкинувши назад голову, скажемо словами незабутнього Станіславського: „Не вірю!”. Ну не могли ніякі вороги помаранчевої коаліції проникнути в система „Рада”. І Президент запевняє, що не могли, і заступник голови СБУ, і пан Кармазин. Бо Віктор Іванович – ну який він ворог?
Володимир Бойко, спеціально для «ОРД»
