С – Ну, чому? Ну чому це так?
О – Я не знаю… я не знаю.
С — Що Вас засмучує.
О – Меня ничего не засмучивает, я не знаю, что в тех. Матеріалах.
С – Ну, ми же цим знімаємось.
О – Нечем Вам больше заниматься. Возбудили бы лучше что-нибудь нормальное.
С – Ви подумайте, чому раньше нічого не порушували, а тепер взяли і порушили?
О – Я не знаю.
С – Ну чому?
О – Я не знаю.
С – Мені просто цікаво. Можете не відповідати на моє запитання.
О – Я не буду отвечать на Ваш вопрос.
С – Яка Ваша особиста думка?
О – Моя особыста думка. Я вообще не понимаю при чем тут… Совершенно нормальная ситуация – знищування, Вы понимаете? Да, пожалуйста, я вошел в комиссию! Я это дело не вел, я не знаю как, на кого, не знаю фигурантов этого дела, как у нас говорится, объекта.
С – Я Вам скажу як це було. Старший прокурор управління, ну який вивчав матеріали. І що ж там було? Що ж там було у тих матеріалах, що порушили справу?
О – Черт его знает… А как Вы думаете? Что там было? Я Вам говорю, что я не знаю.
С – (бурмоче нерозб) .. я Вам по-грубому скажу: якого хуя я тут сижу взагалі? Чого цей…
О – (перебивает) Ярослав Михайлович! Это я Вам скажу!
С – (перебиває) Любомир!
О – Я извиняюсь, Любомир Михайлович, я Вам действительно скажу, что вот это Вам не хер делать.
С – (бурмоче нероз)… Ця комісія…. На хєра воно було треба? Ці соро-моро… знищувати, по оперативній роботі, а я тут сижу, в цій генеральній прокуратурі разом з цим слідаком і хєр його знає що на роботі… Причому тут я?
О – Я так и думаю. Если нам с Вами нечем заниматься… я, в принципе, понимаю, что фигня все (шепчет: «кроме пчёл»)… вот увидите…(нрб)…
С – Я просто так скажу, чому така спішка була при знищенні?
О – Олександр Михайлович…
С – (переб) Любомир!
О – Любомир. Да! (бурчит нрб)… все эти жёлтые страницы… мне почему-то кажется, что это дело неактуально. Насколько я знаю, то что «Д» вёл …. Самое рациональное, мне так кажется, то, что было нужно для продолжения подальшого ведения этой оперативной деятельности. Насколько я знаю, ребята занимаются снова этой тематикой, то осталось самое главное, поверьте. А по-нормальному говорить, то фуфло просто было, вот его и сожгли. Оно не нужно было. Вот и всё! Вы поймите, ничего там особенного не зныщувалы!
С – Порушення інструкції – це не є кримінальна відповідальність, то є ваша проблематика, внутрішня. Мене це не цікавить, у мене Вам така порада. Допити, виклики і …
О – Давайте так, если я чего-то не говорил…
С – Прочитаєте це все, тіки… е-е-е… якщо ви з чимось будете незгідні, в плані. Якщо воно міняє суть.
О – Я не знаю что Вы там писали и с моих ли слив писали. Как мы будем в конце писать? «Бэз физычного и псыхологичного тыску»? Да или нет?
С – Ми будемо преслідувати мету зараз, щоб оце, що не так, ото не так… е-е-е… я Вам дам листочок і Ви усе напишете собі: «Хочу уточнити», те, що я написав, воно відповідає тому, що Ви говорили.
О – нет. Ну так как мы будем писать этот допыт?
С – Ну-у, Ви вправі написати скаргу на мої дії.
О – Был ли психологический тыск или нет? Мне интересно! И с моих ли слов это записано?
С – Ви можете доповісти і своєму керівнику, і Дріжчаному рапорт напишіть, що я там Вас… а то я відчуваю…
По очереди тяжело вздыхают по несколько раз.
О – Вы прекрасно понимаете, что половину вообще мог написать «порядка ст.63 я отказываюсь отвечать на этот вопрос, потому что он касается лично меня».
С – Що таке психологічний тиск? Це дуже суб’єктивно. Ви можете дописати все з чим Ви не згідні.
О – Давайте я… давайте напишу… я точно не помню… ещё раз повторяю…
С – Пишіть так…
О – (переб) Зауваження?
С – Хоч «зауваження»… чи «хочу уточнити». Хочу уточнити!
Пауза.
С – Я думаю Вам прийдеться…
О – (перебивает) Знаю-знаю!
С – «Д» Вашого віку?
О – Старше.
С – Старший?
О – Да.
С – Написали? Протокол мною прочитаний… стандартно.
Пауза.
С – Бажаю Вам більше не попадати в такі ситуації.
О – В какие «такие»? Что, мне больше ничего не сжигать?
С – Як сьогодні… у Вас буде все нормально. Я гарантую. Дай Бог буде все нормально.
О – Так! До свидания!
Конец допроса.
Допрос продолжался 2 часа 40 минут.
«ОРД»
