З самого початку «гармидер» в прес-службі Президента ми списували на прихід нової команди, яка не мала потрібного досвіду роботи з журналістами, а підказати було нікому, бо співробітників колишньої прес-служби звільнили. Минуло 100 днів, наче мали би вже обтесатися і розпочати активно допомагати журналістам побачити ті принципи відкритості й прозорості влади, які було задекларовано на Майдані перед чесним народом. Але віз і нині там. Наприклад, телеканалу «НТН» неодноразово відмовляли в акредитації на зустрічі Президента з іншими високопосадовцями. Спочатку прес-служба аргументувала це тим, що акредитація в „пули” та на певні заходи неможлива через нестачу місць в літаку. Звичайно ми розуміємо, що бюджет не гумовий і прес-служба Президента сумлінно береже копійчину платників податків, тільки не зрозуміло, чому ж «за рахунок» «НТН». Коли ж телеканал зголосився поїхати власним коштом, прес-служба знайшла іншу причину для відмови: «з міркувань безпеки». Незрозуміло тільки яка безпека мається на увазі: від інформаційних чи терористичних намірів телеканалу «НТН»? Можливо через те, що канал висвітлював проблеми з Придністров’ям, ми тепер не зможемо з першоджерел переповісти про зустріч Віктора Ющенка з Володимиром Вороніним. Хто його зна, може ще щось запитає капосний журналіст і порушить хитку дружбу між Україною і Молдовою.
Не змогли ми акредитуватись і на зустріч Ющенка з Президентом Індії в Маріїнському палаці, хоч місця там більше ніж в президентському літаку і безпеку легше забезпечити…
Що ще вигадає прес-служба Президента, щоб знову нам відмовити в акредитації ми не знаємо, бо й досі невідомо за якими критеріями відбирають канали, які мають право висвітлювати діяльність Президента Віктора Ющенка.
Спочатку лунали обіцянки з вуст Ірини Геращенко про певне чергування журналістів з різних ЗМІ, але фактично це так і не було втілено в життя і вже нині сформовано певний клас обраних. Щось подібне можна було спостерігати у відносинах деяких ЗМІ з прес-службою колишнього Президента. Невже історія знову рухається по спіралі? Тільки тепер в немилості опинився телеканал «НТН». Відтоді нічого не змінилося.
Називаючи себе “чесною, прозорою владою, яка б перебувала під публічним контролем”, варто розуміти, що преса — це і є один з найпотужніших важелів саме публічного контролю. З боку різних ЗМІ, а не тільки тих, що подають «правильну і узгоджену» точку зору.
Медіа повинні бути посередниками між владою і суспільством. Але не лояльними до прорахунків влади, а критичними, які б підіймали найбільш гострі й болючі питання українського життя. Медіа зобов’язані вчасно надати своїм громадянам максимально повну, об’єктивну інформацію. Якщо влада робитиме справжні, а не показні кроки, для забезпечення медіа можливості виконувати ці важливі функція для розвитку суспільства, то тим самим порушить задекларовані нею принципи.
А що таке демократична влада з ручним управлінням, підбором журналістів, які можуть їздити з Президентом, «темниками» ми вже мали змогу спостерігати понад десяток років. Як і за кінцем тієї влади.
Якщо ж влада боїться нелояльного висвітлення своєї діяльності, то варто зважити на те, що дискредитувати нову владу може лише сама влада. В демократичному суспільстві представники влади мають бути залежними від суспільної думки. Тоді будуть більш відповідальні за свої вчинки.
Сподіваємося нова влада зможе подолати симптоми старої і буде вірною задекларованим принципам демократичності та зможе дотриматись обов’язків щодо захисту принципів свободи слова. А прес-служба Президента України допомагатиме журналістам виконувати свою роботу, а не шукати чергових причин для відмови у висвітленні діяльності Президента.
НТН
