| Генеральному прокурору України Олександру Медьведьку м. Київ, вул. Різницька 13/15 |
|
|
Громадянин України: | Бовкун Олександр Анатолійович, вул. О.Кобилянської, 23, кв. 14, м. Чернівці, 58000, тел. 80673721499 |
СКАРГА
на бездіяльність посадових осіб органів прокуратури
Я, Бовкун Олександр Анатолійович, 20 жовтня 2005 р. подав до Чернівецької обласної прокуратури заяву про вчинений щодо мене злочин (копії заяви про злочин від 18 жовтня 2005 р. та поштового повідомлення про вручення від 20.10.2005 р. додаються). Згідно ст. 97 КПК України максимальний строк перевірки заяви про злочин складає десять днів. Статті 98, 99 КПК України встановлюють форму прийняття рішення по заявам про злочини – це або постанова про порушення кримінальної справи, або постанова про відмову в порушення кримінальної справи.
28 жовтня 2005 р. я, Бовкун О.А., поштою отримав від начальника відділу нагляду Чернівецької обласної прокуратури Івасюка Г.І. копію листа № 04/2-2396-05, оригінал якого Івасюком Г.І. направлено до Садгірської районної прокуратури, наступного змісту: „…Направляю на Вашу адресу звернення гр. Бовкуна О.А. для перевірки викладених ним обставин. Про результати розгляду звернення повідомити заявника у передбачений законодавством термін та прокуратуру області до 21.11.2005 р…” (копія листа № 04/2-2396-05 додається). Така відповідь є незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального кодексу України:
по-перше, відповідь працівника обласної прокуратури була надана не у формі постанови про порушення (або відмови у порушенні) кримінальної справи;
по-друге, прокурор використав поняття „звернення гр. Бовкуна О.А.”, на той час як я, Бовкун О.А., ніяких звернень до прокуратури не писав і не надсилав. Я направив до прокуратури області заяву про вчинення щодо мене злочину в порядку, передбаченому ст. ст. 94, 95, 97, 98 КПК України. Необхідно наголосити, що заява про вчинений злочин розглядається в порядку, передбаченому КПК України, а не в порядку, визначеному законом України „Про звернення громадян”. Таким чином, прокурор ототожнив два різних правових поняття „заява про злочин” та „звернення громадянина”;
по-третє, невідомо на яких підставах прокурором для перевірки заяви про злочин замість 10 днів було надано майже цілий місяць (від 25.10.2005 р. – дата написання листа прокурором і до 21.11.2005 р. – дата звітності по моїй заяві про злочин).
На сьогоднішній день мені, як особі, яка повідомила про злочин та потерпіла від нападу про результати розгляду моєї заяви нічого невідомо.
Викладене та додані документи свідчать про те, що працівники прокуратури неправомірно позбавили мене можливості захистити свої права як потерпілого шляхом подання заяви до правоохоронних органів, в даному випадку до органів прокуратури.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи прокуратури, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки законом (ст. ст. 97, 98 КПК України) передбачений обов’язок органів прокуратури приймати владні рішення щодо порушення кримінальної справи – бездіяльність щодо вирішення моєї заяви про злочин є незаконною. Працівник прокуратури, який зобов’язаний прийняти постанову по моїй заяві своєю неправомірною бездіяльністю порушує мої права.
Враховуючи викладене, прошу:
— витребувати з прокуратури Садгірського району м. Чернівці матеріали з приводу цієї скарги;
— притягти до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб;
— зобов’язати прокурора, який отримав мою скаргу про вчинення злочину, розглянути її та прийняти постанову у точній відповідності до вимог КПК України;
— прийняте рішення за результатами розгляду цієї скарги направити на мою, Бовкуна О.А., адресу: вул. Кобилянська, 23, кв. 14, м. Чернівці, 58000, Україна.
Додаток:
1 копія заяви про злочин від 18 жовтня 2005 р.;
2 копія поштового повідомлення про вручення від 20.10.2005 р.;
3 копія листа № 04/2-2396-05.
16 листопада 2005 р.
з повагою до Вас О.А. Бовкун