«…Органи податкової служби явно недостатньо використовують повноваження, надані чинним законодавством, у тому числі Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
У більшості випадків використовується типова схема розрахунків у межах фінансово-промислової групи, яка з одного боку пов’язана з підконтрольним постачанням сировини та формуванням відпускних цін на неї, а з другого боку – з її переробкою у готову продукцію та подальшою реалізацією через посередників на адресу пов’язаних нерезидентів.»
Наведені висновки викладені в аналітичному матеріалі, підготовленому міжвідомчою робочою групою з питань недопущення ухилення від сплати податків, вивезення капіталів за кордон, а також відмивання коштів через офшорні зони. Докладніше – у третій частині цього матеріалу.
Окремо слід відзначити механізми виведення та легалізації грошових коштів у сфері приватизації, на фондовому ринку та ринках фінансових послуг, зокрема:
— проведення операцій на неорганізованому ринку цінних паперів (близько 96% від загальних обсягів операцій з цінними паперами), поставка цінних паперів без оплати, проведення грошових розрахунків за межами України;
(Перевірками СБУ виявлено механізм проведення протиправних операцій з векселями стратегічних підприємств торговцем цінними паперами СП ТОВ «Ольта Капітал» через ряд фіктивних структур, спрямованих на виведення в офшорні зони грошових коштів та ухилення від оподаткування на суму понад 12 млн. грн. За результатами перевірок стосовно посадових осіб компанії порушено кримінальну справу.)
— виведення коштів до офшорних зон з використанням операцій перестрахування:
Протягом 2004-2005 років на страховому ринку України активно використовується схема виводу грошових коштів за кордон під виглядом операцій перестрахування. Лідерами вказаного процесу були СК «Оберіг», СК «Максимум», СК «Громада», СК «Егіда», СК «Либідь», СК «Вікторія-М» та інші. Проведений аналіз діяльності зазначених страхових компаній показав, що лише в 2004 році під видом перестрахування у країни Балтії було виведено грошових коштів у розмірі понад 2 млрд. грн.
Недосконалий механізм встановлення індикативних цін на експортну продукцію використовується для вивозу капіталу за межі України. Зокрема, протягом 2004 року та на початку 2005 року індикативні ціни на металопродукцію були значно нижче (приблизно на $ 100 за тонну) за мінімальні світові ціни. Зокрема, суттєво відрізняються світові цінові рівні та встановлені Мінекономіки України в липні поточного року на гарячекатаний рулон: ціни, встановлені Мінекономіки України, – $ 290, світові ціни — від $ 410 до $ 480 (при поставках до Китаю, Туреччини, Мексики та Аргентини).
Українські металургійні підприємства мають можливість експортувати продукцію через посередників-нерезидентів, які можуть вільно перепродавати її за більш вищими цінами, ніж індикативні. В результаті значна частина коштів може залишитися за межами України. Відповідно для підприємств з’являється змога штучно зменшувати власні доходи, внаслідок чого держава не доотримує надходження до бюджету у вигляді податку на прибуток та втрачає значні валютні кошти.
Виходячи з вищенаведеного, з метою запобігання відмивання коштів через офшорні зони, припинення незаконного відшкодування ПДВ, вивезення капіталів за кордон, відтоку коштів за допомогою проведення зовнішньоекономічних операцій та операцій з цінними паперами, зняттям готівки спільно з іншими міністерствами та відомствами підготовлено пропозиції, згідно з якими вважаємо за доцільне наступне:
1. Внести доповнення до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», а саме: розширити ознаки обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.
2. Доручити Мінекономіки України проаналізувати практику експорту найбільш ліквідних груп продукції української промисловості, провести порівняльний аналіз фактичних цін експорту, українських індикативних цін та світових цін на таку продукцію.
3. Враховуючи отримані за досить короткий період результати роботи міжвідомчої робочої групи по запобіганню відмивання коштів через офшорні зони, припинення незаконного відшкодування ПДВ, ухилення від сплати податків та вивезення капіталів за кордон, доцільним є подальше проведення, у разі виявлення сумнівних зовнішньоекономічних операцій, роботи по здійсненню перевірок щодо наявності реєстрації та стану діяльності іноземних контрагентів за допомогою обміну інформацією з компетентними органами інших країн, а також з використанням міжнародних баз даних.
ЕФЕКТИВНІСТЬ СПЛАТИ ТА ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ Є НЕДОСТАТНЬОЮ.
Встановлено суттєві порушення при експорті зернових культур. На сьогодні відомства, які повинні контролювати ринок зерна (Мінекономіки, ДПА, Мінагрополітики), практично не володіють достовірною інформацією щодо наявності зерна в державі, його експорту та імпорту. Крім того, взагалі не ведеться аналітична статистична робота щодо кількості і вартості експортованої зернопродукції і суми повернутого ПДВ експортерам зерна.
У 2005 році експортом зернових займалося 532 суб’єкти підприємницької діяльності. Усього експортовано понад 5 млн. т продукції на суму 2,7 млрд. грн., повернуто ПДВ 156 експортерам зерна у сумі 808 млн. грн. Зокрема, за січень-червень поточного року по Києву ця сума склала понад 486 млн. грн. При цьому 16 підприємствам відшкодовано ПДВ на суму 277 млн. грн. за дозволами ДПА України, наданими усупереч встановленого порядку.
Найбільш поширеними порушеннями є заниження сум об’єкта оподаткування при реалізації зернових пов’язаним особам, а також їх реалізація іншим особам за цінами значно вищими за світові, відсутність підтверджуючих документів на обсяги експортованої продукції, недбалість працівників податкових адміністрацій при проведенні зустрічних перевірок та відсутність актів таких перевірок узагалі тощо.
Наприклад, ЗАТ «АТ Каргілл» лише у 2005 році, всупереч ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відшкодовано податок на додану вартість на суму понад 162 млн. грн. за відправлену на експорт продукцію підприємствам, засновниками яких були одні й ті самі особи. Зокрема, протягом червня-листопада 2004 року ЗАТ «АТ Каргілл» уклало угоди та здійснило експорт шроту соняшникового у кількості 75 тис. т на адресу пов’язаних з ним осіб – «Cargill Maroc S.A.» (резидент Марокко), «Cargill S.A.» (резидент Данії), «Cargill (Polska) Sp. z o.o.» (резидент Польщі) за ціною від 50 грн. до 530 грн. за 1 т у той час, як звичайна ціна на предмет експорту у цей період складала від 670 до 740 грн. за 1 т. Таким чином, службовими особами ЗАТ «АТ Каргілл» незаконно занижено об’єкт оподаткування на загальну суму 48 млн. грн., а до державного бюджету не сплачено обов’язкових платежів на загальну суму 16 млн. грн.
При цьому службові особи ДПІ у Печерському районі міста Києва у порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу» не провели перевірку законності сплати податків ЗАТ «АТ Каргілл» по операціях з продажу продукції з вищезазначеними підприємствами та вказали в акті перевірки відсутність порушень податкового законодавства.
За даними фактами ухилення службовими особами ЗАТ «АТ Каргілл» від сплати податку на прибуток та недбалості посадових осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва 19.07.05 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 212 та ч. 2 ст. 367 КК України.
За аналогічними фактами ухилення службовими особами підприємства з іноземними інвестиціями «Вілтамар-Агро» від сплати податку на прибуток у сумі понад 1,3 млн. грн. по експортних операціях з ячменем фуражним у кількості 54 тис. т на адресу пов’язаної з ним особи «Nidera Handelscompagnie» (Нідерланди) та службової недбалості працівників ДПІ у Печерському районі міста Києва при проведенні перевірки 10.05.05 порушено кримінальну справу.
Такі ж порушення виявлені у діяльності зернотрейдера ТОВ «Агрофест», службовими особами якого об’єкт оподаткування занижено на 111 тис. грн. Перевірка цього підприємства триває.
ТОВ «Агро-Планета» протягом грудня 2004 року експортувало 10 тис. т пшениці 4 класу на загальну суму 2,5 млн. грн. за ціною 263 грн. за 1 т на адресу «W.J. GRAIN Ltd». Проведеною зустрічною перевіркою ТОВ «Дабл Ю Джей Агро» встановлено, що останнім, згідно з податковою накладною від 30.09.2004, на адресу ТОВ «Агро-Планета» поставлено лише 5 тис. т пшениці 4 класу на загальну суму 2,4 млн. грн., з яких ПДВ складає близько 400 тис. грн. Інші суб’єкти господарювання постачання пшениці 4 класу на адресу ТОВ «Агро-Планета» не здійснювали. Первинні документи, що підтверджують походження 5 тис. т пшениці, у ТОВ «Агро-Планета» відсутні. На даний час по цих операціях із заявленого ТОВ «Агро-Планета» до відшкодування ПДВ у розмірі 1,3 млн. грн. уже отримано 150 тис. грн. За результатами перевірки 19.05.06. порушено кримінальну справу за фактом замаху службовими особами ТОВ «Агро-Планета» на розкрадання бюджетних грошових коштів за ст. 191 КК України. Водночас стосовно посадових осіб ДПІ у Дарницькому районі Києва, які, неналежно виконуючи службові обов’язки, не провели перевірку походження 5 тис. т пшениці у ТОВ «Агро-Планета», порушено кримінальну справу.
Слід зазначити, що зустрічні перевірки з приводу законності включення сум до податкового кредиту працівниками податкової інспекції по підприємствах з іноземними інвестиціями «Сєрна», ТОВ «Фієст-Альпіне Інтертрейдінг Україна», ЗАТ «Євротек» та ін. не проводилися. Їх розпочато лише після виявлення фактів порушень органами прокуратури.
За січень-травень 2005 р. від підприємств з виробництва алкогольних напоїв до державного бюджету надійшло 660 млн. грн. У схемах мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток лікеро-горілчаними підприємствами використовується експорт невластивої продукції, завищення витрат на придбання матеріально-технічних ресурсів та послуг із залученням фіктивних фірм, укладення договорів на надання рекламних та маркетингових послуг з нерезидентами, розташованими в офшорних зонах.
Схема використання експорту невластивої продукції зафіксована у ТОВ «Гетьман холдинг», яким експортовано програмний комплекс «РЕВЕРС», вартість якого була штучно завищена шляхом придбання у ПП «Бордо» (Донецьк), яке після проведення операції знято з податкового обліку. Комплекс у подальшому експортовано із застосуванням «нульової ставки». В результаті незаконно заявлено до відшкодування у поточному році ПДВ на 5 млн. грн. За цим фактом прокуратурою Львівської області порушено кримінальну справу.
На підприємстві «Немірофф» (Вінницька область) виявлені випадки безпідставного включення до валових витрат вартості послуг, що передбачають їх оплату нерезидентам, розташованим в офшорних зонах, надання маркетингових та рекламних послуг, що обліковувались у кредиторській заборгованості господарюючого суб’єкта.
Гірничо-металургійний комплекс орієнтований на експортні операції (сума експорту за 1 квартал 2005 року складала понад 30 млрд. грн.) При здійсненні експорту мають місце операції за угодами з нерезидентами, зареєстрованими в офшорних зонах.
За перший квартал цього року 29 підприємств експортувало продукції компаній офшорних юрисдикцій на загальну суму майже 2,2 млрд. грн.
Найбільш активно такі операції здійснювали ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Єнакіївський металургійний комбінат», ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Дніпроспецсталь».
Більшість експортного потоку продукції металургії проходить через Британські Віргінські острови (1,4 млрд. грн.). Саме ці нерезиденти виступають контрагентами у господарський діяльності підприємств ВАТ «Єнакіївський металургійний комбінат», ВАТ «Харцизький трубний завод», ВАТ «Нижньодніпровський трубний завод», ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Криворіжсталь», ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб», ВАТ «Миколаївський глиноземний комбінат».
Перевіркою встановлено, що у більшості випадків ці нерезиденти використовуються з метою зменшення прибутковості підприємств-виробників та акумулювання коштів за межами держави.
Це здійснює, як правило, одна фінансово-промислова група, яка контролює весь виробничий ланцюг. Вивченням динаміки цін встановлено їх розбіжності з рівнем світової ціни.
ЛИШЕ ЗА РАХУНОК ЦЬОГО ПЕРЕВІРЕНІ ПІДПРИЄМСТВА КОМПЛЕКСУ ОТРИМАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ВИВЕСТИ ЗА МЕЖІ ДЕРЖАВИ ТА АКУМУЛЮВАТИ БЛИЗЬКО 5,7 МЛРД. ГРИВЕНЬ.
Наприклад, з червня 2003 року по травень 2004 року монопольним правом на експорт металопродукції ВАТ «Криворіжсталь» користувалися швейцарські фірми «Стілекс» і «Леман Комадішен», які обслуговують інтереси НВІГ «Інтерпайп» і компанії «СКМ». Зазначені іноземні структури щомісяця отримували від комбінату понад 400 тис. т металопрокату за відпускною ціною 300 доларів США за тонну – з подальшою реалізацією товарної продукції в країни Південно-Східної Азії та Близького Сходу з націнкою приблизно у 100 доларів США за тонну. Отже, при реалізації металопрокату на суму 1,5 млрд. доларів США фірми за рахунок коливання цін отримали додатковий прибуток у сумі понад 480 млн. доларів США, який при умовах оподаткування в Україні поповнив би бюджет на суму більше 1 млрд. гривень.
Недопущення втрат бюджету через неадекватне ціноутворення експортованої продукції потребує удосконалення Мінекономіки та Мінфіном України порядку визначення індикативних цін на рівні мінімальних світових з одночасним нормативним врегулюванням внутрішнього та зовнішнього трансфертного ціноутворення, у т.ч. у розрізі фінансово-промислових груп.
З боку Міністерства економіки та ДПА України потребує посилення державний контроль за договорами, укладеними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з компаніями офшорної юрисдикції, шляхом введення постійного моніторингу за діяльністю при умовах запровадження обов’язкової їх реєстрації.
Робочою групою зроблено оцінку співвідношення рівня реалізації продукції із рівнем сплати податків на підприємствах ГМК. Встановлено, що показники діяльності окремих підприємств не відповідають загальним тенденціям розвитку гірничо-металургійного комплексу. Зокрема, при збільшенні у цьому році обсягів реалізації ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» і ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» задекларовано збитки. Крім того, за наслідками їх діяльності у 2004 році сплачено платежів до бюджету 2,3 млрд. грн., а заявлено до відшкодування з бюджету 2,5 млрд. грн.; відшкодовано ПДВ із бюджету 2,3 млрд. грн.; надано податкових пільг на суму 9,2 млрд. грн. Тобто для державного бюджету господарська діяльність підприємств ГМК у 2004 році мала нульове значне.
Тільки упродовж поточного року підприємствами ГМК подано заявок на відшкодування ПДВ майже вдвічі більше до відповідного періоду минулого року (792 млн. грн.).
Повернення його ускладнено використанням непрозорих експортних схем, договорів комісій та переуступок боргів, включенням комітентів та всілякого роду підприємств-посередників, що потребує значного часу для перевірки їх легальності.
ПРИ ЦЬОМУ ОРГАНИ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ЯВНО НЕДОСТАТНЬО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПОВНОВАЖЕННЯ, НАДАНІ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ».
У більшості випадків використовується типова схема розрахунків у межах фінансово-промислової групи, яка з одного боку пов’язана з підконтрольним постачанням сировини та формуванням відпускних цін на неї, а з другого боку – з її переробкою у готову продукцію та подальшою реалізацією через посередників на адресу пов’язаних нерезидентів.
Так, реалізація ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» основного обсягу продукції за номінальними цінами через найбільших посередників АТ «Данко» та ТОВ «Леман-Україна» дозволяє при річних обсягах реалізації майже на 5,6 млрд. грн. сплачувати до бюджету лише 4,8 млн. грн. податку на прибуток (або нуль цілих дев’ять десятитисячних відсотка податкового навантаження при середньому 2,5% по галузі).
Існує значна невідповідність податкового навантаження між підприємствами окремих фінансово-промислових груп. У І кварталі 2005 року 86 відсотків бюджетних надходжень цієї категорії суб’єктів господарювання забезпечено лише двома гірничо-збагачувальними комбінатами: «Північний ГЗК» – 133 млн. грн., «Центральний ГЗК» – 100 млн. грн. (обидва – компанія «СКМ»). У той час як: «Інгулецький ГЗК» («Смарт-Груп») – 18 млн. грн., «Полтавський ГЗК» («Фінанси та кредит») – збитки 4,4 млн. грн., «Марганецький ГЗК» – збитки 1,2 млн. грн., «Орджонікідзевський ГЗК» – 1 млн. грн. (обидва – група «Приват»).
Далі буде.
