Вчера в газете «Україна молода» http://www.umoloda.kiev.ua/number/927/113/33732/ появилась статья из которой следует, что Святослав Пискун вовсе не Святослав Пискун, а Святослав Фурман и к тому же еврей. Нам, как бывшим воинам-интернационалистам абсолютно все-равно какой национальности Пискун, украинец, еврей или пуштун. И на статью эту как образчик очень черного «пиара» мы бы не обратили ни малейшего внимания. Если бы в ней, в этой «поганке» не упоминалось честное имя нашего сайта. И в таком оригинальном контексте. Цитируем издание Президентского одноклассника Мышы Дорошенко:
«За прокурорським рахунком
І насамкінець. На сайті www.ORD-UA.com учора з’явився допис про те, що насправді пан Піскун дуже шанує свого біологічного батька Фурмана, бо саме під його прізвищем (але під своїм ім’ям) реєструє розрахункові рахунки у низці провідних європейських банків (Swiss Bank, Deutsche Bank) та в офшорній зоні на Кіпрі (Bank Imperial). Саме під цим прізвищем брати Святці свого часу нібито розпочинали власний бізнес, який вилився, зокрема, і в наручний годинник «Вашерон Константен» за 7 тисяч доларів на руці Святослава Михайловича. Ми, звичайно, бачимо годинник, але заперечуємо й заперечуватимемо плітки про рахунки і бізнес глави ГПУ, поки не отримаємо їх підтвердження від компетентних органів. Тим паче спростовував це і сам Піскун, коли два роки тому казав в інтерв’ю «УМ»: «Справа в тім, що моя родина офіційно декларує досить непогані прибутки, і я, коли балотувався, офіційно подавав відповідну декларацію у Верховну Раду. Тоді ця сума навіть викликала запитання у Президента. Але я сказав: що, Генпрокурор має бути бідним? Звісно, сам прокурор не має права займатися бізнесом. Але бізнес є в моєї дружини, доньки, зятя».
Хоча за два роки після тієї розмови багато чого змінилося…»
Прочитав этот пассаж мы с коллегами весьма удивились, так как никаких антисемитстких поганок принципиально не размещаем. И, естественно, в статьях сайта ничего подобного не обнаружили. Зато нашли на форуме сообщение некоего Ryleta следующего содержания: «Пробач, шановний читаче, за такий заголовок, але ж нижче ти побачиш, що ми мали на увазі, загострюючи твою увагу на національному питанні. Із зникненням так званої “п’ятої” графи у наших паспортах було закладено одну з головних підвалин омріяної всіма свідомими мешканцями України ДЕМОКРАТІЇ – рівність можливостей та відповідальності кожного громадянина, поза залежності від будь–яких, у т.ч. національних його особливостей.
Але ж, друже, цей постулат лишився тільки на папері. Поставимо собі просте запитання: скільки разів можна бути звільненим і поновленим в судовому порядку на займаній посаді? І тут же, немов із глибин приспаної соціальними “революціями” підсвідомості, вистрибує відповідь – да, скільки треба, стільки ж і можна!
За всю сучасну історію нашої суверенності і незалежності випадки вирішення свого працевлаштування через суд стають доволі непоодинокими, але ж інша справа, коли незаконно звільнили директора заводу, начальника цеху, чи рядового працівника. Яка це подія для держави? А тут цілий Генеральний прокурор, старанно милуючись перед об’єктивами телекамер, дозволяє собі “фарисейський” спір з самим Всенародно Обраним Президентом України. Мовляв, не розбирається Гарант Конституції у тонкощах трудового законодавства, а оті “незграби від права”, які засіли в кабінетах на Банковій, ще й “масла до вогнища” додають, підсовуючи йому на підпис “незаконні” розпорядження…
Як ми всі знаємо з історії, “фарисеями” називали ізраїльське духовенство, яке насправді у переважній більшості не мало нічого спільного з поняттям старозаповітної суспільної моралі.
До чого ми згадали цю тезу? Відповідь, любий друже, тебе не розчарує!
Перейдемо до особистостей: Піскун Святослав Михайлович, народився у березні 1959 року в мальовничому українському містечку Бердичів, що на Житомирщині, який недобрі люди українським взагалі не вважають, зважаючи на чи не найчисельніше компактне проживання в ньому поляків та.. євреїв. Задай собі питання, дорогий читаче: чи така проста і пересічна постать наш “тричі приставлений” Генеральний прокурор?
Риторичне питання, але… Відповідно до запису акту про народження №296 від 08.04.1959 року, не побоїмося цього слова, Герой нашого оповідання був зареєстрований під достатньо неоднозначним, але все ж таки цікавим прізвищем Фурман. На той час його мати Фурман (у дівоцтві – Святець) Тайба Лейбівна (а згодом, з легкої руки сина – Львівна), єврейка, перебувала у шлюбі з Фурманом Рафаїлом Мойсейовичем. Після розлучення у 1965 році (історія давно загубила в своїх глибинах його мотиви, але ж документальні свідчення цього так і лишилися в надрах Бердичівських архівів) пані Тайба Лейбівна, повертаючись на дівоче прізвище, надала його шестирічному синові Славіку Рафаїловичу.
Згідно із записом встановлення батьківства, зробленому 5 червня 1969 року Святець Святослав (вже) Михайлович отримав прізвище Піскун у зв’язку із оформленням його батьківства Піскуном Михайлом Семеновичем.
Як свідчать старі, вкриті багаторічною пилюкою документи з Бердичева, наш герой має рідного старшого брата – Святця Бориса Рафаїловича, який також був позбавлений прізвища Фурман після розлучення матері з Рафаїлом Мойсейовичем.
Ми читаємо твої думки, читаче: ти скажеш, ну то й що? Ну єврей наш тричі Генпрокурор, що з того? Ну, незручно йому якось своїм походженням перед суспільством вихвалятися, бо він сором’язлива і порядна людина, досвідчений і заслужений юрист, член Вищої ради юстиції України.
Дозволь з тобою не погодитися… Точніше не погодитися в окремих деталях…
Відповідно до наявних документальних підтверджень, пан Піскун дуже шанує свого біологічного батька, бо саме за його прізвищем (але під своїм ім’ям) Святослав Михайлович–Рафаїлович реєструє і впорядковує розрахункові рахунки у низці провідних європейських банків (Swiss Bank, Deutsche Bank) та в офшорній зоні на Кіпрі (Bank “Imperial”). Саме за цим прізвищем, як подейкують в коридорах Генеральної прокуратури, брати Святці свого часу розпочинали власний бізнес (і тільки не говори нам, любий друже, що є лише простим подарунком славнозвісний подарунковий швейцарський годинник вартістю понад 7 тисяч американських гривень, який Святослав Михайлович носить на руці і обіцяв подарувати першому журналісту, який докаже, що він його купував). Проте, як кажуть, брати швидко посварилися і навіть досі уникають публічних зустрічей, оскільки “Містер Прокуратор” дуже переживає, аби ніхто не дізнався про його походження, бо воно, як ми бачимо, є доволі цікавим “золотим ключиком”… до незчисленних сімейних скарбів.
Проникся, читаче! Скажеш повсюди бруд та брехня? А звідки тоді такий шалений тиск на редакцію Володі Арьєва та на “5 канал” взагалі з боку пана Святослава? Чим він спричинений? Про що таке зміг дізнатися продюсер “Закритої зони” по своїх “єврейських” каналах?
Може про сотні тисяч доларів, які “осіли” в гаманці Святослава Фурмана за те, що він шляхом погроз кримінальним переслідуванням одеських правоохоронців добивався зняття арешту з майна й активів скандально відомого зернотрейдерного підприємства “Рамбурс”, що фактично займалося контрабандним вивезенням зерна, здійснюючи перевалку в Одеських портах під “дахом” обласної прокуратури? А може про сприяння співвласникам ТОВ “ІнвестАгро” у захопленні “Новоукраїнського цукрового заводу” та привласненні “Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів”? Нічого собі товариство з обмеженою відповідальністю! Як хапнути, так можна, а як відповісти перед законом, так “маємо обмеження”.
До речі, про хлібопродукти житті Піскуна можна говорити багато і обовязково піднімемо цю тему…(Далі буде)»
Следует заметить, что форум у нас не модерируется, чистим его только от откровенной похабщины и спама. Сообщение Ryleta как-то прошло мимо нашего внимания. Кто ж знал, что Мыша Дорошенко решил использовать наш сайт как площадку для слива своей дешевой «компры»? На будущее. «Оранжевые» вы там, «голубые» или зеленые в крапинку, не нужно пытаться нас использовать. Тем более использовать наш форум. Найдите какой-нибудь небрезгливый сайт и напечатайте там свою антисемитскую погань. На форуме у нас разное пишут, а так как он не модерируемый, то мы за его содержание не отвечаем. Кстати, на той же ветке о Пискуне – еврее, кто-то написал сообщение о Мыше – педерасте. Цитируем того же Ryleta «По неоспоримым данным главный редактор издания “Украина молода” является пассивным педерастом и постоянно склоняет Ющенко к грязному сожительству». Ну и что,нам теперь материал сочинять о том, какой ориентации Мыша Дорошенко? Вообще, сдается нам, из-за таких вот небрезгливых уродов, как этот президентский одноклассничек и просрали мы «оранжевую» революцию. Что, Мыша, мало того, что Президента вашими стараниями полмира уже считает полным мудаком и тряпкой, так теперь желаете раздуть ему славу антисемита? «Пиараст», блин, из Хоружевки.
Станислав Речинский, «ОРД»
