С – У Вас з «Д» стосунки нормальні?
О – Рабочие. Он не является самым лучшим другом.
Следователь что-то бурчит неразборчиво.
О – В гости друг к другу не ходим.
С – А чому сааме Вас попросив «Д»?
О – Просто подошёл, попросил.
С – Що було в справі? Ви не знаєте?
О – Нет.
С – І Вам не розказували?
О – Нет.
С – А Ви до «Г» не ходили по цій справі? З томами?
О – Насколько я могу вспомнить, нет.
С – Які матеріали виділялись з цієї справи?
О – Я оттуда ничего не выделял.
С – В Вашій присутності?
О – По-моему, там ничего выделено не было.
С — А матеріали, які мають історичну цінність? Як вони виділяються?
О – Довидку-замиснык…
С – Що?
О – Довидку-замиснык ложат. И пишут том в деле, где….
С – Ну у Вас бувало таке, коли Ви спалювали матеріали, чи допомагали спалювати і треба було виділити матеріали, які мають історичну цінність? Як це Ви оформляєте? Виділяв «Д» якісь матеріали?
О – Я знаю, что материалы какие-то оставались, но по сути, там были не та материалы. Те материалы, они были, по-моему, десятилетней прямо давности.
С – А облікові карточки Ви зпалювали?
О – Я не помню.
С – То Ви настоюєте на тому, що «С» була з Вами?
О – Настаиваю.
С – А як Ви відноситесь про те, що під час спалювання документальних матеріалів була присутня оперуповноважена «К» з іншого відділу? Я закінчу запитання. Де правда? Я Вам за правду задаю питання. Кого Ви обманули? Мене Ви обманули? Чи свого начальника?
О – Что это Вы меня хаять начинаете? Сначала кололи, как пацана, теперь хаять меня начинаете. Я в профессиональных документах всё понимаю.
Следователь что-то показывает.
О – Ну, это рапорт, а это протокол допроса.
С — Так це Дріжчаному, чи мені?
О – (тяжело вздыхает) Похоже Дрижчаному…
С – Дріжчаному? Я б на Вас не лаявся, ні на кого, ні на чого. Ви не підозрювані, не обвинувачені.
О – Тем более. Вы сами понимаете прекрасно.
С — Ви свої емоції тут стримуйте, бо Ви червонієте.
О – Ну чего я червонию?
С – З-за того, що Ви неправду говорите.
О – Я всё время то раснею, то белею.
С – Негарно офіцеру.
О – Согласен.
С – А як від цього зреагує серце у Дріжчаного? І Ваша безпека… Я не знаю. Я думаю очні ставки тут не потрібні, взагалі. На очних ставках Ви отримаєте незадоволення.
О – Представляю.
С – Хто говорить правду, той каже її зразу, бо отут будете Ви, а отут буде вона…
О – Кто «вона»?
С – Вона.
О – Кто «вона»?
С – Вона! «С»! І як Вам буде це по нраву перед жінкою, яка старша Вас на двадцять років?
О – Мать троих детей.
С – Начинати свою роботу з обману…
Следователь что-то тихо и неразборчиво говорит грустным голосом. Офицер в это время тихо разговаривает по своему мобильному телефону.
О – Я перезвоню.
С — …з обману… (продолжает говорить неразборчиво).
О – (перебивает) Всё спалили!
С – Напам*ять собі нічого не залишили?
О – Нет, такого не было.
С – Хто його знає…
О – Вы рассказываете про офицеров, я офицер. Понимаете?
С – Ну правільно і должни говоріть правду
О – Правду, да? Ну, так правду. То Вы меня чуть ли не сначала про неправду… Делаете из меня лгуна. Я, оказывается, какие-то дела брал, начинаете мне рассказывать как тома брал… Не для протокола, но я воспринимаю прямо как оскорбление. Есть акт. Ну как это так? Брать тома, и, я не знаю, куда-то их девать? Тома были, ещё раз говорю, пожелтевшие. Я понимаю, что можно преклоняться перед оперативным искусством моих начальников, которые вели их тогда, мне так кажется.
С – Просто… е-е… Знаєте що… Я думаю, коли хтось Вас обманює, тим більше у Вашій роботі, Вам би так саме не сподобалось. Якби Ви, допустім, викликали мене в кабінет до себе на бесіду. Або в Вас були якісь матеріали, на підставі яких була б порушена кримінальна справа. І потім Ви то всьо взяли розкололи, як то говорити, Вашими руками, оперативні, вірніше, матеріали, за результатами якої була порушена кримінальна справа. І Ви б у людини відібрали пояснення, і це пояснення Ви положили на папір, і потім приходить ця людина і починає говорити неправду.
О – У мэнэ такое было много раз.
С – Вам би це сподобалось?
О – Любомир Михайлович! А причому тут сподобалось-нэсподобалось?
С – Ну, я запитую, просто. От Ви задоволення б отримали, коли б Вам та сама людина прийшла до Вас… Отут лежить Ваше пояснення, а отут протокол допиту і Вам слідчій говорить, що у Вас там Пєтров-Іванов, якого Ви розкатали, який дав Вам покази, зараз мені бреше… І як би Ви дивилися на того Петрова-Іванова? От як?
О – Дывывся б…
С – Те саме і Ви мені розказуєте, що насправді були усі троє, а насправді були тільки двоє… Тому що в кожної людини є свої проблеми і проблеми…
О – (перебивает) Негров, индейцев.
С – Шеріфа!
О – Вы знаете, работа «С» есть в том… Одной из её функциональных обязанностей, по посаде, заключается в том, что она сверяет и присутствует при уничтожении документов. Моя работа, как члена комиссии, заключалась тоже в том, чтобы сверять и присутствовать при уничтожении документов. Смотреть по документам все ли внесены в акт…
С – (перебиває) Акт про знищення… е-е… матеріалів оперативної справи є офіційним документом чи ні? Після того як Ви підписали?
О – Не знаю… Не могу трактовать.
С – Знаєте, що він є офіційним документом?
О – Нэ е..
С – Є!
О – Нэ е!
С – Є! Тому внесення туди неправдивих данних – це вже є службовий підлог.
О – Есть… наверне…
С – І то, що вона підписала, не будучи там з Вами в підвалі, то вже є службовий підлог, а Ви вигороджуєте.
О – Никого я нэ выгороджую.
С – Насправді вона написала, що вона там (бурмоче нерозбірливо)… І тим більше, саме те ж саме, що при спаленні була присутня оперуповноважена «К» другого відділу четвертого управління… Яка в той час виконувала обов*язки інспектора секретаріату (перегортає папери)… Довідково повідомляємо, що при знищенні замість «С» була присутня оперуповноважена «К».
О – Я помню, что была «С».
С – А де, помнітє? Що її не було?
Пауза.
С – Ну як?
О – Давайте будем писать протокол.
С – Я буду писати…Офіцер СБУ! Таких офіцерів треба виганяти з роботи. Да! За неправду! Що ж Ви… Вас там вчили… Що ж тоді Усама Бен Ладен? А зараз в такій дрібниці Ви брешете всій Генеральній прокуратурі, разом з Медведиком на чолі. Пишете одне, а потім ідете і чухаєте собі голову: «Як бути дальше, що ж робити? Давай, збираємось, поговоримо…
О – Вы с нас прямо злочынну группу за попэрэдньою змовою делаете…
С – Близько до того.
Пауза.
С – Чого Ви обманюєте? Я не збираюся Вас тут виховувати, але яке незадоволення буде після цього допиту… Внутрішнє, психологічне. То люди, які по тридцять років працюють, їм же набрехати, що раз плюнути.
Пауза.
С – А як інакше назвати ніж брехунами я не можу, понімаєте?
Пауза.
С – Ні сьогодні, ні через рік, ні через два, ні через десять… закрутиться великий клубок… Потім і будем не знати що робити з цією брехньой.
О – Извините. Как я должен сейчас Ваши слова расценивать? Как угрозу?
С – Та перестань! Що ти … угрозу… яка угроза? Що ти сидиш, дурака валяєш переді мною, прокурором?
О – Любомир Михайлович, давайте не будем друг другу тыкать, раз на то пошло… Я – Валерий Витальевич, Вы – Любомы… Любомир Михайлович. Я у Вас сижу, допрашиваюсь, как свидетель, попрошу уважать меня, как офицера.
С — Як я Вас можу поважати як офіцера, якщо Ви мені брешете? Як я Вас можу поважати, як офіцера? Як взагалі Ви можете це ім.*я використовувати? Високе звання офіцера, якщо Ви брешете мені. Про які високі матерії Ви говорите… Звання офіцера… Це звання треба спочатку заслужити.
О – Вы знаете, я буду молчать.
С – Тим більше Ви підписалися за завідомо неправдиві покази.
О – Подписался.
С – Ну?
О – Прекрасно знаю про что там подписывал.
С – Ви не знаєте що «С»… і в той час коли Ви палили Ваші томи у підвалі, вона була відзначена як вона заходила в цей день на Володимирську, 33. Як Ви цього не можете зрозуміти, як оперативний працівник, як?
О – Я Вам ещё раз рассказываю, как оперативный сотрудник…
С – (перебиває) Коли я візьму роздруківку, яка прийде з головного штабу, де вона ходить пошту брати… Ваші карточки-замінники, не замінники, а ноль три – елєктронка, як у нас в генеральній…
О – (перебивает) Я всё понимаю, что и здесь всё фиксируется.
С – Ну і що? Як вона була? Яким чином? Чи вона літає, чи вилітає, чи її карточкою хтось скористався, щоб скомпрометувати…
О – (перебивает) А ездит на служебной машине… Она ездит на служебной машине…
С — (перебиває) І заходить в службове приміщення.
О – И заходит в службовое помещение.
С – О, чуть-чуть подумайте, Ви ж оперативний працівник. Ви ж розумієте, вона виходить, а у Вас всі, у Вас всюди фіксується.
О – Всё прекрасно…
С – (перебиває) І завтра, чи післязавтра буде ця відповідь, з тієї служби, яка фіксує вихід і захід «С». І там буде написано період часу де вона знаходилась на Володимирській, 33, чи в іншому, чи на Малопідвальній… І що тепер буде? Як воно дальше? Яким вона чином попала туда? Не обманюйте! Тому що говорю: брехня породжує брехню, а потім цей клубок дуже важко розпрямити. Надзвичайно важко. І тим більше, вона розписувалася в журналі за отриману документацію в той самий день, коли вона… коли вона разом з Вами знищувала…(нерозбірливо бурмоче)… як Ви цього не можете збагнути?
О – А чего я не могу понять?
С – Ну-у…
О – Если она там была…
С – (перебиває) Якщо стоїть відмітка, що її там не було…
О – (перебивает) Видмитка? Где? Где она не была?
Следователь бурчит неразборчиво. Офицер периодически вздыхает.
С – Не може буть…
О – Почему не может?
С – Я запишу що Ви кажете, що вона була там разом з Вами, але потім я зобов*язаний буду це все використати по-іншому, в іншому рапорті. І тоді відносно Вас буде прийматися рішення. Саме відносно Вас. Не відносно Кожемякіна, а саме «Д», «Г», «С» і інших, а відносно Вас. Є така стаття 97 КПК України, не мені Вам розказувати.
Офицер в это время что-то неразбочиво бурчит.
С – А Ви мені начинаєте розказувать і кивать головою, що Ви там був і були троє. Ця бутерброди їла…
Пауза.
С – Якщо називаєтесь офіцер, то будьте офіцером до кінця, тим офіцером, якщо Ви дійсно офіцер. Значить закрита справа була восьмого вересня, акт від восьмого вересня, а закрита була також восьмого вересня. Сьомого вересня він виніс, Кожемякін йому восьмого затвердив про те, що сьомого числа була закрита справа. Вам відомо було про це. Чи не відомо?
Длительная пауза.
С – Що це? Я не розумію Вас?
О – Нет.
Пауза. Шелест бумаги.
О – По-моему…
Длительная пауза. Следователь что-то тихо бормочет.
С – І запропонував взяти участь у знищенні матеріалів справи, правильно?
О – Запропонував включыты мэнэ в комиссию по зныщэнню докумэнтальных матэриалив.
Длительная пауза.
С – Знали яка це знищується справа.
О – Да… лещи…
(продолжение допроса следует)
«ОРД»
