Проект Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України»
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України “Про Службу безпеки України” (Відомості Верховної Ради, 1992, №27, ст.382; 2000, №10, ст.79; 2001, №9, ст.38; 2002, №17, ст.117; 2002, №33, ст.236; 2003, №15, ст.109; 2003, №27, ст.209; 2003, №29, ст.236; 2003, №45, ст.357; 2004, №32, ст.394), виклавши його у такій редакції:
“ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Службу безпеки України
Цей Закон визначає статус, правову основу, структуру, принципи діяльності та повноваження Служби безпеки України, здійснення контролю та нагляду за її діяльністю.
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
державна безпека – захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України від зовнішніх і внутрішніх загроз, терористичних проявів, розвідувальних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на життєво важливі інтереси України;
забезпечення державної безпеки – одна з організаційних форм забезпечення національної безпеки у всіх її видах;
загрози державній безпеці – явні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку державному суверенітету, конституційному ладу, територіальній цілісності, економічному, науково-технічному, оборонному потенціалу та іншим життєво важливим інтересам України.
2. Терміни “національна безпека”, “забезпечення національної безпеки”, контррозвідувальна, розвідувальна та оперативно-розшукова діяльність, боротьба з тероризмом, вживаються у цьому законі у значеннях, визначених відповідно в законах України “Про основи національної безпеки України”, “Про контррозвідувальну діяльність”, “Про розвідувальні органи України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про боротьбу з тероризмом”.
Стаття 2. Статус Служби безпеки України
1. Служба безпеки України є державним органом із спеціальним статусом, який відповідно до Конституції та законів України забезпечує державну безпеку України.
2. Керівництво Службою безпеки України у сфері національної безпеки і оборони здійснює Президент України.
3. Служба безпеки України підконтрольна Верховній Раді України.
Стаття 3. Правова основа діяльності Служби безпеки України
Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Основні завдання Служби безпеки України
З метою забезпечення державної безпеки на Службу безпеки України покладаються такі завдання:
1) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, інформаційної безпеки України, законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку іноземних спеціальних служб, окремих організацій, груп та осіб;
2) попередження, запобігання, своєчасне виявлення та припинення злочинів проти основ національної безпеки, тероризму, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та інших протиправних дій, які створюють загрозу державній безпеці України.
Стаття 5. Основні принципи діяльності Служби безпеки України
Основними принципами діяльності Служби безпеки України є:
1) законність;
2) повага і дотримання прав і свобод людини;
3) поєднання відкритих і конспіративних методів діяльності;
4) централізація управління; поєднання єдиноначальності та колегіальності;
5) відкритість діяльності в межах, визначених законодавством.
Стаття 6. Заборона незаконного використання Служби безпеки України
Не допускається використання Служби безпеки України в інтересах політичних партій, громадських організацій, окремих груп та осіб.
Стаття 7. Обмеження політичної діяльності в Службі безпеки України
1. Діяльність партій та інших об’єднань громадян, що мають політичні цілі, у Службі безпеки України забороняється. На період служби чи роботи членство співробітників і працівників Служби безпеки України у таких об’єднаннях припиняється.
3. Державним службовцям і працівникам дозволяється членство у професійних спілках.
Стаття 8. Взаємодія Служби безпеки України з питань забезпечення державної безпеки України
1. Служба безпеки України як головний орган з питань забезпечення державної безпеки відповідно до законів та інших нормативно-правових актів взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які беруть участь у забезпеченні державної безпеки України та сприяють Службі безпеки України у виконанні покладених на неї завдань.
2. Об’єднання громадян, фізичні та юридичні особи сприяють діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.
Глава 2
ДІЯЛЬНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ І ПРАВА ЛЮДИНИ
Стаття 9. Додержання прав і свобод людини
1. Діяльність Служби безпеки України здійснюється на засадах додержання прав і свобод людини. Органи та співробітники Служби безпеки України зобов’язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
2. У виняткових випадках в інтересах забезпечення державної безпеки України права і свободи людини можуть бути тимчасово обмежені на підставі та в порядку, визначених Конституцією та законами України.
3. Служба безпеки України на вимогу особи у місячний строк зобов’язана дати їй письмове пояснення з приводу обмеження її прав чи свобод.
Стаття 10. Поновлення порушених прав і свобод людини
Органи Служби безпеки України в разі порушення їхніми співробітниками під час виконання службових обов’язків прав і свобод людини зобов’язані вжити заходів для поновлення цих прав і свобод, відшкодувати заподіяну моральну і матеріальну шкоду, притягти винних осіб до відповідальності згідно із законами України.
Стаття 11. Обмеження розголошення конфіденційної інформації про особу
Не підлягає розголошенню конфіденційна інформація про особу, якщо це може порушити її законні права і свободи, крім випадків, передбачених Конституцією і законами України.
Стаття 12. Доступ громадськості до інформації про діяльність Служби безпеки України
1. Громадськість України через засоби масової інформації та в інший спосіб у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України.
2. Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету, функцій, загальної структури та чисельності Служби безпеки України, а також випадків протиправних дій органів і співробітників складу Служби безпеки України.
3. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну таємницю, а також інша інформація з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством України в інтересах правосуддя.
4. Підстави та порядок доступу до інформації про діяльність Служби безпеки України визначаються відповідно до вимог законів України.
Глава 3
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 13. Захист відомостей про Службу безпеки України
1. Відомості про засоби, зміст, плани, організацію, матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати діяльності, наукові та науково-технічні розробки з питань забезпечення державної безпеки, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з органами та підрозділами Служби безпеки України, належність співробітників до її оперативних підрозділів є інформацією з обмеженим доступом і підлягають захисту відповідно до законодавства.
2. Доступ до зазначених відомостей може надаватися у випадках та в порядку, визначеному Службою безпеки України, згідно з вимогами закону.
Стаття 14. Застосування зброї та спеціальних засобів
Співробітники Служби безпеки України мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України “Про міліцію”, військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства.
Стаття 15. Обов’язковість вимог органів, підрозділів і співробітників Служби безпеки України
1. Законні вимоги органів, підрозділів і співробітників Служби безпеки України є обов’язковими для громадян, посадових і службових осіб.
2. Невиконання законних вимог органів, підрозділів і співробітників Служби безпеки України, неправомірне втручання в їх діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.
Стаття 16. Гарантії захисту співробітників Служби безпеки України
1. Співробітники Служби безпеки України при виконанні покладених на них обов’язків є представниками держави, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Їх недоторканність, честь і гідність охороняються законом.
2. Співробітники Служби безпеки України самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони не зобов’язані виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
3. У разі затримання співробітника Служби безпеки України за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають окремо від інших осіб. Привід, затримання та арешт і пов’язані з цим обшук зазначених осіб та огляд речей при виконанні ними своїх службових обов’язків здійснюються тільки в присутності офіційних представників Служби безпеки України. Не підлягають огляду і затриманню транспортні засоби співробітників Служби безпеки України при використанні цих засобів у службових цілях.
4. Співробітники Служби безпеки України, які виконують свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в рамках Закону, не несуть відповідальності за завдану майнову шкоду. Така шкода відповідно до законодавства компенсується за рахунок державного бюджету Службою безпеки України.
Стаття 17. Відповідальність співробітників Служби безпеки України
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу, інші протиправні дії чи бездіяльність співробітники Служби безпеки України несуть відповідальність, встановлену законом.
Глава 4
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 18. Участь в укладенні і виконанні міжнародних договорів України
Служба безпеки України відповідно до законодавства та в межах компетенції бере участь в укладенні та виконанні міжнародних договорів України.
Стаття 19. Взаємодія Служби безпеки України з органами іноземних держав, міжнародними організаціями та установами
Служба безпеки України з метою виконання покладених на неї завдань може встановлювати контакти зі спеціальними службами, правоохоронними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями та установами, взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, міжнародних договорів України.
Глава 5
СТРУКТУРА І ЧИСЕЛЬНІСТЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 20. Загальна структура Служби безпеки України
1. Загальна структура Служби безпеки України затверджується Верховною Радою України.
Загальну структуру Служби безпеки України становлять:
1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації забезпечення державної безпеки України – Центральне управління Служби безпеки України та підпорядковані йому:
2) регіональні органи;
3) органи контррозвідувального забезпечення військових формувань;
4) навчальні, наукові, науково-дослідні, інші заклади, установи та організації, а також утворені ним підприємства.
2. Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України відповідно до закону створюються і діють функціональні підрозділи: контррозвідки, контррозвідувального забезпечення військових формувань, контррозвідувального захисту національної державності, контррозвідувального захисту економіки держави, інформаційної безпеки України, боротьби з тероризмом, оперативно-технічних заходів, оперативного документування, внутрішньої безпеки, спеціального зв’язку, інформаційно-аналітичний, архівно-обліковий, а також організаційного, кадрового, правового, адміністративно-господарського, фінансового, медичного та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності. Зазначені підрозділи можуть створюватися в органах Служби безпеки України.
3. Функціональні підрозділи Центрального управління Служби безпеки України у питаннях здійснення контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності мають права органу Служби безпеки України.
4. Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України затверджується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
5. Центральне управління Служби безпеки України, регіональні органи, органи контррозвідувального забезпечення військових формувань, навчальні, наукові, науково-дослідні та інші заклади, підприємства, установи та організації Служби безпеки України є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки відповідно в органах Державного казначейства України та в установах банків, у тому числі в іноземній валюті.
Стаття 21. Органи Служби безпеки України
1. З метою виконання покладених на Службу безпеки України завдань створюються і функціонують такі органи: Центральне управління, регіональні органи Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У складі регіональних органів Служби безпеки України можуть створюватись також їх міжрайонні, районні та міські підрозділи. В інтересах забезпечення державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватись на окремих державних стратегічних об’єктах і територіях.
2. Для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, створюються органи контррозвідувального забезпечення військових формувань Служби безпеки України. Положення про органи контррозвідувального забезпечення військових формувань Служби безпеки України затверджується Президентом України.
3. У своїй оперативно-службовій діяльності органи Служби безпеки України є незалежними від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових осіб, партій та інших об’єднань громадян.
Стаття 22. Організаційна структура Служби безпеки України
Організаційна структура Служби безпеки України затверджується Президентом України.
Стаття 23. Загальна чисельність Служби безпеки України
Загальна чисельність Служби безпеки України затверджується Верховною Радою України.
Глава 6
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 24. Керівництво Службою безпеки України
1. Керівництво Службою безпеки України здійснює Голова Служби безпеки України, який очолює Центральне управління Служби безпеки України.
2. Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.
3. Головою Служби безпеки України може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідний досвід діяльності в органах Служби безпеки України або інших органах державної влади. Голова Служби безпеки України не може обіймати будь-яку іншу посаду в державних органах і громадських об’єднаннях, а також в інших організаціях, входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку, та займатися підприємницькою діяльністю.
4. Голова Служби безпеки України звільняється з посади виключно з таких підстав:
1) досягнення ним граничного віку перебування на службі або пенсійного віку;
2) порушення вимог щодо несумісності;
3) систематичного невиконання службових (посадових) обов’язків;
4) виявлення його невідповідності посаді, яку обіймає;
5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
8) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
9) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
5. Голова Служби безпеки України має першого заступника та заступників, кількість яких визначається Президентом України.
Стаття 25. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення державної безпеки України – Центральне управління Служби безпеки України
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації забезпечення державної безпеки України – Центральне управління Служби безпеки України:
1) бере участь у формуванні та відповідає за реалізацію державної політики з питань забезпечення державної безпеки України;
2) здійснює координацію діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, з питань, що належать до повноважень Служби безпеки України;
3) узагальнює практику застосування законодавства з питань забезпечення державної безпеки України і розробляє пропозиції щодо його вдосконалення;
4) організовує, координує та контролює діяльність регіональних органів, органів контррозвідувального забезпечення військових формувань, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, підприємств, установ та організацій Служби безпеки України;
5) здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення Президента України, Верховної Ради України, інших органів державної влади з питань забезпечення державної безпеки;
6) організовує, координує та здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України;
7) проводить контррозвідувальну та оперативно-розшукову діяльність.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації забезпечення державної безпеки України і його оперативні підрозділи мають повноваження органів Служби безпеки України. Положення про Центральне управління Служби безпеки України затверджується Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
3. Центральне управління Служби безпеки України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до повноважень Служби безпеки України.
Стаття 26. Колегія Служби безпеки України
1. У Службі безпеки України для визначення шляхів виконання покладених на Службу безпеки України завдань, прийняття рішень з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами утворюється дорадчий орган – колегія.
2. До складу колегії входять Голова Служби безпеки України, який її очолює, та його заступники. Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України до складу колегії можуть бути введені також інші особи.
3. Членами колегії не можуть бути народні депутати України, представники партій та інших об’єднань громадян, особи, які входять до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку та займаються підприємницькою діяльністю.
4. Положення про колегію Служби безпеки України затверджується Президентом України.
Стаття 27. Призначення посадових осіб Служби безпеки України
1. Перший заступник Голови, заступники Голови Служби безпеки України і начальники органів Служби безпеки України призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
2. Порядок призначення інших посадових осіб Служби безпеки України визначається Головою Служби безпеки України.
3. На посади керівного складу органів та підрозділів Служби безпеки України призначаються особи, які мають необхідну професійну підготовку, відповідний досвід оперативно-службової діяльності в Службі безпеки України. Критерії професійної відповідності визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
Глава 7
ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 28. Обов’язки Служби безпеки України
1. На Службу безпеки України відповідно до визначених завдань п
