Кожному, хто працював юристом на підприємстві більше пів року, приходилось вирішувати не просту дилему, як реагувати на запит місцевої податкової міліції, яка, не переймаючись процедурними складнощами, що пов’язані з проведенням виїзної перевірки, вимагала від платника податків надати всі документи, їх копії і пояснення, які звичайно можуть бути надали лише при проведенні податковою інспекцією виїзної планової чи позапланової перевірки.
В цій статті я спробую допомогти платникам податків у відстоюванні своїх прав в разі неправомірних дій податкових міліціянтів.
Як правило у вищевказаному випадку спочатку директора та головного бухгалтера підприємства по телефону запрошують в податкову міліція для надання пояснень (на запитання, яких саме, відповідають, що повідомлять при зустрічі). На зустрічний дружній дзвінок юриста – працівник податкової міліції (далі – «подмент») доброзичливо каже, що при зустрічі керівництву підприємства буде надано належним чином оформлений запит і (звичайно заради користі підприємства, так би мовити, щоб зекономити дорогоцінний час директора і не відволікати його від реалізації конституційного права на ведення підприємницької діяльності) пропонує принести з собою кілька десятків документів (оригіналів для огляду і їх копій, засвідчених печатками).
Зрозуміло, що на зустріч з подментом найкраще відправити юриста з належним чином оформленою довіреністю від підприємства на право представляти підприємство в податкових органах та органах податкової міліції перед будь-якими їх посадовими особами з будь-яких питань. Довіреність оформляється на фірмовому бланку підприємства, підписується керівником і засвідчується круглою печаткою. Якщо фірмового бланку немає, то можна зробити його самостійно. У верхній частині аркуша друкується повна назва підприємства, його код за ЄДРПОУ (раніше він називався ЗКПО), та юридична адреса. Крім довіреності юристу потрібно мати документ з фото, що посвідчує особу (наприклад, паспорт, адвокатське посвідчення і т.д.). Крім цього, більш нічого брати не рекомендую.
При зустрічі юрист надає розчарованому податківцю довіреність і пропонує повідомити його, як представника підприємства, на підставі чого подмент бажає отримати від підприємства копії документів, які складають його комерційну таємницю.
Розглянемо один із досить можливих сьогодні варіантів розвитку подій.
Подмент повідомляє, що оскільки керівництво підприємства не з’явилось, то він вимагає від юриста відвести його на підприємство, де все, що йому потрібно, він отримає та з’ясує. І тут виникають певні складнощі.
Оскільки юрист не зацікавлений надавати податківцю додаткові можливості для створення перешкод у нормальній діяльності підприємства (відвідання подментом офісу підприємства ще ніколи не стимулювало ефективність виробничого процесу!), то він запропонує податківцю надати направлення на позапланову виїзну перевірку та копію наказу керівника місцевого податкового органу про її проведення. У відповідь той може заявити, що підприємство не було знайдено по юридичній адресі (що засвідчено відповідним актом подментов), а це згідно Указ Президента України від 23.07.98 р. №817 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” є підставою для проведення позапланової перевірки (пункт в) ст.3 Указу: «в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’язкової звітності»). Тому він бажає прямо зараз піти в офіс підприємства по фактичному його місцезнаходженню і все, що треба, перевірити і взяти необхідні пояснення у посадових осіб. Якщо таке трапилось, то юристу необхідно звернути увагу подміліціянта на наступне:
1) вказаний Указ є нормативно-правовим актом, що регулює порядок здійснення перевірок контролюючими органами до прийняття відповідного закону. Закон України від 04.12.90 р. №509 “Про державну податкову службу в Україні” (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 25.03.2005 р. №2505 (далі — «Закон») є спеціальним законом, який визначає функції та правові основи діяльності податкових органів. Тому на сьогоднішній день норми Указу щодо проведення перевірок податковими органами застосовуються в частині, що не суперечить Закону (зокрема на це вказується в листі Держпідприємництва від 27.04.2005 р. за №3220, та листі ДПАУ від 26.12.2005 за № 15454/5/23-2016/1479).
З 16.02.2005 р. набув чинності Закон України від 12.01.2005 р. N 2322 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”, яким були визначені вимоги до порядку перевірок податковими органами. Так, згідно з частиною восьмою статті 11-1 Закону №2322 позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Разом з тим Законом України від 25.03.2005 р. N 2505 були внесені відповідні зміни, а саме статтю 11-1 Закону доповнено частиною сьомою такого змісту: позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України від 06.07.95 р. N 265 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 19.12.95 р. N 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“, а в інших випадках – за рішенням суду. (Правда ДПА України в своєму листі 15454/5/23-2016/1479 від 26.12.2005 вказала, що норма ст.11-1 Закону, згідно якої податківці зобов’язані брати дозвіл суду на проведення позапланових виїзних перевірок (крім вищевказаних випадків), не є обов’язковою для виконання. При цьому логіка податківців така :
· «внаслідок технічної помилки» при внесення змін Законом №2505 до Закону №509 шляхом доповнення частини 11-1 частиною сьомою (відповідно до якої позапланові виїзні перевірки здійснюються за рішенням керівника податкового органу) виникли дві частини сьомі у статті 11-1 Закону №509. Згідно одної частини для проведення будь-якої позапланової виїзної перевірки на думку ДПАУ досить направлення на перевірку і наказу керівника податкового органу. Друга сьома частина статті 11-1Закону №509 (згідно якої для проведення виїзної позапланової перевірки потрібно рішення суду) на думку ДПА є недійсною і не підлягає виконанню. Чому? А тому, що Міністерство фінансів України своїм листом повідомило Кабінет Міністрів України про наявність двох вищевказаних сьомих частин статті 11-1. «Відповідно до зазначеного листа на даний час розробляється законопроект, який передбачає усунення частини сьомої статті 11-1 цього Закону (в редакції Закону N2322) щодо здійснення позапланових перевірок лише на підставі рішення суду.Тобто на даний час позапланові виїзні перевірки здійснюються за рішенням керівника податкового органу відповідно до статті 11-1 Закону №509.» Оце логіка! Оце юридичне обґрунтування! Аж дух захоплює: нам не подобається закон і тому ми розробили законопроект, який має його скасувати. Цей законопроект ще не прийнято парламентом. Але той Закон, що він має скасувати, ви вже можете і повинні не виконувати! В цивілізованій правовій демократичній державі за такий лист пішов би у відставку і той хто його підписав (в нашому випадку – це Заступник Голови ДПА України Б.Горбанський) і голова ДПА.! А голові уряду прийшлось би довго пояснювати в парламенті, чому в податковій службі країни на високих посадах працюють особи, які офіційно в письмовій формі наказують своїм підлеглим ігнорувати закони та судову владу, що рівнозначне ігноруванню засад конституційного ладу. А оскільки в розпорядженні податківців є і силові заходи впливу на платників податків (зокрема можливість застосовувати податковою міліцією засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю згідно п. 18 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»), то фактично мова йде про здійснення високим посадовцем злочину, передбаченого ч. 3 ст.109 Кримінального кодексу України «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, вчинені особою, яка є представником влади».)
Так чи інакше, але посилання подмента на Указ як підставу проведення позапланової виїзної перевірки у випадку наявності у нього інформації щодо «виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності» (зокрема не повідомлення підприємством податкової інспекції про своє фактичне місцезнаходження) — є незаконним і безпідставним;
2) Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у статті 11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (як показано вище, такий наказ в більшості випадках може мати місце лише у випадку наявності дозволу суду на проведення позапланової виїзної перевірки).
Серед вказаних обставин, на підставі яких може здійснюватися позапланова перевірка – немає такої обставини як «виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності». Правда згідно п.3 ч.6 ст. статті 11-1 Закону позапланова виїзна перевірка може бути провелена лише в тому разі, коли «виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту». Тобто не досить для проведення позапланової виїзної перевірки встановлення «недостовірності даних, заявлених у податковій декларації платника податків». Ще повинні бути:
· «письмовий запит податківців» щодо факту такої невідповідності;
· офіційне отримання платником податків вказаного «запиту»;
· ненадання документальних «пояснень та документальних підтверджень» таких пояснень платником податків протягом десяти робочих днів з моменту офіційного отримання вказаного запиту;
3) Відвідання подментом офісу підприємства – це вже виїзна перевірка. А відповідно до ст. 11-1 Закону №509 працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або<B style=”mso-bidi-font-weight: n
