Письмо Ляпиной

Відкрите звернення

Шановна Ксеніє Михайлівно!

Звертаємось до Вас особисто тому, що впевнені, що Ви як голова ради підприємців при Кабінеті міністрів України та народний депутат України не байдужі до проблем малого бізнесу. До проблем виборців, які є підприємці. Підприємців — фізичних осіб, які повинні самі собі шукати джерела для існування та утримання своїх сімей. Чи не кожен другий з торгуючих на ринку в свій час були кваліфікованими інженерами, лікарями, вчителями, має вищу освіту, а деякі дві — три.

В період економічного спаду, держава примусово звільнила їх з роботи, прикриваючись відсутністю коштів на оплату праці, цинічно ліквідувалися державні підприємства, в кращому випадку, перетворюючись в приватні, або взагалі роздавались приміщення цих підприємств в оренду.

Велика кількість громадян одразу після отримання диплому про вищу освіту, не мають можливості працевлаштуватись за фахом на роботу, вимушені реєструватись підприємцями та йти з випускного балу на базар. Так діяти примушувала минула влада так діє й теперішня.

Я, Бовкун О.А., теж стою в рядах таких підприємців. Діяльність свою здійснюю по наданню бухгалтерських та юридичних послуг іншим підприємцям та підприємствам.

14 березня 2003 року за правовою допомогою до мене звернувся підприємець — Кушнір С.В., який здійснює діяльність на ринку на умові сплати фіксованого податку (ст. 14 ДКМУ „Про прибутковий податок з громадян”). З 1 жовтня 2001 року з ним у трудових відносинах знаходились його реалізатори, які були вписані у фіксований патент. Відповідно, Кушнір С.В. виплачує заробітну плату та, згідно вимог законодавства, утримує з їхньої зарплати: прибутковий податок; збір до Пенсійного фонду та внескі до Фонду соціального страхування (відображено в акті перевірки від 14.03.2003 року).

Керуючись вимогами ст. 14 згаданого Декрету, Кушнір С.В. нарахувань на фонд оплати праці не здійснює. Однак, своєчасно подає до контролюючих органів всі необхідні звіти, у тому числі й до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Він веде свої бухгалтерські справи в точній відповідності до вимог податкового законодавства України. А закінчилось як завжди: той, хто взагалі не зареєстрований підприємцем та не „світить” своїх найманих працівників, взагалі не сплачує податки та внески — ніякої відповідальності не несе. Працюючи в межах правового поля, зареєстрований підприємець миттєво потрапляє в поле зору всіх, без виключення, контролюючих та правоохоронних органів. Вони шукають в законодавстві невідповідність одних НПА іншим щодо прав та обов’язків підприємців для подальшого застосування фінансових санкцій. Зазначимо, що в різних законодавчих актах по різному встановлюються обов’язки для підприємців, не говорячи про те, що працівники контролюючих органів тлумачать їх по різному та на свій розсуд. На їх думку, в них є підстави застосовувати до підприємця штрафні санкції, при чому до відповідальності за те, що Верховна Рада України, приймаючи нові закони, не вносить зміни до існуючих нормативно-правових актів. Підприємець зобов’язаний платити штраф тільки через те, що існує два закони, які по різному встановлюють порядок та обов’язок сплати страхового внеску, а працівники Фонду, що проводили перевірку застосовують найгірші для підприємця норми спірних НПА. При проведенні перевірок та прийнятті по ним рішень працівники Фонду застосовували вимоги Інструкції, затвердженої Постановою правління фонду від 19.09.2001 року N 38, яка не оприлюднена, що є грубим порушення вимог ч. 2 ст. 57 Конституції України. На це суд закриває очі.

Для прикладу. 14 березня 2003 року працівниками Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності був складений акт (додається). В якому, як зазначено вище, знайшли своє підтвердження факти утримання із заробітної плати та перерахування до Фонду внесків. Також, ними було вказано на те, що незалежно від обраної системи оподаткування Кушнір С.В. зобов’язаний був нараховувати внески на фонд оплати праці. Таким чином, 24 березня 2003 року керівництво Чернівецького обласного відділення Фонду прийняло рішення N 58 (стор. 1, стор. 2), яким, на їх думку, за неповну сплату страхових внесків у сумі 113,53 грн. керівництво Фонду нарахувало штраф у сумі 4014,00 грн., що на 3552,21% перевищує саму суму внесків, від сплати яких платник фіксованого податку звільнений.

Аналогічні екзекуції, але вже через рік — 18 березня 2004 року проведені з наступними підприємцями:

Крім цих внесків та штрафів їм нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків та накладений штраф за порушення реєстрації як платників страхових внесків — загальна сума, включаючи наведену вище, застосованих фінансових санкцій складає: 40 113,18 грн.   Жах!

Таке неправомірне нарахування фінансових санкцій здійснюється без законодавчих підстав та за відсутності доказової бази, адже перевірками не встановлено, що вищезазначені підприємці занижували або приховували фонд заробітної плати. У рішеннях застосовується штраф за приховування (заниження) фонду заробітної плати. Звіти, які вказані вище, підприємці подавали своєчасно до Фонду, містили відомості про фонд оплати праці; чому працівники фонду саме таким чином застосували норми законодавства та притягли їх до такої відповідальності нам невідомо.

Такі неправомірні дії працівників Фонду стали підставою для звернення до господарського суду за захистом, а сьогодні ми вимушені звернутись до Вас, як до справжнього, справедливого борця за права підприємців. Маємо достовірну інформацію про те, що до інших суб’єктів підприємництва застосовувалась відповідальність тільки у вигляді сплати внесків без застосування штрафних санкцій. Чи немає в цьому випадку фінансової зацікавленості окремих працівників Фонду? Просимо Вас спрямувати депутатський запит до прокуратури Чернівецької області з вимогою перевірити діяльність працівників як міського так і обласного відділення Фонду. Чому за одні і ті ж правопорушення, працівники Фонду, застосовують різні розміри штрафних санкцій?

У зв’язку з цим постають питання: чи доцільно реєструватись підприємцем? Виплачувати заробітну плату офіційно? На ці питання відповідь одна: доцільності — бути законослухняним підприємцем — немає!

Що нам принесла „помаранчева революція”? До грудневих подій 2004 року господарські суди з цього питання приймали рішення на користь підприємців-платників фіксованого податку. Після „помаранчевої революції” нам у задоволенні наших позовних вимог систематично відмовляють. Що змінилось? Змінилось законодавство сьогодні? Ні. Відповідь одна — відсутні кошти в бюджеті! Замість розв’язання економічних вузлів держава їх інтенсивно збільшує.

27 вересня 2005 року о 10 год. 40 хв. Вищий господарський суд України розглядає касаційну скаргу по справі N 3/92 за позовом Кушніра С.В. Судові засідання відкриті, а тому просимо Вас особисто бути присутньою на цьому доленосному для підприємців засіданні, щоб почути та наочно переконатись, що судді не керуються вимогами законодавства та своїми переконаннями, вони керуються виразом: „…в бюджеті немає коштів, а тому необхідно платити…”, як при прийнятті рішення по справі N 9/83, при свідках, повідомив суддя Львівського апеляційного господарського суду.

Переконливо прошу Вас доручити та взяти під особистий контроль розгляд цього звернення; довести до Президента України суть нашої проблеми; ужити всіх законних заходів впливу на керівництво Фонду. Надати суду письмові роз’яснення законодавства щодо обов’язків нарахування на фонд оплати праці внесків для підприємців — роботодавців, які є платниками фіксованого податку та відповідно, звільнені від пред’явленої Фондом відповідальності.

Звернення з відповідними додатками в найближчий час буде розміщено на нашому веб-сайті за адресою: http://bovkun.com.ua/ua/news/detail115.html для збору підписів в нашу підтримку. Списки осіб, які підписалися під цим зверненням будуть направлені на Вашу адресу додатково.

Письмову відповідь по результатам розгляду цього звернення прошу направити на адресу: вул. Червоноармійська, 194-А, офіс 13, м. Чернівці, 58013, Україна, а її копію на факс (0372) 579-164 або на e-mail: [email protected]

Представник підприємців                               О.А. Бовкун