Або про те, як колишній нардеп привласнив десятки мільйонів гривень коштів пайовиків
А починалося все так.
У 1998 році правління Київської облспоживспілки на чолі з В.П. Паком з метою позбавлення контролю з боку “Укоопспілки” та привласнення майна споживчої кооперації області вийшли зі складу “Укоопспілки” і створили Укрспілку “Відродження”. Однак, не погоджуючись з рішенням правління облспоживспілки, керівники 23 райспоживспілок та райспоживтовариств області скликали позачерговий з’їзд споживчої кооперації області, де висловили недовіру правлінню облспоживспілки та голові правління.
Незважаючи на це, правління облспоживспілки в порушення Закону України “Про споживчу кооперацію” створило 15 нових споживчих товариств і в 2000 та 2002 роках шляхом фальсифікації рішень другого і третього засідань 13-го з’їзду (головуюча з’їзду Н.В. Багно) та безпідставного внесення змін та доповнень до Статут Київської облспоживспілки, створили Київську регіональну спілку споживчої кооперації і передали їй у власність майно Київської облспоживспілки з правом володіння, користування і розпорядження переданими підприємствами і закладами як власними.
З моменту переходу майна у власність Київської регіональної спілки споживчої кооперації, В.П. Паком, Ф.І. Ленченко, Н.В. Багно та іншими “сподвижниками” розпочалась цілеспрямована реалізація колективного майна без врахування інтересів пайовиків споживчої кооперації області за значно заниженими цінами. Отримані за реалізацію майна кошти між пайовиками згідно Закону України “Про споживчу кооперацію” не розподілялися, а використовувалися вказаними службовими особами у власних інтересах, чим було нанесено значної економічної шкоди організаціям споживчої кооперації Київської області.
Незаконні операції з приватизаційними паперами пайовиків та членів їх сімей і банківські афери.
В.П. Пак став ініціатором створення у 1995 році інвестиційного фонду “КООП-ІНВЕСТ” та зобов’язав голів районних споживчих товариств області організувати здачу пайовиками майнових сертифікатів в зазначений інвестиційний фонд. Після заволодіння майновими сертифікатами пайовиків і членів їх сімей в кількості понад 40 тисяч одиниць, зазначена компанія на сертифікатних аукціонах придбала пакети акцій 31 підприємства України. За наявною інформацією вказані акції були привласнені посадовими особами зазначеного інвестиційного фонду і реалізовані на неорганізованому ринку цінних паперів через новостворену ними структуру ТОВ “Альфа-Брокер” (м. Київ, код ЄДРПОУ 30437807) без проведення розрахунку з учасниками.
За ініціативою В.П. Пака, правлінням облспоживспілки було прийнято рішення щодо створення банківської системи споживчої кооперації, на підставі якого районні кооперативні організації під натиском Пака внесли до статутного фонду банку “КИЇВКООПБАНК” (м. Київ, код МФО 322658) грошові кошти в перерахунку понад 1 млн. доларів США, які за його вказівкою у 2000 році у вигляді кредиту без відповідної застави було надано комерційній структурі з ознаками фіктивності, яка, не розрахувавшись, зникла.
Встановлено, що банк зник для вкладників і зараз функціонує як “СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК” (м. Київ, МФО 322658) і є основною банківською структурою в інтересах В.П. Пака. Зазначений банк неодноразово потрапляв в поле зору правоохоронних органів України як структура, яка проходить за фактами й ознаками легалізації коштів в особливо великих розмірах здобутих злочинним шляхом.
Для отримання кредиту на користь компанії доньки – Оксани Володимирівни – ЗАТ “УКРКООПЗОВНІШТОРГ” (ЄДРПОУ 30264898), В.П. Пак ставить під заставу в АБ “Київська Русь” нежилий адміністративний будинок облспоживспілки, який розташований за адресою: м. Київ, вул. П. Лумумби, 21 з подальшою його безоплатною передачею Київській регіональні спілці споживчої кооперації.
Для того, щоб “провертати” ці грандіозні шахрайські операції, потрібні вірні соратники – виконавці і потрібно їх заохочувати. Що й робиться.
Винайдена така собі схема – безвідсоткові кредити з виплатою через 10 років протягом 15 років! Або передати безкоштовно квартиру! Або дозволити “зробити ремонт” на Баришівському переробно-заготівельному підприємстві (Ф. Ленченко, В. Голобородько) і покласти в кишеню 60 тисяч DM!
Так, постановою правління Київської облспоживспілки № 57 від 31.03.1999р. головному бухгалтеру Надії Василівні Багно (нині Житченко) видано безпроцентну позику в сумі 63,5 тис.грн. з умовою погашення із 2009 року протягом 15 років.
Безпроцентну позику в сумі 100 тис.грн. отримав Федір Іванович Ленченко, директор Київського кооперативного економічно-правового коледжу, член правління Ради облспоживспілки, заступник голови Ради Київської регіонспоживспілки (“права рука” у всіх злочинних діях Пака). Крім того, згідно постанови правління від 11.06.1998р. та договору від 11.06.1998р. продано за 49,2 тис.грн. ринок у смт. Буча товариству з обмеженою відоповідальністю “Кооператор-сервіс” (смт. Буча, вул. Жовтнева, 82, код ЗКПО 31870224, директор П.О.Скуб), засновником якого є той же Ф.І. Ленченко. А чому б було не продати цей ринок, якщо в цьому і була необхідність, з аукціону?
Ревізору регіонспоживспілки Валентині Іванівні Кулик у березні 2003 року – теж грошову позику у сумі біля 55 тис.грн.
Відповідно до акту передачі № 157 від 11.02.1993р. квартирним управлінням держадміністрації м. Києва передано на баланс Київської облспоживспілки 3-х кімнатну квартиру по вул. Бальзака, 61, загальна площа якої 80,32 кв.м. Рішенням правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 29.08.2002р. № 16 п.24, вказану квартиру подаровано начальнику юридичного відділу регіонспоживспілки Григоришину Миколі Петровичу. На даний час він звільнився з посади, тому що зрозумів, що Пак втягнув його у свою злочинну організацію.
Жирує на кооперативній власності і зять В.П. Пака, Сирота Ігор Григорович, нині відповідальний працівник Держкомрезерву, власник 5-ти підприємств, так зокрема: фірми “КООППРОДІНВЕСТ” в м. Києві по вул. Набережно-Луговій, 29 (в приміщенні купленого за безцінь кооперативного заводу безалкогольних напоїв), ТОВ “ПРЕС-БРУК” в м. Києві по вул. Канальній, 21 (повністю використовується кооперативний завод залізобетонних виробів).
В підручники по криміналістиці діяльність правління облспоживспілки на чолі з В.П. Паком може ввійти як яскравий приклад фальсифікації, підробок документів та шахрайства.
А саме – правлінням облспоживспілки було підроблено рішення 13-го з’їзду споживчої кооперації Київської обласної спілки споживчих товариств про надання правлінню та Раді права розпоряджатися усім майном і об’єктами права власності спілки. За наявною інформацією таке питання на 13-му з’їзді не розглядалося, відсутнє у повістці денній і жодних рішень з цього приводу не приймалося.
Також з метою привласнення майна районних споживчих товариств та спілок за вказівкою В.П. Пака правлінням облспоживспілки були підроблені документи щодо 3-го засідання 13-го з’їзду Київської обласної спілки споживчих товариств і зроблена постанова про передачу власних підприємств та закладів Київській регіонспоживспілці.
Наявні матеріали перевірки прокуратури Київської області свідчать, що на такому засіданні 19.08.2002р. делегати не були присутніми у належній кількості. Враховуючи викладене, посадові особи Київської облспоживспілки підробляють документи 13-го з’їзду у 1999 році щодо повноважень правління облспоживспілки відчужувати майно.
У 2001 році після проведення 4-х зборів Ради Київської облспоживспілки, їх було незаконно оголошеного 2-ми зборами 13-го з’їзду, сфабриковано протокол такого з’їзду та рішення, хоча за наявною інформацією ніякого з’їзду не було. За результатами такого з’їзду, якого фактично не було, було оформлено декілька рішень, згідно з якими було незаконно зменшено склад Ради з 85 до 15 чоловік, з яких кілька чоловік – працівники апарату спілки (усі особи підконтрольні В.П. Паку). Було також оформлено рішення про прийняття нової редакції Статуту Київської обласної спілки споживчих товариств і обрання В.П. Пака, який є головою правління і одночасно головою Ради Київської облспоживспілки.
Статут Київської облспоживспілки був підписаний не всіма членами спілки, а лише одним В.П. Паком. Зареєстрований у Печерській райдержадміністрації м. Києва (Статуту на з’їзді не приймався, а зареєстрований примірник є фактично підробкою офіційних документів).
Також у 1997 році відбулося незаконне вилучення Київською облспоживспілкою ринків у споживчих спілок і товариств області. Так, незаконно були перереєстровані, без згоди на те їх власників, ринки (як юридичні особи) у Рокитнянському, Таращанському, Бориспільському, Вишгородському та інших районах Київської області. Будучи власними підприємствами районних спілок вони могли бути відчужені лише за рішенням вищих органів цих спілок. Але на виконання постанови Київської облспоживспілки від 18.09.1997р. № 151 “Про створення об’єднання ринків” правлінням облспоживспілки на чолі з В.П. Паком керівники районних спілок споживчої кооперації Київської області були примушені під загрозою звільнення провести передачу ринків Київській облспоживспілці без будь-яких рішень вищих органів цих спілок. Хоча згідно ст.8 Закону України “Про споживчу кооперацію” спілка не має відносно своїх членів розпорядчих функцій, але фактично ринки були відібрані у їх власників і вилучені із колективної власності пайовиків районів Київської області.
За наявною інформацією при операціях з ринками було використано підроблену постанову правління Київської облспоживспілки від 05.02.1988р. № 13, в якій було вказано “произвести передачу рынков райпотребсоюзам и райпо по территориальной принадлежности по состоянию на 01.01.88”. Пізніше в дану постанову були дописані слова “во временное пользование” і зараз вона використовується для підтвердження того, що ринки начебто належали Київській облспоживспілці. Але у Таращанського РайСТ є примірник вказаної постанови, засвідчений штампом Київської облспоживспілки від 1988 року, де слова “во временное пользование” відсутні, і це свідчить, що оригінал постанови був підроблений. Ці документи зараз перебуваються у матеріалах справи № 276/4-03/5 за позовом Таращанської РайСС до Київської облспоживспілки, яка слухалась Київським апеляційним господарським судом. По справі двічі подавалися клопотання про проведення експертизи документів, хоча суди такі клопотання не задовольняють і не відправляють ці постанови на експертизу.
В цьому контексті додатково встановлено, що 4 березня 2002 року за ініціативою голови правління облспоживспілки В.П.Пака Установчим з’їздом споживчих товариств м. Києва та окремих регіонів Київської області було створено Київську регіональну спілку споживчої кооперації. Необхідно відзначити, що на відміну від облспоживспілки, яка об’єднувала на той час близько 120 тисяч пайовиків Київської області, засновниками регіонспоживспілки виступили сім споживчих товариств, які прямо чи опосередковано підконтрольні безпосередньо В.П. Паку, його родичам та близькому оточенню.
В подальшому за вказівкою В.П. Пака Київській регіонспоживспілці незаконним шляхом в порушення податкового законодавства було передано майно та підприємства Київської облспоживспілки, так як її з’їздом рішень про відчуження (а тим більше безоплатну передачу) майна не приймалося.
У цьому контексті встановлено, що з метою уникнення від сплати податку на додану вартість службовими особами облспоживспілки було використано норму підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з якою не є об’єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права. Проте, відповідних змін при цьому до Статуту облспоживспілки не вносилось і ніяких корпоративних прав не отримувалося. З огляду на це, у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” безоплатна передача прирівняна в цілях оподаткування до продажу, внаслідок чого при такій передачі Київській облспоживспілці до бюджету слід було сплатити ПДВ у розмірі близько 15 мільйонів гривень, але цього зроблено не було.
З метою уникнення від сплати податку на прибуток з отриманого Київською регіонспоживспілкою майна, В.П. Паком через свої зв’язки у податкових органах було отримано довідку про надання Київській регіональній спілці споживчої кооперації статусу неприбуткової організації і використано вимоги підпункту 7.11.6 пункту 7.11 статті 7 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств”, згідно з якими від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “д” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді разових або періодичних внесків засновників та членів.
Разом з тим за оцінками фахівців, отримання майна безоплатно на суму понад 78 млн.грн. слід враховувати для регіонспоживспілки як валові доходи, з яких після вирахування валових витрат та амортизаційних відрахувань необхідно було сплатити до державного бюджету податок на прибуток у розмірі приблизно 23 мільйони гривень. Однак, Київською регіональною спілкою споживчої кооперації податок на прибуток у такому розмірі також сплачено не було. Водночас, за наявними даними, в Статут регіонспоживспілки не були внесені відповідні зміни стосовно введення до складу її засновників Київської облспоживспілки.
Слід зазначити, що головою правління та Ради (наглядового органу) в обох організаціях фактично є одночасно В.П. Пак (виняток – його депутатська посада у Верховній Раді України з березня 2005р. по 25 травня 2006р.). Крім цього, облспоживспілка та регіонспоживспілка є пов’язаними юридичними особами, а через це вартість майна, заводів і підприємств, переданих Київській регіональній спілці споживчої кооперації слід було оцінювати для оподаткування по ринковій, а не залишковій вартості, через що, за оцінками фахівців, розміри податків збільшились би щонайменше удвічі.
Потрібно рахувати, що на сьогодні Київська облспоживспілка існує формально, що підтверджується поданими звітами в податкові та статистичні органи з нульовим балансом. В.П. Пак уміло жонглює двома керованими організаціями: коли потрібно відбирати майно у пайовиків, то позови подаються від Київської облспоживспілки, а незаконний продаж майна та об’єктів від імені Київської регіонспоживспілки.
З моменту переходу майна у власність Київської регіонспоживспілки В.П. Паком розпочалась цілеспрямована реалізація колективного майна без врахування інтересів районних організацій споживчої кооперації за значно заниженими цінами. Отримані за реалізацію майна кошти між пайовиками, згідно Закону України “Про споживчу кооперацію”, не розподілялися, а використовувались В.П. Паком та окремими службовими особами новостворених структур споживчої кооперації у власних інтересах, чим було нанесено значної економічної шкоди організаціям споживчої кооперації Київської області.
З приводу постійного зловживання посадовим положенням та порушень вимог чинного законодавства з боку службових осіб облспоживспілки були неодноразові звернення до правоохоронних органів та органів прокуратури Київської області, як споживчих товариств так і окремих пайовиків області, до перевірки яких зазначені інстанції відносились поверхнево.
В.П. Пак та його злочинна група продовжують розкрадати та нищити споживчу кооперацію Київщини. Очевидно, цьому сприяють корумповані судді та неналежне реагування органів прокуратури.
Так, у травні 2006 року Київською регіонспоживспілкою (читай В.П. Паком) продано без аукціону торгово-закупочну базу в м. Києві по вул. Ново-Пирогівській, 50 за 198 тис.грн. якомусь Драгомирецькому В.В., що проживає в м. Львів на вул. Сеньковича, 37. А тільки кадастрова оцінка землі, на якій розташована база, складає 4,5 млн.грн.!
Перед цим за такою ж схемою продано в м. Києві по вул. Констянтинівській, 68”А” діючий завод “Авторемонтмонтажналадка”.
Слід звернути увагу на те, що всі фігуранти, які купують або орендують “ласі” об’єкти споживчої кооперації Київщини, так чи інакше пов’язані з м. Львів та Тернопільською областю (народилися або проживають там), очевидно це родичі та близькі В.П. Пака.
Окрема, болюча тема – це стан нинішньої судової системи в державі, зокрема можливі порушення норм чинного законодавства з боку деяких суддів господарських судів м. Києва та Київської області, Вищого господарського суду України.
Кожна людина на Землі знає, що найвища влада, перед якою всі рівні і перед якою всі триматимуть відповідь – це суд Божий! Здавалося б що і державна судова система повинна діяти згідно правил і законів Божих, згідно Конституції і присяги.
В газеті “Голос України” за 6 червня цього року опублікована заява Ради суддів України від 26.05.2006р., де не сприймається оцінка Президента України щодо корумпованості суддів.
Можна порадити високоповажним суддям проаналізувати і вивчити майнові спори між Вишгородським райспоживтовариством та Київською облспоживспілкою і КТП “Промторг”.
Господарські суди вирішують ці спори з порушенням норм законодавства, однобічно, упереджено, не з’ясовуючи всіх обставин справи, ігноруючи докази, доводи, пояснення представників Вишгородського РайСТ.
Слід зазначити, що більшість справ розглядаються одними і тими ж суддями, а саме:
· Господарський суд м. Києва, справи № 24/243-1 і 17/486 розглядалися Л.Г. Смирновою;
· Київський апеляційний господарський суд, справи № 102/19-02, № 41/19-02 і № 17/486 розглядалися: головуючий В.О. Зеленін, судді Н.М. Коршун, П.В. Авдєєв;
· Київський апеляційний господарський суд, справи № 334/4-02 і № 21/10-02 розглядалися: головуюча Н.М. Губенко, судді Т.Л. Барицька, Л.М. Ропій;
· Вищий господарський суд України, справи № 102/19-02, № 21/10-02, № 334/4-02 розглядалися: головуючий М.І. Остапенко, судді В.М. Харченко, В.В. Чабан;
· Вищий господарський суд України, справи № 41/19-02 і № 13/7-03 розглядалися: головуючий О. Шульга, судді В. Дерепа, Т. Козир.
Та й інші справи варті уваги Ради суддів України, Вищої Ради юстиції України.
Суддею П.К. Міщенко господарського суду Київської області по справі № 258/4-02 було задоволено позов Київської обласної спілки споживчих товариств до Бориспільського РайСТ про витребування майна з чужого незаконного володіння. Незаконність рішення полягає в тому, що Київська облспоживспілка, намагаючись витребувати на свою користь основні засоби ринку, на підтвердження права власності на такі основні засоби надала свідоцтво про власність, яке було відмінене, і рішення про видачу якого також було скасоване. Проте найголовніше, що в такому рішенні зазначено, що власником такого майна є не Київська обласна спілка споживчих товариств, а Бориспільський ринок Київської облспоживспілки (як окрема юридична особа). Отже, не дивлячись на те, що згідно свідоцтва власником майна є інша юридична особа, суд все одно задовольнив позов про витребування майна на користь Київської обласної спілки споживчих товариств, що є абсолютно безпідставним і незаконним.
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що в діях посадових осіб судових установ вбачаються ознаки корупції.
Довідково: Прикладом того, що Київський апеляційний господарський суд і Вищий господарський суду України працюють в інтересах Київської обласної спілки споживчих товариств і її голови В.П. Пака є те, що із усіх справ у цих інстанціях, які пов’язані з Київською облспоживспілкою, всі вони без виключення вирішені на користь останньої. Це справи №№ 21/10-2002, 334/4-02, 41/19-02, 24/243-1, 102/19-02, 78/3-2003, 17/486, 258/4-02.
В Київському апеляційному господарському суді за 2003 рік усі справи Київської облспоживспілки вигравалися останньою. Навіть при тому, що в першій інстанції справи були програшними і ВГС України іноді також відміняв рішення. В апеляційному суді за будь-яких обставин справи завжди виграються Київською обласною спілкою споживчих товариств.
Прикладом того, як апеляційний суд “витягує” і “підтримує” інтереси Київської облспоживспілки є справа № 276/4-03/5 за позовом Таращанської РайСС до Київської облспоживспілки про визнання недійсним Статуту Таращанського ринку Київської облспоживспілки, який незаконно був зареєстрований і в якому змінили власника ринку з Таращанської РайСТ на Київську обласну спілку споживчих товариств. Не дивлячись на те, що в справі є очевидно підроблені Київською облспоживспілкою документи, судді вже тричі відкладали справу, засідання ведуться таким чином, ніби колегія із трьох суддів разом із юристом Київської обласної спілки споживчих товариств судяться проти юриста Таращанської РайСС і юриста Таращанської райдержадміністрації. Райдержадміністрація, до речі, визнає позов і підтверджує, що Статут був зареєстрований з порушенням законодавства і його слід визнати недійсним. Спочатку справа слухалась за участю заступника голови суду Остовича. Зрозумівши, що прийдеться приймати незаконне рішення суддя Остович замінив себе іншим суддею.
Таке, з дозволу “судочинство”, яке відправляють судді господарських судів В. Зеленін, Н. Зеленіна, П. Міщенко та деякі інші судді, повинно стати предметом розгляду вищих судових органів та Генеральної прокуратури України. І Раді суддів України можна порадити не захищати (давайте поглянемо правді в очі!) заплямовану честь мундиру, а краще припинити діяльність “підрозділу В.П. Пака” в судах.
Від Президента України, правоохоронних органів пайовики споживчої кооперації Київщини чекають невідкладної допомоги в поверненні їм незаконно відібраного майна та об’єктів, а розкрадачів притягти до відповідальності, викорінити корупцію, в тому числі й серед судейських.
Степан Федоров, для “ОРД”
