Громадська організація ”Центр муніципальної ініціативи”
м. Білої Церкви Київської області
Президенту України
Пану Ющенко В.А.
Копія: Голові Київської обласної державної
адміністрації
пану Жовтяку Є. Д.
12 вересня 2005 року м. Біла Церква
вих . №
Лист-звернення громадської організації ”Центр муніципальної ініціативи”
м. Біла Церква Київської області
Шановний пане Президенте!
Ми, підприємці м. Біла Церква та Білоцерківського району , члени громадської організації «Центр муніципальної ініціативи» , в яку входять 48 підприємств та організацій, в край обурені бездіяльністю місцевих органів влади, судових органів та органів правопорядку щодо припинення тиску та здійснення незаконних дій по відношенню до наших колег, підприємців міста та району, які чесно і прозоро працюють на благо розвитку міста і продуктивного зростання економіки України.
Справа стосується підприємства ТОВ «Завод Термо-Пак», директор Заслужений працівник промисловості України, депутат районної ради Яків Віталійович Усенко, яке вже більше шести місяців не може нормально працювати, втягнуте в судові тяжби з підприємствами і організаціями які безпосередньо очолює або має опосередкований вплив голова спостережної ради ВАТ „Білоцерківсільмаш” пан Олійник О.А.
Заводом «Термо-Пак» з прилюдних торгів було придбане приміщення одного з корпусів ВАТ «Білоцерківсільмаш», раніше переданого ТОВ «Білоцерківагромаш» і в кінцевому результаті продане з прилюдних торгів за борги перед банком та державою ще в квітні цього року.
Ми добре знаємо пана Усенка Якова, який десять років тому в досить не простих умовах починав свій бізнес з нуля. Як і більшість з наших колег розвивався у нас «на очах», з маленького колективу (всього 5 осіб) зміг розвинути своє підприємство до одного з найвідоміших в Україні заводів пакувального обладнання. Ми гордимося, що ця чесна і принципова людина, мудрий і зважений керівник, знаходиться поряд з нами. Ми знаємо колектив заводу «Термо-Пак» як цілеспрямований, дружній трудовий колектив, що вміє і любить працювати. Працівники заводу з великою повагою і любов’ю відгукуються про свого керівника. Завод росте і розвивається.
Що не можемо ми сказати про «підприємця» Олійника О.А.
За короткий час, починаючи з 2002р із комунальної і державної власності у приватні руки пана Олійника О.А. , на наш погляд за сумнівними схемами, перейшло два заводи: Авіаремонтний та з-д ВАТ «Білоцерківсільмаш». Після того, як Авіаремонтний
з-д перейшов в комунальну власність міста, його майно — 21 приміщення на території
9 га та 210 одиниць станочного парку та обладнання (майно по остаточній вартості на суму 526 тис.грн.) ввійшло як частина статутного фонду до ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» (співзасновник і директор Олійник О.А.). За весь час роботи ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» , яке презентує себе як прибуткове і спроможне конкурувати на ринках всього світу, сплатило місту дивідендів чуть більше 4000 грн. Наступною мишенню пана Олійника стало підприємство ТОВ ТОВ «СВМ», яке було створене також за рахунок комунального майна міста. Заложивши цілісний майновий комплекс ТОВ «СВМ» в заставу під кредит 390 000 грн у АКБ «Мрія» та не повернувши кредит, ТОВ «СВМ» відійшов до «Білоцерків МАЗ» Це майно місто вже втратило. Також місто втратило і будинок культури ВАТ «Білоцерківсільмаш», який був „придбаний” паном Олійником через своє підприємство за векселі. Прокурором міста була порушена кримінальна справа по даному факту. Та після візиту до міста пані Супрун Л.П., народного депутата України, вірогідність продовження розгляду цієї справи дуже примарна.
За ,цією ж схемою на даний час проходить відчуження майна
ВАТ „Білоцерківсільмаш” де пан Олійник є головою наглядової ради і де держава має пакет акцій . Що на даний час лишилось від майна ВАТ «Білоцерківсільмаш», — не відомо, так як і не відомі результати перевірки комісії Фонду держмайна УКРАЇНИ, яка проводилась в травні цього року. Проте відомі мільйонні борги по заробітній платі перед працівниками ВАТ «Білоцерківсільмаш» з 1997р..
І немає цьому межі і краю. Міська влада і державні органи, які повинні були б давно зацікавитись діяльністю такого бізнесмена, поцікавитись і перевірити достовірність документів, що фігурують при цих оборудках, просто мовчать, виявляють свою бездіяльність, а іноді і відкриту підтримку. Дехто просто відверто боїться, бо за спиною пана Олійника стоїть досить впливова особа: депутат Верховної Ради Супрун Людмила Павлівна, яка захищає його і підтримує, і робить це досить відкрито.
І все йому (пану Олійнику О.А.) сходить з рук. Прокуратура міста до цього часу не порушила жодної кримінальної справи по тих заявах, які надсилались до неї колективом заводу «Термо-Пак» і його директором, працівниками ВАТ «Білоцерківсільмаш» і ТОВ «Білоцерківагромаш». Прокуратура не спроможна витребувати у пана Олійника оригінали договорів, якими він апелює в господарських судах м. Києва і Київської області. А суди приймають копії (навіть не посвідчені ні позивачем, ні відповідачем), розглядають їх і по ним приймають ухвали. І вся ця судова тяганина як сніжний ком збільшується, втягуючи постійно в себе нові і нові фігури, відкриваючи все нові факти.
Останньою краплею нашого терпіння стала подія, що відбувалася 7.09.05р. На пана Навроцького В.В., колишнього директора ТОВ «Білоцерківагромаш» було вчинено напад з використанням вогнестрільної зброї.. Саме за день перед цим пан Навроцький В.В. дав покази в прокуратурі відносно підробки деяких договорів купівлі-продажу майна , які фігурують в судах як докази права власності підприємств пана Олійника О.А. на різні споруди і які пан Навроцький В.В. не міг підписувати, бо на той час вже не був директором. Це стосується договорів купівлі-продажу на два корпуси: між ТОВ «Білоцерківагромаш» та ТОВ «Стандарт-Авто» (знову ж директор — Олійник О.А.) та договору купівлі продажу між ВАТ «Білоцерківсільмаш» та ТОВ «Стандарт-Авто» ще 15 грудня 2003 року. Але пан Навроцький В.В. на той час вже не був генеральним директором ТОВ «Білоцерківагромаш», бо наказом від 18 вересня 2003 року він звільнений з посади і не міг підписувати договір купівлі-продажу 15.12.2003 р. А пан Олійник О.А. (дир.. «Стандарт-Авто») забув, що приміщення корп.№30 з 13 червня 2003 року передано в заставу до банку згідно договору застави і за умовами договору «без письмової згоди Заставодержателя» не може бути ні передане в оренду, лізинг, спільну діяльність і т.п. Заставодавець (ТОВ «Білоцерківагромаш») не може здійснювати дій, пов’язаних із зміною права власності на Предмет застави. Тобто той, хто підписував договір купівлі-продажу від імені пана Навроцького В.В. з паном Олійником О.А., розуміє, що чинить не по закону: вводить в оману банк, порушує обов’язки Заставодавця, а можливо він разом з Олійником іде на шлях «фабрикування» Договору куплі-продажу, щоб ввести в оману Господарський суд.
Пан Олійник О.А. не заспокоюється. Він продовжує тиснути на завод «Термо-Пак», дирекція заводу і весь колектив втягнутий в конфлікт між ТОВ»Білоцерківагромаш» та ВАТ «Білоцерківсільмаш», судові засідання відкладаються щотижня. Крапку в цій справі не поставлено. Пан Олійник О.А. продовжує створювати імідж монстра в обличчі заводу «Термо-Пак», який нібито хоче проковтнути відоме в місті «підприємство із славними традиціями», друкуючи в місцевій пресі замовні статті, в яких вішає ярлики на добре ім’я заводу «Термо-Пак».
Ми в край обурені безпринципністю і бездіяльністю місцевої влади, правоохоронних та судових органів вважаємо, що ситуація стала неконтрольованою і потребує втручання вищих органів влади.
Де ж та правова держава, про яку ми мріяли, за яку ми стояли на Майдані?
Ми щиро сподіваємось, що наше занепокоєння станом справ у місті буде зрозуміле Вам. Ми віримо в те, що Ви не залишите нас наодинці з нашими проблемами.
Просимо Вас допомогти нам повернути органи правосуддя обличчям до правосуддя, владою, даною Вам народом і Конституцією України, допомогти розставити крапки в цій справі, допомогти нам повернути владу обличчям до людей..
З повагою та надією
президент Київської обласної громадської організації
„Центр муніципальної ініціативи” В.П.Шаравара
