СТРІМКИЙ ЗЛЕТ БЕЗ ПАДІННЯ ДЖОРДЖА БЛЕЙКА (БІХАРА)

 «По утверждению западных экспертов, на сегодняшний день сообщество спецслужб Великобритании является наиболее мощным и профессионально подготовленным среди аналогичных служб западноевропейских стран.» («Спецслужбы Великобритани», 18 лютого 2006р. ОРД) 
 Подібні твердження західних експертів про те що на сьогоднішній день Британські спецслужби «найкрутіші» серед своїх західноєвропейських аналогів можливо відповідає лише дійсності сьогодення. Проте навряд, чи можна було назвати SIS (MI-6) потужною організацією в 50-х роках.  Одній людині за надзвичайно короткий термін вдалось вивести з ладу цілу розвідувальну систему МІ-6 на центральноєвропейських теренах, зокрема провалити всю агентурну мережу МІ-6 в колишній НДР та інших країнах Варшавського договору.
 Для багатьох дослідників ця людина відома під іменами Пітер де Вері  та Джордж Блейк. Народився у 1922 році в Ротердамі  у сім’ї британського підприємця Альберта Вільяма Біхара, єврея за походженням. Фашисти окупували Ротердам коли юнаку ледве виповнилося 18 років. Тоді молодий Біхар змінив своє прізвизвище на Пітера де Вері й долучився до групи голандсько опору. 
 У 1943 році, коли над підпільниками нависла загроза гестапо, Пітер де Вері (Біхар) нелегально з гуртом товаришів переплив на човні  Ламанш і висадився на березі «туманного альбіону». У Великобританії  Пітер де Вері (Біхар) добровільно попросився на службу в королівські війсьськово-повітряні сили. Фортуна йому усміхнулась завдяки доброму знанню (окрім англійської)  німецької і нідерландської мов. Відтак Пітер де Вері (Біхар) отримав документи на ім’я Джордж Блейк і був відряджений в Управління спецоперацій, яке готувало голандських парашутистів-диверсантів для  переправки їх у тил німецьких фашистів. Невдовзі мундир Джорджа Блейка вже прикрашали лейтенантські пагони. Його кар’єра стрімко злетіла догори. У 1944 році Джорджа Блейка призначено на пост перекладача при Головному командуванні військ союзників.
 Після завершення Другої світової війни у 1947 році Блейк  працює в Міністерстві закордонних справ Великобританії, поєднує працю з  вивченням  російської мови в Кембриджі. Через рік Джордж Блейк вже обіймає посаду віце-консула в столиці  Південної Кореї — Сеулі. Проте у 1950 році удача Блейка дає  велику пробоїну. Під час окупації Південної Кореї військами північних сусідів, молодий дипломат потрапляє в полон і лише через три роки йому вдається повернутися із табору для військовополонених назад до Лондону.
 Співробітники «славнозвісної» Британської контрозвідки не запідозріли якихось змін в поведінці і переконаннях Джорджа Блейка, не зуміли розгледіти в ньому радянського шпигуна. І невдовзі, після реабілітаційного курсу лікувальних процедур на Джорджа Блейка вже очікувало нове бойове призначенння  — керівник агентурної мережі МІ-6 на теренах Німецької Демократичної Республіки. Офіційний дах – Британська комендатура в Західному Берліні.  Звісно,  Москва не могла не використати такий прекрасний козир у боротьбі з «союзною» Британією. Й заради прикриття Джорджа Блейка росіяни видали через його руки західним спецслужбам низку своїх дрібних агентів. 
 Після цього вже ні у МІ-6 , ні у МІ-5 не виникало жодних сумнівів, що Джордж Блейк вірнопіддано служить Британській Короні. А він тим часом, у 1956 році передає до Москви дані про існування берлінського тунеля з встановленою в ньому апаратурою для прослуховування телефонних розмов. В цьому ж році Блейк «зливає» в КҐБ імена і  дислокацію майже всіх своїх колег (агентів Британської розвідки) в країнах Варшавського договору. Їх кількість перевищувала 40 осіб. Усіх було виявлено і арештовано. Окрім цього Джордж Блейк підготував і передав до Москви  досьє-характеристики на усе керівництво МІ-6, структуру і кількісний склад збройних сил західноєвропейських країн.  І… раптом Джорджа Блейка відкликають із Західного Берліна в Центр. Арештовано його колегу  Хорста Ейтнера, запідозреного у співпраці з КҐБ. Хорст Ейтнер дає свідченння, що Блейк також є перевербованим агентом Москви. Однак репутація Джорджа Блейка була настільки бездоганною, що британські контрозвідники не повірили свідченням Хорста Ейтнера про те що Блейк міг працювати на Москву. І ось  як тут не повірити у щасливу зірку Джорджа Блейка? Її зумів затьмарити лише через рік після інциденту з Хорстом Ейнтером польський перебіжчик Міхал Гоєнівський (резидент польської військової розвідки і одночасно агент ЦРУ в Східному Берліні). 
 Здавалося б усе! Прийшов кінець пригодам супер-розвідника КҐБ Джорджа Блейка. Британська Феміда винесла вирок – 42 роки ув’язнення.  Проте фортуна знову простягнула руку порятунку в особі ірландського терориста Шона Альфонса Берка. Блейк тікає з в’язниці. Берк був одним із керівників ірландського терористичного угруповання, котре вже активно співробітничало з Москвою. Ірландський терра продемонстрував МІ-5 майстер-клас  — сховав російського шпигуна на квартирі за кілька десятків метрів від в’язниці. Коли галас трохи вщух, Ірландець Берк за допомоги ШТАЗІ переправив Джорджа Блейка до Гамбурга, а відтак до Москви. 
 Методи і обставини вербування Джорджа Блейка працівниками КҐБ  до нині лишаються нергозгаданою таємницею? Не компромат, не жінка, не гроші, не ненависть до свого начальства, не нелюбов до Британії! Тоді ж що? Можливо слід зазирнути в його національне коріння, якщо воно у Джорджа Блейка  (Біхара) було? 
Славко ВОЛИНСЬКИЙ,
Брюссель