З моменту розподілу в 2004 р. успішного підприємства на “Аеропорт” і “Авіакомпанію” почалися проблеми з забезпеченням роботою (нальотом) і виплатою заробітної плати. Нальот годин скоротився в кілька разів. Розвалюють підприємство майже по такому ж сценарію, як це було в Жулянах (Київ), Одесі, Сімферополі…
В Жулянах майже всі літаки порозпродували. Те ж зробили й з Льотною академією в Кіровограді, літаки “прихватизували” і порозпихували по комерційних структурах, де вони успішно “кують бабло” по Африках на високе льотне начальство. Курсантів зараз вчити нема на чому. Хто має блат, тих катають (розписують нальот) на підприємствах в рейсових польотах разом з пасажирами. Пасажири про це не знають 
У Львові 2005 р. вклали в Ан-12 на ремонт біля пів-мільйона $ і за рік часу все зробили, щоб не підняти його в повітря, незважаючи на те, що ці літаки в інших фірмах “несуть золоті яйця”.
Була можливість здати літаки в аренду й мати прибуток (“Аеровіз”, “Ветеран”, “Воларе”…). Екіпажі б мали роботу, досвід і достойну зарплату . Тепер це не вигідно. Заявляють, ніби-то не можуть найти для літака роботу.
Простіше грузові транспортні літаки Ан-12 і Іл-76 розпродати, спершу довівши їх до стану металолому.
Відмінялись рейси в Сімферополь через вдсутність справної техніки.
Навмисне нищиться прибуткове ще 2-3 роки тому підприємство. Пілоти розбігаються хто куди може.
Дефіцит льотної роботи призвів до того, що в льотній службі утворився клан, який тільки себе забезбечує нальотом, добовими в $ і заробітною платою, а решті льотного складу влаштували “голодомор”. В льотній службі створили гнітючий моральний клімат. Брехня і підлість по відношенню до підлеглого тепер стало нормою.
Раніше льотним керівникам були обмеження по оплачуваному нальоту, щоб вони не мали можливість красти, а займались льотно-методичною роботою. Наприклад: командиру авіаескадрильї оплачувалось 25 льотних годин з коефіцієнтом 1.4 від командира повітряного судна. Тепер вони собі встановили, щоб їм оплачувалось все, що вони собі урвуть. Заради наживи нехтують передполітним відпочинком і льотними законами: катастрофа в Салоніках їх нічого не навчила. Може в 22 прилетіти і в 6 знов “в польот”.
За рахунок нальоту рядових командирів проводиться ввід до ладу нових командирів, наперед знаючи, що на підприємстві ті працювати не будуть, беруться на тренування курсанти в той час, коли рядовим пілотам немає роботи. Але високе льотне начальство таким чином себе забезпечує нальотом, який оплачується “з коефіцієнтом”.
З підприємства вимиваються кошти. Нальот скоротився в кілька разів.
З таким підходом заробітної плати основній масі працівників не буде.
Штаний розклад льотних керівників не мінявся з радянських часів, коли льотного складу було в 5-6 разів більше. Попридумували собі посади, щоб була можливість наживи.
В штатному розкладі підприємства біля 200 працівників невідомо чим займаються, але заробітна плата їм нараховується.
На даний момент за червень, липень заробітної плати основній масі працівників не виплатили. 
До Великого свята 24 серпня основній массі працівників видали по 150 грн…. 
А з чого її платити? Гроші ж заробити треба.
Глуха стіна… і бажання наживи.
==============================================
Відписка з міжрайонної транспортної прокуратури.
Є цікаві дані:
… була проведена комплексна перевірка ДАП “Львівські авіалінії” з приводу нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати. Встановлено, що станом на 01.07.06 р. підприємство працює збитково, має заборгованість із виплати заробітної плати … 507,5 тис. грн, в т.ч. перед 466 працюючими на суму 502 тис. грн… Дебіторська заборгованість на 01.08.06 року становить 7244,8 тис. грн., кредиторська — 11837,8 грн., … перед бюджетом — 318,6 тис. грн, перед пенсійним фондом — 965 тис. грн. … за період з 01.01 по 30.06.06 року на заробітну плату використано 2572,6 тис. грн.
За результатами перевірки винесено припис генеральному директору ДАП “Львівські авіалінії” Ковальчуку О.П. про необхідність негайного усунення порушень вимог Конституції України, Кодексу законів про працю …
Львівський міжрайонний транспортний прокурор Є. Крикливець.
09.08.2006р.
До розподілу були прибутки Що далі буде?
Керівництво ДАП “Львівські авіалінії” приймає за відома збиткові для підприємства рішення, а працівники підприємства впевнені, що відбувається свідомий розвал авіакомпанії за відомим сценарієм чи не всіх регіональних авіаперевізників України
В кінці 2005 року, економічний стан авіапідприємства почав стабілізуватися. Можна було зробити висновки, що при наявності таких темпів зростання авіакомпанія має шанси на майбутнє. З‘явилися плани на регулярні рейси за кордон, що мало дати можливість збільшити обсяги перевезень, а відповідно і доходи підприємства.
В 2006 році вперше у історії авіапідприємства ДАП ,, Львівські авіалінії” заявили про себе, як про перевізника на міжнародних регулярних маршрутах. Вперше з’явилася реклама про відкриття нових міжнародних рейсів, було проведено їх презентації. Все це вказувало на прорив, на те що ДАП “Львівські авіалінії” як і такі провідні українські перевізники “Аеросвіт” та “МАУ”, мають право на життя, на розвиток регіональних та міжнародних авіаперевезень.
В авіакомпанії сформувалась команда, яка як тоді здавалося, об’єднавшись ідеєю розвитку, зробить все щоб підняти на сучасний рівень авіакомпанію. Заговорили про лізинг нових літаків, при чому начальник виробництва Шинкарчук Я. І . гарантував, що вже на початку літа розпочнеться їх освоєння. Колектив підприємства з надією слухав , як виявилося, пусті балачки керівництва про плани розвитку, нові рейси, турботу, яку керівництво проявляє по стосунку до колективу.
Та на жаль час йшов, а добробут компанії не покращувався. В літній сезон, коли всі авіакомпанії за рахунок збільшення попиту на перевезення збільшують наліт, частоту рейсів, заробляють гроші щоб прогодувати колектив в зимовий менш завантажений період в ДАП ,,Львівські авіалінії” починаються проблеми з виплатою заробітної плати працівників.
Ось неповний список безглуздих рішень, які приймало керівництво компанії:
Розпорядженням першого заступника Генерального директора підприємства (п. Криворотько Є.І.) знижується на 100 грн. тариф на Київському напрямку. І це тоді, коли Укрзалізниця на 50% піднімає ціну на квитки. Скільки від цього втратило авіапідприємство можна тільки здогадуватись…без належного аналізу інше розпорядження відміняє частоту рейсів і на Сімферополь.
Далі — більше, підприємство продає транспортні літаки, при чому не ті, які не по силах підняти ДАП ,,Львівські авіалінії”, а саме ті, які в хорошому стані і користуються попитом в Європі. В час, коли підприємством керувала п. Загрева Л. Ю. за рахунок експлуатації цих літаків жило все підприємство, а на сьогодні існували реальні перспективи здачі цих транспортних літаків в оренду. Літаки ці були продані тим, “кому потрібно”, а не тим , кому було б вигідно продати для підприємства.
Через амбіції начальника комерційного відділу п. Оліярник О., авіакомпанія втрачає програму перевезень в Чернівецькому регіоні, а це 100 з лишнім годин нальоту в місяць, що складає більше 100 тис. дол. на місяць. І це при хронічній затримці у виплаті заробітної плати. Таке враження що генеральний директор п Ковальчук О.П., разом з начальником виробництва само відсторонилися від управління і контролю за роботою авіапідприємства, а все управління взяв на себе пан Криворотько. Організувавши клан, він успішно почав робити сімейний бізнес за рахунок ДАП ,,Львівські авіалінії”. Об’єднавши зусилля з певною італійською фірмою, та влаштувавши свою сестру представником цієї фірми у Львові, заступник директора державного підприємства примушував агентів працювати лише через цю італійську фірму, практично відкрито відмиваючи гроші. Своїм розпорядженням п. Криворотько Є.І. забрав можливість у всіх інших агентів працювати на італійському ринку. В розпал сезону, коли не можливо купити квиток на Італію, всі гроші осідали в кишенях декількох людей, але аж ніяк не на рахунку авіакомпанії.
Така ж ситуація на рейсах на Іспанію і Португалію. При чому, делегацію, що прибула з Португалії на переговори для того щоб підняти рейтинг і продаж авіаквитків на даному напрямку, директор авіакомпанії не знайшов час прийняти протягом трьох днів.
Отже на сьогодні йде “вибивання” ресурсу літаків, росте невдоволення колективу, але таке враження що керівництву не до цього. Абсурду не має меж, адже наприкінці літа, коли на московському напрямку за місяць не має вільних місць, було б логіячним збільшити на даному напрямку кількість рейсів. Що робить керівництво авіакомпанії? Знімає з регулярних рейсів літак Як-42 і посилає чартером на Стамбул, де він не літаючи простоює 4 дні. Якщо порахувати, що ціна квитка на Москву близько 200 дол. США в одну сторону, а місць в літаку 120, то тільки при односторонньому завантаженні можна отримати 24 тис. дол. США. Якщо порахувати 3-рейси, які скасовано в тиждень (12 в місяць), то підприємство недоотримало близько 360 тис. дол. США. А хто нестиме відповідальність за такі рішення? Хто приймав їх? Чи було проаналізовано доцільність виконання чартерів замість регулярних рейсів? А де обіцяні нам п. Шинкарчуком Я.І. нові рейси? Адже авіакомпанія отримала призначення на 12 (!) напрямків.
Керівництво все частіше заговорило про необхідність корпоратизації та приватизації. Працівники підприємства звичайно не в захопленні від такої ідеї. Однак заступник генерального директора Сидорук І.І. особисто пообіцяв звільнити тих хто буде виступати проти приватизації. А може прихватизації?
Вище наведені факти наводять на думку що з таким підходом і до банкрутства не далеко. І не дивно що керівництво всіляко посилює чутки про приватизацію і необхідність ,,лягти” під одну із потужних авіакомпаній..а насправді просто продати регіон і рейси ДАП ,,Львівські авіалінії”? Залишається здогадуватися.
Напрошуються ще цікаві запитання: ,,Хто в команді Ковальчука О.П.?” Звідки і з якою метою вони прийшли в авіакомпанію? Може спеціально заслані ,,козачки” для розвалу і підготовки для продажу авіакомпанії під чиєсь замовлення ?
Події останніх двох років підказують: — потренувавшись на продажі агентства в центрі міста, літаків, команда відчула смак великих грошей вирішила довести до банкрутства і за безцінь продати авіакомпанію та особисто заробити при цьому не малу суму зелених.
Трудовий колектив прекрасно розуміє що нікого не цікавлять літаки, люди ,і ніхто не вкладатиме грошей в розвиток авіакомпанії, всіх задовольнить якщо компанія перестане самостійно літати. Колективу лише не зрозуміла поведінка керівництва області, міста, невже байдуже їм, що гине єдине державне авіапідприємство. Як на очах в всіх , бездарна команда на чолі з директором Ковальчуком кренить підприємство в сторону банкрутства. Хто стоїть за цим? Хто покровителі? Безнаказанність, поведінка керівників вказує на високе покровительство і зацікавленість когось “у верхах” в сучасній ситуації на ДАП ,,Львівські авіалінії”.
