Террористические акты в Украине пока что достаточно редкое явление. Поэтому мы решили опубликовать судебное решение по делу так называемых «троещинских бомбистов». Примечательно, что молодые люди, решившие запугать иностранных граждан, проживающих в Киеве, свои сроки, причем немалые, получили. Но высокопоставленные милицейские чиновники, неоднократно в прессе заявлявшие о причастности «бомбистов» то к «Поре», то к другим, на то время оппозиционным организациям – остались безнаказанными. Хотя «за гнилой базар» отвечать должны именно они.
Итак, дело «троещинских бомбистов».
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
В И Р О К № 1-15/05
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2005 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді Лясковської В.І.,
судді Єленіної Ж.М.,
народних засідателів Дудіної С.Д.,
Шевченко В.С.,
Коваленка А.Н.,
при секретарі Грищук Л.О.,
за участю прокурора Сухарева О.О.,
захисників Молочної Л.В., Горбана В.М.,
Більдюкевича О.А., Абашина В.І.,
Савіної В.А.,
потерпілих Чан Тхі Хієн, Саєт Мохаммат Саліма, Мазур В.А., Лавриненка В.П., Куделі І.П., Камран Калім Хана, Хан Мохаммад Моіна, Халід Махмуд Батта, Євтух Г.В., Тодорової П.Д., Триндюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
Значка Сергія Петровича, 10 квітня 1983 року народження, уродженця с. Куйбишеве Оржицького району Полтавської області, громадянина України, українця, який працює машиністом бурової установки ДП “Північгеологія”, проживає в с. Куйбишеве Оржицького району Полтавської області, не судимого;
Пастуха Олександра Анатолійовича, 23 травня 1981 року народженця, уродженця с. Війтівці Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, який працює охоронцем ПП “Крок”, проживає в м. Києві, вул. Жмаченка, 16, кв. 366, не судимого;
Савченка Дмитра Петровича, 27 липня 1982 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, який працює асистентом звукорежисера ТРК “НБМ”, проживає в м. Києві, вул. Гмирі, 9, кв. 147, не судимого;
Швиденка Тараса Валентиновича, 8 серпня 1986 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не судимого, із середньою освітою, який має неповнолітню дитину, не працює, проживає в м. Києві, вул. Попудренка, 18, кв. 21, не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України, —
В С Т А Н О В И В:
Значко С.П., Пастух О.А., Савченко Д.П. та Швиденко Т.В. 20 серпня 2004 року в м. Києві на території ринку “Троєщина” вчинили терористичний акт, внаслідок якого загинула одна людина та незаконне поводження з бойовими припасами і вибуховими речовинами за таких обставин.
Підсудні Значко С.П., Пастух О.А., Савченко Д.П. та Швиденко Т.В. мали спільні погляди, які виражалися у нетерпимості щодо вихідців з держав, в яких проживають люди не слов’янської зовнішності. На думку підсудних ці особи, проживаючи в Україні нелегально, займають робочі місця, поширюють інфекційні хвороби та створюють напружену соціальну обстановку в державі. З метою привернення уваги до своїх антигромадських поглядів, залякування громадян іноземного походження та порушення громадської безпеки, приблизно в середині серпня 2004 року Значко С.П., Пастух О.А., Савченко Д.П. і Швиденко Т.В., знаходячись в ресторані “Пузата хата” в м. Києві по вул. Басейній 1/2, домовилися зробити два вибухові пристрої та привести їх в дію в багатолюдному місці – на ринку “Троєщина”, розташованому по вул. Електротехнічній, 2 в м. Києві, де працюють вихідці з країн Азії, Африки та Близького Сходу.
Діючи згідно розподілених ролей, у другій декаді серпня 2004 року Швиденко Т.В. разом із Значком С.П. і Пастухом О.А. придбали необхідні компоненти для виготовлення вибухової речовини та вибухового пристрою – амонійну селітру, гліцерин, алюмінієвий пил, перекис водню, лимонну кислоту, сухий спирт, порох «Сокіл».
В ніч з 19 на 20 серпня 2004 року за місцем роботи Пастуха О.А. в побутовому приміщенні ПП “Крок”, розташованому по вул. Бориспільській, 18 у м. Києві, Швиденко Т.В. за допомогою Пастуха О.А. виготовили без передбаченого законом дозволу вибухову речовину, яку вранці Швиденко Т.В. перевіз до місця свого проживання на квартиру № 21 будинку № 18 по вул. Попудренка в м. Києві.
Для приведення вибухових пристроїв в дію підсудні домовилися, що з мобільних телефонів Значка С.П. та Пастуха О.А. будуть зроблені дзвінки на 2 мобільні телефони, які Швиденко Т.В. прилаштував до вибухових пристроїв. Значко С.П. та Пастух О.А. купили чотири СІМ-картки оператора мобільного зв’язку “Джинс”, два 9-вольтові елементи електроживлення, підшукали два мобільні телефони “Еріксон”. З використанням їх та вибухової речовини Швиденко Т.В. 20 серпня 2004 року виготовив радіокерований вибуховий пристрій. При цьому до двох бляшанок, в яких знаходилася вибухова речовина, він, без узгодження з іншими учасниками злочину, для посилення вражаючої сили прикріпив різної форми металеві дротики довжиною 3-5 см. Аби не були викриті злочинні дії, Значко С.П. і Пастух О.А. вилучили з своїх мобільних телефонів СІМ-картки і вставили інші СІМ-картки “Джинс” відповідно 8-066-118-08-40 та 8-066-118-08-43.
У відповідності до досягнутої домовленості і з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення терористичного акту, Значко С.П. разом з Новосел Д.М., яку підсудні звали «Ромою» і якій не було відомо про злочинні наміри підсудних, близько 16 години 20 серпня 2004 року прибули на квартиру Швиденка Т.В. Швиденко Т.В. привів вибухові пристрої в готовність. Він помістив в мобільні телефони, що були до них приєднані, дві СІМ-каркти “Джинс” та передав один вибуховий пристрій Значку С.П. В цей час Пастух О.А. вже знаходився на ринку та вибрав місце закладки вибухового пристрою.
Швиденко Т.В. разом з Значком С.П. незаконно перевезли вибухові пристрої до ринку “Троєщина”. Прибувши туди, приблизно о 17 годині 30 хвилин, Швиденко Т.В. зустрівся з Пастухом О.А. та передав йому пакет з вибуховим пристроєм. В свою чергу, на зустріч з Пастухом О.А., який чекав його на зупинці громадського транспорту поблизу ринку, зі сторони Лісового масиву прийшов Савченко Д.П. Швиденко Т.В. залишився біля входу на ринок щоб спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження решти співучасників про можливу появу працівників міліції. Приблизно о 17 годині 45 хвилин Савченко Д.П. і Пастух О.А. заклали вибуховий пристрій в металеву урну для сміття біля торгівельного місця № 40“а” в проході між 9 та 10 торгівельними рядами п’ятої секції ринку “Троєщина”, після чого вирушили на вихід з ринку. В цей час Значко С.П. разом з Новосел Д.М. заклали другий вибуховий пристрій в заздалегідь підшуканому Значком С.П. місці – в металеву урну для сміття на перехресті проходу між 10 торгівельним рядом та рядом торгівельних наметів і проходу між 1 та 2 секціями ринку, біля торгівельних місць №№ 39 і 39“а” 10 торгівельного ряду першої секції і торгівельних наметів № 488 першої секції та № 489 другої секції ринку “Троєщина”. Заклавши пристрій, Значко С.П. і Новосел Д.М. вирушили на вихід з ринку.
Обидва вибухові пристрої були закладені в місцях, де торгують переважно вихідці з іноземних держав.
Однак пакет, в якому містився закладений Савченком Д.П. та Пастухом О.А. вибуховий пристрій, був випадково виявлений прибиральниками ринку “Троєщина” Лавриненко Т.О. і Куделею І.П., які не знаючи вмісту пакета, помістили його на свій робочий візок і перевезли до наступної урни, розташованої на перехресті проходу між 6 і 7 торгівельними рядами та проходу між 5 і 6 секціями ринку.
Продовжуючи свої злочинні дії, Значко С.П. о 17 годині 52 хвилини для приведення в дію вибухових пристроїв зателефонував Пастуху О.А. Дізнавшись з заздалегідь обумовлених фраз, що той разом із Савченком Д.П. також заклав свій вибуховий пристрій, Значко С.П. вийшов з ринку. Знаходячись на відстані приблизно 100 метрів від місця закладення вибухового пристрою приблизно о 17 годині 53 хвилини зі свого мобільного телефону номер 8-066-118-08-40 зателефонував на номер мобільного телефону, який був закладений у вибуховий пристрій, чим ініціював приведення його в дію. Внаслідок цього відбувся вибух, від якого громадянці В’єтнаму Чан Тхі Хієн заподіяні легкі тілесні ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, громадянину Бангладеш Саєт Мохаммад Саліму заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Крім того, Зез О.В., Мазур В.А. і Ткаченко Н.В. отримали баротравму (контузію) у вигляді тимчасового зниження слуху.
Пастух О.А., діючи у відповідності до раніше досягнутої домовленості з іншими співучасниками злочину, вийшов з ринку і знаходячись на відстані біля 200 метрів, приблизно о 17 годині 55 хвилин 20 серпня 2004 року, також зателефонував зі свого мобільного телефону номер 8-066-118-08-43 на номер мобільного телефону, приєднаного до вибухового пристрою закладеного ним разом з Савченком Д.П. і привів його таким чином в дію.
Внаслідок вибуху потерпілій громадянці України Лавриненко Т.О. заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких вона 24 серпня 2004 року померла. Потерпілим – громадянину України Куделі І.П. та громадянину Пакистану Камран Каліму Хану заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Потерпілим громадянам України, які є уродженцями Пакистану Хан Мохаммаду Моіну, Халід Махмуду Батту, громадянам України Євтух Г.В., Колеух О.О., Тодоровій П.Д., Триндюк Г.Г. заподіяні легкі тілесні ушкодженням, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Потерпілому громадянину України Огородник Д.П. заподіяні легкі тілесні ушкодженнями.
В суді підсудні визнали себе винними:
— Значко С.П. у вчиненні злочину, який повинен кваліфікуватися як хуліганство за ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України.
— Пастух О.А. у вчиненні злочинів, які на його думку, повинні кваліфікуватися за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.
— Швиденко Т.В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підсудний Савченко Д.П. винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав. Стверджує, що 20 серпня 2004 року приблизно з 7 години до 23 години знаходився на роботі, до вчинення злочину не причетний.
З показань Швиденка Т.В. в суді випливає, що під час розмови в ресторані «Пузата хата» в м. Києві 18 серпня 2004 року разом із Значком С.П., Пастухом О.А. та Савченком Д.П., Пастух О.А. в присутності дівчини, яку вони називали «Рома», запитав, чи зможе він, Швиденко Т.В., виготовити піротехнічний засіб подібний до того, що вже виготовляв і демонстрував Пастуху О.А. Він погодився виготовити, але не один, а два піротехнічні засоби з дистанційним керуванням за допомогою мобільних телефонів на той випадок, якщо один не спрацює. У нього та Пастуха О.А. були старі мобільні телефони «Еріксон», які домовилися використати. Він також сказав Пастуху О.А. придбати необхідні компоненти для виготовлення піротехнічних засобів – амонійну селітру, гліцерин, алюмінієвий пил. Решту компонентів – перекис водню, лимонну кислоту, сухий спирт, порох “Сокіл” придбав він, Швиденко Т.В. Наступного дня Пастух О.А. приніс йому додому придбані компоненти. Далі Швиденко Т.В. докладно показав, що ввечері, 19 серпня 2004 року з метою виготовлення піротехнічних засобів він приїхав до Пастуха О.А. на роботу в ПП «Крок», яке знаходиться по вул. Бориспільській, 18, в м. Києві. Там зробив піротехнічну суміш та запал. Вранці пішов додому, пересипав суміш у дві бляшанки. Вдень Пастух О.А. купив і віддав йому дві батарейки живлення і чотири стартові пакети “Джинс” до мобільних телефонів, необхідних для приведення в дію піротехнічних засобів. Пастух О.А. запропонував випробування зробити на ринку для того, щоб побачити реакцію людей. З цього приводу вони досягли домовленості. Пастух О.А. вставив в свій мобільний телефон один стартовий пакет, номер якого він, Швиденко Т.В., записав. Щоб вибрати місце для закладки піротехнічного засобу, Пастух О.А. поїхав на ринок, а він в цей час вставив мобільні телефони в піротехнічні засоби. Аби не були виявлені відбитки пальців, які могли залишитися на мобільних телефонах, з метою їх знищення під час спрацювання піротехнічних засобів, він приєднав до них погнуті металеві стержні, однак Значко С.П. та Пастух О.А. про це не знали. Близько 16 години до нього додому прийшов Значко С.П. з «Ромою». Значко С.П. подзвонив Пастуху, в якого був мобільний телефон з новим номером для того, щоб уточнити місце випробування піротехнічних засобів. Він, Швиденко Т.В., назвав Значку С.П. та Пастуху О.А. номери телефонів, які приєднані до піротехнічних засобів, передав Значку С.П. один пакет з піротехнічним засобом, а інший залишив собі та домовився по телефону з Пастухом О.А. про зустріч біля ринку приблизно о 17 годині зі сторони кладовища, що на Лісовому масиві. Разом із Значком С.П. і «Ромою» поїхали до ринку «Троєщина». Там він в призначеному місці зустрівся з Пастухом О.А., якому віддав пакет з піротехнічним засобом, а Значко С.П. з “Ромою” поїхали до іншого входу в ринок. Після цього він поїхав по своїх справах. По дорозі з повідомлень засобів масової інформації почув про вибух на ринку «Троєщина», від якого постраждали люди. Близько 22 години зв’язався по телефону з Пастухом О.А. Зустрівся спочатку з ним щоб з’ясувати що сталося, а близько 23 години на Контрактовій площі зустрівся ще і з Савченком Д.П. Однак з Савченком Д.П. спілкувався лише Пастух О.А., а він їхньої розмови не чув. 25 серпня 2004 року в ресторані «Пузата хата» відбулася зустріч між ним, Значком С.П., Швиденком Т.В. і Савченком Д.П., під час якої обговорювали наслідки випробування піротехнічних засобів. 26 серпня, близько 12 години, його було затримано. Працівники міліції, застосувавши до нього фізичний та психологічний тиск, змусили під їхню диктовку написати явку з повинною, зміст якої не відповідає дійсності. В подальшому під час допитів, через застосовування психологічного тиску, був змушений притримуватися тих даних, які зафіксовані в явці з повинною.
Показання Значка С.П. та Пастуха О.А. в суді щодо обставин обговорення разом з Савченком Д.П. питання про виготовлення двох піротехнічних засобів, підготовки їх до випробування, відповідають показанням Швиденка Т.В. в суді. При цьому Пастух О.А. докладно розповів де купував компоненти, необхідні для виготовлення піротехнічних засобів, а також елементи живлення та 4 Сім-картки для мобільних телефонів.
Як показав Значко С.П. після того, як Швиденко Т.В. з піротехнічним засобом вийшов біля ринку “Троєщина” з боку кладовища, він з «Ромою» поїхав до центрального входу в ринок. На ринку свій пакет з піротехнічним засобом передав «Ромі», а та, не знаючи що в ньому знаходиться, заклала його в сміттєву урну. Після цього вийшли з ринку і, використовуючи умовні слова, про які вони заздалегідь домовилися, зі свого мобільного телефону повідомив Пастуху О.А., що пакет вже знаходиться в урні. Пастух О.А. відповів умовними словами, а саме, що він теж купив штани і через дві хвилини вони зустрічаються на зупинці. Це означало, що інший пакет також закладений в урну, а через дві хвилини обидва засоби одночасно необхідно привести в дію. Від місця, де було закладено піротехнічний засіб, він з “Ромою” відійшов за територію ринку на відстань більш як 100 метрів. Аби привести в дію закладений ним з «Ромою» піротехнічний засіб, зателефонував на мобільний телефон, який був до нього приєднаний. Почувши одразу звук, схожий на хлопок, зрозумів, що спрацював піротехнічний засіб. Після цього з «Ромою» з місця події поїхали – вона до ринку «Петрівка», а він додому в Полтавську область.
На думку Значка С.П. наслідком дії піротехнічного засобу повинна була бути лише звукова та димова хвиля. Метою випробування піротехнічного засобу для нього було намагання визначитися та ствердитися в житті.
Значко С.П. спростовує обвинувачення у виготовленні вибухового пристрою, оскільки ніяких дій для цього не робив. Він також не знав, що Швиденко Т.В. виготовив вибуховий пристрій, а не піротехнічний засіб по типу петарди.
Як вбачається з показань Пастуха О.А. в суді, в ніч з 19 на 20 серпня 2004 року він на роботі в побутовому вагончику, допомагав Швиденку Т.В. змішувати компоненти, необхідні для виготовлення піротехнічних засобів. Розуміючи, що їхні дії незаконні, з метою уникнення відповідальності, було прийняте рішення про заміну стартових пакетів мобільних телефонів його та Значка С.П., з яких буде надсилатися сигнал на мобільні телефони, приєднаних до піротехнічних засобів. Як стверджує Пастух О.А., піротехнічні засоби було вирішено закласти в районі ринку «Троєщина» щоб подивитися на реакцію людей, які побачать і почують їх дію. Він 20 серпня 2004 року о 15-16 годині поїхав на ринок і вибрав урну зі сміттям, до якої покладе піротехнічний засіб, обмінявся з Значком С.П. та Швиденком Т.В. номерами телефонів, які були у Значка С.П. та в телефонах, приєднаних до піротехнічних засобів. Приблизно о 17 годині зустрівся біля ринку з Швиденком Т.В., від якого одержав в пакеті піротехнічний засіб. При цьому Швиденко Т.В. повідомив, що Значко С.П. вже знаходиться на ринку. Він пішов до заздалегідь вибраної ним урни в місці, де вже не було людей, та поклав туди пакет із піротехнічним засобом. Після цього відійшов на 30-40 метрів, зателефонував Значку С.П. та умовними словами узгодили свої подальші дії щодо приведення в дію піротехнічних засобів. Тому, як зазначає Пастух О.А., він вийшов з ринку і почувши глухий вибух зрозумів, що спрацював піротехнічний засіб, котрий привів в дію Значко С.П. Знаходячись близько 200 метрів від місця закладки, він зателефонував на телефон, котрий був прилаштований до закладеного ним в урну піротехнічного засобу і таким чином привів його в дію. Після того, як почув аналогічний вибух, вийшов через ліс до Лісового масиву. Ввечері на Хрещатику він зустрівся з Швиденком Т.В. та його дівчиною Ковальчук Н.Л., а близько 23 години всі разом зустрілися на Контрактовій площі в м. Києві з Савченком Д.П. Але почувши з новин про наслідки вчинених ними дій, був дуже засмучений, тому суті розмови не пам’ятає.
Підсудні Швиденко Т.В., Значко С.П. та Пастух О.А. в суді заперечують умисел на спричинення людям ушкоджень та будь-яку причетність Савченка Д.П. до вчинення злочинів. Вони вказували, що на досудовому слідстві щодо нього давали неправдиві показання тому, що дізнавшись від працівників міліції про обмову їх Савченком Д.П. були обурені і вирішили помститися. Як зазначають підсудні, показання на досудовому слідстві, в яких зізналися у вчиненні злочинів та обмовили один одного, ними написані під диктовку працівників міліції з застосуванням фізичного та психологічного тиску і не відповідають дійсності.
Підсудний Савченко Д.П. в судовому засіданні не заперечував, що 18 серпня 2004 року в ресторані “Пузата хата” був присутнім під час розмови між Швиденком Т.В., Значком С.П. та Пастухом О.А. про виготовлення і випробування піротехнічних засобів. Проте він ніяких дій щодо їх виготовлення та випробування не вчиняв, оскільки 20 серпня 2004 року працював приблизно з 7 години до 23 години. Близько 23 години 30 хвилин зустрічався з Пастухом О.А. на Контрактовій площі в м. Києві для обговорення питання про розповсюдження листівок, зміст яких направлений на звернення уваги суспільства до обмеження свободи слова в Україні. З Пастухом О.А. були Швиденко Т.В. та Ковальчук Н.Л., однак він з ними не розмовляв.
Всі підсудні підтвердили, що 25 серпня 2004 року зустрічалися в ресторані “Пузата хата” та обговорювали наслідки випробування піротехнічних засобів.
(т. 15, а.с. 5-84)
Винність підсудних у вчиненні злочинів, крім часткового зізнання Значка С.П., Пастуха О.А. та Шви
